Проведена оценка качества жизни 20-ти женщин в перименопаузе с гипертонической болезнью II стадии со среднетяжелым и тяжелым течением климактерического синдрома, 14-ти женщин в перименопаузе, у которых повышение артериального давления являлось компонентом климактерического синдрома, и 10-ти - практически здоровых с помощью вопросника ВЗКЖ-100. Выявлены особенности нарушения различных сфер качества жизни в случае климактерического синдрома, гипертонической болезни, а также их сочетания. При этом у женщин в перименопаузе с гипертонической болезнью со средне-тяжелым и тяжелым течением климактерического синдрома выявлены особенности нарушения сфер и составных субсфер качества жизни: нарушение психологической сферы в субсфере "позитивные эмоции", сфере уровня независимости, отсутствие удовлетворенности своим внешним видом, снижение сексуальной активности, нарушение способности принимать участие в проведении досуга, развлечений и отдыха, способности получать необходимую медицинскую и социальную помощь и, как следствие, нарушение общего качества жизни и состояния здоровья.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - выявление особенностей артериальной гипертензии (АГ) у женщин с избыточной массой тела и ожирением в перименопаузе. Обследовано 56 женщин с эпизодическими подъемами артериального давления (АД) и климактерическим синдромом в перименопаузе, выделено 2 группы исследования - с избыточной массой тела и ожирением. При анализе показателей суточного мониторирования АД у женщин в перименопаузе с ожирением в сравнении с группой с избыточной массой тела выявлены более выраженные нарушения суточного профиля АД, характеризующиеся повышением вариабельности систолического и диастолического АД, величины утреннего подъема систолического АД. Выявлена взаимосвязь частоты нарушений суточного ритма АД в зависимости от ИМТ и степени тяжести климактерического синдрома. Таким образом, проведение суточного мониторинга АД у этого контингента пациенток является целесообразным для выявления лабильной "маскированной" АГ и формирования дальнейшей лечебной тактики.

Визначено особливості перебігу гіпертонічної хвороби (ГХ) у жінок з клімактеричним синдромом і особливості порушень добової структури артеріального тиску (АТ) та варіабельності серцевого ритму у жінок з епізодичними підйомами АТ на тлі клімактеричного синдрому у період перименопаузи за даними показників добового моніторування АТ з аналізом варіабельності серцевого ритму, оцінки якості життя. Доведено, що застосування комплексного лікування інгібіторами агіотензин-перетворювального ферменту (ІАПФ) лізиноприлом й екстрактом циміцифуги в жінок з ГХ і клімактеричним синдромом є ефективним щодо нормалізації показників добового моніторування АТ і варіабельності серцевого ритму. Науково обгрунтовано доцільність призначення екстракту циміцифуги "нормотензивним" жінкам за перименопаузи з клімактеричним синдромом для корекції епізодів підвищеного АТ і проявів клімактеричного синдрому. За допомогою української версії опитувальника Всесвітньої організації охорони здоров'я ВООЗЯЖ-100 визначено особливості якості життя жінок з ГХ і клімактеричним синдромом. Доведено сприятливий вплив лікування ІАПФ й екстрактом циміцифуги на якість життя жінок за перименопаузи.

Проаналізовано результати опублікованих досліджень, в яких за допомогою спеціальних (GIG, GIQLI) і загального (SF-36) опитувальників вивчено якість життя (ЯЖ) пацієнтів після холецистектомії (ХЕ). Показано залежність рівня ЯЖ від передопераційного стану, тривалості операції, інтенсивності післяопераційного больового синдрому, емоційного стану перед операцією та обізнаності пацієнта щодо тактики лікування і можливих ризиків. Пацієнти, прооперовані відкритим доступом, мають тяжчий перебіг захворювання і, як наслідок, нижчі показники ЯЖ до і після ХЕ. ЯЖ пацієнтів без клінічної симптоматики жовчнокам'яної хвороби поліпшується незначно або знижується. Когорта пацієнтів із симптомами жовчнокам'яної хвороби одержує більше переваг під час проведення лапароскопічної ХЕ. Хоча остання поліпшує ЯЖ швидше, ніж відкрита ХЕ, віддалені результати є лише незначною мірою кращими або суттєві відмінності відсутні. Тривала перевага лапароскопічної ХЕ полягає у вищому показнику задоволеності пацієнтів післяопераційним косметичним рубцем.

Вивчено якість життя жінок з артеріальною гіпертензією (АГ), клімактеричним синдромом (КС) та їх поєднанням у період перименопаузи. Проведено стратифікацію за факторами ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, аналіз даних нейровегетативних порушень за менопаузальним індексом, оцінку якості життя за питальником ВООЗЯЖ-100 у 61 жінки з гіпертонічною хворобою (ГХ) II стадії з середньотяжким та тяжким перебігом КС, 35 жінок у перименопаузі, у яких підвищення артеріального тиску було складовим компонентом КС, і 20 жінок з ГХ II стадії з фізіологічним перебігом перименопаузи. Виявлено особливості нейровегетативних порушень, якості життя жінок у перименопаузі, що є підставою для включення у реабілітаційні програми медикаментозної та психотерапевтичної корекції клімактеричних розладів. За результатами дослідження встановлено, що стратифікацію за факторами ризику серцево-судинних захворювань необхідно проводити не тільки у жінок з ГХ для оцінки прогнозу захворювання, але й у "нормотензивних" жінок з "замаскованою" АГ і КС, особливо в період перименопаузи, оскільки вони складають групу підвищеного ризику розвитку стабільної АГ, асоційованої з КС.