В конце 2008 г. в Институт геофизики НАН Украины поступило сообщение о землетрясении в пос. Белое Лутугинского района Луганской области, которое ощущалось местными жителями и сопровождалось деформациями зданий и дорожных покрытий. В результате макросейсмического обследования территории пос. Белое и расположенных в непосредственной близости от него населенных пунктов была установлена техногенная природа ощущаемых населением сотрясений и обосновано влияние экзогенных факторов на возникновение деформаций.

Викладено результати великомасштабного (1:10 000) картування новітньої тектоніки регіону, виконаного на основі морфографічних, морфометричних і аерокосмічних методів дослідження. Виділено та охарактеризовано активні на новітньому етапі розвитку лінійні структури, а також сумарні амплітуди вертикальних рухів у четвертинному періоді. Оцінено безпеку району розміщення Дніпровської ГЕС з погляду неотектонічних критеріїв.

На підставі результатів аналізу структурно-кінематичних парагенезисів розривів і зміщень у вогнищах землетрусів складчасто-розривної системи Загроса обгрунтовано основні типи сейсмогенезу і побудовано їх стереографічні моделі, що характеризують деформаційні режими і кінематичні обстановки сейсмогенного розривоутворення в регіоні. Встановлені особливості просторового розподілу вогнищ різних типів, апроксимованих цими моделями, послужили основою для структурно-кінематичної ідентифікації сейсмогенних зон, формування яких зумовлено особливостями будови і геодинамічного розвитку досліджуваної території.

Наведено результати інструментальних спостережень геодинамічних, геомагнітних та інших геолого-геофізичних процесів у літосфері Північного Кавказу та Криму, які відображують геофізичні збурення, пов'язані з грудневими сейсмічними подіями в цьому районі. Лабораторії Північнокавказької геофізичної обсерваторії ІФЗ РАН і ВСЕГІНГЕО МПР Росії, магнітоваріаційні станції в Алушті і Карпогорах на етапах підготовки та розвитку сейсмічних подій на шельфі Чорного моря в районі Сочі - Сухумі реєстрували аномальні збурення в геофізичних полях. Увагу приділено аналізу аномальних "квазігармонійних" магнітних збурень, зафіксованих на етапі підготовки землетрусів у третій декаді грудня 2012 р. Розглянуто морфологічні ефекти у варіаційній структурі геомагнітного поля. Детально обговорено спостережувані зміни в геофізичних полях на етапі підготовки небезпечних сейсмічних подій і проаналізовано причини їх появи.

Розглянуто результати тектонофізичного вивчення структурних особливостей найцікавіших ділянок Кримського півострова для вирішення деяких спірних питань його геодинамічного розвитку. Показано, що прямолінійне запозичення механізмів нової глобальної тектоніки для з'ясування геологічної історії Гірського Криму не завжди підтверджується детальними тектонофізичними даними.

Унаслідок аналізу кінематичних характеристик величезної кількості розривних порушень Кримського півострова показано, що більшість (понад 50 %) площин розривів тут є поверхнями зсуву, скидо- або підкидо-зсувами, тоді як кількість підкидів і насувів не перевищує 16 %. Зроблено висновок, що прямолінійне трактування історії тектонічного розвитку Гірського Криму з позиції актуалістичної геодинаміки та модель зон виникнення землетрусів, що на ній заснована, мають бути переглянуті у бік комплексування нестандартних розломно-блокових і колізійних моделей. На прикладах тектонофізичного вивчення району балки Мраморної, геолого-структурного та морфометричного дослідження Бельбекської та Качинської зон розломів установлено, що всі ці добре відомі структури є власне великомасштабними зсувами, які разом зі спряженими з ними структурами визначають основні особливості тектонічного розвитку Кримського півострова.

Аналіз особливостей просторового розподілу різновікових платформних літолого-стратиграфічних комплексів Рівнинного Криму і причорноморського схилу Східноєвропейської платформи дав змогу встановити циклічність коливальних тектонічних рухів земної кори регіону протягом альпійського тектонічного етапу. Згадану циклічність відображено у зміні формаційного складу відкладів і в особливостях орієнтувань конседиментаційних структур. Зіставлення одержаних даних з результатами тектонофізичного вивчення умов тектонічного розривоутворення в межах Гірського Криму показало, що циклічність коливальних рухів земної кори пов'язана з чергуванням умов тангенціального субмеридіонального стиснення - розтягнення в регіоні.

