За результатами багатопланових клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень, проведених у 146 хворих на генералізований катаральний гінгівіт, обтяжений хронічним тонзилітом, та у 36 хворих на генералізований катаральний гінгівіт без супутньої патології, встановлено у перших зміну біоценозу ясенної борозни в сторону превалювання стафілококової інфекції, велику частоту їх асоціантів з іншими мікроорганізмами (гриби Candida, кишкові палички та інші). Доведено, що видозмінений біоценоз ясенної борозни індукує формування глибокого вторинного імунодефіциту. На базі узагальнення отриманих результатів дослідження розроблено високоефективні етіотропні методи лікування генералізованого катарального гінгівіту, обтяженого хронічним тонзилітом.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язки між пригніченням неспецифічних захисних реакцій на місцевому рівні та переважною роллю патогенних стафілококів у мікробних асоціаціях у хворих на хронічний катаральний гінгівіт на тлі хронічного тонзиліту, виразність яких відповідає тяжкості клінічних проявів захворювання. Встановлено, що в осіб, які страждають на хронічний тонзиліт, спостерігаються більш глибокі порушення мікробіологічного статусу ясенної борозни за рахунок інфікування стафілококами. Доведено лікувальну ефективність антибактеріальних (хіноксидину, нітазолу), протизапальних (метацилу, нітазолу), імунокоригувального (Т-активіну) препаратів у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту на тлі хронічного тонзиліту. Розроблено комплекс лікувальних заходів для нормалізації біоценозу ясенної борозенки, місцевого імунітету в даній групі хворих з метою підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту та запобігання рецидивам захворювання.

Визначено структуру мікробіоценозу пародонтальних тканин і встановлено імунні порушення, стан обміну ліпідів і процесів кісткового ремоделювання за різних клінічних проявах генералізованого пародонтиту за цукрового діабету другого типу. Обгрунтовано й апробовано в клініці диференційовані лікувально-профілактичні заходи щодо різних варіантів прояву патологічного процесу в пародонті. Встановлено, що застосування даних методів суттєво підвищує ефективність лікування генералізованого пародонтиту у хворих на цукровий діабет другого типу.

Цель исследования - установление частоты инфекционно-воспалительных осложнений ретенции третьих моляров и результаты их хирургического лечения. Проведен анализ 814 историй болезни пациентов с ретенцией третьих моляров за период с 2012 по 2015 гг. Установлено, что несвоевременно диагностированный, острый перикоронарит в области ретинированных третьих моляров является причиной формирования тяжелых инфекционно-воспалительных осложнений (остеомиелита, флегмоны, лимфаденита и др.). Среди населения Днепропетровской области доля пациентов с ретенцией третьих моляров, осложненной перикоронаритом, составляет 5,8 %, острым одонтогенным остеомиелитом - 36,4 %, хроническим одонтогенным остеомиелитом - 6,9 %, острым одонтогенным лимфаденитом - 5,8 %, флегмоной - 3,4 %. Стандартный подход в проведении операций атипичного удаления ретинированных третьих моляров обуславливает значительное число осложнений хирургического лечения (длительно незаживающие обширные костные дефекты, воспалительная контрактура, посттравматический неврит и др.).

Рассмотрена проблема идентификации специальных компетентностей магистра стоматологической отрасли. Представлены результаты анализа отечественных и зарубежных научных источников, нормативно-правовых документов, регламентирующих реализацию компетентностного подхода в высшем медицинском образовании. Изучен международный опыт модернизации высшего образования, в том числе и медицинского, на основе изменения образовательной парадигмы на компетентностную. В процессе идентификации комплекса специальных компетентностей магистра стоматологии использованы основные положения ныне действующих отраслевых Стандартов по специальности "Стоматология". Разработанный комплекс специальных компетентностей отражает специфику отрасли и специальности, а также разработан в соответствии с алгоритмом оказания помощи стоматологическому пациенту в замкнутом цикле от профилактики заболевания до реабилитации после перенесенной болезни, предусматривает правовые, методические, социальные, управленческие аспекты профессиональной деятельности врача-стоматолога.

У дослідженні прийняли участь 58 хворих на перикоронарит віком від 18 до 32-х років. В основній групі лікувальний комплекс передбачав передопераційне використання комбінованого антибактеріального засобу "Цифран-СТ" (Ranbaxy, Індія) 500/600 мг по 1 таб. два рази на добу, протягом 3 діб (до операції видалення зубу). У групі порівняння у схему лікування увійшов антибактеріальний препарат "Амоксил" (Київмедпрепарат. Україна) по 500 мг по 1 таб. два рази на добу протягом 5-ти діб (три доби до операції видалення зуба та дві доби після операції). В етіології та патогенезі гострого гнійного перикоронариту переважну роль відіграє стрепто- та стафілококова інфекція, у той час як при хронічних формах перикоронариту (й тому числі його загостренні) превалюють анаеробні мікробні асоціації. Використання комбінованого антимікробного засобу "Цифран-СТ" протягом трьох діб до операції забезпечувало більш виражений антимікробний ефект у хворих з усіма формами перикоронариту, дозволило скоротити медикаментозне навантаження на організм хворого, строки амбулаторного лікування та його собівартість.

