Наведено результати математичного опрацювання головних біометричних показників підщепного матеріалу айви і саджанців груші на ній. На підставі аналізу даних обробки обгрунтовано мінімальну кількість необхідних повторень (облікових рослин, промірів) для одержання достовірних результатів у разі заданого рівня вірогідності і помилки досліду. Запропоновано матеріали досліджень використати для планування дрібноділянкових дослідів.

Встановлено, що підсихання кореневої системи під час пересаджування індукує порушення процесів поглинання води, інтенсифікацію дихання, зниження транспірації та енергетичного заряду деревних рослин. Розроблено методичні та агротехнічні рекомендації для підвищення приживлюваності саджанців, визначено оптимальні концентрації екологічно-безпечних регуляторів росту та норми витрат мінеральних добрив. Висвітлено технології приготування органо-мінеральних компостів і плівкоутворювальних сумішей для обробки кореневих систем саджанців деревних порід.

Розглянуто шляхи спрощення технологічних процесів створення інтенсивних маточників з горизонтальним розміщенням пагоноутворювальної зони.

Обгрунтовано технологічні прийоми, направлені на оптимізацію трофічних і гормональних механізмів забезпечення регенераційних процесів у процесі вирощування саджанців методом зимового щеплення.

Описано найбільш відомі та найчастіше вживані способи щеплення плодово-декоративних порід дерев. Наведено інформацію про їх вікові періоди, цикли росту, регулярності плодоношення, особливості приготування садового вару та інших замазок. Розкрито способи та техніку виконання щеплень у розкол, периферійний напіврозкол, верхівковий пагін, корінь, за кору.

Описаны наиболее известные и часто применяемые способы прививки плодово-декоративных пород деревьев. Приведена информация о возрастных периодах, циклах роста, регулярности плодоношения, особенностях приготовления садового вара и других замазок. Раскрыты способы и техника выполнения прививок в раскол, периферийный полураскол, верхушечный побег, корень, за кору.

Вивчено закономірності проходження процесів репродуктивної регенерації в сукупності ознак, які визначають формування у стеблових живців адвентивних коренів. Розроблено окремі агробіологічні заходи щодо прискореного розмноження перспективних гібридних форм і сортів жимолості їстівної з використанням технології зеленого живцювання. За результатами досліджень визначено здатність стеблових живців, залежно від консистенції пагона, до репродуктивної регенерації. Встановлено морфологічні відмінності укорінювання різнотипних живців жимолості їстівної залежно від сортового складу та впливу рістактивуючих сполук ауксинової породи. Визначено оптимальні терміни заготівлі живців та їх висаджування на укорінювання з урахуванням біологічних особливостей сортового складу та фізіологічного стану маточних рослин та їх частин для підвищення регенераційної здатності. Розроблено агробіологічні заходи щодо вирощування кореневласних рослин за умов Правобережного Лісостепу України. Доведено економічну ефективність вирощування садивного матеріалу перспективних форм і сортів жимолості їстівної на основі технології зеленого живцювання за умов Правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати комплексного оцінювання клонових підщеп груші у маточнику та полях розсадника низинної зони Закарпаття. Виокремлено високопродуктивні форми: "ІС-2-10", "Айва У" й "Айва прованська". У процесі вивчення особливостей росту сорто-підщепних комбінувань груші у плодовому розсаднику відібрано підщепи "Айва У", "ВА-29", "ІС 2-10" і "Айва прованська", що забезпечують високі фітометричні параметри росту, листкової поверхні та кореневої системи в сортів "Конференція", "Вижниця", "Кучерянка", "Яблунівська" та "Стрийська". Визначено жаро- та посухостійкість сортів і сорто-підщепних комбінацій. Установлено параметри спектральних характеристик листків підщеп і сорто-підщепних комбінувань. Відібрані комбінації харакеризуються високим виходом з гектара саджанців з кроною та генеративними бруньками у третьому полі розсадника і є економічно вигідними.

  Скачати повний текст

Доведено доцільність вирощування однорічних саджанців яблуні способом "спляче" вічко. Розроблено прийоми механічного й хімічного стимулювання кроноутворення під час вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною кніп-баум. Визначено параметри для сортування даних саджанців.

Висвітлено біологічні аспекти зрощення плодових саджанців, сумісності, взаємовпливу, саморегуляції виявлення біологічного потенціалу. Показано основні дефекти процесу зрощення в несумісних комбінуваннях, які можуть слугувати показниками біологічної несумісності компонентів вже через кілька місяців після щеплення, що важливо для прискорення добору нових підщеп і сортопідщепних комбінувань. Наведено матеріали щодо нових перспективних підщеп основних плодових порід. Розглянуто питання відносно створення та функціонування системи виробництва безвірусного садивного матеріалу. Викладено суть інтенсифікації технологій виробництва садивного матеріалу для сучасних інтенсивних насаджень.

Освещены биологические аспекты сращения плодовых саженцев, совместимости, взаимовлияния, саморегуляции проявления биологического потенциала. Показаны основные дефекты процесса сращения в несовместимых комбинированиях, которые могут выступать показателями биологической несовместимости компонентов уже через несколько месяцев после прививки, что важно для ускорения добора новых подвор и сортоподворных комбинирований. Приведены материалы новых перспективных подвор основных плодовых пород. Рассмотрен вопрос относительно создания и функционирования системы производства безвирусного посадочного материала. Изложена сущность интенсификации технологий производства посадочного материала для современных интенсивных насаждений.

