Наведено результати вивчення тектонічних фаз, які вплинули на розвиток Донецької складчастої споруди і були пов'язані з лівими та правими обертаннями Донецького ромбоїдального мегаблока. Відмінні риси будови Донецького сегмента у межах Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького рифту зумовлені ефектами посилення або демпфірування поштовхів тектонічних фаз як відгуку на зміну просторової орієнтації активних зусиль стиску або розтягу. У межах запропонованих часових інтервалів поширення детермінованих варіантів полів напруг доведені просторові закономірності активізації рухів кемерійського та альпійського тектонічних циклів у Донбасі.

На підставі концепції неоднорідної прогресивної деформації простого зсуву розглянуто три моделі розвитку пластичних структур підвороту та волочіння, генезис яких тісно пов'язаний з функціонуванням зон впливу розломів. У моделі 1 показано одноетапні підвернуті тектоніти, створення яких зумовлено деформацією включень у зоні зсування. Модель 2 описує одночасний розвиток деформованих включень і підворот більш давніх маркерів. У межах моделі 3 проаналізовано формування складок волочіння.

Розглянуто роль тектонічних процесів у формуванні ландшафтів континентального схилу Чорного моря. Виділено глобальні, регіональні, неотектонічні та сучасні тектонічні процеси, що формують конкретні ландшафтні таксони.

Виконано реконструкцію, узагальнено і проаналізовано дані, що характеризують поля напружень різних областей мезозоїд Північного Сходу Азії (Верхояно-Колимської складчастої області). На основі площового кінематичного знімання досліджено поля напружень Північного Хараулаха і хребта Арга-Тас; для внутрішніх областей (Середнє Верхоянья і пояс Черського) залучено опубліковані прямі та непрямі дані щодо кінематики розломів. Виділено поля напружень, відповідальні за формування основної складчастої структури, а також до- і післяскладчасті поля. За орієнтуванням осей головних напружень описано багатоетапні, просторово неоднорідні умови деформування мезозоїд в обставинах стиснення, пластичного і крихкого розтягування, меншою мірою зсуву. Встановлено доскладчасте розтягнення у верхоянській серії Північного Хараулаха; а також поширені умови післяскладчастого крихкого розтягування в різних доменах поясу Черського. Реконструйовані деформаційні обстановки Північного Хараулаха і хребта Арга-Тас збігаються з визначеним за сейсмологічними даними сучасним полем напружень.

Проаналізовано наукові першоджерела щодо виявлення структурних факторів, які висвітлюють закономірності локалізації U-Th-перспективних об'єктів та динаміку їх становлення. Виділено генерації та генетичні типи дислокаційних структур у межах окремих мегаблоків Українського щита (УЩ). Вивчено речовинний склад генерацій дислокаційних структур і встановлено Р-Тумови їх формування. Виявлено та систематизовано особливості структурно-речовинної організації та локалізації окремих U-Th-перспективних об'єктів. Установлено просторово-генетичний зв'язок між певними типами та генераціями дислокаційних структур і локалізацією рудоперспективних геологічних тіл. Побудовано структурно-вікові моделі дислокаційної тектоніки для мегаблоків УЩ з обґрунтуванням рудоперспективних структурних позицій.