З'ясовано, що введення до раціону свиней бовілакту в кількості 5, 10 та 15 г на голову за добу сприяло підвищенню середньодобових приростів за 176 днів досліду відповідно на 16,1, 19,9 та 10,1 %, а також зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 13,9, 16,6 та 9,3 %. У результаті збагачення раціонів свиней різними дозами бовілакту забійна маса тварин дослідних груп збільшувалась на 11,3 - 28,1 %, а маса туші - на 9,27 - 15,8 % у порівнянні з контролем. Підкреслено, що згодовування бовілакту не вплинуло на зміну маси внутрішніх органів свиней, але посилювало жировідкладення хребтового шпику.

Висвітлено історію екологічної науки, розглянуто актуальні питання аутоекології (екології організмів, факторіальної екології), демекології (екології популяцій), синекології (екології біоценозів, біоценології), біогеоценології (екосистемології), біосферології (глобальної екології), а також прикладної екології (основні напрямки розвитку екологічних знань).

Введення бовілакту до раціону молодняка свиней сприяло значному підвищенню середньодобових приростів, зниженню витрат корму на 1 кг приросту, а також вірогідному підвищенню забійної маси та маси туші.

Висвітлено народногосподарське значення овочевих культур, лікувальні властивості, ботанічну характеристику, біологічні особливості та технологію вирощування їх у закритому і відкритому грунті, а також питання зберігання і консервування овочевої продукції з урахуванням досягнень науки та передового досвіду. Особливу увагу приділено будові та експлуатації споруд закритого грунту, насінництву овочевих культур і дослідній справі з даними культурами на шкільній навчально-дослідній ділянці.

Викладено зміст нової наукової та навчальної дисципліни - урбоекології - науки про взаємозв'язки і взаємодію в часі і просторі двох систем - міської (в складі підсистем - соціальної, технічної, енергетичної, інформаційної, керівної, адміністративної та ін.) і природної, а також про ноосферне управління урбоекосистемою. Висвітлено процес урбанізації природного середовища і його негативні наслідки. Розглянуто міські екосистеми в складі екотопу (грунт, клімат, забруднення) та біоценозу з його фітоценозом, зооценозом і мікробіоценозом. Наведено методи моніторингу міських екосистем.

Висвітлено досвід введення в культуру інтродуцентів у Львові впродовж XIX - XX ст. Проаналізовано динаміку інтродукції декоративних видів, вказано їх походження та поширення. Намічено шляхи інтенсифікації процесу інтродукції порід у західному регіоні України.

Розглянуто історію озеленення від давніх часів до сьогодення, показано його соціально-екологічну роль. Викладено ландшафтно-типологічні й архітектурно-художні засади садово-паркового мистецтва, наведено технологію створення зелених насаджень. Проаналізовано особливості добору рослинного матеріалу та формування садово-паркових композицій.

Рассмотрена история озеленения с древнейших времен до настоящего времени, показана его социально-экологическая роль. Изложены ландшафтно-типологические и архитектурно-художественные основы садово-паркового искусства , приведена технология создания зеленых насаждений. Проанализированы особенности подбора растительного материала и формирования садово-парковых композиций.

Розкрито зміст сучасної екології як біологічної науки. Визначено місце екології в системі природничих наук. Висвітлено історію екологічної науки, а також прикладні проблеми екології: природничі, соціальні та технологічні.

Висвітлено процес урбанізації природного середовища і його негативні наслідки. Розглянуто міські екосистеми в складі екотопу (грунт, клімат, забруднення) та біоценозу з його фітоценозом, зооценозом і мікробіоценозом. Описано методи моніторингу міських екосистем. Проведено еколого-геохімічну оцінку забруднення довкілля важкими металами. Проаналізовано вплив загазованості на життєвість деревних рослин, особливості їх водного режиму.

Розкрито суть понять про біогеоценоз, фітоценоз, фітоценологію, екосистему, едафотоп. Охарактеризовано фітомеліорацію як засіб оптимізації екосистеми, розглянуто особливості прогнозування та використання рослинних систем для покращання геофізичних, біохімічних, біотичних, просторових і естетичних характеристик навколишнього середовища. Наведено лісо- та сільськогосподарські, іженерно-захисні, санітарно-гігієнічні, рекреаційні, етико-естетичні та архітектурно-планувальні напрями фітомеліорації.

Раскрыто содержание понятий о биогеоценозе, фитоценозе, экосистеме, эдафотопе. Охарактеризована фитомелиорация как средство оптимизации экосистемы, рассмотрены особенности прогнозирования и применения растительных систем для улучшения геофизических, биохимических, биотических, пространственных и эстетических характеристик окружающей среды. Приведены лесо- и сельскохозяйственные, инженерно-защитные, санитарно-гигиенические, рекреационные, этико-эстетические и архитектурно-планировочные направления фитомелиорации.

