Досліджено структуру ситуації як системної частини діяльності. Визначено різні підходи до розуміння нестандартної ситуації. Проаналізовано типологію нестандартних ситуацій і прийняття рішень оперативними працівниками кримінальної міліції. З'ясовано поняття "нестандартна ситуація", "важка ситуація", "особливі умови діяльності". Виділено складові частини нестандартної ситуації.

Исследована структура ситуации как системной части деятельности. Определены различные подходы к пониманию нестандартной ситуации. Проанализирована типология нестандартных ситуаций и принятия решений оперативными работниками криминальной милиции. Выяснено понятие "нестандартная ситуация", "тяжелая ситуация", "особые условия деятельности". Выделены составные части нестандартной ситуации.

ItТs considered the structure of the situation as part of the system. Determined different approaches to understanding the unusual situation. Typology analysis of unusual situations and decisions of the criminal police investigators. Found out the term Уnon-standard situationФ, Уa difficult situationФ, special conditions of work, three components of non-standard situations. Based on three components of non-standard situations understanding of the structure of the situation as a systemic unit activities represented typologisation unusual situations decision.

Розроблено класифікацію рішень оперуповноважених карного розшуку на основі нормативно-правових актів, що регламентують професійну діяльність оперуповноваженого. Визначено нормативно-правові засади прийняття та реалізації рішень оперуповноваженого. Виокремлено три групи норм, залежно від їх юридичної чинності. Зазначено, що нормативно-правове регулювання професійної діяльності оперуповноваженого впливає на процеси прийняття та реалізації рішень, а за умов протидії злочинного середовища вимагає від його особистості великих розумових, психологічних і вольових зусиль.

Разработана классификация решений оперуполномоченных уголовного розыска на основе нормативно-правовых актов, регламентирующих профессиональную деятельность оперуполномоченного. Определены нормативно-правовые основы принятия и реализации решений оперуполномоченного. Выделены три группы норм, в зависимости от их юридической силы. Отмечено, что нормативно-правовое регулирование профессиональной деятельности оперуполномоченного влияет на процессы принятия и реализации решений, а в условиях противодействия преступной среды требует от его личности больших умственных, психологических и волевых усилий.

The classification of solutions detective criminal investigation based on laws and regulations governing the professional activities of security officer. Defined regulatory and legal framework making and implementing decisions security officer. Three groups of rules, depending on their validity. Noted that the legal regulation of professional security officer affects the processes of making and implementing decisions, and in the face of opposition from the criminal environment requires his personality more mental, psychological, and volitional effort.

Переговорний процес поліцейського з правопорушниками - це заснований на нормативно-правових актах і моральних нормах ненасильницький, гуманний спосіб боротьби з правопорушеннями, злочинністю. Його змістом є схилення правопорушників шляхом психологічного впливу до добровільної відмови від подальших протиправних дій за наявності усвідомлення фактичної можливості їх здійснення, до запобігання шкідливим наслідкам і їх добровільного усунення, щирого каяття й активного сприяння розкриттю, розслідуванню правопорушення (злочину), надання криміналістичної й оперативно-розшукової інформації. Переговорне спілкування є відносно новим напрямом діяльності правоохоронних органів, воно не замінює, а доповнює традиційні напрями та форми боротьби зі злочинністю й може бути складовою частиною тактичних операцій, включно з застосуванням процесуального примусу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї. У процесі підготовки й ведення переговорів залежно від мети використовують різноманітні методи, які можна розподілити на дві основні групи: методи особистісної психологічної підготовки до проведення переговорів (спрямовані на формування психологічної готовності до переговорів); методи організаційні, які спрямовані на оволодіння організаційними формами підготовки та проведення переговорів. На сьогодні немає задовільної наукової класифікації чи переліку ситуацій, в яких працівникам поліції доводиться вести переговори. Дослідженням установлено, що найбільш розповсюдженими ситуаціями переговорного спілкування (у порядку зменшення частоти виникнення) є такі: групові порушення громадського порядку, правопорушення на сімейно-побутовому грунті, порушення громадського порядку однією особою, одноосібне утримання заручника, утримання заручника групою осіб. Основними труднощами переговорного процесу є відсутність навичок професійної підготовки й досвіду проведення переговорів, недоліки в організації психологічної підтримки переговорного процесу, недоліки в матеріально-технічному забезпеченні, організації та керівництві проведення переговорів. Процес ведення переговорів у кризових ситуаціях має такі основні етапи: до прибуття оперативної групи, після прибуття оперативної групи й початок її роботи, прийняття рішення за висунутими вимогами, завершення переговорів і проведення силової операції (за гострої потреби). Головне під час проведення переговорів - це зорієнтувати працівників на загальну періодику переговорів як на систему певних орієнтирів, оскільки не існує та й не може існувати загальної, шаблонної схеми дій у подібних ситуаціях.

Увагу приділено актуальним питанням комунікативної готовності слідчого під час проведення слідчих (розшукових) дій, тобто ефективно спілкуватись під час виконання професійних обов'язків із самою вразливою групою населення - дітьми. Один із Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи є правосуддя, дружнє до дітей. Під час всіх розглядів, до дітей потрібно ставитися з урахуванням їх віку, їх особливих потреб, їх зрілості та рівня розуміння, а також беручи до уваги будь-які труднощі у спілкуванні, які вони можуть мати. Справи за участю дітей повинні розглядатися в обстановці, яка не залякує та є чутливою до дитини. Сформульовано практичні поради та алгоритм дій у «Кімнаті дружній до опитування дітей», якими слід керуватись під час роботи із дітьми, які знаходяться у контакті із законом. Охарактеризовано психологічні аспекти вікових особливостей розвитку дитини. Увагу приділено криміналістичним та процесуальним аспектам проведення допиту малолітньої або неповнолітньої особи. Увау приділено помилкам при опитуванні (допиті) малолітньої або неповнолітньої потерпілої особи.

Розкрито поняття професійно-психологічної підготовки поліцейського. Розглянуто компетентність як підґрунтя професіоналізму кадрів досудового розслідування. Увагу приділено професійному спілкуванню під час досудового розслідування. Висвітлено теоретичні аспекти та сутність спілкування. Наведено основні види спілкування. Акцентовано на механізмах психологічного захисту під час комунікації. Наведено загальну характеристику конфліктів у професійній діяльності працівників органів досудового розслідування. Розглянуто саморегуляцію негативних емоційних станів у професійній діяльності слідчого. Описано психологічні особливості проведення слідчих (розшукових) дій.