На основі вивчення різноманітних історичних джерел розглядається моральний стан Червоної Армії на початку війни з гітлерівцями.

На підставі вивчення різноманітних історичних джерел розглянуто становище населення України на початку німецько-фашистської окупації, ставлення пересічних мешканців республіки до заходів окупантів і партизанської боротьби.

На основі вивчення різноманітних історичних джерел розглядається ставлення цивільного населення України до вторгнення фашистів, настрої українців на початку війни проти вермахту та його союзників. Робляться висновки про неодностайність в оцінці цих подій серед людей. На ставлення людей до початку війни проти німецького рейху впливало багато різних факторів, серед яких можна виділити агітацію різних (часто протилежних за своїми поглядами) партій та груп ( у тому числі й релігійних), поразки радянських військ на фронтах, загострення протиріч сталінського режиму. Надії на швидку перемогу над ворогом через деякий час змінились розчаруванням у могутності Червоної Армії, у здатності радянського уряду організувати стійку оборону. Зазначається, що авторитет радянської влади, досить високий на початку бойових дій проти німецького вермахту та його союзників, до кінця 1941 року значно зменшився.

Досліджено основні етапи вивчення суспільно-політичних процесів в УРСР другої половини 1940-х - першої половини 1960-х рр. в українській історіографії. Проаналізовано наукові дослідження радянських і пострадянських істориків стосовно аспектів ідеологізації суспільно-політичного життя, культури, освіти, науки з залученням різних верств населення до громадської роботи. Визначено негативний вплив тоталітарного режиму на ідейне спрямування та науковий рівень публікацій. Висвітлено підхід істориків діаспори до аналізу суспільно-політичних процесів в УРСР і оцінювання праць радянських істориків. Проаналізовано наукові роботи, в яких висвітлено прагнення правлячої партії зберегти свої позиції у суспільстві, а також імітацію повоєнної суверенізації України, продовження репресій та примусового переселення, причини та наслідки повоєнного голоду в республіці, спроби десталінізації суспільства за умов хрущовської "відлиги", участь інтелігенції, робітників і селян у суспільно-політичному житті, зародження шістдесятництва та дисидентського руху. Визначено перспективні напрямки подальших наукових пошуків, спрямованих на вивчення й аналіз суспільно-політичних процесів в УРСР другої половини 1940-х - першої половини 1960-х рр.

Розглянуто основні тенденції розвитку знань з історії суспільно-політичних процесів в УРСР другої половини 1940 - першої половини 1960-х рр., визначено характерні риси історіографічного процесу. Проаналізовано наукові праці вітчизняних істориків, присвячені питанням керівництва КПРС ідеологічною роботою, суспільно-політичним розвитком республіки й участі робітників, селян та інтелігенції у даному процесі. На підставі аналізу історіографічного досвіду запропоновано схему поглибленого вивчення суспільно-політичних перетворень у республіці. Виділено напрямки майбутніх історичних та історіографічних досліджень.

Рассмотрены основные тенденции развития знаний по истории общественно-политических процессов в УССР второй половины 1940-х - первой половины 1960-х гг., раскрыты характерные особенности историографического процесса. Проанализированы научные труды отечественных историков, посвященные вопросам руководства КПСС идеологической работой и общественно-политическим развитием республики и участия рабочих, крестьян и интеллигенции в данном процессе. На основе анализа историографического опыта предложена схема углубленного изучения общественно-политических преобразований в республике. Определены направления будущих исторических и историографических исследований.

Розглядаються проблеми відношення населення України до заходів радянського уряду, які проводились на початку війни з фашистами, до партизанської боротьби проти загарбників, до заходів окупаційних влад.

Проаналізовано процес становлення та розвитку поселенської структури населення Донбасу з визначенням найважливіших факторів, що обумовили її зміни. Обгрунтовано поселення та склад населення до початку ХХ ст. Розглянуто зміни етнічної структури населення у першій половині ХХ ст. Охарактеризовано динаміку етнічної структури населення регіону у другій половині ХХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)6-5г

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 30 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)622.8-203

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 26 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)6-293

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 32 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф61(2)93(4УКР)273

Рубрики:

Комуністичні і робітничі партії

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 33 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)63-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано зміни у складі населення Галичини у другій половині 1940-х - на початку 1950-х рр. Визначено причини і характер міжетнічної взаємодії за умов радянізації західноукраїнських областей, а також вплив Другої світової війни на формування поселенської структури населення регіону.

