Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273.96

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено активність і ізоферментний спектр глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в печінці і скелетних м'язах поросят у ранньому віці. Показано, що згодовування супоросним свиноматкам домішок соняшникової олії суттєво впливає на ізозимний спектр Г-6-ФДГ у печінці і скелетних м'язах одержаних від них поросят.

У випадку згодовування коровам раціонів з екструдованою ячмінно-пшеничною дертю кількість білкового азоту у вмісті рубця збільшувалася за рахунок посилення синтезу мікробного білка, а у разі згодовування раціонів з обробленою формальдегідом соняшниковою макухою - внаслідок захисту наявного у макусі протеїну. Екструзія ячмінно-пшеничної дерті не впливала на ліпідний склад вмісту рубця, а обробка формальдегідом захищала наявні у складі соняшникової макухи ліпіди від гідролізу у рубці. Середньодобові надої корів у випадку згодовування обох досліджуваних раціонів зростали на 11 %.

Наведено результати дослідження впливу підвищеного рівня жиру в раціоні поросних свиноматок на активність і ізоферментний спектр креатинкінази в тканинах скелетного м'яза і головного мозку одержаних від них поросят в 1- і 5-добовому віці. У цьому випадку виявлено, що відмінності в активності креатинкінази в скелетному м'язі і головному мозку поросят є досить значними в дослідній групі у порівнянні з контрольною, тоді як відмінності в активності ізоформ цього ферменту у цьому випадку є невеликими. Активність ферменту в скелетному м'язі і головному мозку поросят дослідних груп в добовому віці відповідно на 19 і 42 % є вищою, ніж у тварин контрольної групи. У скелетному м'язі поросят, одержаних від свиноматок дослідної групи в 1- і 5-добовому віці, у порівнянні з поросятами, одержаними від свиноматок контрольної групи, вміст мозкової форми ферменту (ВВ) зменшився.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.33*738.822*725.111.3

Рубрики:

Pisces Риби. Іхтіологія

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П729.11-451.232 + П729.11-273.90

Рубрики:

Короп

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив згодовування різних доз селеніту натрію та селен-метіоніну в кількості по 0,2 і 0,5 мг/кг сухої речовини корму (в перерахунку на елементарний селен) на біохімічні показники крові корів і молочну продуктивність корів. Селен-метіонін більшою мірою, ніж селеніт натрію, підвищував концентрацію селену в плазмі крові корів. Додавання до раціону корів селен-метіоніну у кількості 0,5 мг/кг збільшувало концентрацію білка у плазмі крові. Селеніт натрію та селен-метіонін, введені до раціону корів у кількості 0,5 мг/кг, зменшували у плазмі крові концентрацію загального холестеролу. Введення у раціон корів 0,5 мг/кг сухої речовини корму селен-метіоніну підвищувало надої корів і збільшувало вміст жиру в молоці.

Наведено дані дослідження впливу домішок різних доз хлориду хрому до води, в якій вирощували дворічок коропа, на загальний вміст білків і співвідношення їх окремих фракцій, а також вміст ліпідів та співвідношення їх окремих класів у скелетних м'язах риб. У результаті проведених досліджень встановлено позитивний вплив домішок хлориду хрому на вміст загальних ліпідів та різноспрямований їх вплив на вміст окремих класів ліпідів та окремих фракцій білків у скелетних м'язах дворічок коропа.

Наведено дані про вплив вітамінів A, D, E за умови парентерального введення їх телятам окремо і разом на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у плазмі крові. Встановлено вірогідне зменшення вмісту продуктів ПОЛ у плазмі крові телят у разі введення їм вітамінів A і E окремо і разом з вітаміном D.

Узагальнено літературні дані про біохімічні механізми дії поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) родини n-3 в організмі людини і показано їх роль у попереджені серцево-судинних захворювань. Розглянуто основні джерела та шляхи надходження n-3 ПНЖК до дієти людини та оптимальні потреби та співвідношення між окремими жирними кислотами цієї родини - ейкозапентаєновою та докозагексаєновою. На основі результатів досліджень зроблено висновок про важливе значення не тільки риб'ячого жиру, одержаного з морських та океанічних риб, але і м'яса ставових риб, вирощуваних в рибоводних господарствах України, у забезпеченні потреби людей у n-3 ПНЖК.

Наведено результати дослідження жирнокислотного складу фосфоліпідів і триацилгліцеролів скелетних м'язів товстолобика і білого амура. Втановлено, що фосфоліпіди скелетних м'язів білого амура характеризуються більшим вмістом ліноленової, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової і докозагексаєнової, порівняно з товстолобиком. Триацилгліцероли скелетних м'язів білого амура характеризуються більшим вмістом олеїнової і ліноленової кислот та меншим вмістом арахідонової кислоти у порівнянні до триацилгліцеролів скелетних м'язів товстолобика.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.22

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Простежено основні кроки підвищення ефективності променевої терапії (ПТ) в онкологічних хворих. Від вибору раціонального плану ПТ і точності його відображення під час кожного сеансу на 25 % залежить ефективність лікування. Для підведення до пухлини тумороцидної дози за мінімально можливого навантаження на прилеглі здорові тканини є необхідним індивідуалізований підхід до реалізації всіх ланок технологічного ланцюга: вибір методу дистанційної ПТ, якісної передпроменевої топометричної підготовки пацієнта, розрахунок плану опромінення, підведення максимальної дози до біологічної мішені. У сучасній радіологічній клініці для проведення якісної передпроменевої підготовки необхідно використовувати симулятор, комп'ютерний томограф, систему комп'ютерного об'ємного 2D- або 3D-планування мішені опромінення, тобто пухлинного вогнища.

Основне завдання променевої терапії (ПТ) - підведення до пухлини тумороцидної дози за мінімально можливого навантаження на навколишні здорові тканини. Враховуючи наявність високотехнологічної апаратури, на сьогодні це індивідуалізований підхід до реалізації всіх ланок технологічного ланцюга: вибір методу дистанційної ПТ, проведення якісної передпроменевої топометричної підготовки пацієнта, розрахунок плану опромінення, підведення максимальної дози до мішені. Мета роботи - оцінка ефективності ПТ хворих на місцево-поширені форми злоякісних новоутворень верхніх дихальних шляхів (ВДШ) із використанням сучасних технологій на високоенергетичній апаратурі у порівнянні зі стандартним лікуванням. На базі Національного інституту раку у відділенні радіаційної онкології проведено лікування 121 пацієнта зі злоякісними новоутвореннями ВДШ. Хворі були розподілені на 3 групи: хворих 1-ї групи лікували на апараті лінійний прискорювач електронів (ЛПЕ) Меватрон KD2 - 32 пацієнти, 2-ї групи - на ЛПЕ Clinac 2100 - 41 пацієнт і 3-ї групи - на кобальтових апаратах Рокус АМ і Тератрон - 48 пацієнтів. Усім хворим проведено дистанційну ПТ із попередньою передпроменевою топометричною підготовкою. Згідно з даними спостереження у хворих 1 і 3 груп під час лікування відмічалися променеві реакції II - III ступеня, що призводило до вимушеної перерви у лікуванні. В результаті проведеної ПТ у більшості пацієнтів зі злоякісними новоутворення ВДШ вдалося досягти регресії пухлини та істотного поліпшення якості життя. Найкращий результат відмічено у хворих, яким топометричну підготовку проводили з використанням 3D планування. Позитивний відгук у хворих, яким лікування проводилось за сучасними технологіями, підвищився більше, ніж на 13 %. Безрецидивна трирічна виживаність хворих із пухлинами ВДШ була у 2 рази вищою у порівнянні з контрольною групою.