Проаналізовано сучасний стан проблеми розумового розвитку дітей дошкільного віку, узагальнено дані теорії передової практики. Розглянуто психологічні основи розвитку пізнавальної сфери дітей 3 - 7 років, педагогічні основи розумового розвитку дошкільника. Розроблено експериментальні підходи вирішення актуальних питань розумового розвитку дітей дошкільного віку.

Досліджено наявність тісного зв'язку між показниками розвитку координаційних здібностей і рівнем інтелекту. Одержані дані дають можливість цілеспрямовано розвивати інтелектуальні здібності дітей 5-го і 6-го року життя за допомогою спеціальних фізичних вправ, а також прогнозувати рівень розвитку пізнавальних процесів.

Исследовано наличие тесной взаимосвязи между показателями развития координационных способностей и уровнем интеллекта. Полученные данные дают возможность целенаправленно развивать интеллектуальные способности детей 5-го и 6-го года жизни с помощью специальных физических упражнений, а также прогнозировать уровень развития познавательных процессов.

The article is devoted to the test analysis of coordination abilities and cognitive processes of the 5-th-6-th years old children. The investigation results give opportunity for singe-minded development of educational processes and permit forecastingthe development level of cognitive processes.

Розглянуто принципи, методи, суть основних понять дошкільної психології. Розкрито закономірності психічного розвитку дитини від народження до семи років. Проаналізовано психологічні особливості спілкування, діяльності, пізнавальних і емоційно-вольових процесів, а також особистості дошкільника. Особливу увагу приділено темпераменту, розвитку здібностей і етичному розвитку у дошкільному віці, психологічній готовності дитини до систематичного навчання у школі.

Рассмотрены принципы, методы, сущность основных понятий дошкольной психологии. Раскрыты закономерности психического развития ребенка с рождения до семи лет. Проанализированы психологические особенности общения, деятельности, познавательных и эмоционально-волевых процессов, а также личности дошкольника. Особое внимание уделено темпераменту, развитию способностей и этическому развитию в дошкольном возрасте, психологической готовности ребенка к систематическому обучению в школе.

Установлено основні зміни та закономірності фізичного розвитку дітей дошкільного віку XX ст. Досліджено сучасні статево-вікові особливості взаємозв'язку фізичного та психічного стану дітей віком 3 - 6-ти років і здійснено прогнозування основних тенденцій фізичного розвитку дітей цього віку. Розроблено стандартизовані показники фізичного та психічного розвитку дітей дошкільного віку й уніфіковано методику комплексного оцінювання їх психічного стану.

Розкрито суть поняття "пізнавальні здібності", виявлено "обдарований", "високий", "помірний", "помірно-знижений" інтегровані типи та дев'ять синтезів поєднань компонентів у середині кожного дошкільного віку. Виявлено, що пізнавальні здібності дітей старшого дошкільного віку є інтегрованим типом здібностей, які є аналогом загальних здібностей та проявом рівня творчих можливостей дитини (творчий компонент або креативність), рівня пізнавального розвитку (інтелектуальний компонент), її пізнавальної активності, зацікавленості на научуваності (поведінково-результативний компонент). Обгрунтовано засади психолого-педагогічного забезпечення оптимізації розвитку пізнавальних здібностей у старших дошкільників. Розроблено й апробовано розвивально-психокорекційну програму розвитку пізнавальних здібностей засобами ігрових психотехнік у старших дошкільників.

Уточнено зміст поняття "пізнавальна активність" у межах дошкільного віку. Встановлено критерії та показники діагностування рівнів розвитку пізнавальної активності у молодших і старших дошкільників. Розроблено комплексну діагностичну процедуру дослідження особливостей прояву пізнавальної активності у дітей даного віку. Експериментально визначено вплив різних стилів спілкування вихователів з дітьми на розвиток їх пізнавальної активності. З'ясовано, що саме демократичний стиль спілкуваня обумовлює найбільш оптимальний шлях розвитку пізнавальної активності молодших і старших дошкільників. Розроблено та апробовано методику формування пізнавальної активності старших дошкільників, в основу якої покладено особистісно-орієнтовану модель взаємодії вихователя з дітьми. Визначено засоби формування комунікативних вмінь вихователів та розвитку здатності активізувати пізнавальну активність дітей-дошкільників. Виявлено, що робота з дидактичним матеріалом та ігротерапія найбільш ефективно впливають на розвиток пізнавальної активності старших дошкільників.

Теоретично обгрунтовано та розроблено систему методик, спрямовану на забезпечення високого рівня розвитку пізнавальної активності дошкільників. Запропонована система методик базується на багатосторонніх діях. Одночасне формування багатосторонніх дій розглянуто як використання максимально можливих форм дій дитиною в обмежений проміжок часу, зокрема, в процесі одного навчального заняття. Визначено значущість багатосторонніх дій, які покращують пізнавальну активність та впливають на розвиток індивідуальності дошкільників.

