На прикладі Сурської зеленокам'яної структури показано особливості складу порід, навколорудних метасоматитів та золоторудних асоціацій зеленокам'яних структур Середнього Придніпров'я, що дало змогу по-новому оцінити процеси золотонакопичення та виробити пошукові ознаки золотого зруденіння у докембрії Середнього Придніпров'я. Визначені фактори золотоносності мають важливе значення для побудови генетичної моделі золотої мінералізації Середнього Придніпров'я та визначення нових перспективних золоторудних ділянок.

Стисло охарактеризовано загальні мінералогічні особливості та виявлено найістотніші ознаки (мінералогічну специфіку) таких перспективних корінних рідкіснометальних родовищ України, як Шевченківське, Азовське, Полохівське, Надія, Станкуватське, Пержанське, Жовторічнянське та Першотравневе, які є фактично новими генетичними типами рідкіснометальних родовищ. Крім того, акцентується увага на перспективності вилучення рідкісних металів з розсипних і техногенних родовищ України.

Узагальнено петрохімічну та мінералогічну характеристики порід і руд, що формують Азовський шток у межах Південно-Кальчицького сієнітового масиву. Виокремлено відміни сієнітів. Рудоносними є однопольовошпатові сієніти переважно такситової структури. Зроблено висновок, що рудоносні сієніти Азовського родовища - це продукт кристалізації кінцевого диференціату магматичного розплаву за трендом Феннера. Висока початкова температура розплаву, поєднання процесів лікваційного і кристалізаційного фракціонувань, активна участь фтору на тлі низького потенціалу кисню призвели до утворення специфічного рідкіснометального зрудніння, яке можна розглядати як новий тип родовищ у розшарованих штокоподібних інтрузіях сієнітового складу.

Приведены современные данные о геологии Криворожского бассейна. Дана характеристика основных процессов минералообразования, обусловивших формирование месторождений и проявлений металлических и неметаллических полезных ископаемых. Кратко охарактеризованы основные альтернативные виды минерального сырья, содержащиеся в пределах продуктивных и вмещающих толщ железорудных месторождений Кривбаса.

Розглянуто петрографічні, мінералогічні та генетичні особливості вміщуючих порід і рудоносних метасоматитів Вербинського молібденового родовища. Особливості розвитку мінеральних парагенезисів свідчать, що формування рудних асоціацій пов'язано з розвитком кварц-польовошпатових метасоматитів (Sn, Nb, Ta, W), грейзенів (W, Mo), перекристалізацією та утворенням пізніх кварц-сульфідних жил (Mo, Bi, Cu, Zn, Pb).

Проаналізовано визначення уран-свинцевих і калій-аргонових методів ізотопного віку золоторудних родовищ Українського щита (Сергіївського, Балка Золота, Балка Широка, Сурожського, Майського і Клинцівського). Виділено стадії в процесах золотонакопичення. Проте надійно визначити тип інтрузивних порід, з якими пов'язані ці процеси, поки що не вдалося.

Наведено геологічне та структурне положення родовища, петрографічний склад вміщуючих порід та їх метаморфічні і метасоматичні зміни, особливості мінеральних асоціацій. На основі мінералого-геохімічних, ізотопних та термобарогеохімічних даних запропоновано генетичну модель первинного накопичення золота у ранньопротерозойських кластогенних флішоїдних товщах з наступною багаторазовою їх регенерацією. Золотогенеруюча система була гіпротермально-метасоматичною.

Вперше запропоновано розроблену на формаційній основі схему стратиграфічного розчленування стратифікованих та вікового розчленування плутонічних утворень Сорокинської структури. Показано співвідношення між плутонічними та вулканогенними формаційними тілами, а також зроблено висновок про існування в межах структури єдиних вулкано-плутонічних асоціацій. Отримані дані покладено до основи побудови формаційної карти Сорокинської структури масштабу 1:10000. Розглянуто ріодацитплагіогранітну вулкано-плутонічну асоціацію), а також встановлено особливості складу і структури рудовмісних комплексів. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак промислового золотого зруденіння. На підставі цього побудовано карту закономірностей та прогноз розташування золотого зруденіння Сорокинської структури.

Наведено порівняльну характеристику основних алгоритмів томографічної обробки даних вертикального сейсмічного профілювання. Розглянуто питання вимірювання інтенсивності ядерних випромінювань з постійною статистичною помилкою, розподілу радіоактивних ізотопів урану, торію та калію в породах міоценових відкладів, а також особливості взаємозв'язку між тектонічною тріщинуватістю продуктивних горизонтів і характером питомих відборів нафти в межах Бориславського нафтогазопромислового району. Запропоновано метод розв'язання прямої задачі магніторозвідки для складнопобудованих середовищ, описано типи тектонічних тріщин в гірських породах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та ін.

