Висвітлюються питання підготовки майбутніх педагогів до здійснення завдань родинно-сімейного виховання, формування художньої культури, виховання у студентів стійкого інтересу до набуття знань, а також творчої особистості майбутнього вихователя. Розглядаються деякі аспекти виховної роботи в коледжі, виховні можливості навчальних дисциплін, методика проектування майбутньої практичної діяльності в процесі виховної роботи.

Збірник містить ряд доповідей, наукових повідомлень, зроблених учасниками семінару з питань гуманітарної освіти і виховання, психологічного забезпечення системи громадянського виховання студентської молоді, формування історичної свідомості студентів, виховання самосвідомості та почуття відповідальності, організації управління навчально-виховним процесом у вищих закладах освіти, підготовки викладацького колективу до розв'язання проблем національного виховання студентської молоді, ролі соціально-гуманітарних дисциплін у формуванні громадянської позиції, індивідуального підходу до формування громадянської позиції студентів та ряду інших проблем.

Проаналізовано основні тенденції розвитку за умов глобалізації економіки та підходи до оптимізації системи професійного навчання робочої сили. Розкрито сутність модульної технології професійного навчання, подано її порівняльну характеристику з традиційною системою, а також методику розробки модульної навчальної документації. Особливу увагу приділено методиці впровадження модульної технології в сферу професійного навчання незайнятого населення, особливостям організації та управління навчальним процесом.

В історичному аспекті розглянуто основні етапи становлення та розвитку системи науково-методичної роботи у технікумах за умов реформування вітчизняної освіти. Розкрито її зміст і форми організації, визначено сучасні вимоги щодо професійних якостей викладачів, удосконаленню яких сприяє створення організаційно-педагогічних умов управління системою науково-методичної роботи в навчальних закладах. Створено структурну модель та представлено методики оцінки результативності науково-методичної діяльності викладачів. Визначено особливості та розроблено нові підходи щодо її управління. Запропоновано ефективні технології організації та моніторингу науково-методичної роботи в сучасних технікумах.

В историческом аспекте рассмотрены основные этапы становления и развития системы научно-методической работы в техникумах в условиях реформирования отечественного образования. Раскрыто ее содержание и формы организации, определены современные требования к профессиональным качествам преподавателей, усовершенствованию которых способствует создание организационно-педагогических условий управления системой научно-методической работы в учебных заведениях. Создана структурная модель и представлены методики оценки результативности научно-методической деятельности преподавателей. Проанализированы особенности и разработаны новые подходы к ее управлению. Предложены эффективные технологии организации и мониторинга научно-методической работы в современных техникумах.

Розкрито концептуальні засади діяльності регіонального коледжу, наведено модель його успішного функціонування. Подано програму розвитку кадрового потенціалу навчального закладу нового типу. Висвітлено шляхи інтенсифікації професійної підготовки бакалаврів у коледжі. Акцентовано увагу на особливостях побудови навчального плану підготовки бакалаврів у галузі економіки, організації самостійної та науково-дослідної роботи студентів, навчально-методичного забезпечення професійної освіти у коледжі ІІ рівня акредитації.

Розкрито специфічні особливості та розглянуто структурні компоненти проблемно-модульної технології навчання. Обгрунтовано доцільність застосування даної технології в середньому спеціальному навчальному закладі.

Досліджено особливості управління навчально-виховним процесом у вищих навчальних закладах ІІ рівня акредитації.

Исследованы особенности управления учебно-воспитательным процессом в высших учебных заведениях ІІ уровня аккредитации.

This article reveals the peculiarities of control of the educational process at the high educational institutions of the II level of accreditation and finds out the main organizing conditions of their successful functioning.

Досліджено дидактичні умови стимулювання самостійної навчальної діяльності студентів медичних коледжів. Розкрито суть поняття "самостійна навчальна діяльність студентів - майбутніх медичних працівників". Запропоновано критерії та показники самостійної навчальної діяльності студентів. Обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови стимулювання даної діяльності, а саме: формування мотиваційної спрямованості самостійної навчальної діяльності студентів медичного коледжу та використання різнорівневих завдань, виконання яких заохочується різними стимулами. Доведено й експериментально перевірено взаємозв'язок розроблених дидактичних умов, а також ефективність їх впровадження.

