На основании результатов комплексного обследования 28-ми больных в постменопаузе, которое предусматривало проведение ультразвукового обследования эндометрия, гистероскопию с раздельным диагностическим соскобом и анализом гистологического исследования, разработан диагностический алгоритм для этой категории больных и доказана целесообразность индивидуального патогенетически обусловленного варианта лечебной практики (замещающей гормональной терапии или оперативного лечения при патологии эндометрия).

Изучена патофизиологическая роль монооксида азота в повышении эффективности заместительной гормональной терапии (ЗГТ) у 60-ти женщин в возрасте от 47-ми до 57-ми лет при искусственной менопаузе. В результате проведения исследования установлено, что максимальная частота манифестации нейровегетативных и психоэмоциональных проявлений после гистерєктомии является характерной для пациенток в пременопаузе. Подтверждено положительное кардиопротекторное влияние ЗГТ и ее более высокая эффективность при условии сочетания климонорма с пирогеналом, который обладает свойствами индуктора эндогенного оксида азота.

Обследованы 47 женщин репродуктивного возраста от 21 до 42 лет с различными формами гиперпластических процессов эндометрия. В группу сравнения вошли 12 пациенток без патологии эндометрия. Всем женщинам проводилось комплексное обследование, клиническое, гормональное, ультразвуковое, эндоскопическое, раздельное диагностическое исследование слизистой матки и цервикального канала. Определен уровень рецепторов эстрадиола и прогестерона в цитозоле, в соскобе эндометрия. Изучено специфическое связывание рецепторов прогестерона с препаратом Дюфастон. В группе сравнения чувствительность эндометрия к Дюфастону была достоверно выше и максимально связывающая активность с рецепторами прогестерона по сравнению с основной группой. Следовательно, лечение гиперпластических процессов эндометрия препаратом Дюфастон в комплексной терапии дало положительный клинический и морфологический эффект.

Обследовано 67 беременных репродуктивного возраста, которые были разделены на две группы. Первую группу составили 47 беременных с функциональной гиперпролактинемией, вторую (группу сравнения) - 20 здоровых пациенток с нормальным содержанием пролактина в сыворотке крови, определенным до наступления беременности. Из 47-ми беременных первой группы почти у каждой пациентки с гиперпролактинемией отмечена вторичная аменорея. Из 32-х (68,8 %) пациенток гиперпролактинемия была устойчивой и транзиторной у 13-ти (27,65 %). Исследования показали характерные клинические и лабораторные параметры в отношении клинического течения беременности, родов и состояния новорожденных у пациенток с функциональной гиперпролактинемией. Сделан вывод, что развитие симптомокомплекса плацентарной недостаточности отягощает течение гестационного процесса и увеличивает риск возникновения акушерской и перинатальной патологии.

Проведено клініко-теоретичне обгрунтування та запропоновано нове розв'язання найважливішої проблеми гінекологічної ендокринології шляхом створення патогенетично обгрунтованого інтегрованого підходу для збереження якості життя жінки, зниження частоти та ступеня тяжкості клімактеричного синдрому за природної та хірургічної менопаузи у пацієнток з безплідністю, невиношуванням вагітності в анамнезі, розробки алгоритмів діагностики, принципів диференційованого лікування, профілактики тромбоемболічних ускладнень на підставі результатів вивчення системних змін (нейрогормональних взаємовідносин, ролі монооксиду азоту, антифосфоліпідного синдрому). За результатами дослідження у жінок з природною або хірургічною менопаузою доведено, що виникаюча патологія є, незважаючи на спільність клінічної симптоматики, проявом ранніх за патогенезом гінекологічних захворювань, що ускладнюють перебіг перименопаузи.

Визначено прогностичну значимість нейроендокринних порушень за наявності синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), який супроводжується безпліддям, у виникненні остеопенії та остеопорозу, а також важливість діагностичних технологій, насамперед, периферичної денситометрії для доклінічного виявлення системного остеопорозу і мамографії для профілактики патології молочних залоз. На основі математичної моделі визначено клінічні предиктори ефективності гормонального та інших видів лікування у початкових проявах остеопорозу у хворих на ендокринне безпліддя, зважаючи на преморбідний фон та раніше проведену терапію. Розроблено диференційовані показання для своєчасної профілактики та фармакологічної корекції остеопорозу у хворих з СПКЯ надниркового генезу з функціональною гіперпролактинемією з використанням препаратів кальцію та вітаміна Д, системної ензимотерапії, фітоестрогенів, збалансованої дієти, режиму рухової активності.

Представлены данные ультрасонодоплерографии в диагностике наиболее распространенных в практике врача-гинеколога доброкачественных кистозных образований яичников. Сделан вывод, что применение доплерографии при дифференциальной диагностике кистозных образований яичников позволяет найти зоны с низким сосудистым сопротивлением в образованиях, которые имеют вид доброкачественных по данным сонографической морфологии, и, таким образом, исключить наличие их злокачественной трансформации.

Розглянуто патогенетичні механізми психоендокринних порушень за автоімунного тиреоїдиту та взаємозв'язок цитокінів із психологічними особливостями в контексті тісної інтеграції нервової, ендокринної та імунної систем як складових частин загальної системи адаптації організму.

