Наведено дані про порушення обміну Na, K, Ca та Mg у статевих клітинах половозрілих самців білих щурів за різних рівнів навантаження ацетатом свинцю в гострому та хронічному експерименті. Встановлено дозову залежність порушень обміну електролітів. Після введення свинцю щурам відзначено підвищення його рівня в статевих гаметах, різноспрямовані зміни вмісту Na, K і підвищення вмісту внутрішньоклітинного Ca та Mg. Зроблено припущення, що порушення обміну електролітів призводить до ряду біохімічних змін, які негативно впливають на запліднювальну здатність сперматозоїдів.

Обговорено проблеми антропогенного забруднення навколишнього середовища перхлоратами (ПХ). Показано, що вплив ПХ призводить до небезпечних для здоров'я людини наслідків - порушення функції щитовидної залози (ЩЗ), нервової системи, сполучної і кісткової тканини, канцерогенної дії на організм. Представлено результати екологічних, токсикологічних, клінічних та епідеміологічних досліджень впливу ПХ на ЩЗ тварин і людини. Розглянуто існуючі фізико-хімічні методи визначення ПХ в об'єктах довкілля та біологічних субстратах. Відзначено актуальність даної проблеми для України, тому що на її території є бази ракетної зброї і військових відходів, а у сільському господарстві впродовж багатьох років застосовувалися дефоліанти та десіканти, які містять ПХ. Вирішення цієї проблеми неможливе без проведення відповідного санітарно-гігієнічного нагляду та розробки нових нормативів допустимих концентрацій ПХ в об'єктах навколишнього середовища.

Обсуждена проблема антропогенного загрязнения окружающей среды перхлоратами (ПХ). Показано, что влияние ПХ приводит к опасным для здоровья человека последствиям - нарушению функции щитовидной железы (ЩЖ), нервной системы, соединительной и костной ткани, канцерогенному действию на организм. Представлены результаты экологических, токсикологических, клинических и эпидемиологических исследований воздействия ПХ на ЩЗ животных и человека. Рассмотрены существующие физико-химические методы определения ПХ в объектах окружающей среды и биологических субстратах. Отмечена актуальность данной проблемы для Украины, так как на ее территории имеются базы ракетного оружия и военных отходов, а в сельском хозяйстве в течение многих лет применялись дефолианты и десиканты, которые содержат ПХ. Решение этой проблемы невозможно без проведения соответствующего санитарно-гигиенического надзора и разработки новых нормативов допустимых концентраций ПХ в объектах окружающей среды.

The review covers a problem of anthropogenic pollution of the environment by perchlorate (PC). It is found that exposure to PC can cause dangerous health aftereffects - disorders of the thyroid gland (TG), nervous system, connective and bone tissues, carcinogenic effect of the body. The results of ecological, toxicological, clinical and epidemiological studies of the effect of PC on the TG of animals and humans are presented. The available physical and chemical methods for detection of PC in the environmental media and in biological fluids are considered. The topicality of this problem for Ukraine is emphasized due to a large number of military bases for missile weapon, military waste products and prolonged application of defoliants and desiccants, containing PC, in agriculture. The solving of the problem is impossible without appropriate sanitary and hygienic supervision and development of new regulations on admissible concentrations of PC for the environment

Розглянуто проблему ролі порушень продукції та обміну оксиду азоту в тканинах аорти у разі дії свинцю. Показано здатність свинцю нагромаджуватися в аорті, значно стимулювати продукцію активних форм кисню та призводити до істотних змін у системі оксиду азоту, що виявлялися підвищенням активності індуцибельної ізоформи синтази оксиду азоту та рівня його стабільних метаболітів. У цьому випадку створюються передумови до значного утворення високотоксичної речовини - пероксинітриту, що призводить до посилення його цитотоксичної дії та виникнення відносного дефіциту оксиду азоту.

  Скачати повний текст

Вивчено мікроелементний статус працівників зварювального виробництва. Виявлено дисбаланс макро- та мікроелементів у неінвазивних біосередовищах зварювальників у порівнянні з контрольною групою обстежених. Показано позитивний кореляційний зв'язок між умістом Cd, Fe, Cr, Mn у неінвазивних та інвазивних біосередовищах. Аналіз співвідношень між умістом життєво важливих елементів у деяких випадках свідчив про їх невідповідність фізіологічним нормам.

