Наведено дані щодо зміни в динаміці кількості фібриногену, активаторної активності плазміну, сумарної фібринолітичної активності, фібринолітичної активності лейкоцитів, функціональної активності Т-лімфоцитів, кисневозалежних і кисневонезалежних систем мікробіцидності фагоцитів, фагоцитарної активності, реакції імунних комплексів у периферичній крові під час стафілококового перикардиту в биків.

Наведено результати досліджень за умов довготривалої дії низької інтенсивності радіоактивного опромінення. Вони свідчать про зниження репродуктивної функції у корів і зростання захворювань молочної залози у них. Відмічено вплив умов утримання, годівлі, масовість отелів тощо у весняний період на зростання кількості маститів у корів після отелення.

Досліджено поширеність хвороб ділянки пальця в корів, патогенез гнійних пододерматитів, флегмонозних процесів, ран і виразок. З'ясовано, що гнійно-некротичні процеси ділянки пальця у високопродуктивних корів зумовлюють суттєві порушення морфо-біохімічного складу крові, зміни серед факторів неспецифічної реактивності організму, перебої в роботі системи гемокоагуляції, накопичення токсичних продуктів перекисного окиснення ліпідів. Уперше для лікування гнійно-некротичних процесів у ділянці пальця застосовано комплексний метод лікування, який полягає в місцевому використанні санобіту (лікувального засобу на основі бішофіту Полтавського, сорбенту й анестетика), інтрааортальному введенні тіотриазоліну та селеніту натрію. Доведено його позитивний вплив на патогенез захворювання.

Розглянуто особливості розведення великої рогатої худоби молочного та м'ясного напрямків продуктивності в Україні. Подано інформацію про основні породи, методи утримання, годівлі, організації доїння, вирощування молодняку, відтворення, профілактики основних захворювань, забою та первинної обробки шкіри великої рогатої худоби, зокрема, корів. Увагу приділено технології приготування молочних і м'ясних продуктів.

Вперше в Україні показано взаємозв'язок хромосомних аномалій у лімфоцитах периферійної крові й якісних і кількісних характеристик спермопродукції плідників молочного та м'ясного напрямів продуктивності. Встановлено асоційований вплив цитогенетичної мінливості на м'ясну продуктивність великої рогатої худоби. Вперше визначено генетичні механізми зв'язку нестабільності каріотипу з продуктивними та відтворними якостями корів української чорно-рябої молочної породи.

Метод полягає у визначенні маси, об'єму, щільності сирої та сухої знежиреної кісткової тканини, видаленні мінералів з наступним розрахунком вмісту органічної та неорганічної складових зразка, їх співвідношення між собою; 3 з 5 фізичних показників наведено у відсотках. Метод дає змогу зробити висновок про стан кістяка в нормі та патології, зокрема, показано наявність виражених сезонних коливань рівня мінералізації (сезонна остеодистрофія) за умов стійлового утримання корів.

Наведено результати досліджень етіопатогенезу та симптомів виразково-некротичних уражень пальців у імпортних нетелей, проаналізовано ефективність їх лікування (застосування розчину диметилсульфоксиду - йоду), визначено шляхи профілактики (вакцинації тварин).

Запропоновано з метою удосконалення методів одержання кон'югатів антитіл з пероксидазою хрону для імуноферментного аналізу використовувати комбінацію іонообмінної хроматографії, гельфільтрації, імунохімії, оскільки одержані препарати мають високу ензимологічну активність. Це надало можливість застосовувати їх у імунологічному аналізі для діагностики захворювань великої рогатої худоби та птиці.

Предложено с целью совершенствования методов получения конъюгатов пероксидазы хрена с антителами для иммуноферментного анализа использовать комбинацию ионообменной хроматографии, гель-фильтрации, иммунохимии, поскольку полученные препараты показали высокую энзимологическую активность. Это позволило применить их для диагностики заболеваний крупного рогатого скота и птицы.