На основі результатів комплексних дистанційних, польових геолого-структурних та інструментальних сейсмологічних досліджень виявлено і параметризовано зони основних тектонічних порушень, здатних вплинути на безпеку функціонування основних споруд Дніпровської ГЕС. Проведено ідентифікацію деформаційних режимів і реконструкцію полів напружень, що зумовили особливості тектонічного розривоутворення в регіоні. Оцінено розрахункові значення сейсмічних впливів з урахуванням локальних інженерно-геологічних і тектонічних умов території розміщення греблі Дніпровської ГЕС.

Наведено результати спільних досліджень інструментальних даних щодо місцевих землетрусів, одержаних на цифрових сейсмічних станціях Геофізичної служби РАН та Інституту геофізики НАН України. Надано результати дослідження криворізького землетрусу 25.12.2007 за даними його реєстрації на цифрових сейсмічних станціях РАН, НАН України із залученням матеріалів спостережень окремих станцій національних мереж Румунії, Чехії, Німеччини, Туреччини та ін.

На статистично репрезентативному тектонофізичному матеріалі показано, що тектонічне розривоформування в межах Гірського Криму характеризується широким спектром деформаційних режимів і кінематичних обстановок. Методологічно обгрунтовано способи побудови стереографічних моделей деформаційних режимів осередненням параметрів структурно-кінематичних парагенезисів тектонічних розривів і зміщень, сформованих у подібних умовах. Ці моделі адекватно відображують регіональні обстановки тектонічного розривоформування. Кількісне співвідношення дзеркал ковзання у складі парагенезисів, що складають основу відповідних моделей, характеризує ступінь впливу тих чи інших деформаційних режимів на процеси тектогенезу в регіоні. Наведено моделі та приклади зсувних, підкидо- і скидо-зсувних деформаційних режимів та описано їх.

Описано та проаналізовано стереографічні моделі деформаційних режимів тектонічного розривоутворення та відповідних їм кінематичних обстановок. Наведено моделі та приклади прояву скидних, підкидних і підкидо-скидних деформаційних режимів. Обгрунтовано закономірну впорядкованість орієнтувань полів напружень, що зумовили процеси новітнього тектонічного розривоутворення у межах Гірського Криму, інверсійний характер прояву кінематичних обстановок, особливості трансформацій структуроутворювальних полів напружень і, відповідно, деформаційних режимів, а також роль тектонічних розривів тих чи інших структурно-кінематичних типів (у тому числі покривно-насувних порушень) у структурі регіону. Показано необхідність внесення деяких коректив у постановку завдань, методологію та інтерпретацію результатів проведених тектонофізичних досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390.52 + Д59(45УКР3,3)39

Рубрики:

Розривні порушення

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучить деформации мезоуровня (зеркала скольжения, трещины, складки) в породных комплексах разного возраста, восстановить соответствующие им поля напряжений. Сравнить результаты с предыдущими тектонофизическими данными, сейсмическими разрезами и механизмами очагов землетрясений Крымско-Кавказской сейсмогенной зоны, проанализировав их в контексте тектонической эволюции Западно-Черноморского бассейна. Определить тектонические этапы, уточнив возраст деформаций. Проведенные полевые исследования, обобщение материалов предыдущих тектонофизических работ, а также данных по механизмам очагов землетрясений и глубинной структуре позволяют сделать следующие выводы. Формирование Западно-Черноморской впадины связано с этапом растяжения, начавшемся в начале раннего мела. Наличие растяжения в валанжине-апте подтверждается: присутствием сбросовых и сбросо-сдвиговых конседиментационных разрывных нарушений, ограничивающих нижнемеловые впадины; широким развитием олистостром; а также присутствием вулканитов аптского возраста. Датировки по нанопланктону позволяют считать, что формирование сбросов началось с валанжина-баррема. Этап сжатия в палеоцене-раннем эоцене фиксируется в верхнемеловых-неогеновых породах сдвиговыми и надвиговыми структурами, а также складками и флексурными перегибами. Соответствующие им поля напряжений характеризуются несколькими ориентировками осей сжатия. В самой западной части изученной территории преобладает ЮЗ-СВ сжатие, а для центральной и восточной частей характерно С-Ю и ЮВ-СЗ сжатие. Часть деформаций сжатия, ранее изученных в породах таврической серии, средней юры-нижнего мела относятся к кайнозойскому этапу. Этапы мелового растяжения и кайнозойского сжатия отчетливо выделяются на сейсмических разрезах ГСЗ и ОГТ. Современное сжатие подтверждается на основании анализа ориентировок осей главных нормальных напряжений механизмов очагов землетрясений ККСЗ. Присутствие современных деформаций растяжения подтверждается семью механизмами очагов и наличием молодых активизированных сбросов. Современные деформации сжатия обусловлены давленим на Крымский п-в со стороны Черноморской микроплиты, а молодые сбросы связаны с углублением Черноморской впадины и денудацией Крымского орогена.