За результатами моделювання зливових опадів методом штучного дощування отримано ерозійно-гідрологічні показники різних елементів агроландшафту.

Висвітлено особливості виконання діагностичних черезшкірних пункційних біопсій печінки під ультразвуковим контролем у випадках дифузної й осередкованої патології. Наведено інформацію про показання та протипоказання щодо її проведення, вибір інструментів, організацію пункційних маніпуляцій, види анастезії, методи профілактики та зменшення ускладнень.

Освещены особенности выполнения диагностических чрескожных пункционных биопсий печени под ультразвуковым контролем при диффузной и очаговой патологии. Приведена информация о показаниях и противопоказаниях к ее проведению, выборе инструментов, организации пункционных манипуляций, видах анастезии, методах профилактики и уменьшения осложнений.

Наведено характеристику водних ресурсів України та регіону. Проаналізовано вплив скидних шахтних вод, твердих відходів підприємств, а також вод поверхневого міського стоку на водні об'єкти Донбасу, досліджено забруднення атмосферних опадів. Охарактеризовано екологічний стан Азовського моря, штучних і природних водоймищ, з'ясовано причини їх замулювання. Наведено результати спектрального аналізу мулистих відкладень в Луганському водосховищі та вегетаційних дослідів щодо вирощування ячменю та еспарцету. Досліджено хімічний склад поверхневих вод природних водоймищ. Розглянуто екологічні проблеми питної води в Донбасі, описано екстремальні природні та техногенні явища, проаналізовано їх наслідки.

Дана характеристика водных ресурсов Украины и региона. Проанализировано влияние вод, сбрасываемых шахтами, твердых отходов предприятий, а также вод поверхностного городского стока на водные объекты Донбасса, исследовано загрязнение атмосферных осадков. Охарактеризовано экологическое состояние Азовского моря, искусственных и природных водоемов, установлены причины их замуливания. Приведены результаты спектрального анализа мулистых отложений в Луганском водохранилище и вегетационных опытов по выращиванию ячменя и эспарцета. Описан химический состав поверхностных вод природных водоемов. Рассмотрены экологические проблемы питьевой воды, описаны экстремальные природные и техногенные явления, освещены вопросы прогнозирования их возникновения.

Изучена наследственная отягощенность фиброзно-кистозной мастопатии у молодых пациенток после проведенного аборта. Под наблюдением находились 217 пациенток от 23-х до 35-ти лет, в том числе контрольную группу составили 23 фенотипически здоровые женщины с нормальной детородной функцией. Клинико-генеалогическое исследование, проведенное у женщин после аборта, показало, что существенную роль в происхождении этой патологии играет наследственная предрасположенность.

Исследована метеочувствительность путем анкетирования закрытого типа населения г. Луганск, выявлены основные метеоэлементы, которые влияют на ухудшение самочувствия респондентов.

Наведено результати дослідження 153 хворих зі 164 кістами щитовидної залози (КЩЗ). Описано ехосеміотику кіст різних типів з урахуванням їх етіології та цитологічних особливостей. Розглянуто можливості кольорового допплерівського картування для диференційної діагностики кіст з патологією судин, з'ясування типу кіст, контролю пункційного втручання, вибору оптимального способу лікування та визначення прогнозу. Розглянуто підходи до проведення тонкоголкової аспіраційної біопсії кіст, вибору безпечного акустичного вікна та оптимальної траєкторії пункційного каналу, а також найбільш інформативної ділянки для біопсії залежно від розташування та структурних особливостей кіст. На підставі даних ультразвукового дослідження, візуального та цитологічного аналізу матеріалу, одержаного методом тонкоголкової аспірації, запропоновано виділити 4 групи КЩЗ: істинні (ті, що мають епітеліальну вистілку) з серозним та колоїдним вмістом, псевдокісти - геморагічні (що утворюються як наслідок крововиливу в паренхіму залози) та порожнини кістозно-трансформованих вузлів.