Проаналізовано контент мас-медіа Донбасу, пов'язаний із висвітленням політичних подій кінця 80-х - 90-х рр. ХХ ст. Визначено основні топіки публікацій та обставини, що впливали на їх формування. Висвітлено основні уявлення про "донецьку ідентичність", сформовані впродовж 90-х рр. ХХ ст.

Викладено результати дослідження внутрішньо- та зовнішньополітичних умов, причин і чинників суспільної кризи на українському Донбасі в її зв'язку з агресією Російської Федерації проти України. Розглянуто соціокультурні параметри регіональної ідентичності жителів Донбасу. Висвітлено особливості політичних переваг і поведінкових орієнтацій жителів зазначеного регіону. Простежено динаміку національно-громадянської ідентичності в українському соціумі та її зв'язок із подіями на Донбасі. Обгрунтовано пропозиції щодо ініціатив, напрямів і механізмів політичного врегулювання ситуації із забезпеченням національних інтересів України.

Проаналізовано функціонування політичних механізмів, покликаних забезпечити реалізацію стратегії реформування українського суспільства відповідно до його євроінтеграційної мети. Охоплено ключові суспільні сфери, де питання ефективності механізмів реформування є особливо актуальним - інституційну оптимальність політичної системи країни, політичні та управлінські аспекти здійснюваних реформ, ціннісні зміни у суспільстві відповідно до європейських цивілізаційних критеріїв.

Представлено результати дослідження досвіду формування, тенденцій, проблем і актуальних завдань розвитку наукового знання про місце і роль національних меншин України в політичних npoцecax XX - XXI століть, а саме: а) на початку XX століття, б) у роки Першої світової війни, Української революції та державотворення, в) у міжвоєнний період, г) під час Другої світової війни, д) в Українській PCP 1945 - 1990 років, е) у сучасній Україні.

Здійснено аналіз сутнісного змісту, стану та динаміки ціннісних орієнтацій населення Сходу та Півдня України, його суспільної поведінки і суспільних практик в умовах російської агресії. На основі використання широкої емпіричної бази, результатів досліджень соціологічних служб проаналізовано основні ідеологеми "Русского мира", головні канали їх поширення в Україні та способи адаптації до специфічних українських реалій, стан поширення та динаміку національно-громадянських цінностей. Досліджено демографічний розподіл та еволюцію мовних ідентичностей і практик населення Сходу та Півдня України, динаміку релігійно-конфесійних преференцій населення, особливості й характер етнокультурної політики в регіоні, поведінку та мобільність основних акторів етнокультурної сфери. Сформульовано рекомендації щодо розробки та реалізації стратегії суспільної консолідації.

Розглянуто найбільш вагомі питання політичного розвитку України за часи незалежності. Висвітлено проблеми, пов'язані із вибором загального стратегічного курсу держави, з трансформацією суспільно-політичного устрою, з етнополітичною та духовною еволюцією українського соціуму. Охарактеризовано зовнішню політику України 1991 - 2021 рр. Розкрито структуру й особливості функціонування політичної системи України. Досліджено особливості трансформації політичної системи України (1991 - 2021 рр.). Увагу приділено евристиці та реальності у функціонуванні політичних режимів в Україні. Розглянуто суспільно-політичний контекст динаміки етноконфесійних процесів в Україні.

Досліджено інституційну, нормативно-правову та інформативно-комунікативну підсистеми політичної системи України з точки зору поєднання формального та реального конституціоналізму. Проаналізовано неполітичні інститути - організації громадянського суспільства, фінансово-промислові групи, медіа, які безпосередньо впливають на характер політичної системи та політичні практики. Увагу приділено структурно-функціональному виміру політичної системи України. Охарактеризовано функціональну спроможність українського парламенту. Висвітлено динаміку структури й сфер компетенції виконавчої влади в Україні. Розглянуто правлячий клас як продуцент змін у політичній системі. Висвітлено вплив фінансово-промислових груп на функціонування політичної системи України. Розглянуто роль громадянського суспільства у функціонуванні політичної системи України. Досліджено політичні аспекти функціонування судової гілки влади в Україні.