Індекс рубрикатора НБУВ: О455.13 + О455.3

Рубрики:

Суднові парові турбіни.Суднове паротурбобудування

Суднові газотурбінні установки (газотурбінні двигуни). Суднове газотурбобудування

Шифр НБУВ: ДС47677сл Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О455.13 + О455.3

Рубрики:

Суднові парові турбіни.Суднове паротурбобудування

Суднові газотурбінні установки (газотурбінні двигуни). Суднове газотурбобудування

Шифр НБУВ: ДС47677сл Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О455.54-044.2

Рубрики:

Суднові дизелі (двигуни з самозайманням). Суднове дизелебудування

Шифр НБУВ: ДС49863 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О455.81

Рубрики:

Суднові передавальні механізми

Шифр НБУВ: ДС48904 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О455.54-052

Рубрики:

Суднові дизелі (двигуни з самозайманням). Суднове дизелебудування

Шифр НБУВ: ДС49454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О455.81

Рубрики:

Суднові передавальні механізми

Шифр НБУВ: ДС48904 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О455.54-05

Рубрики:

Суднові дизелі (двигуни з самозайманням). Суднове дизелебудування

Шифр НБУВ: ДС50224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: О455-016

Рубрики:

Суднові силові установки

Шифр НБУВ: ДС50211 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Статьи выпуска посвящены проблемам проектирования, модернизации и эксплуатации судовой энергетики, методам повышения эффективности и надежности использования судовых технических средств.

Рассматриваются проблемы проектирования, модернизации и эксплуатации судовой энергетики, методы повышения эффективности и надежности использования судовых технических средств. Описывается обобщенный метод расчета пуска судового дизеля, противоизносные свойства граничных смазочных слоев, дается оценка эксплуатационных технико-экономических качеств судового гидромеханического комплекса. Информируется о выборе и контроле эксплуатационных режимов работы главных судовых дизелей, о современном состоянии вопроса о динамике судовых валопроводов (опыт Вьетнама) и др.

У роботі розглянуті питання оцінки енергетичних і економічних показників головних суднових дизелів в широкому діапазоні навантажень. Показано, що для визначення цих показників необхідно враховувати механічні втрати в дизелі на різних режимах. Встановлений вплив різних конструктивних та експлуатаційних факторів на механічні втрати в дизелі. Запропоновані методики корегування механічного ККД головного суднового дизеля на номінальному режимі та визначення механічних втрат дизеля в широкому діапазоні навантажень. Експериментальні дослідження присвячені перевірці запропонованих методик. Головні результати роботи знайшли застосування у навчальному процесі ВУЗів і в технічних службах судноплавних компаній.

Розглянуті питання загальної будови сучасних головних парових суднових та стаціонарних турбоагрегатів, будова їх головних складових елементів, класифікація парових турбін. Викладений матеріал є основою для подальшого більш детального вивчення конструкції парових турбінних агрегатів, вивчення питань їхнього проектування, створення та експлуатації.

Работа посвящена проблеме интенсификации сжигания органических топлив в судовых энергетических установках с помощью плазмохимических систем. Обоснован универсальный метод расчета камер сгорания и топочных устройств судовой энергетики с учетом плазменного воздействия на характеристики рабочего процесса. Обобщен опыт разработки и исследования систем плазмохимической интенсификации горения жидких и газообразных топлив для газотурбинных двигателей, двигателей внутреннего сгорания и парогенераторов. Рассмотрены аспекты практического использования плазменных систем в судовой, транспортной и стационарной энергетике. С единых методических позиций проанализированы вопросы теории проектирования плазмохимических систем судовой энергетики, определения их рациональных геометрических и режимных параметров. Представлены обобщенные результаты теоретических и экспериментальных исследований основных элементов систем: плазмохимических реакторов, плазменно-топливных форсунок, плазмохимических генераторов водородсодержащего газа, плазменных воспламенителей, а также источников их электропитания.