Кількість соматичних клітин у молоці корів впливає на якісні показники, гатунок і безпечність. Рівень в молоці соматичних клітин залежить від стану вим'я у тварин. Тому важливим є вчасно проводити діагностику корів на субклінічний мастит і профілактувати його виникнення. В результаті проведених досліджень визначено гістологічний спектр соматичних клітин у корів української чорно-рябої молочної породи. Експериментально доведено, що мікроорганізми, виділені з шкіри вим'я корів, ідентичні мікрофлорі, яка викликає у корів захворювання на субклінічний мастит. У результаті проведених досліджень встановлено спосіб передачі збудників маститної інфекції через гуму молочних стаканів доїльного обладнання. Також визначений спектр збудників субклінічного маститу та розроблено схему профілактики захворювання і запобігання його поширенню серед дійного стада. В результаті експериментальних досліджень доведено ефективність використання швидкого маститного тесту, який надає змогу своєчасно виділити з стада корів із неякісним молоком. Поява кетонових тіл у молоці підвищує його кислотність і знижує якість молока. Показник кислотності характеризує харчову цінність молока та контролюється під час прийому на молоказавод. У цьому випадку господарство втрачає гроші на зниженні сортності молока. Експериментально розроблено спосіб профілактики та лікування кетозу у корів на основі хелатів металів за рахунок покращання обмінних процесів у рубці корів. У результаті проведених досліджень встановлено взаємозв'язок між станом мікрофлори рубця та виникнення ацетонемії у корів. Таким чином, запропоновані заходи надають можливість підвищити якість і безпечність молока корів шляхом зменшення кількості тварин у стаді з ознаками маститу та кетозу.

The European Union (EU) overviews the control, eradication and surveillance of many cattle diseases especially those that are detrimental to animal or human health, cause huge economic losses or are subjected to trade restrictions. Other cattle diseases are left to be controlled by each Member State (MS). However, these diseases can also cause economic losses, which are usually hidden at first glance, as they often have subclinical or chronic courses. Trade of live cattle can introduce those diseases into countries that have already eradicated or have never even had them. Therefore, there is a gap in knowledge of how different EU countries control each disease and what their current disease status is. A team of 76 veterinarians, epidemiologists, statisticians, economists, sociologists, stakeholders etc. from 30 different countries have come together to participate in an action called Standardizing output-based surveillance to control non-regulated diseases of cattle in the EU (SOUND control) CA17110 funded by COST (European Cooperation in Science and Technology). The aim of the project is to gather information about the different control programmes and produce an output-based framework. Five working groups have been formed. Work group 1 (WG1) aims to gather information on existing control programmes for non-EU regulated cattle diseases in participating countries and produce a list of relevant stakeholders. The focus is on diseases not listed under categories A or B in the new European Animal Health Law. WG2 aims to identify which data are required to serve as input for an output-based framework, and to assess the data availability and quality for each country. WG3 aims to find methods that enable output-based comparison of different control programmes, identify gaps and also evaluate cost-effectiveness, social acceptability and generalizability of those methods. WG4 is entrusted with the development of a joint research agenda about possibilities to combine heterogeneous inputs into an output-based framework that is applicable to a large number of non-regulated cattle diseases. Finally, WG5 will be responsible for the dissemination of knowledge achieved during the SOUND-control action to a wider audience and to encourage the incorporation of an output-base framework both on national and European level. The action has started in 2018 and will end in October 2022. The objective of the SOUND control action is to explore and implement a widely adaptable output-based framework to substantiate the confidence of freedom and costs-effectiveness in current surveillance, control or eradication programmes for non-regulated cattle diseases in Europe. The results of this project will facilitate safe trade and support the improvement of disease control measures, which is of great importance for the EU agriculture since the cattle sector contributes one third to the total gross production value.

Індекс рубрикатора НБУВ: П871.11 + П60-4

Рубрики:

Хвороби великої рогатої худоби

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911 + П875.572-911 + П871.11-6

Рубрики:

Мастити тварин

Хвороби копит

Хвороби великої рогатої худоби

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