Проаналізовано в історичному аспекті розвиток соціокультурного компонента змісту навчання іноземної мови (СКК ЗНІМ) у контексті європейської шкільної освіти, визначено основні підходи до його формування в минулому та на сучасному етапах. Розроблено концептуальну модель СКК ЗНІМ для європейських країн. Розкрито суть сучасної стратегії країн європейського контингенту в галузі навчання іноземних мов. Проаналізовано досвід структурування та форми реалізації СКК ЗНІМ у країнах Європи на сучасному етапі. Внесено пропозиції щодо вдосконалення соціокультурного компонента змісту навчання іноземної мови в сучасній українській школі.

Висвітлено проблему розвитку навчання іноземних мов в контексті формування та розвитку особистості громадян інтегрованої Європи. Окреслено пріоритети єдиного освітнього простору Європейського Союзу (ЄС). Розглянуто й охарактеризовано загальноєвропейські тенденції на рівні шкільної освіти в контексті даної проблеми. Констатовано, що одним з найважливіших завдань Ради Європи є підвищення якості викладання та метод навчання іноземних мов.

Розглянуто поняття "європейської інтеграції", як процесу, спрямованого передусім на забезпечення основ економічного і політичного співробітництва європейських країн. Охарактеризовано проект Ради з культурного співробітництва, який присвячений сприянню навчання сучасних мов. Представлено діяльність Європарламенту та Європейської комісії, основних інститутів, що відповідають за формування політики багатомовності. Розглянуто позицію англійської мови в Європі, як і світі взагалі. Запропоновано кроки для реалізації систем освіти країн ЄС. Коротко визначено основні цілі Європейської спільноти в галузі багатомовності. Досліджено принципи, якими керується Хартія, що функціонує як міжнародний документ про загальноєвропейську політику. Описано основні завдання для реалізації політики багатомовності в системах освіти країн-членів ЄС. Зроблено висновок про важливу роль багатомовності в процесі функціонування європейського суспільства.

Охарактеризовано особливості американської системи освіти, розглянуто місце і роль навчального предмета "Іноземна мова" у середніх навчальних закладах США. Проаналізовано світоглядний потенціал змісту навчання іноземної мови за пізнавальною, ціннісно-нормативною, емоційно-вольовою і практичною складовою світогляду. Висвітлено типи (моделі) американської програми з навчання іноземної мови у середній школі США. Визначено, що існують труднощі в навчанні іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування; що нерозв'язаність проблем полікультурної освіти стосується всіх аспектів життя американського суспільства; що через відсутність єдиної державної системи освіти рівень підготовки з іноземної мови випускників середньої школи неоднорідний. Наголошено, що в середній освіті США навчальний предмет "Іноземна мова" не розглядається як засіб формування світогляду школярів і відіграє незначну роль.

Висвітлено особливості мовної політики Франції. Показано вплив мовної політики на процес формування багатомовності французьких школярів як підготовку до життя в багатомовному та багатокультурному соціумі цієї європейської країни. Розглянуто зміни у мовній політиці Франції на різних історичних етапах розвитку держави. Зазначено, що у цілому політика французького уряду щодо регіональних мов і мов етнічних меншин не виділяється із контексту загальноєвропейської мовної політики, оскільки має спільну мету – збереження європейської культурної спадщини. Констатовано, що багатомовна освіта у Франції ставить за мету підвищити рівень загального розвитку школярів, розширити їхній світогляд і добитися розуміння соціальної та культурної цінності існуючого лінгвістичного розмаїття, підвищити вмотивованість до навчання мов, сприяти розвитку інтеркультурної компетенції.

Освещены особенности языковой политики Франции. Показано влияние языковой политики на процесс формирования многоязычия французских школьников как подготовку к жизни в многоязычном и многокультурном социуме этой европейской страны. Рассмотрены изменения в языковой политике Франции на разных исторических этапах развития государства. Отмечено, что в целом политика французского правительства относительно региональных языков и языков национальных меньшинств не выделяется из контекста общеевропейской языковой политики, поскольку имеет общую цель - сохранение европейского культурного наследия. Констатировано, что многоязычное образование во Франции ставит цель повысить уровень общего развития школьников, расширить их кругозор и добиться понимания социальной и культурной ценности существующего лингвистического разнообразия, повысить мотивацию к обучению языкам, содействовать развитию интеркультурной компетенции.

