Розглянуто сучасні методики ранньої діагностики психомоторики у дітей з ДЦП. Розкрито сутність методики корекції психомоторики нетрадиційними формами занять з дітьми з ДЦП. Встановлено, що використання нетрадиційних форм занять з дітьми із ДЦП дозволяє інтенсифікувати процес корекції психомоторики та сприяє нівелюванню розходжень у більш короткий термін у порівнянні із традиційними.

Рассмотрены современные методики ранней диагностики психомоторики у детей с ДЦП. Раскрыта сущность методики коррекции психомоторики нетрадиционными формами занятий с детьми с ДЦП. Установлено, что использование нетрадиционных форм занятий с детьми позволяет интенсифицировать процесс коррекции психомоторики и оказывает содействие нивелированию расхождений в более короткий срок по сравнению с традиционными.

Розглянуто організаційні психолого-педагогічні і дидактичні особливості ранньої діагностики та корекції психомоторики дітей із вадами аутизму в теорії та практиці спеціальної психології та корекційній педагогіці. Показано вплив сім'ї та її чинників на формування психомоторних навичок дитини, що має відхилення у психофізичному розвитку. Проаналізовано сучасні наукові підходи щодо визначення сутності поняття аутизму. Розкрито особливості афективного розвитку аутичних дітей, досліджено порушення зі специфічними синдромами аутистичного спектру. Узагальнено зарубіжний досвід вивчення психомоторики та здатності до реагування у дітей-аутистів (на прикладі Північної Ірландії). Запропоновано методики ранньої діагностики дитячого аутизму у дитини перших років життя. Наведено методи визначення рівня затримки психічного та мовного розвитку у дітей з аутичним синдромом, розглянуто засоби їх корекції у процесі навчання. Висвітлено питання ранньої діагностики мови та корекційної допомоги дітям з аутизмом.

Рассмотрены организационные психолого-педагогические и дидактические особенности ранней диагностики и коррекции психомоторики детей, больных аутизмом, в теории и практике специальной психологии и коррекционной педагогики. Показано влияние семьи и ее факторов на формирование психомоторных навыков ребенка, имеющего отклонения в психофизическом развитии. Проанализированы современные научные подходы к определению сущности понятия аутизма. Раскрыты особенности эффективного развития аутичных детей, исследованы нарушения со специфическими синдромами аутистического спектра. Обобщен зарубежный опыт изучения психомоторики и способности к реагированию детей-аутистов (на примере Северной Ирландии). Даны методики ранней диагностики детского аутизма у ребенка первых лет жизни. Приведены методы определения уровня задержки психического и языкового развития детей с аутическим синдромом, рассмотрены средства их коррекции в процессе обучения. Освещены вопросы ранней диагностики языка и коррекционной помощи детям с аутизмом.

Вивчено особливості спілкування у дітей з аутистичними розладами. Виявлено спотворення потреб у спілкуванні та всієї структури спілкування: комунікативної, перцептивної та інтерактивної складових.

На підставі системного міждисциплінарного підходу до вивчення порушення формування особистості підлітків із мозковою дисфункцією визначено причини його виникнення, описано умови та механізми розвитку. Виявлено різні клінічні типи порушень процесів формування особистості та статевого розвитку у підлітків із мозковою дисфункцією. Описано механізми трансформації акцентуацій характеру в розлади особистості за органічним типом, досліджено зв'язки особистісних відмінностей підлітків і наявних у них емоційно-поведінкових розладів із вихованням, яке вони одержують у родині. Доведено взаємозв'язок психологічних, клініко-неврологічних, електроенцефалографічних і нейровізуалізаційних змін головного мозку у підлітків із мозковою дисфункцію за різних типів порушення формування особистості. Встановлено взаємозв'язок між наявними у підлітків психологічними й електроенцефалографічними змінами залежно від типу порушення формування особистості. Показано роль психогенних, соціогенних, негативних соціально-психологічних і соматогенних чинників у порушенні формування особистості підлітків із мозковою дисфункцією. На підставі виявлених кореляцій розроблено систему патогенетичної комплексної психотерапевтичної корекції емоційно-поведінкових розладів, порушень статевого розвитку та формування особистості підлітків із мозковою дисфункцією.

Розроблено складові комплексної технології, зокрема, корекція активності дітей з аутизмом з опорою на рівні побудови рухів М.О. Бернштейна, корекція ігрової активності, корекція активності засобами мистецтва та творчий розвиток, корекція активності засобами музики й інтегративний літній табір. Представлено психолого-педагогічну діагностику, що слугує створенню індивідуальної корекційної програми. Висвітлено шляхи оптимізації взаємодії батьків і дітей з аутизмом. Доведено, що комплексна психолого-педагогічна технологія корекції розвитку комунікативної активності дитини з аутизмом сприяє підвищенню рівня комунікативної активності за мотиваційним, емоційним і діяльнісним критеріями.

