Визначено чутливість основних етіологічно вагомих мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів у хворих на гнійні синусити в АР Крим для підвищення ефективності їх лікування. Основні види мікрофлори у таких хворих найбільш чутливі до цефалоспоринів та фторхінолонів. Максимальну кількість полірезистентних штамів виявлено до лінкоміцину, гентаміцину, рокситроміцину (групи макролідів) та ванкоміцину (групи глікопептидів).

Определена чувствительность основных этиологически значимых микроорганизмов к антибактериальным препаратам у больных гнойными синуситами в АР Крым для повышения эффективности их лечения. Основные виды микрофлоры у таких больных наиболее чувствительны к цефалоспоринам и фторхинолонам. Максимальное количество полирезистентных штаммов обнаружено к линкомицину, гентамицину, рокситромицину (группе макролидов) и ванкомицину (группе гликопептидов).

Исследованы морфологические и иммуногистохимические изменения в слизистой оболочке врехнечелюстных пазух у 30-ти кроликов породы "Мотылек" в норме и динамике развития гнойного врехнечелюстного синусита. Определены морфологические и иммуногистохимические признаки перехода острого гнойного синусита в хроническую форму.

Проведено дослідження антимікробної активності ряду лікарських засобів, які мають широкий антибактеріальний спектр дії, стосовно патогенних мікроорганізмів, що найчастіше трапляються в Криму у хворих на синусити. Визначено межову інгібуючу концентрацію для даних препаратів ізольовано та в комбінації з поверхнево-активною речовиною - антисептиком мірамістином; вивчено її вплив на функцію мукоциліарної системи слизової оболонки верхньощелепних пазух у кроликів за умов експериментального гострого гнійного синуситу. Підтверджено необхідність диференційованого підбору лікарських засобів для місцевої терапії у разі синуситів з урахуванням регіонарної та патогенної мікрофлори.

Проведено исследование антимикробной активности ряда лекарственных средств, имеющих широкий антибактериальный спектр действия, на патогенные микроорганизмы, которые наиболее часто встречаются в Крыму у больных синуситами. Определена граничная ингибирующая концентрация для данных препаратов изолированно и в комбинации с поверхностно-активным веществом - антисептиком мирамистином; изучено ее влияние на функцию мукоцилиарной системы слизистой оболочки верхнечелюстных пазух у кроликов в условиях экспериментального острого гнойного синусита. Подтверждена необходимость дифференцированного подбора лекарственных средств для местной терапии при синуситах с учетом регионарной и патогенной микрофлоры.

Основой санаторно-курортного лечения является медицинская реабилитация. Активное развитие курортной оториноларингологии в Украине возможно при создании реабилитационных специализированных отделений на базе клинических санаториев на побережье Черного моря. Наличие таких отделений позволит полноценно проводить лечение больных с патологией ЛОР-органов на этапе реабилитации, внедрять новые научные разработки, проводить на их базе специализацию и стажировку врачей по вопросам курортной оториноларингологии.

Экспериментально обоснована методика внутрипазушного лекарственного электрофореза с раствором мирамистина при остром гнойном синусите. Результаты изучения показателей поверхностной активности и количественного содержания липидных фракций в смывах из околоносовых пазух объективно отражают функциональное состояние слизистой оболочки околоносовых пазух и подтверждают эффективность предложенной методики лечения.

Обосновано применение "Эноанта" для эндоназальной ингаляционной терапии в условиях гнойного верхнечелюстного экспериментального синусита у 30-ти кроликов породы "Бабочка" на основании изучения процессов свободнорадикального окисления липидов (СРОЛ) по уровню реактивных продуктов тиобарбитуровой кислоты и активности супероксиддисмутазы в крови и в смывах из околоносовых пазух. Установлено, что в условиях острого гнойного синусита локальные нарушения проявляются в большей степени со стороны системы антиоксидантной активности. После 10-ти дней лечения с применением эндоназальных ингаляций с "Эноантом" изучаемые показатели СРОЛ достигали нормы.

Враховуючи, що запальні та травматичні захворювання органів шиї часто ускладнюються тяжкою патологією, яка призводить до летальних наслідків, потрібно визначення термінів і обсягу необхідних лікувальних заходів для підвищення ефективності лікування та зниження рівня небажаних ускладнень та наслідків. Проліковано 48 хворих з різними ускладненими запальними та травматичними захворюваннями шиї: хімічні опіки стравоходу і гортаноглотки, інфіковані проникаючі рани шиї з пошкодженням гортані і глотки, тупі травми шиї з розривами хрящів гортані, сторонні тіла стравоходу, парафарінгеальні абсцеси. На основі нагромадженого клінічного досвіду запропоновано алгоритм хірургічних невідкладних заходів: відновлення цілісності пошкодженого органу і ушивання хрящів гортані, видалення стороннього тіла стравоходу, глотки, гортані; відновлення дихання і накладення трахеостоми; відновлення живлення: зондове харчування; дренування запального вогнища і парафарінгеального абсцесу, флегмони шиї, шийна медіастинотомія. Післяопераційне ведення інфікованих ран слід проводити відкритим способом. Дотримання даної тактики лікування надало змогу досягти одужання у 81,6 % хворих.