Проаналізовано матеріали археологічних стоянок доби верхнього палеоліту азово-чорноморських степів, розглянуто хронологію та періодизацію культурно-технологічних явищ і визначено їх місце в культурній історії Європи. На базі даних археології, палеогеографії, палеонтології, етнографії та застосування сучасних методологічних підходів досліджено характер взаємодії мисливців регіону з природним середовищем на різних хронологічних етапах розвитку верхнього палеоліту. Визначено типи їх культурної адаптації зі специфічними тактиками виживання, які включали мисливські стратегії, типи мобільності людських груп, їх здатність створювати певні соціальні об'єднання залежно від характеру природних умов і стану ресурсів.

Розглянуто проблеми виникнення та специфіки розвитку граветтоїдної технічної традиції в степовій зоні Північного Причорномор'я протягом другої половини пізнього палеоліту.

Розглянуто історіографію вивчення структури пізньопалеолітичних пам'яток, методів і методологічних підходів до просторового аналізу в первісній археології, показано значення поняття господарсько-побутового комплексу для сучасних досліджень, наведено приклади дослідження структури стоянок та реконструкції поведінки людей на їх території.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-3

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-52

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію відкриття та дослідження однієї з найважливіших верхньопалеолітичних епіграветських пам'яток України та Східної Європи, датується 18 000 - 19 000 некаліброваних років тому. Акцентовано увагу на маловідомих фактах, що стосуються відкриття пам'ятки як палеонтологічного знаходища на початку ХХ ст. та як археологічного комплексу доби верхнього палеоліту у 1930-і роки. Наведено біографічні дані дослідників-першовідкривачів, проаналізовано їх роль у фіксації та збереженні інформації про пам'ятку. Представлено деякі недостатньо висвітлені у літературі дані, що стосуються організації польових і лабораторних робіт різних років досліджень та участі у них вітчизняних і іноземних спеціалістів суміжних дисциплін, зокрема, проведення на комплексі польового семінару радянсько-американського симпозіуму "Upper Paleolithic - Paleo-Indian Adaptations" (1989 р.) та його значення для інтерпретації пам'ятки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09 + Р415.120.26

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Зоб

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09 + Р415.120.26

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Зоб

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Терапія гормонами щитоподібної залози (ЩЗ) за умов серцевої недостатності досі є "відкритою книгою". Не з'ясовано питання щодо режиму, дози та графіка застосування гормонів ЩЗ, а також щодо наслідків такої терапії. Наявність коморбідної патології ЩЗ, яка потребує призначення левотироксину, надає змогу частково відповісти на зазначені запитання. Гормони ЩЗ впливають на діастолічну та систолічну функції міокарда. На скоротливу функцію шлуночків також впливають зміни гемодинамічних умов, вторинні щодо гормонів ЩЗ і тонусу периферичних судин. Гомеостаз гормонів ЩЗ зберігає позитивне шлуночково-артеріальне співвідношення, що зумовлює сприятливий баланс для роботи серця. Дослідження на щурах показало, що один лише хронічний гіпотиреоз може зрештою призвести до розвитку серцевої недостатності. Деякі автори припускають зниження рівня вільного трийодтироніну у міокарді після інфаркту міокарда або за артеріальної гіпертензії за рахунок активації дейодинази 3 типу, що спричиняє дезактивацію трийодтироніну і тироксину. Необхідно провести багатоцентрові рандомізовані плацебо-контрольовані дослідження для оцінки впливу заміщення тироксину у хворих із хронічною серцевою недостатністю. Установлено, що кількість даних, одержаних у дослідженнях на тваринах і в малих клінічних випробуваннях, зростає. Згідно з цими даними, низька активність ЩЗ на рівні серцевої тканини може негативно вплинути на прогресування серцевої недостатності, а лікування гормонами ЩЗ може сприяти поліпшенню прогнозу.

Висвітлено актуальні питання патології серцево-судинної системи при мукополісахаридозах. Ураження серця і судин є основною ознакою цих захворювань, що часто мають летальний наслідок. Патологія серця, яку реєструють при мукополісахаридозах усіх типів, особливо виразна у хворих із такими клінічними варіантами, як синдроми Гурлер, Хантера і Марото - Ламі. Характерними ознаками розладів функціонування серцево-судинної системи вважають потовщення клапанів з розвитком їх дисфункції (особливо лівих відділів серця), гіпертрофію міокарда, порушення провідності, ураження коронарних артерій, артеріальну гіпертензію. Наголошено на труднощах клініко-функціонального дослідження серцево-судинної системи таких пацієнтів, що зумовлено наявністю фізичних та інтелектуальних обмежень, а також поступовим наростанням симптоматики. Для лікування серцево-судинної патології при мукополісахаридозах застосовують медикаментозні та хірургічні методи, зокрема замісну ферментотерапію і трансплантацію стовбурових клітин. Одним з пріоритетних напрямів у лікуванні мукополісахаридозів вважають генотерапію. Значних успіхів досягнуто при використанні вірусних векторів у експериментах на мишах з мукополісахаридозом VII типу. Основою профілактики мукополісахаридозів є медико-генетичне консультування сімей і пренатальна діагностика з використанням молекулярно-генетичних методів (наприклад, ДНК-діагностики). Рання діагностика і своєчасне патогенетичне лікування мукополісахаридозів запобігатимуть інвалідизації хворих та сприятимуть адекватній інтеграції їх у суспільство, а ефективне медико-генетичне консультування сімей надасть змогу суттєво знизити частоту нових випадків цих тяжких спадкових захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45УКР7)222-423.4 + Т492.34

Рубрики:

Археологія

Археологія - Окремі типи археологічних пам'ятників - Стійбища (стоянки) мисливців, рибалок, скотарів

Шифр НБУВ: РА440650 Пошук видання у каталогах НБУВ