Приведены сведения об одной из крупнейших гипсових пещер мира - Золушке, расположенной в Восточно-Европейском регионе, на границе трех государств: Украины, Молдовы и Румынии. Проанализированы природные условия и карст района пещеры, ее происхождение, возраст, морфологические и геологические особенности. Описаны сеть ходов, остаточные и деструкционные отложеня, водные хемогенные образования, газовый состав воздуха, виды микроорганизмов пещерного пространства. Раскрыты проблемы обрушения сводов, образования провалов, охраны и рационального использования пещеры.

Наведено результати польових та архівних досліджень, відомості про понад 300 стародавніх підземель в межах Києва. Визначено основні етапи формування київських підземних систем та їх зв'язок з наземною міською забудовою. Висвітлено історію вивчення підземних споруд, розглянуто їх основні різновиди, зокрема, фортифікаційні та господарські споруди, печерні монастирі. Проаналізовано історичні передумови й основні закономірності розвитку підземель в період з ХІ ХІХ століття.

Приведены результаты полевых и архивных исследований, сведения о более 300 древних подземельях в пределах Киева. Определены основные этапы формирования киевских подземных систем и их связь с наземной городской застройкой. Освещена история изучения подземных сооружений, рассмотрены их основные разновидности, в частности, фортификационные и хозяйственные сооружения, пещерные монастыри. Проанализированы исторические предпосылки и основные закономерности развития подземелий в период с ХІ по ХІХ столетия.

Розглянуто перспективи використання туристичного потенціалу карстових печер Криму та проблеми їх охорони. Запропоновано варіант розробки спеціальних віртуальних екологічних маршрутів, який дозволить суттєво знизити антропогенне навантаження під час освоєння туристичного потенціалу Криму.

The results of geoelectric and seismic-acoustic investigations on the Zverynitskiye Caves territory in Kyiv are given. The areas of the underground passages possible continuation were determined. The zones with increased ground moistening were mapped.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.122.3

Рубрики:

Пещери. Спелеологія

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що кінець XX ст. відзначився суттєвим зростанням значення спелеології серед сучасних наук про Землю. Надано огляд розвитку та основних напрямів геоспелеології. Знання з походження печер досягло стану повноцінної теорії. Спелеогенетична теорія посіла центральне місце у гідрогеології карсту та суттєво поліпшила розуміння еволюції та функціонування карстових колекторів. Іншими областями спелеології, в яких відбулися значні просування і які набувають великого значення для суміжних геолого-географічних дисциплін, є палеореконструкції по карстових та печерних "архівах", геомікробіологія печер, спелеогенетичні методи оцінки карстопровальної небезпеки, спелеогенез на позаземних тілах. Сучасна спелеологія має яскраво виражений міждисциплінарний характер.

Изложены теоретические и методические основы изучения влажностного и температурного состояния пещерного воздуха и окружающих грунтов, включающие современные представления о компетентных для исследуемой среды элементарных объемах и временах, о так называемых эмпирических поправках эффективности к геометрическим характеристикам гетерогенных грунтов. Приведены исходные для практического исследования физико-математические модели сохранения баланса влаги и количества движения, а также баланса тепла с учетом ламинарного и конвективного потоков в пещерном воздухе. Для применения рекомендуются законы движения влаги и теплопроводности с обоснованием соответствующих коэффициентов массо- и теплопереноса. Предложены критерии подобия с целью упрощения изучаемых процессов.

Обговорено питання походження спелеоініціювальної тріщинуватості печерних мереж Подолії з використанням структурного аналізу лабіринтів, дешифрування лінеаментів рельєфу і уявлення про планетарну (ротаційну) тріщинуватість.

Описано нову велику гіпсову печеру України - Мушкарову яму, що розташована на півдні Тернопільської області, в межиріччі Серета та Нічлави. Визначено перспективи й напрями пошуку нових порожнин у гіпсах за допомогою космофотодешифрування поверхневих проявів карсту.

