Досліджено еволюцію поглядів на праводержавність у вітчизняній, російській та сучасній західній політико-правовій науці. Зроблено спробу грунтовного аналізу формування та розвитку правової демократичної соціальної держави в Україні та Росії на сучасному етапі. Проаналізовано положення про правову демократичну соціальну державу, визначені в Конституції України (1996 р.) та Конституції Російської Федерації (1993 р.). Досліджено основні тенденції та напрямки формування правової демократичної соціальної держави в обох країнах. Розглянуто проблему єдності у формуванні держави дослідженого статусу за умов сьогодення. Охарактеризовано інститути правової демократичної соціальної держави у їх взаємодії з інститутами суспільства. Зроблено висновок, що теоретичною основою вчення про правову державу є вся історія вітчизняної політико-правової думки з часів України-Руси до XX ст., яка розвивалась за умов відсутності в українців протягом віків національної державності. Доведено, що генеза російської праводержавної думки починається з піднесенням Московського князівства, зі створення централізованої держави та триває безперервно до початку XX ст. Зазначено, що вітчизняними та російськими вченими розроблено цілісне вчення про правову державу з обгрунтуванням основних її принципів та характеристик стосовно існуючої дійсності. Відзначено, що радянські концепції правової держави протягом 1920 - 1980 рр. обгрунтовували тезу щодо можливості побудови правової держави за умов соціалізму. Визначено взаємодію сучасних вітчизняних та західних

Розглянуто проблеми створення держави загального добробуту, позитивні та негативні сторони соціальних програм, проблему роздування штатів органів соціального забезпечення та їх бюрократизації. Наведено приклади функціонування соціальних держав різних країн світу.

Рассмотрены тенденции становления политической системы современной Украины. На основе сравнительного анализа, выявления общих черт и отличий показана трансформация политических структур в странах СНГ и Балтии. Ряд вопросов посвящен вариантам политической модернизации в государствах Центральной и Восточной Европы. Освещены итоги сравнительного анализа политических систем Украины и Австрии, а также изложена одна из актуальных тем современности - геополитика как наука в теоретическом и прикладном контекстах.

Дисертація присвячена концептуальному дослідженню соціально-політичних факторів становлення громадянського суспільства в Україні. Визначаються і класифікуються вихідні передумови цього процесу, їх вплив на поточне співвідношення між соціальними, національними та політичними проблемами, пропонуються програмні принципи подолання кризових явищ. Особливу увагу приділено соціальним і політичним аспектам проблеми людини - відправної у розумінні громадянського суспільства та соціальної, правової держави, визначенню соціальної сфери як джерела суверенної життєдіяльності людини, соціально-етичного та політичного значення понять гідності і престижу, з'ясуванню місця соціальних інтересів, потреб, ідеалів людини в структурі політичної діяльності та специфіки взаємодії суспільно-політичних структур з приводу соціальних гарантій розвитку людини. В роботі міститься функціональний аналіз соціальної, правової держави як інструмента життєзабезпечення суспільства, гаранта невід'ємних та невідчужуваних соціально-політичних прав громадян, розглядається діалектика громадянськості та державності у розвитку людини, визначаються суперечливий характер взаємозв'язку перспектив людини та суспільного прогресу, а також особливості сприйняття соціально-політичного ідеалу сучасною масовою свідомістю.

Висвітлено ключові питання політики й економіки, етносоціальних процесів, що відбулись на теренах двох сусідніх держав у перехідний період їх посттоталітарного розвитку. Наголошено на важливості вільного та неформального діалогу між вченими України та Росії.

Анализируется развитие постсоветских политических систем Украины, России и Беларуси (теоретическую основу анализа составили модели Д.Истона, А.Зиновьева, Е.Седова). Рассматриваются проблемы легитимности, идентичности, политического участия, проникновения и распределения.

Розглянуто постмодернізм як новітню методологію соціального пізнання та об'єктивну характеристику соціальної реальності. Проаналізовано трансформаційні процеси в сучасному українському суспільстві в контексті теорії постмодерну. Згідно з наведеною теорією ознаками сучасного українського трансформаційного суспільства є парадокс та формування віртуальної свідомості, завдяки якій людина набуває здатності оперувати з уявною реальністю як зі справжньою тощо.

На підставі вивчення різноманітних джерел, вітчизняних і зарубіжних теоретичних праць висвітлено поняття політичної ідеології, досліджено її роль у різних суспільствах, особливо в суспільствах перехідного типу, де ідеологія відіграє найбільш вагому роль. На прикладі України проілюстровано взаємозв'язок ідеології та виборчих технологій. Визначено головне політичне протиріччя перехідного суспільства, яке полягає в необхідності створення загальнонаціональної консолідуючої ідеології за несприятливих для цього умов наявності низького рівня довіри громадян до носіїв ідеології - політичних партій.

