Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911-17 + П855

Рубрики:

Мастити тварин

Окремі групи ветеринарних лікарських речовин і препаратів

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше удосконалено науковий підхід моніторингу статусу здоров'я вимені корів щодо наявності субклінічного запалення. Встановлено, що внаслідок контролю контагіозних збудників на фермі поліпшиться якість молока корів. Проведено визначення ферменту лактатдегідрогенази як допоміжного біомаркера запалення молочної залози. Обґрунтовано комплексне поєднання біологічних методів дослідження для визначення інфекційних збудників у секреті вимені корів.

Мастит - це запальне захворювання молочної залози (МЗ), яке призводить до значних економічних збитків і спричиняє проблеми життєздатності тварин. Розвиток і регресія МЗ безпосередньо пов'язані з лактацією корів. Багато різних мікробних та екологічних чинників можуть провокувати мастит. Escherichia coli і Staphylococcus aureus були основною причиною маститу. Лікування клінічного та субклінічного маститу переважно зосереджене на застосуванні антибіотиків. Хоча на сьогодні досягнуто певного прогресу в клінічній діагностиці маститів, лікування антибіотиками, патогенетичний контроль і молекулярний механізм патогенності маститів молочних корів все ще недостатньо вивчені. Отже, важливо зрозуміти механізми контролю імунної відповіді на молекулярному рівні. Некодуючі РНК відіграють важливу роль у різних біологічних процесах, зокрема проліферації клітин, диференціюванні та апоптозу. Однак їхні функції та профілі у молочних корів значною мірою невідомі. Наведено огляд прогресу досліджень патогенезу, заходів профілактики та імунного механізму маститу молочних корів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911-7

Рубрики:

Мастити тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911-7 + П855 "Фагомаст"

Рубрики:

Мастити тварин

Окремі групи ветеринарних лікарських речовин і препаратів

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обґрунтовано розробки нових препаратів для профілактики і лікування акушерської патології та субклінічного маститу корів, їх фармако-токсикологічній характеристиці і впровадженню у практику ветеринарної медицини України. На основі клінічних, біохімічних, фармакологічних і токсикологічних досліджень експериментально й теоретично обґрунтовано склад препаратів «Енерголіт» та «Кальфомін», «Бленд вітамінний для ВРХ 0,2 %» і «Бленд вітамінно-мінеральний для ВРХ 0,3 %» для профілактики післяродового парезу у корів, розроблено схеми комплексної терапії такої патології з їх використанням та доведено 98 %-ву терапевтичну ефективність. Беручи до уваги отримані дані щодо клінічного перебігу ендометриту, ідентифікації збудників та визначення чутливості мікрофлори лохій та вмістимого матки корів до антимікробних речовин і препаратів, розроблено піноутворювальні аерозолі для внутрішньоматкового введення «Йодозол» і «Цефтіозол» та запропоновано схеми їх використання, обґрунтовано склад, доведено безпечність, нешкідливість і толерантність, встановлено терапевтичну ефективність за післяродового ендометриту у корів. Проведено порівняльне дослідження бактерицидної дії ефірних рослинних олій різного складу, а саме: 4 % ефірної олії сосни сибірської; 2 % ефірної олії евкаліпту; 1,5 % ефірної олії гвоздики; 1,5 % ефірної олії кедра; 2 % ефірної олії чайного дерева і 1 % олійного розчину хлорофіліпту, що стало основою для розробки препарату для зовнішнього застосування фітоирепарату «Мазь для ран», який у доклінічних дослідженнях проявив високу антимікробну, протизапальну та специфічну активність. Встановлено 97,5 %-ву ефективність препарату «Мазь для ран» при лікуванні гіперкератозу дійок вимені корів, середній термін загоєння тріщин дійок становив 7,4±0,4 доби. Встановлено позитивний вплив препаратів «Forticept Udder Wash» та «Forticept Udder Forte» при зменшенні випадків гіперкератозу дійок на 20,6 %, зниження соматичних клітин у молоці на 48,5 %, доведено ефективність засобів при зниженні прояву прихованих маститів до 47,9 %. Розроблені препарати після доклінічних досліджень за ступенем небезпечності віднесено до IV класу — малотоксичні речовини. Здійснення запропонованого комплексу діагностично-терапевтичних заходів забезпечувало збільшення продуктивності корів на 1 л початку лактації та на 2-3 л молока за лактацію й отримання до 6-ти тис. грн додаткового чистого доходу на корову в рік за рентабельності 10-15 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911-7

Рубрики:

