Рассмотрены возрастные модели формирования поведения у детей в ситуации конфликта. Изучено влияние биологических и социальных факторов на антисоциальное поведение у детей и подростков. Проанализированы роль наследственности и нейропсихических нарушений (деятельности головного мозга) в развитии расстройства поведения, процессов восприятия и атрибуции в агрессии и поведенческих нарушениях.

На підставі аналізу соціально-педагогічних, психологічних досліджень узагальнено підходи до визначення поняття "соціально-педагогічна підтримка раннього віку з особливими потребами". Розглянуто особливості дітей раннього віку з особливими потребами, роль виховної діяльності батьків і сформованості у них рівня реабілітаційної культури як умови забезпечення успішного перебігу процесу соціалізації їх дітей. За аксіологічним, праксіологічним і когнітивним критеріями охарактеризовано рівні реабілітаційної культури виховної діяльності. Проаналізовано стани та прояви діяльності батьків стосовно дітей з особливими потребами. Визначено вміння батьків взаємодіяти з фахівцями соціальних інституцій. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність технології надання соціально-педагогічної підтримки на основі взаємодії сім'ї з соціальними інституціями за організувальної та координувальної ролі соціального педагога, поетапного впровадження індивідуальної програми допомоги батькам "Щаслива родина".

Досліджено актуальні проблеми організації соціально-педагогічної роботи з сім'ями, що виховують дітей з обмеженими фізичними можливостями (хворих на дитячий церебральний параліч). Визначено типи таких сімей, розроблено й апробовано модель соціально-педагогічної роботи з ними, яку впроваджено у практику діяльності реабілітаційного центру. Розглянуто психолого-педагогічні проблеми та потреби сімей, що виховують дітей з обмеженими фізичними можливостями. Розроблено нові форми та методи соціально-педагогічної роботи з такими сім'ями, встановлено критерії та показники її ефективності й обгрунтовано шляхи поліпшення за умов реабілітаційного центру. Доведено доцільність впровадження диференційованого й особистісно орієнтованого підходів до різних типів сімей, що виховують дітей з обмеженими фізичними можливостями, обгрунтовано необхідність формування готовності батьків до виховання хворої дитини у співпраці з спеціалістами реабілітаційного центру, визначено орієнтири їх взаємодії та розподілено обов'язки між фахівцями та батьками.

Досліджено проблему соціально-педагогічного патронажу сімей з розумово відсталими дітьми. На підставі теоретичного аналізу наукової літератури розкрито специфіку сімейного виховання такої дитини. Розкрито суть і зміст соціально-педагогічного патронажу сімей з розумово відсталими дітьми. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель соціально-педагогічного патронажу, структурними елементами якої є цільовий, змістовий, технологічний модуль і модуль взаємодії. За результатами проведеного дослідження розвинуто теоретичний аспект та підвищено рівень практичних умінь організації соціально-педагогічної роботи з розумово відсталими дітьми та їх сім'ями в суб'єктів соціально-педагогічної діяльності (фахівців різного профілю та волонтерів), загальної та педагогічної культури батьків таких дітей, задоволеності розвитком всіх життєво необхідних потреб розумово відсталої дитини.

На підставі теоретичного аналізу наукових праць стосовно проблеми соціально-педагогічної роботи з батьками дітей з особливими потребами, практики такої роботи, вітчизняного та зарубіжного досвіду розкрито суть і виявлено особливості соціально-педагогічних засад роботи з батьками дітей з особливими потребами. Дослідження проведено з урахуванням соціальної специфіки явища дезадаптації батьків таких дітей з використанням особистісно-орієнтованого та комплексного підходів під час проведення даної роботи. Удосконалено зміст, форми та методи соціально-педагогічної роботи з батьками. Виокремлено критерії та рівні адаптації батьків до життєвих умов, ускладнених інвалідністю дитини. Розроблено й експериментально доведено вірогідність змісту, форм і методів ефективної роботи з батьками дітей з особливими потребами.