Досліджено проблему підвищення продуктивності самостійної роботи студентів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу в коледжах технічного профілю. Проаналізовано суть базових понять, визначено функції самостійної роботи, виділено її особливості, які впливають на продуктивність навчання природничо-математичних дисциплін. Установлено індивідуально-типологічні характеристики студентів. Досліджено їх прояв у навчальній діяльності. Розглянуто сучасні наукові підходи до організації самостійної роботи. Обгрунтовано педагогічні умови її диференціації у коледжах. Розроблено модель диференціації самостійної роботи студентів коледжів технічного спрямування у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, експериментально підтверджено її ефективність.

Обгрунтовано концептуальні засади виховання студентів медичного коледжу, що грунтуються на ідеях правди, добра та краси; розроблено структурну модель системи виховної роботи в медичному коледжі та подано основні результати її експериментальної перевірки. Розроблено методичні рекомендації щодо забезпечення системного підходу до організації виховної роботи в медичному коледжі.

Визначено організаційні та педагогічні умови виховної роботи в технічних коледжах і технікумах з метою професійного виховання майбутніх фахівців. Обгрунтовано критерії та рівні вихованості студентів технічних коледжів (до уваги брали сформовані в них риси особистості). Розроблено структурно-логічну модель системного процесу професійного виховання в коледжі. Подальшого розвитку набуло методичне обгрунтування професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації з проблематики виховання студентів.

Вперше розроблено модель системи науково-методичної роботи в технікумі та організаційну модель оперативного управління нею. Розкрито сутність науково-методичної роботи в технікумі як цілісної соціально-педагогічної системи, яка потребує обгрунтованого управління. Проаналізовано процес становлення та розвитку, визначено зміст і форми організації системи науково-методичної роботи в технікумах за умов реформування вітчизняної освіти, встановлено сучасні вимоги до професійних якостей викладачів. Обгрунтовано організаційно-педагогічні умови управління системою науково-методичної роботи в технікумі, які сприяють більш ефективному підвищенню професійної кваліфікації та педагогічної майстерності викладачів, що суттєво впливає на якість підготовки молодих спеціалістів. За результатами наукового дослідження підготовлено навчально-методичний посібник "Управління системою науково-методичної роботи в технікумах".

Розкрито зміст і особливості педагогічної взаємодії, що реалізується в процесі спілкування, як наукової домінанти процесу соціалізації, проаналізовано теоретико-методологічні підходи щодо її вивчення у вітчизняній та зарубіжній педагогіці та психології. Визначено роль та розроблено структурно-функціональну модель соціального становлення особистості підлітка-студента, яка дозволяє зафіксувати основні компоненти соціально-педагогічного процесу. Виявлено мотиви та встановлено критерії готовності підлітків-студентів і педагогів до взаємодії. Обгрунтовано психолого-педагогічні умови, створено та апробовано спеціальний курс для педагогів "Особливості взаємодії з підлітками" та факультатив для студентів "Навчаємось спілкуватись" з формування навичок педагогічної взаємодії.

Проаналізовано дидактичні підходи до класифікації видів самостійної роботи, проведено структурування її форм, теоретично обгрунтовано їх застосування. Розроблено модель організації самостійної роботи студентів (СРС) за напрямками: організаційно-освітнім (макрорівнем), виконавчим (мінірівнем), самоосвітнім (мікрорівнем). Кожен з визначених напрямків містить основні компоненти: планування, організацію, регулювання, контроль-аналіз. Висвітлено питання реалізації відповідної моделі організації СРС у навчально-виховному процесі за визначених педагогічних умов. Створено альтернативну модульну програму, яка репрезентує стратегічну лінію проведення самостійної роботи.

Уперше теоретично обгрунтовано та побудовано модель самостійної роботи студентів технічного коледжу у процесі навчання суспільних дисциплін, яка враховує зміну цілей самостійної роботи й умов її організації (зовнішніх і внутрішніх), взаємозв'язок технологій навчання та результатів самостійної роботи студентів (предметного й особистісного). Виявлено особливості організації самостійної роботи даних студентів, взаємопов'язані з сучасними тенденціями розвитку професійної освіти, зміною суті самостійної роботи, навчальним процесом у технічному коледжі, змістом суспільних дисциплін. Розвинуто теоретичні засади даної роботи, яку залежно від конкретних цілей навчання розглянуто як певну форму пізнавальної активності особистості, навчальної діяльності студентів, навчання суспільних дисциплін, а також як вид організації навчання у вищих навчальних закладах.