Наведено дослідно-теоретичний спосіб одержання функції розподілу лінійної щільності мас підщеп плодових культур.

Індекс рубрикатора НБУВ: П252.453.1-271.24 + П252.453.1 с8

Рубрики:

Живці. Зелене живцювання

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П252.453.1-271.24 с8

Рубрики:

Живці. Зелене живцювання

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П252.42(4Укр3)

Рубрики:

Поля розплідника плодово-ягідних рослин. Сівозміни

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено нові й удосконалено існуючі біотехнології, спрямовані на підвищення ефективності виробництва сертифікованого садивного матеріалу шести кісточкових і шести ягідних культур. Обгрунтовано науково-методичну основу забезпечення здорового статусу садивного матеріалу на всіх етапах його виробництва й експлуатації. Вдосконалено біотехнології відбору рослин-кандидатів у материнські рослини та підтримання статусу рослин у добазових колекціях в умовах культури in vitro та в умовах відкритого грунту. Актуалізовано панелі вірусних патогенів для сертифікації садивного матеріалу кісточкових і ягідних культур в умовах України. Визначено основні критерії універсалізації біотехнологій хемотерапевтичного оздоровлення, що базуються на оцінюванні фази швидкої та пролонгованої дії препарату, діапазону терапевтичних і токсичних доз. Розроблено універсальні (імпульсні та каскадні) модулі хемотерапевтичного оздоровлення в культурі in vitro експлантатів малини, агрусу, сливи та підщепи Гізела 6 від моно- та полівірусних інфекцій. Створено методичний алгоритм оцінювання терапевтичного, токсичного та генотоксичного ефектів дії антивірусних препаратів під час проведення оздоровлення. Запропоновано систему прогнозних оцінок асиметричності поширення вірусів кісточкових і ягідних культур у садових агроценозах, яка базується на визначенні тенденцій до коваріювання, асоціативності та моноінфікування вірусів під час розповсюдження. Оцінено стратегії поширення ВШС у насадженнях різних кісточкових культур і виділено чинники, які можуть на них впливати. Науково обгрунтовано та розроблено превентивні заходи з обмеження поширення ВШС у насадженнях шести кісточкових культур. Обчислено економічні та соціальні ефекти запровадження програми вирощування сертифікованого садивного матеріалу кісточкових і ягідних культур в Україні.

Акцентовано увагу на розв’язанні науково-прикладної проблеми, яка полягає у відсутності наукового забезпечення щодо створення в розсадниках оптимальних механізованих технологічних комплексів стабільного виробництва сертифікованого садивного матеріалу. Ця проблема має вирішуватися під час проектування нових розсадників і реінжинірингу діючих процесів. Для чого необхідно мати: методики оцінювання проектних рішень за показниками ощадного витрачання і раціонального використання ресурсів; методи вибору машин; методи контролю за станом рослин під час їх вирощування і застосування коригувальних дій; методики підготовки технічних можливостей розсадників до державної атестації. Правомірність даного положення підтверджено результатами теоретичних і експериментальних досліджень механізованого технологічного комплексу вирощування саджанців за енергетичними, агротехнічними, економічними показниками роботи засобів механізації і методів контролю за станом рослин, застосованих відповідно до розроблених практичних рекомендацій щодо вибору машин, визначення схем контролю за рослинами та застосування коригувальних дій.

Здійснено експериментальне обгрунтування складу медикаментозної композиції, до якої входить амінокислота аргінін як джерело утворення оксиду азоту, для лікування захворювань тканин пародонта та клініко-лабораторній оцінці його ефективності. Зазначено, що доклінічні дослідження на лабораторних тваринах медикаментозної композиції з аргініном продемонстрували її виражений терапевтичний ефект при експериментальному пародонтиті, зумовлений антибактеріальними, антидисбіотичними, протизапальними, антиоксидантними властивостями. Зауважено, що мікробіологічні дослідження підтвердили антимікробну активність гелю як на референтні тестові штами мікроорганізмів, так і на змішану мікрофлору пародонтальних кишень.

Встановлено фітометричні показники рослин, коренеутворення і продуктивність маточного насадження клонової підщепи яблуні 54 - 118 залежно від норми витрати 10%-го розчину калійної солі а-нафтилоцтової кислоти (далі - КАНО). Виявлено вплив норми витрати КАНО на параметри надземної частини і кореневої системи відсадків. Запропоновано для підвищення продуктивності маточника і покращення якості підщепного матеріалу в умовах Правобережного Лісостепу України відсадки підщепи 54 - 118 перед першим підгортанням обробляти 10%-м розчином КАНО з нормою витрати 1,0 мл/л (1000 л/га робочого розчину). Визначено відмінності окорінення, росту та загального виходу відсадків клонових підщеп яблуні М.9 Т337 і 54 - 118 залежно від вмісту пінополістиролових гранул у субстраті (тирсі) для першого підгортання маточних рослин. Отримано вищий вихід відсадків за першого підгортання маточних рослин підщепи М.9Т337 сумішшю тирси з 50 - 75 % пінополістиролових гранул, а підщепи 54-118 — з 50%-м вмістом гранул.