Висвітлено особливості розвитку дитини з глибокими порушеннями зору (ГПЗ), її пізнавальну й мовленнєву діяльність. Розкрито аспекти корекційно-розвивальної та виховної роботи дітей з ГПЗ за умов сім'ї. Розглянуто питання розвитку сенсорної сфери дошкільників. Проаналізовано особливості формування комунікативної компетентності у дошкільників, батьківського спілкування з підлітками, допомоги батькам у навчанні дитини.

Наведено результати теоретичного й емпіричного дослідження психологічних особливостей батьківського ставлення до дітей з аутизмом. Розглянуто ставлення батьків до різних аспектів сімейного життя та сімейної ролі, визначено рівень суспільної фрустрованості, стресостійкості та соціальної адаптації, емоційних станів, а також особливості внутрішнього конфлікту. Виявлено, що батьки аутистичних дітей переживають значні емоційні та соціальні труднощі. Проаналізовано індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники, які за цих умов негативно впливають на батьківське ставлення до аутистичної дитини. Розроблено й апробовано комплексний психокорекційний підхід, спрямований на зміну стосунків між батьками та дітьми, запобігання та зниження виявів внутрішніх конфліктів, негативних емоційних переживань. Психокорекційну роботу спрямовано на допомогу батькам аутистичної дитини подолати внутрішньо-особистісні проблеми, оптимізувати ставлення до власної аутистичної дитини, визначити особливості ціннісної сфери батьків.

Розкрито поняття розумової відсталості та класифікацію розумових обмежень. Наведено характеристику специфічних потреб розумово відсталих дітей (РВД). Обгрунтовано організаційно-управлінські та правові основи соціального захисту РВД. Проаналізовано особливості сімейного виховання та організації комплексної допомоги РВД у громаді, роль та функції соціального педагога. Увагу приділено мультидисциплінарній бригаді як формі організації соціально-педагогічної роботи з РВД та їх сім'ями. Описано технології соціально-педагогічної діяльності з використанням в роботі з сім'єю, що виховує РВД.

Проблеми адаптації сім'ї до виховання дитини з особливими потребами є актуальними на сучасному етапі - у період активного формування нового громадського суспільства. Розглянуто соціально-психологічні фактори, які сприяють процесу дезадаптації батьків щодо виховання дитини-інваліда. Прослідковано залежність психологічного здоров'я дитини з особливими потребами від психологічного клімату в сім'ї.

Висвітлено актуальні проблеми спеціальної педагогіки. Подано інформацію про В. М. Синьова - видатного вченого в галузі спеціальної, психокорекційної педагогіки й олігофренопедагогіки. Розкрито теоретичні та практичні засади навчання розумово відсталих дітей в Україні. Визначено соціально-педагогічні умови інтегрування дітей з порушеннями психофізичного розвитку у загальноосвітній простір. Показано місце та роль родини у житті інтелектуально неповносправної дитини. Обгрунтовано доцільність впровадження інклюзивної освіти до масових шкіл. Розглянуто особливості організації ігрової діяльності розумово відсталої дитини. Показано можливості використання арттерапії в спеціальній освіті.

Висвітлено проблему стигматизації сімей, які виховують дітей з обмеженими можливостями, у сучасному суспільстві; розкрито наслідки цього явища, які полягають у відокремленні таких сімей від суспільного життя та позбавленні дітей з проблемами здоров'я можливості повноцінного соціального розвитку; окреслено шляхи вирішення цієї проблеми.

Рассмотрены особенности эмоционального состояния членов семей детей с психофизическими нарушениями, взаимоотношения родителей с детьми, программа психологической помощи. Теоретически проанализирована литература по данной теме. Отмечено, что первым помощником в процессе выздоровления является сам человек, так как эмоциональное состояние и отношения между детьми и родителями влияют на эффективность программы психологической помощи. Но с другой стороны программа психологической помощи семьям детей с психофизическими недостатками помогает наладить гармоничные детско-родительские отношения, корректирует эмоциональное состояние как ребенка, так и родителей.