Визначено психологічні особливості розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку з затримкою психічного розвитку. Надано результати виконання завдання констатувального експерименту дітей 6-го року життя з затримкою психічного розвитку та у нормі. Зроблено висновки щодо розвитку пізнавальної активності дітей вищевказаних груп. Узагальнено результати проведеної роботи.

Обгрунтовано необхідність впровадження нейропсихологічного підходу під час вивчення особливостей психофізіологічного статусу дітей старшого дошкільного віку. На підставі диференційованого та системного нейропсихологического обстеження, адаптованого для дітей старшого дошкільного віку, запропоновано метод оцінки стану психомоторики, перцептивно-когнітивних мовленнєвих функцій, а також методику виявлення можливих відхилень у психофізіологічному розвитку дитини. Наведено порівняльний аналіз результатів обстеження дітей в загальноосвітніх і логопедичних групах за трьома блоками: мовленнєвий розвиток, психомоторні якості, перцептивно-когнітивна сфера.

Обоснована необходимость внедрения нейропсихологического подхода при изучении особенностей психофизиологического статуса детей старшего дошкольного возраста. На основании дифференцированного и системного нейропсихологического обследования, адаптированного к детям старшего дошкольного возраста, предложены метод оценки состояния психомоторики, перцептивно-когнитивных речевых функций, а также методика выявления возможных отклонений в психофизиологическом развитии ребенка. Представлен сравнительный анализ результатов обследования детей в общеобразовательных и логопедических группах по трем блокам: речевое развитие, психомоторные качества, перцептивно-когнитивная сфера.

The article substantiates necessity of introducing the neuropsychological approach into studying features of psychophysiological status of senior preschoolers. Realization of the offered complex of neuropsychological examination adapted for senior preschooler allows describing the state of psychomotorics, perceptional and cognitive speech functions, and also to expose possible deviations in psychophysiological development of a child. The authors held comparative analysis of the results for children in mass and speech therapy groups due to three blocks: speech development, psychomotor qualities, perceptional and cognitive sphere.

Здійснено експериментальне вивчення впливу мисленнєвих операцій та пізнавальної активності на формування адекватної самооцінки в старшому дошкільному віці. Визначено рівень розвитку мисленнєвих операцій та пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку як умови формування їх самооцінки. Встановлено залежність рівня розвитку та ступінь адекватності самооцінки старших дошкільників від рівня розвитку мисленнєвих операцій (синтезу, аналізу, узагальнення) та пізнавальної активності.

Осуществлено экспериментальное изучение влияния мыслительных операций и познавательной активности на формирование адекватной самооценки в старшем дошкольном возрасте. Определен уровень развития мыслительных операций и познавательной активности детей старшего дошкольного возраста как условие формирования их самооценки. Установлена зависимость уровня развития и степень адекватности самооценки старших дошкольников от уровня развития мыслительных операций (синтеза, анализа, обобщения) и познавательной активности.

The article presents some results of empiric investigation of cognitive activity and intellectual operations of synthesis, analysis, generalization. The author analyzes influence of these phenomena on forming adequate self-estimation of senior preschoolers.

Розглянуто зміст понять фізичної та психологічної готовності дитини до школи, структуру її психологічної готовності до шкільного навчання та систему психолого-педагогічного супроводу дошкільника на етапі його підготовки до школи. Окреслено компоненти психологічної готовності дитини до навчання в школі: особистісна готовність, інтелектуальна готовність, соціально-психологічна готовність. Запропоновано орієнтовні норми розвитку дитини 6-ти років. Розкрито систему роботи практичного психолога ДНЗ та школи щодо психологічного супроводу майбутніх першокласників. Надано рекомендації щодо діагностики психологічної готовності та підготовки дитини до шкільного навчання.

Дослідження присвячено вирішенню проблеми формування пізнавальної активності у старших слабозорих дошкільників. Подано основні наукові підходи до вивчення пізнавальної активності в дошкільному віці. Розроблено модель пізнавальної активності, яку було експериментально підтверджено у процесі комплексної діагностики пізнавальної активності цієї категорії дітей та психологічному супроводі формування їх пізнавальної активності. Виявлено загальні та специфічні особливості формування пізнавальної активності слабозорих дошкільників. Констатовано труднощі у формуванні пізнавальної активності цих дітей та здійснено їх диференціацію. Розкрито напрями діяльності психолога в дошкільній установі та конкретизовано основні методи і форми їх реалізації в забезпеченні психологічного супроводу формування пізнавальної активності старших слабозорих дошкільників.