Висвітлено нормативно-правові й організаційні засади охорони та техніки безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки. Розглянуто причини травматизму та профзахворюваності, екологічні, санітарно-гігієнічні, ергономічні засади охорони праці, вплив метеорологічних факторів на організм людини, засоби захисту від шуму, ультра- й інфразвуку, вібрації, електромагнітних полів, випромінювань. Наведено інформацію про техногенні аварії та катастрофи, розкрито порядок дій у разі виникнення пожежі.

Освещены нормативно-правовые и организационные основы охраны и техники безопасности труда, производственной санитарии, пожарной безопасности. Рассмотрены причины травматизма и профзаболеваемости, экологические, санитарно-гигиенические, эргономические основы охраны труда, влияние метеорологических факторов на организм человека, средства защиты от шума, ультра- и инфразвука, вибрации, электромагнитных полей, излучений. Приведена информация о техногенных авариях и катастрофах, раскрыт порядок действий в случае возникновении пожара.

Наведено відомості про сади, парки та бульвари Львова, висвітлено історію їх створення, розвитку та сучасний стан. Описано насадження вулиць і площ, ботанічних садів і дендраріїв міста, а також приміських і заміських лісо- та гідропарків. Розкрито особливості становлення та розвитку садово-паркового мистецтва, створення природно-архітектурних комплексів. Вміщено матеріали про такі парки: "Високий Замок", "Холм слави", "Залізна Вода", "Цитадель", "Піскові озера", а також Скнилівський, Замарстинівський, Левандівський парки, ботанічні та монастирські сади, дендрарій "Львівської політехніки" та Львівського аграрного університету, Брюховицький, Винниківський, Басівьский, Гамаліївський лісопарки та гідропарк "Глинна-Наварія".

Изложены сведения о садах, парках и бульварах Львова, освещена историря их создания, развития и современное состояние. Описаны насаждения улиц и площадей, ботанических садов и дендрариев города, а также пригородных и загородних лесо- и гидропарков. Раскрыты особенности становления и развития садово-паркового искусства, создания природно-архитектурных комплексов. Приведены материалы о таких парках: "Высокий замок", "Холм славы", "Железная Вода", "Цитадель", "Песковые озера", а также Скниловском, Замарстиновском, Левандовском, ботанических и монастырских садах, дендраиях "Львовской политехники" и Львовского аграрного университета, Брюховицком, Винниковском, Басовском, Гамалиевском лесопарках и гидропарке "Глинная-Навария".

Показано, що згодовування бовілакту молодняку свиней у дозах 5-15 г на голову за добу підвищує показники відгодівельних і забійних якостей на 7,7-19,9 %, перетравність протеїну та жиру на 2,9 %, утримання азоту в тілі на 3,0-3,9 %. З'ясовано, що використання в раціонах свиней бовілакту дозволяє одержувати свинину з добрими фізико-хімічними показниками її якості. Доведено, що бовілакт не має істотного впливу на стан крові, структуру печінки, кишечнику та підшлункової залози свиней, а також стимулює розвиток окремих структур щитовидної залози, наднирників та інсулярного апарату.

Розглянуто закономірності процесів та явищ на рівнях організмів, популяцій та угруповань. Увагу приділено процесам біологічних кругообігів речовин та енергії, що становлять матеріальну основу біосфери. Вивчено взаємозв'язки організмів і надорганізмових систем з навколишнім середовищем і між собою, узагальнено впливи екологічних факторів на живі організми та їх угруповання, а також вплив останніх на окремі фактори навколишнього середовища. Зазначено, що екологія невпинно перетворюється в інтегральну дисципліну "про виживання людства" і об'єднує три основних напрями: природничий (ендо- й екзології - від молекулярної екології до біосферології, в тому числі від екології людини до екології мікроорганізму, ландшафтну та космічну екології, екологію суші й екологію континентальних і морських вод, екологію міських (урбоекологія) й екологію сільськогосподарських (агроекологія) ландшафтів); соціальний (усі "соціальні екології" - медична, правова, політична, економічна, культурна, освітня); технологічний (інженерна, промислова, сільськогосподарська, будівельна, транспортна та інші).

Вперше науково обгрунтовано ефективність використання в годівлі свиней нових бактеріальних препаратів з вивченням морфофункціональних особливостей їх впливу на організм тварин. Визначено оптимальні дози згодовування лактинів К-1 та К-10 з престартерними і стартерними комбікормами, препаратами БіоПлюс2Б, лактоніном і лактоцелом. Встановлено, що продуктивна дія найбільш ефективних доз згодовування досліджуваних кормових домішок пов'язана із підвищенням коефіцієнтів перетравності протеїну, клітковини, жиру за фізіологічно припустимих значень гематологічних показників, а також з кращим розвитком окремих структур органів травної й ендокринної систем.