Проаналізовано міжнародний досвід психологічного дослідження дітей з аутичним спектром розладів і наведено комплексну методику їх обстеження у контексті подальшого навчання, розвитку та соціалізації. Розкрито фундаментальні методологічні засади методики, описано систему діагностики, зокрема, спостереження за особливостями функціонування психічних процесів (ПП) у дітей, висвітлено завдання вивчення стану сформованості пізнавальних, емоційних і регулятивних ПП. Наведено рекомендації щодо ефективного навчання дітей з аутичним типом розвитку.

Проанализирован международный опыт психологического исследования детей с аутическим спектром расстройств и изложена комплексная методика их обследования в контексте дальнейшего обучения, развития и социализации. Раскрыты фундаментальные методологические основы методики, описана система диагностики, в частности, наблюдения за особенностями функционирования психических процессов (ПП) у детей, освещены задачи изучения состояния сформированности познавательных, эмоциональных и регулятивных ПП. Даны рекомендации по эффективному обучению детей с аутическим типом развития.

Досліджено психологічний зміст структури соціальної перцепції, передумови, механізми та динаміку її розвитку. Визначено рівні й якісні особливості компонентів соціальної перцепції у дошкільників із дитячим церебральним паралічем. Доведено ефективність спеціальної методики поетапного формування компонентів соціальної перцепції у дітей дошкільного віку із дитячим церебральним паралічем.

Наведено аналіз теоретико-методологічних підходів до характеристики особливостей спілкування в підлітковому віці. Розкрито комунікативні бар'єри підлітків із фізичними вадами. Досліджено особливості розвитку комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату та підлітків без подібних порушень, психологічні характеристики підлітка з порушеннями опорно-рухового апарату як суб'єкта спілкування в соціальній системі "батьки - однолітки - вчителі". Обгрунтовано програму розвитку комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату й апробовано соціально-психологічний тренінг, який є складовою частиною програми.

Систематизовано світовий досвід вивчення аутизму у теоретичному та в експериментальному аспектах. Подано змістовний виклад дієвих корекційних стратегій, які застосовують у роботі з аутичними дітьми. З'ясування сутності аутизму, відповідно до феноменологічної традиції, здійснено за моделлю ідеального типу. Встановлено зв'язок між діагностичними висновками та корекційними програмами. Визначено критерії та показники динаміки позитивних перетворень у аутичних дітей як наслідок послідовного втілення педагогами та батьками узгоджених корекційних заходів.

Систематизирован мировой опыт изучения аутизма в теоретическом и в экспериментальном аспектах. Дано содержательное изложение действенных корекционных стратегий, которые применяют в работе с аутическими детьми. Выяснение сущности аутизма, в соответствии с феноменологической традицией, осуществлено за моделью идеального типа. Установлена связь между диагностическими выводами и корекционными программами. Определены критерии и показатели динамики позитивных превращений у аутических детей как следствие последовательного воплощения педагогами и родителями согласованных корекцийних мероприятий.

Представлено аналіз ключових положень найбільш поширених сучасних програм психолого-педагогічної корекції для дітей із розладами спектра аутизму. Визначено спільні риси, основні напрями та принципи організації навчально-виховної роботи з такими дітьми у поглядах зарубіжних і вітчизняних дослідників.

Розглянуто проблему організації психологічної просвіти для педагогів і батьків щодо застосування засобів міжособистісної взаємодії з підлітками з порушеннями опорно-рухового апарату. Психологічна просвіта застосовується з метою поліпшення міжособистісного спілкування в системах вчитель - підліток, батьки - підліток і розкриває роль педагогічного спілкування як одного з чинників становлення комунікативних якостей підлітків із фізичними вадами.

Наведено дані про вплив гри на розвиток дитини з раннім дитячим аутизмом, та авторські критерійні показники розвитку дітей від народження до 5 років, які є характерними для раннього дитячого аутизму.

Розглянуто проблему особливостей ставлення підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату до інших суб'єктів спілкування в системі підліток - однолітки та типам структури ставлення, які відповідають теоретичним моделям структури ставлення до іншого суб'єктів ускладненого та неускладненого спілкування.

Розглянуто проблему ефективності формувального експерименту з розвитку комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату.

Надано класичне, а також сучасне розуміння аутизму з точки зору психоаналізу. Зазначено щодо сучасних підходів в інтерпретації та терапії аутизму, за якого не виявлено органічну симптоматику. Як варіанти терапії цього порушення запропоновано нові підходи психоаналітичної терапії, комплексну терапію, батьківське консультування.

Розглянуто особливості комунікативних проявів осіб з аутизмом, можливості та обмеження як їх комунікації, так і автокомунікації. Визначено специфіку комунікативних функцій аутистів щодо певних типів повідомлень; на конкретних прикладах розкрито невідповідність форми та змісту цих повідомлень. Розглянуто своєрідність автокомунікативного процесу у контексті аутичних розладів. Зазначено щодо можливості та необхідності розуміння комунікативних повідомлень кожної дитини з аутизмом для подальшого розвитку її соціальних функцій.

