Розглянуто особливості епідемічного процесу у разі епідемічного паротиту за умов різної тактики вакцинопрофілактики. Визначено динаміку розповсюдження цього захворювання серед різних контингентів населення. Проаналізовано й оцінено ефективність "підчищувальної" імунізації. Встановлено взаємозв'язок між рівнем захворюваності на епідемічний паротит і тактикою вакцинопрофілактики. Обгрунтовано необхідність введення в Календар профілактичних щеплень ревакцинацій за віком проти даної інфекції (в 6 років, а у разі її відсутності, як "підчищувальної" - в 11). Вивчено реактогенність комбінованої вакцини "Priorix" проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, показано її низьку реактогенність. Визначено імуногенність вакцини "Priorix" за паротитним компонентом. Одержано дані про достатню імуногенність дослідженої вакцини. Встановлено високу епідеміологічну ефективність вакцини "Priorix" на відміну від російської живої паротитної вакцини з штаму Ленінград-3. Наведено рекомендоції щодо вдосконалення схеми імунопрофілактики епідемічного паротиту, доцільності використання в практиці охорони здоров'я комбінованих вакцин.

Вивчено особливості розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку. Проаналізовано основні підходи щодо дослідження даного феномену в зарубіжній та вітчизняній психологічній науці. Уточнено психологічну дефініцію рефлексії як інтегральну особистісну сутність. Показано, що становлення рефлексії у межах молодшого шкільного віку безпосередньо залежить від розвитку здатності до самопізнання та самоаналізу, вміння покладатися на самооцінку та спроможності регулювати поведінку, співвідносячи її з очікуваннями інших людей. Розроблено теоретико-технологічну модель становлення рефлексії у дітей вказаного віку. Встановлено критерії визначення рівня розвитку рефлексії молодшого школяра та визначено її типологію. Запропоновано та апробовано систему методичних прийомів оптимізації процесу становлення рефлексії дитини молодшого шкільного віку у сім'ї та школі.

Обгрунтовано актуальність дослідження особливостей розвитку Я-концепції майбутніх учителів початкових класів на різних етапах професійної підготовки. Визначено сутність понять "Я-концепція" та "самозвіт" та розглянуто їх відмінності. Проведено психодіагностичне обстеження з використанням тесту Куна "Хто Я?" студентів I та V курсів Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, які навчаються на відділенні підготовки вчителів початкових класів (75 осіб). Одержані результати відображено на діаграмах: 1 – оцінювання студентами своїх характеристик, 2 – порівняння типів особистості, 3 – порівняння диференціації сфер ідентичності студентами першого та п'ятого курсів. Компаративний аналіз одержаних результатів дозволив виявити основні тенденції розвитку складових Я-концепції майбутніх учителів початкової школи. Підсумовано, що до завершення навчання посилюється прояв властивостей, що є підґрунтям для формування позитивної Я-концепції. Окреслено шляхи оптимізації навчально-виховного процесу в педагогічному ВНЗ. Подальші наукові пошуки автор вбачає у створенні новітньої освітньої концепції, яка б ефективно впливала на внутрішню організацію суб'єктів навчального процесу.

Обоснована актуальность исследования особенностей развития Я-концепции будущих учителей начальных классов на разных этапах профессиональной подготовки. Определена сущность понятий "Я-концепция" и "самоотчет" и рассмотрены их отличия. Проведено психодиагностическое обследование с использованием теста Куна "Кто Я?" студентов I и V курсов Тернопольского национального педагогического университета им. В. Гнатюка, обучающихся на отделении подготовки учителей начальных классов (75 человек). Полученные результаты отражены на диаграммах: 1 - оценка студентами своих характеристик, 2 - сравнение типов личности, 3 - сравнение дифференциации сфер идентичности студентами первого и пятого курсов. Компаративный анализ полученных результатов позволил выявить основные тенденции развития составляющих Я-концепции будущих учителей начальной школы. Подытожено, что до завершения обучения усиливается проявление свойств, которые являются основой для формирования положительной Я-концепции. Очерчены пути оптимизации учебно-воспитательного процесса в педагогическом ВУЗ. Дальнейшие научные поиски автор видит в создании новейшей образовательной концепции, которая бы эффективно влияла на внутреннюю организацию субъектов учебного процесса.