When covering particular language policy in France. The influence of language policy in the process of forming a multilingual French students as a preparation for life in a multilingual and multicultural society of the European country. The changes inlanguage policy in France at different historical stages of development of the state. It is noted that the overall policy of the French Government on the regional languages and minority languages does not stand out from the context of European language policy, since it has a common goal - the preservation of European cultural heritage. It was stated that multilingual education in France, aims to improve the overall development of students, broaden their horizons and gain an understanding of social and cultural values of the existing linguistic diversity, to increase motivation to learn languages and to promote intercultural competence.

Висвітлено потребу в теоретичному осмисленні проблем багатомовної освіти в зарубіжній і вітчизняній педагогіці, яка зумовлюється процесами глобалізації та інтернаціоналізації усіх сфер життя, необхідністю ведення культурного діалогу, розвитку толерантності. Зауважено, що мови використовують на тільки як засіб комунікації, а й як інструмент пізнавальної діяльності школярів. Розглянуто сутнісну характеристику термінів „двомовна освіта” та „багатомовна освіта” учнів європейських шкіл. Визначено їх спільні та відмінні особливості. З’ясовано їх роль у формуванні багатомовності молодих європейців. Зроблено висновок, що багатомовна освіта є складним і поліфункціональним явищем, а двомовна – одним зі способів формування багатомовності, складовою багатомовної освіти. Відзначено, що спільною для обох підходів є мета навчання, яка полягає у формуванні багатомовності як здатності школярів компетентно послуговуватися в житті кількома мовами.

Висвітлено особливості процесу формування багатомовності в іспанських школярів як підготовки до життя в багатомовному та багатокультурному соціумі цієї країні. Розглянуто багатомовну освіту школярів Іспанії як сукупність педагогічних явищ, спрямованих на підготовку підростаючого покоління до життя в багатомовному і багатокультурному суспільстві, яким є Іспанія та інші країни Європи і світу. Визначено основні складові багатомовної освіти школярів в Іспанії, а саме: процес опанування у закладах середньої освіти державної іспанської мови, іноземної мови та її використання як засобу вивчення змісту загальноосвітніх предметів, навчання регіональних мов у автономних областях, опанування мов емігрантів, а також ознайомлення зі стародавніми мовами, зокрема латиною.

Проведен сравнительный анализ системы изучения иностранных языков в рамках средней общеобразовательной школы стран Центральной и Восточной Европы.

Розкрито історію зародження імерсійної освіти та її характерні ознаки. Визначено статус цього навчання в різних країнах. Розглянуто зміст, методи, мету імерсійного навчання та перешкоди на шляху його розповсюдження. Акцентовано увагу на предметах, що їх вивчають за допомогою імерсійного підходу, та прикладах двомовного навчання.

Раскрыты история зарождения иммерсионного образования и его характерные признаки. Определен статус данного образования в разных странах. Рассмотрены содержание, методы и цель иммерсионного обучения и препятствия на пути его распространения. Акцентировано внимание на предметах, которые изучаются при помощи иммерсионного подхода, и примерах двуязычного обучения.

Проаналізовано державну мовну політику США з навчання іноземних мов та її вплив на формування світогляду американських школярів. Охарактеризовано світоглядний потенціал змісту навчання іноземної мови. Підкреслено, що в більшості американських штатів не зазначено державної мови. Зазначено, що державна мовна політика США протягом тривалого часу мала всі ознаки асиміляторського спрямування, але нині набуває плюралістичних рис. Акцентовано увагу на тому, що на практиці в багатьох штатах викладання іноземних мов не є пріоритетною освітньою справою. Зроблено висновок про те, що світоглядний потенціал змісту навчання іноземної мови як сукупність можливостей, прихованих ресурсів, що можуть проявитися за певних умов, у середній школі США не реалізується сповна.