Рассмотрены закономерности изменения состояния массива при изменении упруго-пластических свойств в приконтурных областях. Исследовано воздействие вибрации конвейеров на состояние подготовительных выработок. Определены рациональные параметры систем аспирации и обеспыливания в технологиях обогащения. Разработаны методы компьютерной обработки геологической информации для обоснования ресурсосберегающих технологий на карьерах. Значительное внимание уделено структурно-тектоническим и тектонофизическим условиям формирования месторождений железистых кварцитов в докембрии, а также упрощенной имитационной модели процессов пылевыделения и пылепереноса в горных выработках угольных шахт.

Розглянуто технологію побудови комплексних геоелектричних моделей ендогенних родовищ золота Українського щита та Донбасу. Наведено характеристики геологічної будови та золотоносності металогенічних районів і зон, вперше описано геолого-структурні та геоелектричні моделі головних родовищ і рудопроявів золота. Визначено геолого-геофізичні критерії та ознаки золотого зруденіння Донбасу й Українського щита.

Установлено послідовність подій у геологічній історії України. Виділено епохи та етапи, які були найбільш сприятливими для утворення ендогенних рідкіснометалевих родовищ і рудопроявів. У докембрії це пізньоархейська, ранньо-, середньо- та пізньопротерозойська, рифейська металогенічні епохи, а у фанерозої - каледонська, герцинська й альпійська.

Узагальнено та проаналізовано інформацію про знахідки корінного та розсипного золота в межах Українського щита; зіставлено золотоносність його структурно-металогенічних зон. Установлено найбільш продуктивні стратиграфічні рівні для локалізації розсипного золота, а також типи гірських порід і гідротермальної мінералізації для ендогенного зруденіння. Підкреслено необхідність подальшого вивчення порід фундаменту і платформного чохла на золото.

Вивчено особливості внутрішньої будови, літологічний та мінеральний склад продуктивного пласта, деякі генетичні аспекти похованих алювіальних розсипів південної частини Сурської структури Середнього Придніпров'я, які локалізовані в базальних відкладах бучацької серії та розміщуються в області накопичення продуктів розмиву золотоносної кори вивітрювання родовищ Сергієвське та Балка Золота. Зроблено висновок про необхідність їх подальшого вивчення з метою підготовки для можливого майбутнього промислового освоєння.

Розглянуто етапи добування золота з найдавніших часів до сьогодення. Наведено відомості, які формують уявлення про добування золота та одержання його в майбутньому. Визначено властивості золота, поширення його в природі, описано формування та розробку родовищ традиційними способами та геотехнологічними методами.

Викладено матеріали про основні корисні копалини Закарпаття та їх використання. Висвітлено особливості рентних відносин за умов експлуатації родовищ мінеральних вод і дії наукових принципів природокористування щодо родовищ корисних копалин. Досліджено основні природні ресурси краю. Наведено загальну характеристику корисних копалин області. Вивчено наукові принципи природокористування та їх особливості щодо розробки родовищ корисних копалин. Накреслено основні шляхи поліпшення використання та охорони родовищ мінеральних вод Закарпаття, а також охарактеризовано родовища корисних копалин регіону.

Наведено результати комплексного вивчення Майського золоторудного родовища геолого-структурними, формаційними, мінералого-фізичними та термобарогеохімічними методами досліджень. Показано, що родовище пов'язане з флексуроподібним ускладненням східного крила Савранської синкліналі та утворено завдяки відділенню метаморфогенно-гідротермальних флюїдних систем аляскітоїдних гранітів у процесі їх кристалізації.

На формационной основе охарактеризовано строение золотоносных нижнепротерозойских комплексов, приведены данные об их положении в ряду других подразделений этого ранга в докембрии. Особое внимание уделено Кировоградскому геоблоку и распространенным в его пределах золотовмещающим формациям. Изложены материалы по распространению подобных формаций, месторождений и проявлений золота на всем щите. Приводится детальное описание состава, строения и рудоносности эталонного Клинцовского рудного поля и в его пределах конкретного Клинцовского золоторудного месторождения. Всесторонне охарактеризованы рудные тела, предложена геолого-генетическая модель золотого оруденения данного типа, отмечены черты, повторяющиеся в докембрийских месторождениях иных типов. Приводятся корреляции с подобными золоторудными месторождениями мира. Изложены данные по прогнозированию и поискам золота клинцовского типа в пределах гнейсовых комплексов Украинского щита.

Подано морфогенетичну класифікацію видимого самородного золота з корінних родовищ основних рудних районів України. До неї віднесено такі морфологічні різновиди золота: ідіоморфні - багатогранники та їх зростки; дендритні утворення; ксеноморфні - дротоподібні, плівчасті, пластинчасті, грудко- і прожилкоподібні утворення; гемідіоморфні, а також форми заповнення, проростання і кулясті утворення. Вони характерні для певних золотопроявів і можуть мати різну природу. Розглянуто також генетичні ознаки золота, які слід використовувати для прогнозу та оцінки золоторудних об'єктів.

Наведено результати мінералогічних та ізотопно-геохімічних досліджень Бобриківського золото-поліметалічного родовища, одного з відомих у Донбасі. Встановлено, що утворення рудних парагенезисів проходило з гідротермальних розчинів полігенного походження.