Теоретическое обоснование параметров процессов и явлений весьма важно для подтверждения достоверности их количественных значений, а также более широкой применимости механизмов изучаемых процессов. Согласно существующим законам (механизмам) состояния влаги и температуры грунтов и воздушного пространства пещер Киево-Печерской Лавры, основными параметрами являются коэффициенты диффузии парообразной влаги, испарения, вязкости, удельной теплоты парообразования, влагопереноса и др. На основании классических кинетических газовых и термодинамических законов, а также предлагаемых изначальных предпосылок удалось доказать взаимосвязь между указанными коэффициентами.

Обгрунтовано у загальних рисах поняття географічного потенціалу загалом і стосовно конкретного регіону Поділля зокрема. Розкрито основні складові туристичного потенціалу печерних систем Поділля.

В самом общем виде гипогенный спелеогенез определяется как формирование карстовых полостей под воздействием агентов, происходящих из глубины, в отличие от эпигенного спелеогенеза, в котором полостеформирующие агенты (метеорное питание и агрессивность вод) происходят с поверхности. Более конкретное определение должно основываться на признаках агентов и механизмов полостеобразования, позволяющих наиболее четко различать эпигенное и гипогенное происхождение полостей. Указание на "неповерхностное" происхождение источника агрессивности в таком различении (геохимический подход) является правомерным, но методически и практически неэффективным подходом. Гидрогеологический подход и использование критерия восходящего водообмена в определении гипогенного спелеогенеза образуют теоретически и методологически обоснованную основу не только для его идентификации, но и пространственно-временного прогнозирования.

На примере пещерного комплекса Киево-Печерской Лавры показаны типичные методические аспекты достоверности исследований тепловлагопереноса. Обращено внимание на точность определений измерительных приборов и исходных параметров фундаментальных и упрощенных законов состояния влаги в пещерном пространстве и грунтах.

Рассмотрены природные пещеры и техногенные суффозионные полости в пределах Северо-Западного Причерноморья. Выявлена геодинамическая связь процессов суффозионного пещерообразования с процессами овражной эрозии. Сделан вывод об активизации процессов суффозии после проведения горно-буровых работ.

Розглянуто природні печери та техногенні суфозіонні порожнини в межах Північно-Західного Причорномор'я. Виявлено геодинамічний зв'язок процесів суффозіонного печероутворення з процесами утворення ярів. Зроблено висновок щодо активізації процесів суфозії після проведення гірничо-бурових робіт.

Considered natural and technogenic caves suffusion cavity within the North-Western Black Sea. Identified geodynamic communication processes суффозионного пещерообразования with the processes of ravine erosion. The conclusion about the intensification of the processes of sufoziya after conducting mining and drilling operations.

Розглянуто понятійно-термінологічний апарат вторинних утворень, що мають звивисту геометричну форму у гіпсових печерах Поділля. Уточнено визначення двох найбільш вживаних дефініцій "геліктит" та "антодит". Зазначено принципові відмінності між такими вторинними печерними утвореннями як: анемоліт, гелігміт, тремагміт, антоліт та ін. Описано форму та типову морфологію геліктитових утворень. Визначено механізм росту і формування звивистих ексцентричних печерних утворень. Встановлено, що головними факторами викривлення геліктитів є непрохідність та закоркованість центрального каналу, вплив повітряних потоків, різний склад домішок продуктів живлення та нерегулярність їх надходження до центрального капіляру, висунуто припущення, що в утворенні геліктитів може брати участь і біологічний фактор, при умові обростання карбонатним матеріалом корінців дерев, котрі можуть звисати із крівлі підземної порожнини. В той час як фактором формування росту антодитів є різна швидкість росту паралельно-волокнистих агрегатів. Вказано локації місць найбільших скупчень геліктитових утворень у досліджуваній системі печер Атлантида-Киянка. Проаналізовано існуючі типізації геліктитових відкладів у зарубіжних авторів, вказано на позитивні сторони та недоліки існуючих типізацій. Розроблено власну авторську типізацію антодитових утворень для гіпсових печер Поділля, беручи за основу польові дослідження у системі печер Атлантида-Киянка.прод