Результати проведеного дослідження свідчать про ефективність профілактики коагулопатичних кровотеч (КК) під час вагітності у жінок із захворюваннями печінки шляхом призначення гепатопротекторів. У тих випадках, коли гепатодепресивний синдром прогресував і післяпологовий період ускладнювався КК, проведення замісної терапії концентратом факторів протромбінового комплексу є найбільш доцільним.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.5-37

Рубрики:

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій жіночого організму

Шифр НБУВ: Ж101004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО), на превеликий жаль, залишається актуальною у сучасному акушерстві та перинатології, особливо у разі недоношеної вагітності, та призводить до 20 % усіх випадків перинатальних втрат. Серед можливих причин останнім часом багато уваги приділяють порушенням структури сполучної тканини генетичного походження. Наведено огляд сучасної медичної літератури щодо причин і діагностики ПРПО. Також наведено попередні власні дані про позитивний вплив удосконаленого алгоритму виявлення недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) на акушерські та перинатальні наслідки. Мета дослідження - уточнення причин ПРПО, ролі вираженості дисплазії сполучної тканини для прогнозування факторів ризику передчасних пологів, особливо у разі поєднання їх у вагітних з анемією. Обстежено 60 вагітних із ПРПО. Під час обстеження використовували лабораторні та інструментальні методи дослідження. Якість життя у жінок із НДСТ мала зворотний середній достовірний зв'язок між самопочуттям пацієнток і кількістю фенотипічних проявів ДСТ (r = 0,653; p >> 94 %). Крім того, встановлено високий конституціонально зумовлений рівень особистісної тривожності. Якість життя залежить від кількості та вираженості фенотипічних порушень, тобто чим більше ознак сполучнотканинної дисплазії (гіпермобільність суглобів, сколіоз, нефроптоз, підвищена кровоточивість, міопія, виражене розширення вен нижніх кінцівок тощо), тим нижче цей показник. У міру розвитку вагітності спостерігалося погіршення самопочуття і зниження якості життя у пацієнток з НДСТ. Удосконалений алгоритм продемонстрував позитивний вплив у вагітних із недиференційованою дисплазією сполучної тканини на акушерські та перинатальні результати розродження. Отримані дані надають можливість рекомендувати його впровадження у практичну охорону здоров'я.

Проблема передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО), на превеликий жаль, залишається актуальною у сучасному акушерстві та перинатології, особливо у разі недоношеної вагітності, та призводить до 20 % усіх випадків перинатальних втрат. Серед можливих причин останнім часом багато уваги приділяють порушенням структури сполучної тканини генетичного походження. Наведено огляд сучасної медичної літератури щодо причин і діагностики ПРПО. Також наведено попередні власні дані про позитивний вплив удосконаленого алгоритму виявлення недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) на акушерські та перинатальні наслідки. Мета дослідження - уточнення причин ПРПО, ролі вираженості дисплазії сполучної тканини для прогнозування факторів ризику передчасних пологів, особливо у разі поєднання їх у вагітних з анемією. Обстежено 60 вагітних із ПРПО. Під час обстеження використовували лабораторні та інструментальні методи дослідження. Якість життя у жінок із НДСТ мала зворотний середній достовірний зв'язок між самопочуттям пацієнток і кількістю фенотипічних проявів ДСТ (r = 0,653; p >> 94 %). Крім того, встановлено високий конституціонально зумовлений рівень особистісної тривожності. Якість життя залежить від кількості та вираженості фенотипічних порушень, тобто чим більше ознак сполучнотканинної дисплазії (гіпермобільність суглобів, сколіоз, нефроптоз, підвищена кровоточивість, міопія, виражене розширення вен нижніх кінцівок тощо), тим нижче цей показник. У міру розвитку вагітності спостерігалося погіршення самопочуття і зниження якості життя у пацієнток з НДСТ. Удосконалений алгоритм продемонстрував позитивний вплив у вагітних із недиференційованою дисплазією сполучної тканини на акушерські та перинатальні результати розродження. Отримані дані надають можливість рекомендувати його впровадження у практичну охорону здоров'я.

Мета роботи - оцінити прогностичне значення рівня вітаміну 25(ОН)D та експресії антимікробних пептидів (beta-дефензинів 2) у крові матері в передбаченні перинатальних втрат у випадку передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) до 36 тиж. вагітності. Проспективно обстежено 109 жінок з одноплідною вагітністю, ускладненою ПРПО у терміні вагітності 23 - 36 тиж., і 20 жінок групи контролю з інтактними плодовими оболонками, у яких згодом народилися доношені діти. Проведено стандартне обстеження вагітних за ПРПО, а також дослідження рівня вітаміну 25(OH)D та експресії beta-дефензинів 2 методом імуноферментного аналізу. За даними кореляційного аналізу встановлено вірогідні асоціації між частотою перинатальних втрат у разі недоношеної вагітності, ускладненої ПРПО, як із термінами гестації, так і з такими материнськими факторами: анемія середнього ступеня, рівень сироваткового вітаміну 25(OH)D та експресії beta-дефензинів 2, низький рівень охоплення профілактичними заходами щодо неонатального респіраторного дистрес-синдрому. На основі виділених предикторів побудовано 3 моделі багатофакторної логістичної регресії, які надають змогу на індивідуальному рівні оцінити ймовірність перинатальних втрат за недоношеної вагітності, ускладненою ПРПО, з досить високими показниками діагностичної ефективності - чутливість (62,5 - 75,0 %), специфічність (100 %), точність прогнозу (97,3 - 98,2 %). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалений Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.