З метою підвищення ефективності діагностики, прогнозування та моніторингу перебігу хронічного гепатиту (ХГ) розроблено та впроваджено комплекс безпечних ехоконтрольованих черезшкірних пункційних втручань. Підвищено діагностичну інформативність ультразвукового дослідження УЗД ХГ (точність на 25,4 %) за рахунок введення нового ехосимптому - ехостигми. Розроблено концепцію обов'язкової для ХГ черезшкірної пункційної біопсії печінки, виконаної голкою-трепаном через безпечне акустичне вікно зі стандартизованої зони під безперервним УЗ-контролем з доплерографією, із застосуванням оригінальних прийомів покращання візуалізації голки та заходів виявлення, профілактики та купірування ускладнень, з наступним гістологічним аналізом біоптату за напівкількісною шкалою, з включенням оцінювання дисплазії гепатоцитів як прогностичного фактора розвитку гепатоцелюлярного раку. Скорочено протипоказання до біопсії печінки, розроблено способи її виконання у групах ризику. Обгрунтовано необхідність стандартизації зон біопсії печінки, обрано оптимальні для цього ділянки. Виявлено, що впровадження нових методик ехоконтрольованих черезшкірних пункційних втручань сприяє достовірному зниженню кількості ускладнень і підвищенню інформативності біопсії печінки на 16,7 % у пацієнтів, хворих на ХГ.

Установлено просторові закономірності втрат грунту на схилових землях, їх зв'язок з параметрами улоговинної мережі та поперечного профілю водозбору улоговини, залежність останніх від нахилу та довжини схилу, його форми, експозиції, грунтоутворювальної породи. Установлено закономірності варіювання глибини грунтового профілю на схилах з улоговинами. Розроблено принципи обгрунтування конструкції грунтоохоронних засобів постійної дії - земляних гідротехнічних споруд і стокорегулювальних лісових смуг, способи підвищення їх ефективності. Запропоновано ресурсоощадну технологію створення протиерозійних валів.

На основі сучасних концепцій і теорій міжнародних відносин розкрито особливості та тенденції розвитку сучасного світового політичного процесу. Висвітлено сутність і зміст інтеграційних процесів, їх здобутки та суперечності. Проаналізовано сутність і функції міжнародних організацій, політико-правові основи зовнішньої політики України. Розглянуто особливості зовнішньополітичної діяльності України на терені СНД, перспективи інтеграції нашої держави до Європейського Союзу. Акцентовано на євроатлантичному векторі зовнішньої політики України, зокрема, на питаннях військового співробітництва з НАТО. Значну увагу приділено миротворчій діяльності України під егідою ООН, ОБСС, НАТО. Подано детальну інформацію про двосторонні відносини України з країнами-сусідами (Республікою Польща, Румунією, Словацькою, Турецькою, Угорською Республіками), країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону (КНР, Республікою Індія, Японією, Республікою Корея, Ізраілем, Туреччиною, Іраном), а також з країнами Північної та Південної Америки (Федеративною Республікою Бразилія, США, Канадою, Республікою Чилі, Аргентинською Республікою).

Рассмотрены вопросы оптимизации терриконовых ландшафтов. Проанализировано вредное воздействие отвалов угольных шахт на окружающую среду, дана классификация данных отвалов по уровню экологической опасности. Рассмотрены последствия геохимической трансформации естественных кальциевых ландшафтов Донбасса в терриконовые сернокислые. Уделено внимание оптимизации поверхности отвалов путем рекультивации.

На прикладі типового аграрного підприємства півночі Луганської області здійснено комплексний аналіз кліматичних факторів і продуктивності аграрних ландшафтів. У результаті досліджень визначено математико-статистичні моделі кореляційної залежності врожайності озимих культур від метеорологічних факторів за 36-річний період. Установлено, що для пшениці озимої найбільш впливовими метеорологічними факторами є кількість опадів червня, вересня і травня; для жита озимого - кількість опадів червня, вересня і квітня.

На підставі 72-х спостережень проведено порівняльний аналіз результатів лікування хворих на бактеріальні абсцеси печінки (БАП). Чоловіків було 41, жінок - 31 віком 19 - 74 роки. Найбільш інформативними діагностичними методами були: сонографічний, комп'ютерна томографія, лапароскопія. 38-ми хворим виконані малоінвазивні втручання під контролем УЗД, КТ або лапароскопії, 7-ми пацієнтам - відкриті операції. Після малоінвазивних втручань у 7,9 % хворих спостерігали різні ускладнення, після відкритих операцій - у 20,6 % (помер один пацієнт). Малоінвазивні операції доцільно ширше використовувати у разі БАП у спеціалізованих хірургічних гепатологічних центрах.