Зростає кількість людей, що мають професійний контакт із наноматеріалами. Мета дослідження - оцінити потенційний ризик на робочому місці оператора електронно-променевої установки УЕ-202 з виробництва наноматеріалів та порошків із наноструктурою. Хімічний аналіз проб проведено за допомогою методу ІСР-АЕС на приладі Optima 2100 DV. Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірювали на приладі ДАС-2707. Оцінку ризику здійснено за допомогою підходу "контрольних смуг". Максимальна концентрація частинок від 1 до 100 нм перевищувала тестові рівні за умов припинення роботи установки. Концентрації нанорозмірних нікелю, хрому та цинку перевищували розрахункові значення ГДК для наноматеріалів навіть за умов відсутності перевищення ГДК для "макроречовин". Натомість розрахункові значення ризику комбінованої дії свідчать на користь відсутності несприятливого впливу на організм працюючих (за умов припинення роботи установки та під час її роботи в теплий період року). Висновки: закритий технологічний процес під час виробництва наночастинок не завжди гарантує безпеку працюючих. У разі оцінки ризику на робочих місцях, де застосовують нанотехнології, інформація щодо масової концентрації речовин в нанодіапазоні є більш інформативною, ніж дані шодо кількості частинок. Запропоновано заходи шодо мінімізації ризику.

Збільшується кількість осіб, які мають професійний контакт з техногенними наночастинками; відсутні гігієнічні регламенти та стандарти безпеки стосовно роботи з наноматеріалами. Мета дослідження - оцінити ступінь ризику для осіб, зайнятих одержанням та виробництвом наночастинок для промисловості та дослідницьких цілей. Вміст хімічних елементів у пробах визначено за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-ІЗП) на приладі "Optima 2100 DV" фірми Perkin - Elmer (США). Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірено на приладі ДАС-2707 (Росія). Оцінку ризику здійснено з використанням підходу "контрольних смут". Відповідно до відхилень вмісту в повітрі робочої зони ряду нанорозмірних елементів від значень ГДК, розрахованих за допомогою коефіцієнтів безпеки для наноматеріалів, умови праці на робочих місцях оператора електронно-променевої установки, оператора планетарного млина та електрозварювальника можуть бути віднесені до третього класу четвертого ступеня (3.4). Одержання наноматеріалів у разі механосинтезу в планетарному млині навіть за умов нерегулярності операції становить значний ризик для працюючих, який можна зіставити з рівнем ризику на робочому місці електрозварювальника. Висновки: низькі рівні кількісної концентрації наночастинок у повітрі робочої зони не завжди кореспондують із рівнями ризику для працюючих. У повітрі робочої зони приміщень, де одержують чи використовують наноматеріали, існує фоновий рівень наночастинок. Зазначено, що за умов відсутності перевищення чинних гігієнічних нормативів для шкідливих речовин у повітрі робочої зони може мати місце перевищення ГДК для наноматеріалів, що розраховані за допомогою коефіцієнтів безпеки.

Понад тридцять років наукова школа академіка Д. Д. Зербіно проводить пошук етіологічних чинників ураження артерій запального характеру неатеросклеротичного походження. Представлено результати семи циклів цілеспрямованих досліджень, присвячених визначенню вмісту важких металів та інших мікроелементів в різних біологічних середовищах хворих, як доказу екологічної концепції розвитку важливих і соціально значущих захворювань: інфаркту міокарда, артеріальної гіпертензії, облітеруючого ендартеріїту, неспецифічного аорто-артеріїту тощо.

Наведено результати пілотних досліджень з вивчення вмісту перхлоратів (ПХ), кальцію та магнію в питній та природній воді м. Київ і деяких регіонів України. Середній вміст ПХ був вище нормативу ЕРА в 4 - 400 разів у Київській області і в 12 - 23 рази - в деяких регіонах України. Найбільший вміст кальцію - колодязна та артезіанська вода, вміст магнію - нижче нормативів, якими користуються в країнах ЄС. Одержані дані можуть бути використані під час перегляду гігієнічних нормативів.