Розглянуто сучасні підходи психологічного втручання в роботу з дітьми з розумовою відсталістю (поведінкова, групова, ігрова терапія, психокорекція). Наведено специфіки батьківського консультування. Зазначено щодо представлення батькам діагнозу дитини, особливостей стосунків між дітьми та їх батьками і стосунків розумово відсталих дітей із соціумом.

Встановлено, що виховання в сім'ї дітей молодшого шкільного віку з нейротичними ускладненнями є формою педагогічної (сімейної) корекції нейротизму, яка передбачає запобігання, подолання та послаблення нейротичних проявів у дітей, втілення досвіду стабільної соціально здорової поведінки, що відповідає вимогам суспільства, цілеспрямований вплив на свідомість і поведінку дитини з боку батьків, постійне підвищення їх педагогічної майстерності.

Установлено, что воспитание в семье детей младшего школьного возраста с нейротическими осложнениями является педагогической (семейной) коррекцией нейротизма, которая предусматривает предупрежедние, преодоление и ослабление нейротических проявлений у детей, организацию опыта стабильного социально здорового поведения, что отвечает требованиям общества, и целеустремленное, планомерное влияние на сознание и поведение ребенка со стороны родителей, постоянное повышение их педагогического мастерства.

It is marked that the up-brining of the explored category children is a pedagogical (family) correction of neurotism, which foresees children's neurotic displays warning, overcoming and reducing, the organization of stable social-healthy behavior exoerience which responds to our society request and provides purposeful and systematic influence on child's consciousness and behavior from the side of parents, rises permanently their pedagogical mastership.

Висвітлено питання переосмислення парадигми навчання та виховання дітей із розладами аутичного спектра. Зазначено, що й донині немає єдиної концепції щодо чинників виникнення аутизму. Дослідження сімей, які виховують аутичну дитину вказує на стресовість ситуацій, пов'язаних із вихованням такої дитини. Відзначено важливість взаємодії між батьками та фахівцями - корекційними педагогами та психологами. Основні завдання методичних занять з батьками - долучати їх до процесу терапії й навчання, допомагати у вирішенні труднощів у стосунках членів родини, емоційно підтримувати батьків, проводити психологічні тренінги. Зауважено, що батькам і членам родини важливо долучатися до занять із дитиною, спрямованих на розвиток соціально-побутових навичок, мовленнєві та нейропсихологічні заняття.

Освещены вопросы переосмысления парадигмы обучения и воспитания детей с расстройствами аутистичного спектра. Указано, что по сей день нет единой концепции относительно факторов возникновения аутизма. Исследования семей, воспитывающих аутичного ребенка указывает на стрессовость ситуаций, связанных с воспитанием такого ребенка. Отмечено важность взаимодействия между родителями и специалистами - коррекционными педагогами и психологами. Основные задачи методических занятий с родителями - приобщать их к процессу терапии и обучения, помогает в решении проблем в отношениях членов семьи, эмоциональная поддержка родителей, проведение психологических тренингов. Отмечено, что родителям и членам семьи важно приобщаться к занятиям с ребенком, направленным на развитие социально-бытовых навыков, речевые и нейропсихологические занятия.

When covering rethink the paradigm of training and education of children with autism spectrum disorders. Pointed out that to date there is no single concept of relative factors of autism. Studies of families raising autistic child points to a stressful situation, related to the upbringing of the child. Noted the importance of interaction between parents and professionals - correctional educators and psychologists. The main tasks of teaching sessions with parents - involve them in the process of therapy and training, helping to solve problems in the relationship of family members, emotional support for parents, psychological trainings. Observed that parents and family members to take up the important lessons to the child, designed to develop social and life skills, speech and neuropsychological studies.