Систематизовано здобутки теорії модернізації і сформульовано основні параметри реформування українського суспільства у контексті сучасних цивілізаційних процесів. Розкрито характерні ознаки та особливості досвіду вдосконалення суспільно-політичних систем західного й незахідного світу. Показано специфіку модернізаційних імпульсів в історичній ретроспекції України. Здійснено аналіз сучасного кризового стану українського суспільства, функціонування перехідної постсоціалістичної держави, визначено стратегічні орієнтири вітчизняного державотворення та культурно-ціннісного забезпечення еволюційного розвитку. Запропоновано прогностичне передбачення постсучасного поступу людської цивілізації й охарактеризовано гуманістичні детермінанти політики для України ХХІ ст.

Розглянуто модернізаційні процеси в Білорусії, їх відмінності від подібних процесів у Росії та Україні. Досліджено білоруську політичну систему, розвиток економіки в порівнянні з сусідніми країнами, становище Білорусі з огляду на зовнішньополітичні та внутрішні умови.

Досліджено розвиток В'єтнаму в другій половині 80-х - 90-х рр. ХХ ст., розвиток економіки, ринкові перетворення, програми уряду, роль іноземних інвестицій та допомоги міжнародних фінансових організацій. Розглянуто зміни в соціальному просторі В'єтнаму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф024 + С5*666.4

Рубрики:

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16622 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито поняття постмодернізації та надано його сучасне визначення. Наведено авторську інтерпретацію основних дискурсних опозицій модернізму та постмодернізму. Вперше введено до наукового обігу поняття "синтагма", яке більш адекватно, ніж поняття "парадигма", описує феномен постмодернізації сучасного суспільства.

Зроблено спробу теоретично розглянути трансформаційні процеси в країнах Центральної та Східної Європи за допомогою концепцій модернізму. Запропоновано цілу низку понять, які, на його думку, більш адекватно відображають специфіку змін, що спостерігаються. Концепції модернізму поєднано із когнітивним підходом, що дає змогу більш глибокого вивчення інституційних змін в економіці та суспільстві. Паралельні трансформаційні зміни в економіці та одночасно у політичній системі ідентифіковано як джерело виникнення інституційних напружень. Стверджено, що їх можна привести у належний стан та консолідувати лише мобілізацією соціально-культурних засобів. Концепції модернізму здатні відіграти позитивну роль у розробці стратегії трансформації, орієнтованої на це завдання.

Висвітлено сучасні особливості демократичних і недемократичних режимів, а також закономірності переходу останніх до демократії. Розкрито специфіку посткомуністичної трансформації в Україні.

Проведено соціально-філософське дослідження ідеологічного процесу в перехідному українському суспільстві. Розглянуто динаміку і спрямованість ідеологічного процесу в сучасній Україні через переосмислення теоретико-методологічних основ ідеологічного феномену та виявлення особливостей формування провідних суб'єктів ідеологічних відносин за умов трансформації суспільно-політичної системи, зміни ціннісно-світоглядних орієнтацій в українському соціальному просторі й активного державотворчого процесу в країні.

Всебічно проаналізовано специфіку національного відродження у контексті суспільно-політичного життя України та місце в ньому української ідеї. Значну увагу приділено відображенню проблеми української державності в історичних дослідженнях, стану інтелектуально-духовної еліти України, наукових центрів українознавства. Подано характеристику народницького, консервативного, національно-державницького напрямів в історичній та суспільно-політичній думці України, а також оцінку ідеї державності в програмах і діяльності національно-демократичних об'єднань та політичних партій.

Виявлено та вивчено фундаментальні чинники, під впливом яких формувалися концептуальні та доктринальні підходи до Східної Європи з боку двох системно протилежних наддержав за допомогою творчого використання положень нелінеарної аналітики та на основі широкого кола оригінальних джерел з питань зовнішньої і внутрішньої політики СРСР, США і східноєвропейських країн. Систематизовано основні напрямки американської зовнішньополітичної думки щодо східноєвропейської політики США, докладно проаналізовано їх базові постулати, запропоновано відповідну класифікацію, яка враховує не лише фундаментальні позиції кожного напрямку, а й відображає певну еволюцію. Визначено ступінь впливу наукових розробок на практичну політику США та СРСР. На прикладі східноєвропейського напрямку комплексно досліджено неоднозначні процеси розвитку американської та радянської політичної науки. Розглянуто мотиви, мету та засоби реалізації національних інтересів наддержав на регіональному рівні, а також перевірено ефективність застосування окремих положень синергетичної теорії досліджень суспільно-політичних процесів.

Політологи виділяють два основні типи модернізації: органічну та неорганічну, яка характерна для постсоціалістичних країн. Розглянуто досвід модернізації суспільства у Польщі (її передумови, схеми, формування політико-владних інститутів) і порівняно їх з відповідними процесами в Україні.

Досліджено соціально-політичні проблеми розвитку Соціалістичної Республіки В'єтнам у період економічного реформування, спрямованого на побудову ринково-орієнтованої економіки (1980 - 90-ті рр.). Проаналізовано соціально-економічне підгрунтя та політичні передумови реформування, визначено напрямки, ступінь та глибину економічних перетворень, а також їх наслідки. Висвітлено зміни у соціальній та внутрішньополітичній сферах країни, проаналізовано засоби здійснення даної політики в'єтнамськими керівними колами, розкрито співвідношення та рівень взаємозалежності політики й економіки у теорії та практиці реформаційного курсу у В'єтнамі.