Приведены результаты пилотных исследований по изучению содержания перхлоратов, кальция и магния в питьевой и природной воде г. Киев и некоторых регионов Украины. Среднее содержание ПХ было выше норматива ЕРА в 4 - 400 раз по Киевской области и в 12 - 23 раза - в некоторых регионах Украины. Наибольшее содержание кальция - в колодезной и артезианской воде, содержание магния в большинстве случаев было ниже норматива, применяемого в странах ЕС. Полученные данные могут быть использованы при пересмотре гигиенических нормативов для ПХ в питьевой воде.

Одним з факторів масового скринінгу та контролю за впливом факторів навколишнього середовища на організм людини та тварин є багатоелементний аналіз біологічних середовищ. Натепер спеціалісти в усьому світі розуміють, що референтні значення, як і поняття норма, не є сталою величиною через гетерогенність геохімічних умов проживання. Проблеми з визначенням меж фізіологічної норми вмісту елементів у біосубстратах призвели до нагромадження непорівнянних один з одним аналітичних даних та до великих розбіжностей даних "норми" в літературі. Мета дослідження - еколого-гігієнічна оцінка впливу важких металів на формування оптимальних рівнів їх вмісту в біологічних середовищах. Для визначення вмісту 10-ти важких металів у пробах були застосовані методи атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою та математичної статистики. Одержані результати дослідження не залишають сумнівів щодо наявності тісного зв'язку між хімічним складом повітря, питної води, продуктів харчування на формування оптимальних рівнів вмісту макро- та мікроелементів у біологічних середовищах людини. Для виявлення ризику розвитку дисбалансу макро- та мікроелементів в організмі людини необхідне проведення багатоелементного аналізу як на індивідуальному, так і на популяційному рівні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.412

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь і уражень ртуттю, магнієм, кадмієм, цинком та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-52

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Створення лікарських форм нанооксидів заліза стимулює пошук таких способів їх покриття, які б найбільш адекватно відповідали конкретному призначенню. Використовуючи для стабілізації наночастинок магнетиту (НЧМ) у гідрофільному середовищі 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину (3-ГП) сукцинат (мексидол) разом з полівінілпірролідоном (ПВП), одержали композитні наночастинки, придатні для фармакологічної корекції гематологічних порушень, викликаних гострою постгеморагічною анемією. Їх вплив на метаболізм заліза в організмі раніше не досліджувався. Мета дослідження - вивчити вплив рідини, яка містить НЧМ, стабілізовані похідним 3-ГП та ПВП, та її окремих складових на вміст заліза в кровотворних і депонуючих органах та плазмі крові за умов гострої крововтрати. В експериментах на 45 білих щурах-самцях лінії Wistar змодельовано гостру крововтрату. Для її корекції тваринам вводили НЧМ, стабілізовані похідним 3-ГП та ПВП, у дозі 1,35 мг Fe/кг, окремі складові цієї композиції або референспрепарат Феррум Лек у відповідних дозах. Вміст заліза в кістковому мозку, печінці та селезінці тварин визначено методом атомно-оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно-зв'язаною плазмою; уміст заліза в плазмі крові та її загальну залізозв'язувальну здатність - у реакції з Ференом-S. Показано, що гостра крововтрата через 3 год після її відтворення характеризується зменшенням вмісту заліза в плазмі крові та кістковому мозку. Референс-препарат Феррум Лек викликає збільшення депо заліза в печінці й не впливає на його вміст в інших органах та плазмі крові. Композитні наночастинки, що містять магнетит, 2-етил-6-метил-3-ГП сукцинат та ПВП, сприяють підвищенню вмісту заліза як в кровотворній тканині, так і в депонуючих органах (печінці), знижуючи при цьому залізозв'язувальну здатність плазми. Зміни вмісту заліза в кістковому мозку та депонуючих органах тварин при корекції гострої крововтрати окремими складовими композитних наночастинок свідчать, що визначальну роль в цих процесах відіграє нанооксид заліза, а стабілізуючі речовини, особливо мексидол, модифікують цей процес. Встановлені особливості можуть пояснити швидкий позитивний вплив НЧМ, стабілізованих мексидолом та ПВП, на відновлення гематологічних показників при гострій постгеморагічній анемії в експерименті.

