Всебічно проаналізовано матеріали стоянки Пушкарі 1, що дають позволило дійти окремих висновків стосовно господарської атрибуції пам'ятки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(53А3Е)2-423.4 + Т492.34

Рубрики:

Археологія

Археологія - Окремі типи археологічних пам'ятників - Стійбища (стоянки) мисливців, рибалок, скотарів

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стоянка Радомишль І — одна з групи палеолітичних місцезнаходжень, досліджених на вододільній ділянці неподалік м. Радомишль у Житомирському Поліссі в 1950-их рр. Її культурні рештки складалися з чисельних кісток мамонта та кам’яних знахідок. Аналіз крем’яної колекції засвідчує суто верхньопалеолітичний характер індустрії. За стратегією розколювання кременю найближчою до кременеобробки Радомишля І виявилася індустрія східного гравету, хоча типових для гравету вістер у комплексі стоянки немає. Відтак, у верхньому палеоліті України часів максимуму останнього зледеніння присутнє таке явище як тип індустрії Радомишль І у складі граветського технокомплексу, що не має близьких аналогів як на території України, так і за її межами. Стоянка функціонувала у теплий період року. На ній її мешканці накопичували та сортували зібрані сухі кістки мамонта, розколювали кремінь, одержували заготовки і виготовляли з них знаряддя для роботи з твердими органічними матеріалами.

Стоянки Мирогоща I, Грядки, Жорнів та Червоний Камінь розташовані в центральній частині Волинського лесового плато на північному заході України. Крем'яні комплекси стоянок походять як із розкопок, так і з поверхневих зборів. Ці матеріали мають низку характеристик, які традиційно трактуються як типові для матеріалів різних хронологічних періодів. Тому вважалося, що ці колекції представляють палімпсести середнього та верхнього палеоліту. У 2018 і 2019 рр. було одержано нові матеріали під час польових досліджень стоянки Мирогоща I, а також оброблено колекцію Мирогощі I та крем'яні комплекси низки інших пам'яток, які зберігаються в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. В результаті проведених досліджень запропоновано ствердження, що крем'яні комплекси стоянок Мирогоща I, Грядки, Жорнів та Червоний Камінь не є змішаними та не демонструють поступовий розвиток індустрій на цій території від середнього до верхнього палеоліту. Матеріали цих пам'яток демонструють однаковий послідовний набір типологічних і технологічних рис. Подібні ознаки спостерігаються також у крем'яних колекціях пам'яток Майдан-плато, Іваничі та Липа I. Найбільш вірогідно, ці типологічні та технологічні риси представляють цілісний набір особливостей, характерних для періоду приблизно від 35 до 30 тис. кал. р. т. Проведено дослідження, виконані у межах міжнародного українсько-німецького археологічного проекту "Between East and West. Social networks and environmental conditions before, during and after Last Glacial Maximum in Volhynia, Western Ukraine", коштами фонду наукових досліджень Німеччини (Deutsche Forschungsgemeinschaft), грант DFG-392605832.

Нові комплексні дослідження Новгород-Сіверської верхньопалеолітичної стоянки Новгород-Сіверську стоянку відкрив і досліджував М. Я. Рудинськи у 1933 р. Основні роботи на ній були проведені у 1936 і 1938 рр. під керівництвом і. Г. Підоплічка. У зв'язку із виявленням нових артефактів, у 2011 р. на стоянці було проведено нові невеликі дослідження. Роботу присвячено аналізу, в першу чергу, фауністичного комплексу стоянки, а також наведено дані типологічного аналізу крем'яної колекції. За колекцією кременю з досліджень 1930-х рр., стоянка була заселена носіями пушкарівського типу. Зазначено щодо недольності обговорення питання щодо епіграветської домішки. Якщо припускати іншокультурну складову колекції, то, швидше за все, на її роль може претендувати фрагмент двобічнообробленого знаряддя (рис. 3:1). Судячи з фауністичних решток розкопок попередніх років, фауністичні комплекси є цілісними, характерними для холодного степового середовища льодовикового періоду, біля прибережного лісу. Тим не менш, це, здається, є наслідком поєднання решток тварин, похованих природним чином та безпосередньо пов'язаних із людською діяльністю. Під час останніх досліджень стоянки було виявлено два культурні шари з бідним крем'яним інвентарем. В обох шарах, з останніх розкопок, мало знахідок фауни і фауністичний спектр досить обмежений. Згідно з тафономічними спостереженнями, кістки тривалий час залишалися на відкритому повітрі, перш ніж вони потрапили у вологий грунт, але лише деякі з них мають сліди, пов'язані з дією вічної мерзлоти. Нижній шар (2) дав кістки шерстистого мамонта, шерстистого носорога, коня та північного оленя. Деякі кістки, імовірно, лежали in situ, інші, вірогідно, були переміщені під дією водних потоків або з вершини мису, або з річки Десни. У верхньому шарі (1) були залишки шерстистого мамонта, шерстистого носорога, коня, північного оленя, зубра, лисиці та зайця. Отже, видове різноманіття фауни верхнього шару є більшим, ніж нижнього. Кістки із можливими слідами розбивання можуть бути пов'язані із добуванням кісткового мозку давніми людьми. В обох шарах наявні кістки переважно дорослих особин sensu lato, наявність яких цілком може бути пов'язана з людською діяльністю, зокрема полюванням. Ці шари можуть відповідати тимчасовим таборам досить невеликих людських груп, що могли існувати в кінці холодної пори року/на початку теплої пори року. За результатами останніх досліджень, Новгород-Сіверська стоянка потребує додаткових розкопок у ще придатних для цього частинах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР4-4КІР)22-51 + Т4(45УКР4-4КІР)22-423.4 + Т495 + Т492.34

Рубрики:

Археологія

Археологія - Окремі види господарства і техніки

Археологія - Окремі типи археологічних пам'ятників - Стійбища (стоянки) мисливців, рибалок, скотарів

Шифр НБУВ: РА440649 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР7)222-423.4 + Т492.34

Рубрики:

Археологія

Археологія - Окремі типи археологічних пам'ятників - Стійбища (стоянки) мисливців, рибалок, скотарів

Шифр НБУВ: РА440650 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роботу присвячено комплексному вивченню матеріалів зі стоянки Іскорость (Житомирська обл.) із зібрання НМІУ, відкритої В. Хвойкою в 1911 р. Висвітлено історію досліджень пам'ятки, охарактеризовано типологічні й типолого-технологічні аспекти крем'яного інвентарю, а також розглянуто проблему культурно-хронологічної атрибуції стоянки.