Мета роботи - вивчення клінічних, антибактеріальних та імунотропних ефектів препарату "Цифран-СТ" у хворих з гострими запальними ускладненнями переломів нижньої щелепи. Дослідження грунтується на аналізі результатів лікування 37-и хворих з переломами нижньої щелепи, ускладнених гострим гнійно-запальним процесом. Пацієнти звертались по допомогу на 3-5 добу після отримання травм і не мали супутньої патології. У першу групу увійшли 17 пацієнтів, схема лікування яких включала антибактеріальний препарат лінкоміцин, у другу групу увійшли 20 пацієнтів, лікування яких здійснювали з використанням комбінованого антибактеріального засобу "Цифран-СТ". У контрольну групу увійшли 19 практично здорових осіб. Проводили розширені імунологічні та мікробіологічні дослідження. У всіх пацієнтів до лікування було виявлено суттєве підвищення рівнів вмісту IgA, IgM, IgG, підвищення продукції ІЛ-beta та ФНП-alpha на тлі різкого зниження концентрації ІЛ-4 в сироватці крові. На 10-у добу після іммобілізації в усіх пацієнтів II групи спостерігали позитивну динаміку у процесі консолідації уламків нижньої щелепи й нормалізацію рівнів IgM, IgG, ІЛ-1beta, ІЛ-4 та ФНП-alpha, й, навпаки, у пацієнтів I групи не встановлено позитивної динаміки показників гуморального та клітинного імунітету. На 30-у добу в усіх 20 пацієнтів II групи консолідація уламків нижньої щелепи була повноцінною. Навпаки, нормалізація імунологічного статусу у хворих I групи не була досягнута, й на 30 добу після шинування й у 5-ти досліджуваних (29,4 %) відзначено зростання продукції ІЛ-1beta та ФНП-alpha, прогресивне зниження ІЛ-4 в сироватці крові. Клінічно в цих 5-ти хворих відзначалось наросстання явищ запалення в ділянці перелому нижньої щелепи (виражена асиметрія обличчя, гіперемія слизової, болючість при пальпації, наявність ексудату зі щілини перелому). Висновки: використання комбінованого антимікробного засобу "Цифран-СТ" у комплексній профілактиці та лікуванні гнійних запальних ускладнень у хворих з переломами нижньої щелепи забезпечує виражений антимікробний ефект і покращує стан місцевого та гуморального імунітету, тим самим впливаючи на пускові ланки патогенезу гнійно-запального процесу в кістковій тканині та забезпечує виражену протизапальну активність. Даний комплекс можна рекомендувати для широкого застосування у клінічній практиці в якості доступної та ефективної антибактеріальної терапії для профілактики та лікування гнійно-запальних ускладнень ПНЩ.

Современная стратегия лечения различных форм генерализованного пародонтита включает в себя использование широкого арсенала лекарственных препаратов, что в свою очередь приводит к чрезмерной медикаментозной нагрузке на организм, что актуализирует поиск и применение препаратов, обладающих системным действием. Цель исследования - разработка и изучение эффективности использования системной энзимотерапии в лечении агрессивного (быстропрогрессирующего) генерализованного пародонтита. В основу работы положены результаты комплексных клинических и лабораторных исследований 61 пациента с агрессивной формой генерализованного пародонтита, без сопутствующих патологий (30 - основной группы и 31 - группы сравнения). Контрольную группу составили 20 здоровых доноров-добровольцев. Использованы стандартные клинические, параклинические, лабораторные методы диагностики, дополненные дентальной объемной томографией. У больных обеих групп наблюдения применялась стандартная протокольная терапия, дополненная в группе сравнения патогенетической терапией, а в основной группе полиферментным препаратом (Вобэнзим) и инъекциями rhBMP-2. Сравнительный анализ клинических, параклинических и лабораторных исследований показал, что использование системной энзимотерапии, дополненной рекомбинантным морфогенетическим белком (rhBMP-2), у больных с агрессивным (быстропрогрессирующим) генерализованным пародонтитом сопоставима с таковой при применении стандартной полимедикаментозной терапии, дополненной патогенетической терапией, и приводит к более быстрому купированию (в среднем 13,7 - 0,7 дня) активного воспалительно-деструктивного процесса, нормализации показателей местного гуморального иммунитета, цитокинового профиля, свободнорадикального окисления и антиоксидантной системы защиты и достижению клинико-рентгенологической ремиссии более чем у 90 % больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.122-3

Рубрики:

Пародонтит

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - повышение эффективности лечения переломов нижней челюсти у пациентов с полной или частичной адентией путем разработки и экспериментальной апробации методики трансальвеолярного остеосинтеза. Проведено экспериментальное исследование путем компьютерного имитационного 3Д моделирования методом конечных элементов для оценки эффективности фиксации перелома нижней челюсти при частичной или полной адентии с помощью разработанной Ш-образной пластины с использованием метода трансальвеолярного остеосинтеза. Расчеты зафиксированного перелома для статической (собственный вес) и динамической (функциональной) нагрузок выполнены по авторской методике, учитывающей выраженные резорбтивные процессы в кости с начала репаративной реакции для оценки ригидности фиксации отломков в течение всего периода заживления перелома. В условиях той же трехмерной модели нижней челюсти были выполнены расчеты при фиксации перелома обычными линейными титановыми накостными пластинками. Доказано, что при функциональной нагрузке новая пластина обеспечивает компрессионный эффект в области перелома, о чем свидетельствуют отрицательные перемещения в конечных элементах подбородочного отдела по результатам расчетов сочетания нагрузок 2 - 3. Максимальные усилия в винтах расчетной модели с обычной накостной пластиной составили 136,955 Н, что почти в десять раз больше, чем на модели с Ш-образным титановым фиксатором (12,656 Н).