Описано специфіку клінічної картини раннього аутизму, що містить вибірковість контакту, зоровий аутизм, специфічність мови, "симбіотичний зв'язок" з матір'ю, дисфоричні спалахи, порушення циклу сон - неспання, незвичайні пристрасті, однобічний характер розвитку здібностей і захоплень, асинхронії формування функцій і систем. Обгрунтовано необхідність комплексного медикаментозного та психокорекційного підходу до терапії дитячого аутизму, що містить навчання за програмою ТЕАССН, використання елімінаційної дієти та терапії атиповими нейролептиками.

Описана специфика клинической картины раннего аутизма, которая включает избирательность контакта, зрительный аутизм, специфичность речи, "симбиотическую связь" с матерью, дисфорические вспышки, нарушение цикла сонбодрствование, необычные пристрастия, односторонний характер развития способностей и увлечений, асинхронии формирования функций и систем. Обоснована необходимость комплексного медикаментозного и психокоррекционного подхода к терапии детского аутизма, который содержит обучение по программе ТЕАССН, использование элиминационной диеты и терапии атипичными нейролептиками.

Проведено исследование идентификации способов восприятия, дифференцирования и структурирования взаимодействия человека как субъекта с окружающим миром. Осуществлен теоретический анализ понятий "индивид", "индивидуальность" и "личность аутичного ребенка", а также дано определение понятия "аутичная личность" на основе литературных источников. Выполнено сравнение особенностей развития индивида в норме и аутистической патологии. Сделан вывод о необходимости пересмотра существующих рекомендаций по коррекционной работе среди индивидов с аутизмом.

Проведено дослідження ідентифікації способів сприйняття, диференціювання і структуризації взаємодії людини як суб'єкта з навколишнім світом. Здійснено теоретичний аналіз понять "індивід", "індивідуальність" і "особистість аутичної дитини", а також дано визначення поняття "аутична особистість" на основі літературних джерел. Виконано порівняння особливостей розвитку індивіда в нормі й аутистичної патології. Зроблено висновок про необхідність перегляду існуючих рекомендацій з коректувальної роботи серед індивідів з аутизмом.

The article demonstrates some individual psychological features of people suffering from autism, analyzes such concepts as "individual", "individuality" and "individuality of an autistic child", defines the notion "an autistic person" on the basis of the literature analyzed.

Рассмотрены особенности субъектно-объективных отношений индивида, страдающего аутизмом. Установлены основные нарушения в процессе его социализации и взаимодействия с другими людьми в следующих областях: нарушения развития социального взаимодействия; недостаток вербальной и невербальной коммуникации, ограниченный круг интересов и форм поведения, вспышки гнева, что сопровождающиеся самоповреждающим поведением (аутоагрессия). Проанализированы такие понятия как "индивид", "субъект" и "личность" обычного человека и индивида с аутичными нарушениями.

Розглянуто особливості суб'єктно-об'єктивних відношень індивіда, що страждає на аутизм. Встановлено основні порушення у процесі його соціалізації та взаємодії з іншими людьми у наступних областях: порушення розвитку соціальної взаємодії, брак вербальної і невербальної комунікації, обмежений круг інтересів і форм поведінки, спалахи гніву, що супроводжуються самоушкоджувальною поведінкою (аутоагресія). Проаналізовано такі поняття як "індивід", "суб'єкт" і "особистість" звичайної людини й індивіда з аутичними порушеннями.

The article investigates on subjective and objective relation of a person with autistic deviations in the process of his\her socialization; the process of interrelation with other people. The authors analyze such notions as "individual", "subject", "personality" for a common person and a person with autistic deviations on the basis of the data obtained in the course of investigation on autistic children.

Розглянуто проблему організації психологічного супроводу в лікувально-курортних установах реабілітації дітей, які мають особливі потреби. Розроблена у дитячому спеціалізованому клінічному санаторії "Хаджибей" (м. Одеса) комплексна медико-педагогічна реабілітація спрямована на відновлення частково втрачених або послаблених властивостей і функцій організму з метою адаптації особистості дитини до соціальних умов. З метою реалізації різних етапів корекційних програм для дітей з ДЦП проводяться добір і комплектування завдань на основі спеціально проведеного обстеження та їх валідизації.

Рассмотрена проблема организации психологического сопровождения в лечебно-курортных учреждениях реабилитации детей, которые имеют особые потребности. Разработанная в детском специализированном клиническом санатории "Хаджибей" (г. Одесса) комплексная медико-педагогическая реабилитация направлена на возобновление частично потерянных или ослабленных свойств и функций организма с целью адаптации личности ребенка к социальным условиям. С целью реализации разных этапов коррекционных программ для детей с ДЦП проводится отбор и комплектование заданий на основе специально проведенного обследования и их валидизация.

Organization of work in medical resort establishments with children having problems in development demands from practical psychologists and pedagogues knowledge in special psychology as well as purposeful activity as for choosing methods of psychological and pedagogical examination and elaborating corrective programs, and allows prognosticating development of a child with CCP and determining efficacy of his\her further socialization.