Проанализирована государственная языковая политика США по обучению иностранным языкам и ее влияние на формирование мировоззрения американских школьников. Охарактеризован мировоззренческий потенциал содержания обучения иностранному языку. Подчеркнуто, что в большинстве американских штатов не обозначен государственный язык. Отмечено, что государственная языковая политика США на протяжении длительного времени имела все признаки ассимиляторского направления, однако ныне приобретает плюралистические черты. Акцентировано внимание на том, что на практике во многих штатах преподавание иностранных языков не является приоритетной образовательной задачей. Сделан вывод о том, что мировоззренческий потенциал содержания обучения иностранным языкам как совокупность возможностей, скрытых ресурсов, которые могут проявиться при определенных условиях, в средней школе США не реализован в полной мере.

Analyzed the state language policy of the U.S. training of foreign language and its influence on the outlook of American schoolchildren. Characterized the potential ideological content of foreign language teaching. Stressed that in most U.S. states not designated the national language. It is noted that the state language policy of the United States has long had all the signs of assimilation direction, but now takes a pluralistic character. Accentuated by the fact that in practice in many states the teaching of foreign languages is not a priority of the educational task. It is concluded that the potential ideological content of foreign language instruction as a set of features, hidden resources that may occur under certain conditions, in high school United States is not implemented in full.

Проанализирован опыт использования информационных технологий в практике обучения иностранным языкам в американской и европейской системе среднего образования.

Проанализирована роль современных учителей иностранных языков в процессе реализации мировоззренческого потенциала содержания изучения иностранного языка в условиях Болонского процесса.

Проаналізовано вплив основних напрямів філософських та лінгвістичних досліджень на становлення багатомовної освіти європейських школярів. Виділено філософські течії, які суттєво вплинули на розвиток освітньої та мовної галузі у другій половині ХХ ст. Зроблено висновок, що розвиток багатомовної освіти у країнах Європи є закономірною відповіддю на виклики сучасності.

Проанализировано влияние основных направлений философских и лингвистических исследований на становление многоязычного образования европейских школьников. Выделены философские течения, которые существенно повлияли на развитие образовательной и языковой области во второй половине ХХ в. Сделан вывод, что развитие многоязычного образования в странах Европы является закономерным ответом на вызовы современности.

The influence of the main areas of philosophical and linguistic research on the development of multilingual education European schoolchildren. Highlighted the philosophical currents that significantly influenced the development of educational and linguistic area during the second half of the twentieth century. It is concluded that the development of multilingual education in Europe is a logical response to the challenges of modernity.

Висвітлено проблеми теорії та практики багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи, визначено тенденції її розвитку. Охарактеризовано стратегії розвитку освіти з формування багатомовності школярів у діяльності міжнародних організацій. Розкрито проблеми підготовки педагогічного персоналу для роботи за умов багатомовної освіти в контексті формування єдиного європейського освітнього простору. Увагу приділено особливостям оцінювання багатомовної компетентності західноєвропейських школярів як комплексної здатності.

Відображено результати комплексного дослідження теорії і практики розвитку багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи у другій половині XX — початку XXI ст. Досліджено історію розвитку феномену багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи та створено періодизацію розвитку цього педагогічного явища. Виявлено чинники впливу на відбір виучуваних мов, показано існуючі моделі багатомовної освіти, характерні для країн Європи. Визначено основні педагогічні теорії опанування кількох мов, з’ясовано принципи багатомовної освіти й особливості нового дидактичного підходу, характерного для сучасного періоду існування багатомовної освіти. Досліджено трансформації у структурі та змісті багатомовної освіти та технології розвитку багатомовності західноєвропейських школярів. Визначено основні та рівневі тенденції розвитку багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи й обгрунтовано пропозиції щодо творчого використання західноєвропейського досвіду розвитку багатомовної освіти школярів в Україні.