Зазначено, що інвалідів у нашому суспільстві сприймають по-різному: одні до них абсолютно байдужі, інші співчувають, треті - активно допомагають їм. Розкрито основні переживання батьків, які мають дітей з особливими потребами та обгрунтовано важливість соціально-психологічної підтримки сім'ї у ході соціалізації дітей з особливими потребами. На рівні суспільства спостерігається неприйняття "нетиповості", а на рівні сім'ї можна спостерігати серйозні конфлікти. Підкреслено, що поява неповносправної дитини - це руйнування очікувань, пов'язаних з майбутнім; основний тягар по догляду за дитиною-інвалідом частіше всього лягає на матір. Наголошено, що така дитина вимагає особливого піклування і турботи. Визначено, що соціально-психологічна робота з сім'єю - важлива складова частина соціально-психологічної допомоги дітям-інвалідам.

Обращено внимание на то, что инвалидов в нашем обществе воспринимают по-разному: одни к ним абсолютно равнодушны, другие сочувствуют, третьи - активно помогают им. Раскрываются основные переживания родителей, которые имеют детей с особыми потребностями и обоснована важность социально-психологической поддержки семьи во время социализации детей с особыми потребностями. На уровне общества наблюдали неприемлемость "нетипичности", а на уровне семьи можно наблюдать серьезные конфликты. Подчеркнуто, что появление ребенка с особыми потребностями - это разрушение ожиданий, связанных с будущим; основная тяжесть по присмотру за ребенком-инвалидом чаще всего ложиться на мать. Акцентировано на том, что ребенку с особыми потребностями необходим особенный присмотр и забота. Определено, что социально-психологическая работа с семьей - важная составляющая часть социально-психологической помощи детям-инвалидам.

Проаналізовано соціально-психологічні проблеми, пов’язані з вихованням дитини-інваліда у сім’ї. Розкрито основні підходи до психолого-педагогічного дослідження реабілітації дітей з особливими потребами в Україні. Підсумовано, що спільне навчання дітей-інвалідів зі здоровими однолітками повинно стати пріоритетним у психолого-педагогічній практиці.

Проанализированы социально-психологические проблемы, связанные с воспитанием ребенка-инвалида в семье. Раскрыты основные подходы к психолого-педагогическому исследованию реабилитации детей с особыми потребностями в Украине. Сделан вывод о том, что совместное обучение детей-инвалидов со здоровыми одногодками должно быть приоритетным в психолого-педагогической практике.

The article analyzed the social and psychological problems associated with raising a disabled child in the family, revealed major approaches to psychological and pedagogical studies for rehabilitation of children with special needs in Ukraine and attention on the basic technology of integration of children into society.

Охарактеризовано особливості професійної діяльності корекційного педагога у роботі з сім'ями, що виховують дітей з порушеннями у розвитку. Висвітлено принципи, на яких будується робота із зазначеними родинами. Представлено структурні компоненти професійної діяльності корекційного педагога в умовах психолого-медико-педагогічної консультації. Для здійснення діагностичної діяльності у процесі вивчення конкретної родини, що виховує дитину з порушеннями розвитку, запропоновано методи вивчення документів, спостереження, бесіда з батьками, анкетування та опитування. На конкретних прикладах обгрунтовано, що від правильної роботи з сім'єю значною мірою залежить успішність корекційно-педагогічної роботи з дитиною.

Розглянуто проблему максималізації позитивних і мінімізації негативних впливів різних за структурою сімей на виховання дитини зі зниженим слухом. Висвітлено предмет і методологічне підгрунтя досліження з питання впливу сім'ї на становлення особистості дитини зі зниженим слухом. Охарактеризовано архаїчний, нуклеарний і неповний (материнський) типи сімей. Окреслено завдання констатувального етапу такого дослідження.

Обговорено питання щодо вибору умов навчання дитини з порушеннями слуху - у родині чи в спеціальних навчальних закладах. Акцентовано увагу на особливостях застосування звукопідсилювального апарата під час роботи з дітьми. Розкрито два етапи роботи, які необхідно пройти з дітьми: - відновлення повної сенсорної активності та - створення повноти обставин, яка зберігає й розвиває сенсорну активність дитини.