Проведено аналіз нанорозмірних фракцій, що утворюються під час зварювання дослідними електродами з поліпшеними санітарно-гігієнічними характеристиками, а саме зі зниженим вмістом хрому (VI). Оцінено емісію наночастинок у повітря робочої зони та хімічний склад нанорозмірних фракцій під час зварювання високолегованими марками дослідних електродів з рутиловим видом покриття (п'ять марок) та різним типом зв'язуючого зі зниженим вмістом хрому (VI). Встановлено, що зварювання дослідними електродами супроводжується значною емісією в повітря робочої зони частинок нанодіапазону, що відрізняється динамікою в часі загальної концентрації наночастинок, їх пофракційним розподілом та вмістом нанорозмірних металів. У процесі зварювання всіма дослідними електродами в повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні метали: хром, марганець, цинк, залізо, кобальт, мідь, кремній. Дослідні електроди при зварюванні продемонстрували тенденцію щодо зменшення емісії в повітря робочої зони нанорозмірних металів, зокрема, хрому, що кореспондує зі зниженням вмісту цього елементу в їх складі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.960.68 + Р124.506.1

Рубрики:

Попереково-крижові радикуліти і радикулоневрити

Гігієна праці у вугільній промисловості

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дотепер в Україні не проводили комплексну оцінку гігієнічних умов праці та здоров'я працівників стоматологічної служби за умов застосування сучасних медичних технологій, а відповідно й не розробляли ризик-орієнтовану систему профілактики виробничо зумовленої патології працівників цієї спеціалізованої служби галузі охорони здоров'я. Мета дослідження - визначити стан гігієнічних умов праці працівників стоматологічної служби за умов застосування сучасних медичних технологій. Гігієнічні дослідження умов праці було проведено в 2016 - 2017 рр. на базі Комунального підприємства "Стоматологія Святошинського району м. Києва" на робочих місцях лікарів-стоматологів (терапевта, хірурга, ортопеда, ортодонта), а також у лабораторії зубного техніка. Здійснено гігієнічну оцінку умов праці за дії виробничого пилу, емісії наночастинок (1 - 100 нм) у повітря робочої зони, хімічного складу нанодисперсного пилу, інфразвуку, шуму локальної вібрації, мікроклімату, монохроматичного оптичного випромінювання у "фіолетовому" діапазоні (lambda = 420 - 480 нм), світлового середовища (природного та штучного освітлення), аероіонізації (за легкими аероіонами), тяжкості та напруженості трудового процесу, впливу біологічного фактора. Встановлено, що загальні умови праці в лікарів-стоматологів і зубних техніків є "шкідливими 2 та 3 ступенів" (3.2 - 3.3 класи умов праці (КУП). З врахуванням біологічного фактора в лікарів-стоматологів - "небезпечними" (4 клас). Основними виробничими шкідливими та небезпечними факторами є: біологічні фактори - ВІЛ/СНІД, гепатити B та C, туберкульоз (КУП - 4), збудники гнійно-запальних захворювань (КУП - 3.3); нанодисперсний пил (з підвищеними вмістом силіцію, кальцію, хрому) (КУП - 3.1 - 3.3); фізичні фактори - освітленість (КУП - 3.1 - 3.2), шум (КУП - 3.1), мікроклімат (КУП - 3.1), іонізація повітря (КУП - 3.1); напруженість (КУП - 3.1 - 3.2) та тяжкість праці (КУП - 3.2). Висновки: лікарі-стоматологи та зубні техніки зазнають на робочому місці впливу шкідливих і небезпечних факторів умов праці, які збільшують ризики виникнення в них захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, виробничо зумовленої та професійної патології. Одержані дані є підставою для розробки заходів з первинної та вторинної профілактики виробничо зумовленої та професійної патології у працівників стоматологічної служби і є науковим підгрунтям для подальшого поглибленого медико-соціального дослідження їх здоров'я.

