Приведен программно-методический комплекс для пропедевтики основ информационной культуры в 5 - 6 классах. Рассмотрены компьютерные технологии для обучения и контроля знаний студентов первого курса, информационные ресурсы для науки и образования на базе единой сетевой инфраструктуры. Исследованы процессы оптической записи в пленочных системах "аморфный полупроводник - металл". Показан подход к построению систем дистанционного обучения на основе агентных технологий. Описано влияние характеристик деформационного упрочнения на свойства деталей машин. Освещена обобщенная модель взаимодействия между вибрационным буровым инструментом и горной породой. Произведена оценка влияния эмоционального фактора на результаты дистанционного обучения.

Рассмотрены проблемы смерти в современном обществе, которому присущ разрыв с традицией в понимании конечности человеческого бытия. Подняты вопросы, связанные с противоречивым объяснением феномена смерти в науке и в религиозных учениях, которые вносят коренные изменения в образ жизни современного человека.

Изложено авторское видение состояния современной земной цивилизации, рассмотрены основные причины ее кризиса и пути выхода из него. Раскрыто авторское понимание природы цивилизации, особенности нового этапа ее эволюции и актуальности реформирования. Сформулирована проблема "предупреждения заката земной цивилизации", обоснована возможность поэтапного вывода проблемы на изначальный, т. н. триадный уровень целостности бытия. Предложены меры по реформе образования и воспитания, подготовке специалистов "широкого познавательного профиля", а также реформирования основных сфер жизнедеятельности глобального социума, создания принципиально новых органов управления земной цивилизацией. Изложены апробированные мировой практикой технологии по переводу предложенного проекта в программу реформ современной земной цивилизации.

На засадах соціально-системного підходу та комунікативної філософії вперше доведено роль науки як стабілізаційного чинника суспільних процесів, що відбуваються в умовах перманентного посилення соціальної турбулентності. Усебічно розглянуто феномен науки як такий, що за своєю сутністю спрямований на виявлення сталих і незмінних характеристик певних систем релевантності, зокрема й суспільства як динамічної і відкритої системи. Зауважено, що виявлені наукою знання щодо закономірностей розвитку суспільства, підкріплені науково обґрунтованими знаннями щодо детермінації процесів у світі загалом, створюють необхідний теоретичний базис, спираючись на який розробляють ціннісні, світоглядні, методологічні та праксеологічні рекомендації стосовно збереження сталого розвитку суспільства й успішної протидії дестабілізаційним чинникам, передусім тим, які мають характер соціальної турбулентності. Соціальну турбулентність проаналізовано як особливий різновид соціальної детермінації, коли невизначеність істотної частини суспільних подій різко контрастує із запитом суспільства на сталий і прогнозований розвиток. Наголошено, що це зумовлює необхідність застосування превентивних дій для збереження і зміцнення наміченого курсу розвитку подій. Такі дії мають характер виконання чітко визначених операційних завдань відповідно до виявлених науковими дослідженнями функціональних потреб тієї чи іншої соціальної системи. Акцентовано, що завдяки такій науково обґрунтованій операціоналізації соціальні системи не виходять за рамки допустимого (порогового) соціально-інституційного дисбалансу або гарантовано відновлюють свій необхідний соціально-інституційний баланс.