Побудовано нелінійну модель крила-рушія, що коливається з двома ступенями свободи. Для чисельного розв'язання нелінійної системи сингулярних інтегральних рівнянь, до якої була зведена початково-крайова задача, застосовано метод дискретних вихорів, удосконалений для нестаціонарних задач, який зменшує помилки дискретизації по простору і за часом. Це дозволило підвищити точність урахування впливу нестаціонарних приєднаних мас крила на його ККД і отримати задовільне узгодження з експериментом для широкого діапазону чисел Струхаля. Чисельно, при здійсненні контролю за максимальним миттєвим кутом атаки, розв'язані три основні оптимізаційні задачі: максимізація коефіцієнта середньої сили тяги, максимізація ККД та знаходження їхнього спільного максимуму. Знайдено режими коливань, при яких значення ККД на 20% перевищують максимальні значення ККД гвинта. Отримано формулу для ідеального ККД плавникового рушія з двома ступенями свободи. Показано,що лінійні теорії справедливі для чисел Струхаля менше двох.

Рассмотрена теория системы для работы под водой (РДП) и ее устройств. Получены основные решения для всех режимов работы РДП, на основе которых разработаны методы проектирования. Представлена динамика работы воздушных клапанов, а также спуска и подъема шахт.

Изложены материалы, связанные с постановкой задачи математического моделирования камер сгорания газотурбинных двигателей, анализом существующих моделей, выбором эффективных способов решения систем дифференциальных уравнений. Рассмотрены особенности математического описания турбулентных течений с горением. Представлены результаты расчетов камер сгорания различной геометрии и проведено их сравнение с экспериментальными данными.

Дана критериальная оценка повышения эффективности начального этапа процесса метания жидкости из импульсных водометов.

Дисертація присвячена основам створення матеріалів та розвитку конструкцій дейдвудних обладнань (ДО) для підвищення службових властивостей та захисту моря. Розроблені фізико-хімічні основи створення композиційних полімерних матеріалів та дейдвудних підшипників (ДП) з них. Обгрунтовані механізми зміцнення та підвищення зносостійкості поліамідів, наповнених графітом. Визначені оптимальні конструкції поліамідних ДП для суден, які експлуатуються на чистій воді, воді з піском, при великому числі реверсів валів, з ломаною лінією валопроводу. Встановлені види режимів тертя: в неметалевих ДП - напіврідинний, в металевих - рідинний. Розроблені основи технології виробництва монолітних поліамідних ДП. З'ясовано, що поліамідні ДП служать в 1,5-4 рази довше бакаутових та інших, ремонтопридатні, економічні, змащуються водою, не забруднюють море. Запропонована нова система змащення ДО двома видами масел - традиційним (для відкритих водних басейнів) та таким, що біологічно розкладається, екологічно чистим (для закритих водних басейнів). Розроблена статистична модель оцінки строків служби та міжремонтних періодів ДО за технічним станом. Запропоновані та обгрунтовані експлуатаційні критерії оцінки застосовуваності ДО, які дозволяють перейти до розробки техумов на використання різних типів ДО для різноманітних типів суден.

Проаналізовано конструкції суднових двигунів внутрішнього згоряння з урахуванням їх розвитку та сучасного стану. Двигун розглянуто як сукупність взаємозв'язаних елементів різного рівня складності. Під час опису конструкції основних елементів двигуна розглянуто їх призначення та місце у загальній схемі двигуна, механізму або вузла, визначено вимоги до них, оцінено умови роботи, характер навантаження та діючі сили. Наведено конструктивні схеми, способи виготовлення, а також подано стислі відомості про матеріали, з яких дані елементи виготовляють.

Дисертацію присвячено питанням проектування та технічного обслуговування суднових резервних дизель-генераторів. Показано, що процес навантаження суднових дизель-генераторів не може контролюватися за величиною температури охолоджуючої води та мастила. Найбільш інформативним параметром є потужність дизель-генератора, яку той віддає в енергосистему. Оптимальна система управління процесом навантаження резервного дизель-генератора повинна забезпечувати мінімальний час прийняття навантаження за температурними напругами у найбільш напруженій деталі (головка поршня), не більшими за напруги при номінальній потужності дизель-генератора. Допрацьована математична модель процесу дозволяє знайти величину допустимої потужності ступеня навантаження та тривалість її дії. Прийняття потужності повинно відбуватися доти, доки потужність резервного та базового дизель-генераторів не зрівняються. Для дизель-генератора 8-ВАН-22 цей час не перевищує 30 с і складається з 19 етапів.