The article analyzes peculiarities of developing I-concept of future primary school teachers. It discloses the concepts "I-concept" and the difference between I-concept and self-report. The author presents comparative analysis of peculiarities of development of I-concept of future primary school teachers at various stages of training.

Висвітлено актуальні питання загальної теорії індивідуального консультування. Приділено увагу значенню теорії особистості у практичній діяльності консультанта. Викладено засади позитивної психотерапії як сучасного напрямку, що розвивається у руслі гуманістичної психології. Подано цікавий методичний інструментарій, який пройшов апробацію у практиці психологічного консультування та може бути рекомендований до застосування в роботі з клієнтами: методика для вивчення причин звернення за психотерапевтичною допомогою, карта конфлікту в позитивній психотерапії, модель конфлікт-центрованого підходу в консультуванні тощо.

Розкрито зміст і значення парламентських коаліцій у процесі демократизації урядування в Україні, проаналізовано основні теоретичні підходи до процесу формування та діяльності політичних коаліцій. Обгрунтовано типологію парламентських коаліцій в Україні, досліджено процес їх утворення та діяльності парламентських в умовах посткомуністичних трансформацій. Визначено основні чинники впливу парламентської коаліції на процес урядування, до яких відносяться політичні умови, правова база, рівень інституціоналізації органів влади та розвиненість горизонтальних і вертикальних комунікацій у політичному просторі. Відзначено, що в сучасних умовах особлива роль належить комунікативному чиннику взаємодії парламентської коаліції та уряду, процесу політичної комунікації між парламентською коаліцією та виконавчою владою, парламентською опозицією, громадськими об'єднаннями, мас-медіа та політичними партіями. Досліджено роль парламентської коаліції на різних етапах процесу вироблення й ухвалення урядового рішення. Обгрунтовано генезу парламентаризму в українській політиці, трансформацій ролі парламентської коаліції в урядуванні на різних етапах становлення державності. Відзначено, що на сучасному етапі парламентські коаліції відіграють визначальну роль у демократизації урядування. Це обумовлено розвитком парламентаризму, поверненням України до парламентсько-президентської республіки.

Описано клінічний випадок діагностичної помилки у ході диференційної діагностики туляремії та онкопатології. У хворих літнього віку з лімфаденітом важливо проводити гістологічне дослідження.

Описан клинический случай диагностической ошибки при дифференциальной диагностике туляремии и онкопатологии. Отмечено, что у больных пожилого возраста с лимфаденитом важно проводить гистологическое исследование.

Наведено дані про клініко-патогенетичні особливості марсельської гарячки (МГ) в Криму на сучасному етапі в результаті обстеження 125-ти хворих. Описано характерні патогістологічні зміни в дермі "первинного афекту". Встановлено, що зростає кількість випадків з аерогенним механізмом зараження (25,6 %). Спостерігається погіршення клінічної картини хвороби разом з підвищеною захворюваністю серед людей старшого віку. Основні клінічні особливості: гострий початок, інтоксикація, специфічна клінічна тріада - первинний афект (73,6 %), плямисто-папульозний висип на тілі (99,2 %), регіонарний лімфаденіт (54,4 %), а також симетрична міалгія (37,6 %), артралгія (50,4 %). Висип з локалізацією на обличчі, долонях, підошвах стоп спостерігається рідко (12 %). Показано ефективність застосування ципрофлоксацину (по 500 мг 2 рази в добу, per/os) під час лікування марсельської гарячки.

Представлены данные о клинико-патогенетических особенностях марсельской горячки (МГ) в Крыму на современном этапе в результате обследования 125-ти больных. "Описаны характерные патогистологические изменения в дерме первичного аффекта". Установлено, что возрастает количество случаев с аэрогенным механизмом заражения (25,6 %). Наблюдается ухудшение клинической картины болезни вместе с повышенной заболеваемостью среди людей старшего возраста. Основные клинические особенности: острое начало, интоксикация, специфическая клиническая триада - первичный аффект (73,6 %), пятнисто-папульозная сыпь на теле (99,2 %), регионарный лимфаденит (54,4 %), а также симметрическая миалгия (37,6 %), артралгия (50,4 %). Сыпь с локализацией на лице, ладонях, подошвах стоп наблюдается редко (12 %). Показана эффективность применения ципрофлоксацина (по 500 мг 2 рази в сутки, per/os) в лечении марсельской горячки.