Проведен анализ лекарственного обеспечения стационарных больных с диагнозом ишиас, пояснично-крестцовый радикулоневрит, спондилоартроз поясничной области позвоночника. Сравнительный анализ схем фармакотерапии вышеуказанных неврологических заболеваний, предложенных кафедрой неврологии Львовского национального медицинского университета им. Данила Галицкого и представленных в литературных источниках, показал, что стоимость лечения, предложенного кафедрой, выше. Причина - использование более дорогих новейших лекарственных средств (безопасных с клинической точки зрения). Проанализирован весь спектр лекарственных средств для лечения вышеуказанных патологий в ракурсе стоимости курса лечения и безопасности использования в комплексной терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.961.069-5 + Р458.285.404.0-5

Рубрики:

Ішіас, ішіалгія, люмбоішіалгія сідничного нерва

Дистрофічні процеси колінного суглоба і гомілки (гіперплазія, остеохондропатія, гонартроз та ін.)

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.960.68-4 + Р625.961.069-4

Рубрики:

Попереково-крижові радикуліти і радикулоневрити

Ішіас, ішіалгія, люмбоішіалгія сідничного нерва

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Синдром грушевидной мышцы (СГМ) - один из самых распространенных видов периферических нейропатий. Основным клиническим проявлением СГМ является выраженная ишиалгия, которая обусловлена как компрессией седалищного нерва в подгрушевидном пространстве, так и собственно патологическим спазмом грушевидной мышцы. Рассмотрены аспекты, касающиеся анатомии, этиологии, патогенеза, клинических манифестаций, диагностики и лечения СГМ.

Проведено рандомізоване відкрите клінічне дослідження з оцінки ефективності застосування екстракорпоральної ударно-хвильової терапії в лікуванні 34-х хворих з міофасціальним люмбоішіалгічним синдромом. Встановлено високу ефективність фізіотерапевтичної методики в комплексі з базисною медикаментозною терапією, що асоціюється зі зменшенням інтенсивності больового синдрому, зниженням потреби в анальгезуючих препаратах і значним поліпшенням суб'єктивної оцінки ефективності лікування.

Наведено результати оцінки раціональності фармакотерапії хворих на люмбоішіалгію на підставі сукупного VEN/частотного аналізу. Проведено ретроспективний аналіз листків призначень 112 пацієнтів із діагнозом люмбоішіалгія. Всього хворим на люмбоішіалгію було призначено 61 ТН (46 МНН). Загальна кількість призначень склала 964, кількість призначень на одного хворого - 8,6, що свідчить про поліпрагмазію. Встановлено основні напрямки фармакотерапії хворих на люмбоішіалгію: протизапальну та аналгетичну (неопіоїдні аналгетики, НПЗЗ, місцеві анестетики), антиспастичну (міорелаксанти), перфузійну терапію для поліпшення мікроциркуляції та гемодинаміки, які відповідають вимогам чинних нормативних документів: клінічному протоколу медичної допомоги хворим на дорсалгії (2007 р.). Співставлення результатів VEN- і частотного аналізу свідчить, що в призначеннях лікарів присутні другорядні лікарські засоби метаболічної дії: актовегін, L-лізину есцинат та ін. На тлі призначення значної кількості другорядних препаратів, що призводило до поліпрагмазії, недостатнім є застосування антисекреторних засобів, зокрема інгібіторів протонної помпи, з метою профілактики ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту, що можуть бути спричинені застосуванням НПЗЗ. Можливим шляхом підвищення раціональності фармакотерапії хворих на люмбоішіалгію є зменшення кількості призначень другорядних ЛЗ, що надасть можливість зменшити кількість призначень одному хворому.