Відомо, що емісією наночастинок у повітря робочої зони можуть супроводжуватися як виробничі процеси, кінцевим продуктом яких є наноматеріали, так і процеси, що безпосередньо не пов'язані з нанотехнологіями, зокрема електрозварюванням. Мета дослідження - проаналізувати нанорозмірні фракції, що утворюються під час зварювання рутиловими електродами зі зниженим вмістом хрому (VI). З метою оцінки емісії наночастинок у повітря робочої зони під час зварювання високолегованими марками дослідних електродів з рутиловим видом покриття (дві марки) та різним типом зв'язуючого зі зниженим вмістом хрому (VI) використовували дифузійний аерозольний спектрометр ДАС 2702, "АероНаноТех", Росія. Хімічний склад проб повітря вивчали за методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-ІЗП) за допомогою приладу "Орtima 2100 DV" ("Perkin-Elmer", США). З'ясовано, що у повітрі робочої зони за першого зварювання дослідним електродом 14 - 25 виявлено нанорозмірні хром (VI), марганець, цинк, залізо, кобальт, мідь, кремній. За повторного зварювання у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні марганець, кобальт, кремній, магній, алюміній, кадмій, фосфор. Під час зварювання дослідним електродом 14 - 32 у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірний цинк. За повторного зварювання у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні марганець, кремній, магній, алюміній, кадмій. Висновки: встановлено, що зварювання дослідними електродами з поліпшеними санітарно-гігієнічними характеристиками супроводжується емісією у повітря робочої зони частинок нанодіапазону (1 - 100 нм), що відрізняється вмістом нанорозмірних металів у різний період часу. Дослідні електроди під час зварювання продемонстрували тенденцію щодо зменшення емісії у повітря робочої зони нанорозмірних металів, зокрема, хрому, що кореспондує зі зниженням вмісту цього елемента в їх складі.

У результаті високошвидкісної обробки тканин зуба, зубних імплантів, ортопедичних протезів, ортодонтичних апаратів тощо відбувається утворення диспергаційних аерозолів, які чинять несприятливий вплив на здоров'я працівників стоматологічної служби. Мета дослідження - розробити заходи запобігання утворенню та шкідливому впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних аерозолів. Проведено дослідження концентрації металів (Ag, Al, As, Ca, Cd, Cr, Fe, Mg, Mn, Ni, Pl, Si, Ti, Zn) в аерозолях повітря робочої зони лікарів-стоматологів і зубних техніків. Досліджено концентрації металів у контрольних та використаних впродовж однієї зміни засобах індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) - у масках медичних "Trident N203" і протиаерозольних фільтруючих респіраторах з клапаном видиху "Респфарм М-300 П-1К FFP-1D", оцінено коефіцієнти токсичної небезпеки середовища та коефіцієнти захисту ЗІЗОД. Вивчено часову динаміку нано- (d = 1 - 100 нм) та дрібнодисперсних (101 - 200 нм) диспергаційних аерозолів у повітрі робочої зони через 2 год після початку роботи й одразу після закінчення проведення досліджуваних санітарних заходів (наскрізне провітрювання, вологе прибирання виробничих приміщень). Встановлено, що працівники стоматологічної служби на робочих місцях зазнають небезпеки шкідливого впливу аерозолів металів - As, Cr, Zn, Сa, а також наноаерозолів - Ni, As, Cr, Si, Сa, Al, Mg, Ti, Fe. Використання маски медичної "Trident N3" не надає змогу забезпечити безпечні концентрації у підмасковому просторі аерозолів металів - Ni, As, Cr, Mn, Zn, Ca, Al. Використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів з клапаном видиху "Респфарм М-300 П-1К FFP-1D" надає змогу забезпечити безпечні концентрації у підмасковому просторі для всіх аерозолів металів. У повітрі робочої зони виробничих приміщень стоматологічної служби переважають диспергаційні аерозолі з нанорозмірними частинками (1 - 100 нм) (85,5 %), з максимальною концентрацією частинок діаметром 10 - 25 нм, концентрація яких у повітрі значно збільшується через 90 - 120 хв після початку робіт, які ведуть до утворення аерозолів. Використання санітарних заходів (наскрізного провітрювання, вологоприбирання виробничих приміщень) надає змогу значно знизити вихідну концентрацію диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів у повітрі робочої зони (від 1,8 до 3,8 разу). Висновки: для зниження небезпеки впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів рекомендовано використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів не нижче ніж I і II ступенів захисту (Р3 і Р2 за європейською класифікацією), у поєднанні з іншими заходами санітарно-гігієнічного контролю на робочих місцях (періодичним наскрізним провітрюванням та вологим прибиранням виробничих приміщень, використанням примусової витяжної системи вентиляції), а також широкого впровадження технологій зниження пилоутворення (волога система обробки тканин зуба, пломбувальних матеріалів, ортопедичних та ортодонтичних конструкцій тощо).