Мастити тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Умовою ефективного виробництва молока є забезпечення високих надоїв гарної якості молока, що означає високу продуктивність здорових тварин, не страждаючих ніякими захворюваннями молочних залоз. Мастит є найбільш поширеним і дорогим в лікуванні захворюванням молочних корів. Мастит - це запалення молочної залози, яке є складною реакцією організму, що виникає у відповідь на дію хвороботворних чинників й характеризується патологічними змінами як в тканинах, так і в секреті молочної залози. Виникає мастит як результат впливу на організм тварини і безпосередньо на молочну залозу несприятливих чинників довкілля, а саме: охолодження, поранень, порушення стереотипу доїння, гіподинамії, мікробів, інтоксикації, порушення правил доїння та експлуатації доїльних апаратів. Крім безпосередніх чинників, в етіології маститу ключове значення мають сприятливі умови: мікроклімат приміщення, конструкція стійл (бокси), вік тварин, стадія лактації, спадкова схильність, гормональний вплив, загальні захворювання тварин, порушення зоотехнічних норм годівлі, антисанітарні умови утримання корів, гігієна доїння, непридатність окремих тварин до машинного доїння та ін. Особливе значення у разі виникнення маститу є мікробний чинник. При цьому мікроорганізми можуть бути безпосередньою причиною виникнення маститу або ускладнювати розвиваючі процеси у вимені, що виникають як результат впливу на молочну залозу несприятливих факторів довкілля. Запальний процес в молочній залозі призводить до пошкодження і руйнування клітин, що виробляють молоко, в наслідок чого порушується його секреція. Після того, як тварина перехворіє на мастит, молочна продуктивність в наступній лактації не відновлюється майже у половини корів.

Мета досліджень - аналіз сучасних способів та засобів діагностики маститу для своєчасного лікування корів. Методи дослідження - порівняльні експериментальні дослідження способів та засобів діагностики корів на захворювання маститом. Під час порівняльних досліджень різних способів діагностики корів на захворювання маститом за базовий був прийнятий стандартний спосіб - мастидиновий тест та проба відстоювання. Вперше визначена точність установлення субклінічної форми маститу у корів під час використання семи різних способів діагностики, а саме бактеріальне обсіменіння молока - 95 %, мастидиновий тест та проба відстоювання - 90 %, детектор маститу MAS-D-TEC - 90 %, електронний пристрій MMS 3000 - 85 %, "Альфа тест" - 80 %, електронний детектор маститу, фірми "Draminsky" - 75 %, кількість соматичних клітин, з використанням препарату "Мастоприм" - 65 %. Висновки: за результатами проведених масштабних досліджень вперше визначена точність установлення субклінічної форми маститу у корів під час використання семи різних способів діагностики. Сучасний детектор маститу американського виробництва MAS-D-TEC, який лише нещодавно був представлений на ринку України, забезпечує високий рівень точності установлення маститу у корів, а саме 90 %. Відповідно до "Правил машинного доїння корів" в господарських умовах діагностику всього дійного стада корів потрібно проводити щонайменше один раз на місяць. Прийнятним рівнем захворювання корів на мастит загалом по стаду є такий, що не перевищує 15 %. За такого рівня маститу у корів, не спостерігається істотного впливу на якість виробленого молока на фермі. Результати вперше проведених досліджень свідчать про суттєву перевагу і перспективність сучасних електронних засобів діагностики субклінічних маститів у корів порівняно з традиційними рідинними способами.

Звернено увагу на систему санітарно-гігієнічних, діагностичних, лікувально-профілактичних заходів щодо збереження здоров'я вимені корів у сухостійний період з метою одержання здорового життєздатного приплоду та якісного молозива і молока. Наведено патогенез та класиифікацію маститу, методи виявлення маститу корів у сухостійний період. Описано методи і засоби терапії маститу, а також його профілактики у сухостійкий період.

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911-7

Рубрики:

Мастити тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911-7

Рубрики:

Мастити тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За останнє десятиліття відбувся стрімкий перехід до індустріальних методів молочного та м'ясного виробництва. Це спричинило необхідність підвищення темпів відтворення тварин. Проте успішному відтворенню стада і росту продуктивності худоби значно перешкоджає акушерсько-гінекологічна патологія, зокрема й захворювання молочної залози у корів. Мастити завдають значних економічних збитків тваринництву. Для визначення клінічних форм маститу використовували наступні методи дослідження: огляд, пальпацію молочної залози та візуальну оцінку секрету. Діагноз підтверджували, використовуючи біохімічний, цитологічний і бактеріологічний методи. Крім того визначали габітус, температуру тіла, апетит, продуктивність, фізіологічний стан корів. Висвітлено результати досліджень щодо ураження клінічно вираженим маститом окремих чвертей молочної залози серед корів різних порід та динаміки розвитку в них атрофії й індурації. Установлено, що незалежно від форми запалення та породи корів у більшості тварин переважало ураження клінічним маститом однієї чверті вим'я, рідше двох і лише як виключення трьох. Частота виникнення ускладнень маститу у вигляді атрофії та індурації прямо залежить від рівня продуктивності тварин. Мета роботи - вивчення частоти ураження клінічно вираженим маститом окремих чвертей молочної залози серед корів різних порід і встановлення динаміки розвитку в них атрофії та індурації як наслідку хвороби в господарствах Сумської області. Дослідженнями встановлено, що серед корів чорно-рябої, симентальської і голштинської порід здебільшого незалежно від форми переважало ураження клінічним маститом однієї чверті вим'я (у 85,0, 66,4 та 75,8 % відповідно), рідше двох (14,6, 32,8 та 23,3 %) і лише як виключення трьох (0,4, 0,8 та 0,9 % відповідно). Необхідно також зазначити, що запалення частіше виникало в задніх чвертях вим'я серед корів усіх досліджених порід (49,1, 38,4 та 48,8 % відповідно), рідше в передніх (35,9, 27,9 і 26,9 %). Частота виникнення ускладнень маститу у вигляді атрофії та індурації залежала від рівня продуктивності тварин. Серед високопродуктивних корів симентальської та голштинської порід (5,0 - 5,5 тис. кг) атрофія чвертей реєструвалась у середньому в 19,9 - 19,1 % тварин відповідно, індурація - у 8,7 та 6,6 %. У корів чорно-рябої породи з продуктивністю 4,7 тис. кг відсоток корів з ознаками атрофії та індурації чвертей складав відповідно 14,4 та 5,8 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911-7

Рубрики:

Мастити тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911 + П875.572-911 + П871.11-6

Рубрики:

Мастити тварин

Хвороби копит

Хвороби великої рогатої худоби

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати експериментальних досліджень щодо впливу нового комплексного ліпосомального препарату, виготовленого на основі звіробою продірявленого (Hypericum perforatum L.), на показники неспецифічної резистентності організму корів, хворих на субклінічний мастит. Дослідження показали, що захворювання корів на субклінічну форму маститу призводить до підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів крові на тлі зниження фагоцитарного числа та інтенсивності фагоцитозу. При цьому у хворих корів констатовано зростання вмісту циркулюючих імунних комплексів і зниження рівня бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові. Інтрацистернальне введення хворим коровам досліджуваного препарату спричинило нормалізуючий вплив на показники природної резистентності.

Уперше на основі проведеного комплексного порівняльного дослідження стану клітинної та гуморальної ланок імунітету, біохімічного профілю крові та секрету молочної залози у корів, хворих на субклінічну форму маститу, показано можливість застосування нових екологічно безпечних препаратів із бджолиної сировини для корекції виявлених порушень. Доведено, що компоненти досліджуваного апіфітопрепарату "Антимаст", який застосовували у формі мазі й емульсії, оптимізують активність ензимів антиоксидантного захисту та вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) і окисної модифікації протеїнів (ОМП) у плазмі крові, позитивно впливають на кількість і функціональну активність імунокомпетентних клітин, показники неспецифічної резистентності організму та кількість соматичних клітин у молоці корів. Розроблено та запатентовано спосіб лікування маститів і корекції антиоксидантного захисту організму корів препаратом "Антимаст", що містить прополіс, витяжку з підмору бджіл, віск бджолиний, олію рицинову (Деклараційний патент на корисну модель UA № 119004 від 11.09.2017 р.).

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273.92 + П876.181-911

Рубрики:

Велика рогата худоба

Мастити тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911

Рубрики:

Мастити тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати бактеріологічних досліджень секрету молочної залози корів у господарствах різних форм власності Львівської області. Доведено, що молоко від корів, хворих на мастит, майже в усіх випадках містило значну кількість умовно-патогенних мікроорганізмів. Причому, домінуючу роль у спектрі цих мікроорганізмів відігравали: стрептококи і стафілококи, найчастіше виділялись культури Staphylococcus аureus, Streptococcus agalactiae, Escherichia coli. Хвороби молочної залози корів завдають значних економічних збитків господарствам різної форми власності, які полягають у не доодержуванні молока, зниженні його якості та вибраковці корів, в першу чергу високопродуктивних. Крім того, вживання молока від хворих корів на мастит загрожує здоров'ю людей, що є неприпустимим. Створення нових й удосконалення існуючих протимаститних засобів здійснюється, як правило, шляхом розробки багатокомпонентних препаратів, до складу яких входять декілька активно діючих речовин із різних класів хімічних сполук, які повинні доповнювати одна одну в спектрі протимікробної активності. Саме тому, виправданою є розробка нових протимаститних засобів, які б гарантували високу ефективність їх застосування.