Мета роботи - порівняльне вивчення ефективності відкритого хірургічного втручання і мініінвазивного вдосконаленого пункційно-аспіраційного лікування хворих на бактеріальний абсцесв печінки (БАП). На підставі 113 спостережень за 20 років було проведено порівняльний аналіз лікування хворих на БАП віком 22 - 78 років, серед них було 65 (58 %) чоловіків і 48 (42 %) жінок. Хворі були розподілені на 2 групи. I групу склали 90 пацієнтів, яким були виконані малоінвазивні втручання під ультразвуковим або лапароскопічним контролем. У II групу увійшли 23 хворих, яких оперували з використанням доступу за Кохером або серединної лапаротомії. У 6 хворих застосований розроблений в клініці "Спосіб лікування абсцесу паренхіматозного органа, що містить секвестри". У 4 пацієнтів використаний розроблений в клініці "Спосіб лікування порожнинного утворення паренхіматозного органа". У I групі пацієнтів було 7 (7,9 %) післяопераційних ускладнень, летальних випадків не було. У II групі різні ускладнення відзначені у 5 (20,6 %) хворих, 1 (4,3 %) хворий помер від сепсису. Малоінвазивні вдосконалені методи лікування доцільно ширше виконувати при абсцесах печінки.

Проаналізовано нормативно-правову базу та сучасну літературу щодо тортур та їх наслідків. Зазначено, що висвітлення експертних випадків свідчать про актуальність розробки цієї проблеми, а саме, визначення експертно-діагностичних критеріїв ушкоджень за особливих способів їх спричинення, зокрема, у разі катувань, мордувань тощо.

Запропоновано алгоритм визначення економічно найбільш вигідних параметрів системи протиерозійних гідротехнічних споруд різних типів.

За результатами багаторічних досліджень проведено аналіз грунтозахисної ефективності систем лісових смуг та різних протиерозійних гідротехнічних споруд на схилових землях східної частини північного Степу України. Одержано математичні моделі втрат грунту залежно від топографічних та агротехнічних факторів, що можуть бути використані для обгрунтування системи практичних заходів з регулювання ерозійно акумуляційного процесу в агроландшафтах.

За результатами багаторічних досліджень вивчено закономірності процесу ерозії на схилових землях з улоговинами. Вдосконалено структуру рельєфного блока сучасних моделей втрат грунту від ерозії, одержано рівняння регресії, які дають змогу краще оцінювати ерозійну небезпеку схилових земель і прогнозувати грунтозахисну ефективність протиерозійних споруд різних типів.

Під час дослідження паренхіматозних органів розчленованого трупа, витягнутого з води, у стані виражених гнильних змін і явищами жировоску на окремих ділянках тіла, виявлено панцирі діатомових водоростей у великій кількості. Наявність великої кількості панцирів діатомових водоростей в органах і тканинах може бути пов'язана з активним проникненням диатомей через міжклітинні щілини, проникненням з легень в систему кровообігу шляхом піноцитозу, а також за наявності ушкоджень з відкритим доступом у просвіт великих судин і разом з пізніми трупними явищами свідчити про тривале перебування трупа у воді.

Публікація присвячена актуальній проблемі - постмортальній діагностиці вибухової травми. Наведено особливості тілесних ушкоджень, вмісту ранових каналів при вибухах уламкової гранати ВОГ-17М. Одержані дані дозволяють ідентифікувати вибуховий пристрій та провести диференційну діагностику з дією інших вибухових боєприпасів.

Наведено аналіз можливостей комплексної судової медико-автотехнічної експертизи у випадках автотравми водія та декількох пасажирів. Показано, що комплексна медико-автотехнічна експертиза, як наукове дослідження обставин подій, судово-медичних та автотехнічних об'єктів, є потужним доказовим інструментом при вирішенні слідчих завдань. Питання щодо визначення первинного місця знаходження осіб під час ДТП без врахування матеріалів кримінального провадження не повинні одноосібно вирішуватися судово-медичним експертом.