Визначено особливості та розроблено концептуальні положення та методику впровадження особистісно зорієнтованої технології навчання (ОЗТН) у підготовку майбутніх економістів. Доведено, що у процесі підготовки економістів не доцільно обмежуватися лише однією педагогічною технологією. Розкрито сутнісні характеристики ОЗТН за умов економічного ВНЗ і визначено набільш ефективні технології. З'ясовано особистісні та професійні якості майбутніх економістів, які можна розвивати з застосуванням ОЗТН, а саме: самостійність, ініціативність і наступність у діях; комунікативні здібності; свідоме ставлення до змісту та процесу навчання; вміння працювати у колективі, доводити власну думку, визнавати свою помилку; здатність до продуктивного пізнання світу, вміння аналізувати, трансформувати навчальну інформацію; спостережливість, творче мислення; активну життєву позицію, наполегливість, прагнення до успіху. Запропоновано підходи стосовно впровадження ОЗТН, діагностичні методики, методичні рекомендації щодо застосування ОЗТН в економічних коледжах.

Розроблено концептуальні засади та виділено аспекти науково-методичного забезпечення в технічному коледжі: навчальні плани, програми, навчальна та методична література, проблема підготовки викладачів, підвищення їх професійної компетентності тощо. Побудовано модель системи науково-методичного забезпечення навчального процесу та наведено основні результати її експериментальної перевірки. Розроблено методичні рекомендації щодо методики проектування та реалізації інтегрованих наскрізних навчальних планів і програм для підготовки молодших спеціалістів у системі ступеневої професійної освіти. Визначено критерії ефективності науково-методичного забезпечення навчального процесу в технічному коледжі на різних етапах професійної підготовки.

Установлено відмінності у прояві вольових якостей студентів з різною навчально-професійною спрямованістю залежно від терміну навчання у вищому навчальному закладі та статі. Визначено типи особистостей за проявом даних якостей, а саме: самодостатньо-впевнений, цілеспрямовано-наполегливий, саморегулятивний, ініціативно-імпульсивний, рішуче-сміливий, пасивно-слабовільний. Розроблено систему засад цілеспрямованого розвитку та корекції вольових якостей з метою формування засад вольової регуляції у студентів, для забезпечення здатності їх свідомого використання за різних життєвих ситуацій та для подальшого вдосконалення особистісних якостей. Результати апробації зазначеної системи показали її ефективність щодо позитивних змін у прояві вольових якостей студентів.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми педагогічної діагностики різних видів самостійної діяльності у ВНЗ професійно-творчого спрямування. Здійснено аналіз й узагальнення новітніх педагогічних положень про творчу самостійну діяльність студентів, її педагогічну діагностику. Розкрито суть, зміст, умови застосування критеріально-діагностичного підходу та розробленої діагностичної технології для оптимізації самостійних творчих робіт студентів медичного коледжу. Запропоновано вдосконалений діагностичний інструментарій для виявлення рівнів професійно-творчої самостійності, якості самостійних творчих продуктів. Установлено взаємозв'язки та взаємовплив евристичної та діагностичної діяльності суб'єктів освіти. Доведено, що успішна діагностика зумовлена основними принципами евристичного навчання - суб'єктності, відкритості, завершеності, особистісної значимості обраного виду творчої роботи, свободи вибору теми, способів діяльності.

З'ясовано роль гуманістичних цінностей у формуванні професійних та особистісних якостей майбутніх працівників медичної галузі. Визначено структуру, показники та рівні сформованості гуманістичних цінностей у студентів навчальних закладів медичного спрямування. Вперше обгрунтовано педагогічну модель формування гуманістичних цінностей на базі використання психологічних механізмів розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості (ідентифікації, емоційного обумовлення, наслідування, мотиваційного опосередкування, конформності, вживання у соціальну роль і стабільності внутрішньої узгодженості поглядів). Обгрунтовано й апробовано ефективні педагогічні умови формування гуманістичних цінностей у студентів медичного навчального закладу. Встановлено позитивний вплив на розвиток гуманістичної сфери таких чинників, як усвідомлення студентами особистісної та соціальної значущості гуманістичних цінностей, спрямованість педагогічного процесу на розвиток всіх структурних компонентів особистості (пізнавального, емоційно-ціннісного, діяльнісно-вольового) та залучення студентів до різних видів духовної діяльності. Обгрунтовано методи, форми і засоби поетапного розвитку мотиваційно-ціннісної сфери особистості. Доведено ефективний вплив студентського самоврядування на формування гуманістичних цінностей і розроблено методику активації процесу самовиховання як фактора морального становлення особистості.