Обгрунтовано ефективність використання в годівлі свиней нових бактеріальних препаратів - лактину К-10, лактину К-2, лактоміну, лактоцелу та вивчено морфофункціональні особливості їх впливу на організм, а також визначено оптимальні дози їх згодовування молодняку різних вікових груп. Встановлено, що лактин К-10 в раціоні ранньовідлучених поросят збільшує середньодобові прирости на 13,6 %, а К-1 - на 21,6 %. На відгодівлі прирости збільшуються на 21,3 - 18,8 %. Визначено параметри підвищення продуктивної дії лактинів з престартерним і стартерним комбікормом, препаратами БіоПлюс2Б, лактоміном і лактоцелом. Встановлено, що продуктивна дія найбільш ефективних доз згодовування досліджуваних препаратів пов'язана з підвищенням коефіцієнтів перетравності протеїну, клітковини, жиру за фізіологічно допустимих значеннь гематологічних показників, а також з особливостями розвитку окремих структур органів травної й ендокринної систем. Обгрунтовано доцільність використання бактеріальних препаратів для одержання якісної свинини у разі зниження витрат на її виробництво.

Проаналізовано інформаційні технології одержання та застосування матеріалів космічних зйомок із глобальної мережі Internet. За результатами досліджень запропоновано технологію формуванням тематичного фонду космічних знімків для вирішення практичних завдань моніторингу екосистем Шацького національного природного парку.

Наведено результати комплексного аналізу формового різноманіття туї західної та його участь в озелененні м. Львів, а також біологічні, екологічні та декоративні властивості 43-х культиварів виду. Досліджено сезонний ритм розвитку декоративних форм, зокрема особливості пилення та насіннєношення, тривалість росту пагонів і здатність до своєчасного здерев'яніння. Установлено, що 26 культиварів пройшли повну акліматизацію, а решта (17) - вимагають подальших спостережень. На основі досліджень впливу урбогенних факторів середовища (температурні градієнти повітря і грунту, ущільнення й обезводнення грунту, забруднення важкими металами) на культивари туї західної встановлено рівні життєвості та стійкості в чотирьох еколого-фітоценотичних поясах міста. Зазначено, що за умов урбогенезу спостерігається укорочення та збільшення кількості хвої, зменшення кількості хлорофілів і збільшення каротиноїдів. Зниження рівня життєвості рослин підтверджено зростанням імпедансу та зниженням поляризаційної ємності. На вулицях із інтенсивних транспортним рухом падає індекс життєвості рослин, визначений шляхом вимірювання кінетики флуоресценції фотосинтезу. Негативно на життєвість рослин у вуличних лінійних посадках впливають конкуренція рослин та механічні пошкодження. Запропоновано естетичну оцінку та варіанти використання декоративних форм в елементах озеленення, шляхи вегетативного розмноження та подальшого впровадження культиварів туї західної в озеленення м. Львів.

Проаналізовано зарубіжний досвід будівництва промислових трубопроводів із гнучких композитних труб для транспортування вуглеводнів. Обгрунтовано доцільність застосування таких труб у газонафтовому комплексі України. Описано конструкції гнучких композитних труб, дана коротка характеристика матеріалів, з яких вони виготовляються, розглянуто їх переваги над сталевими. Наведено найбільших виробників гнучких композитних труб та технічні характеристики їх продукції. Розглянуто схеми та способи прокладання гнучких композитних трубопроводів. Описано технологію підготовки гнучких композитних труб до транспортування та наведено засоби, які застосовують для виконання вантажно-розвантажувальних, транспортних робіт. Описано вимоги, які встановлюються до розроблення траншей, призначених для прокладання одно- і багатониткових гнучких композитних трубопроводів. Наведено технології та засоби, які застосовуються для розмотування гнучких композитних труб із барабанів й бухт перед їх укладанням. Проаналізовано методи з'єднання гнучких композитних труб між собою та з технологічним обладнанням, сталевими трубами, фонтанною арматурою. Розглянуто конструкції накидних кінцевих, міжтрубних та спеціальних фітингів та описано технологію їх встановлення. Наведено способи, технології та вимоги до укладання гнучких композитних трубопроводів у траншею, наземного їх прокладання та покладання в місці виходу гнучкої композитної труби на поверхню землі з метою кріплення до сталевого трубопроводу, технологічного обладнання тощо. Встановлено особливості прокладання гнучких композитних трубопроводів через автомобільні дороги, водні перешкоди і болота як траншейними, так і безтраншейними технологіями, особливості безтраншейної реконструкції гнучкими композитними трубами дефектних, зношених сталевих трубопроводів, особливості очищення внутрішньої порожнини гнучких композитних трубопроводів та їх випробування.

Розглянуто історичні аспекти інтродукції рослин на Волино-Поділлі, сучасний стан осередків культивування рослин, озеленення населених місць. Обговорено проблеми збереження рослин за умов ex situ, in situ, in vivo, охорони природних екосистем, освітні аспекти облаштування культурних ландшафтів.