Проведено порівняльний аналіз багаторічних даних масового розмноження озимої совки Agrotis segetum Schiff. у Полтавській області за останні 110 років. З урахуванням часу відновлення весняної вегетації рослини (ЧВВВ), що зимують та показників різких змін сонячної активності (СА), доведена можливість використання показників різких змін СА у прогнозуванні ЧВВВ і масових розмножень комах-шкідників.

Висвітлено історію розвитку прикладної ентомології на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім.М.І.Вавилова, відмічено здобудки видатних учених-ентомологів, які працювали у цій науковій установі: М.В. Курдюмова, О.В. Знаменського, Д.М. Бородіна, Г.М. Колобової.

Визначено етапи розвитку екологічної науки, висвітлено вчення В.І.Вернадського про біосферу та ноосферу. Проаналізовано основні положення Земельного кодексу України, що стосуються охорони земель, а також книги В.В.Докучаєва "Руський чернозем". Описано методи дослідження екології та агроекології, запропоновано класифікацію порушень навколишнього природного середовища. Розглянуто питання щодо походження організмів аграрного ландшафту, а також охорони грунтового покрову, водних ресурсів, атмосферного повітря.

Определены этапы развития экологической науки, освещено учение В.И.Вернадского о биосфере и ноосфере. Проанализированы основные положения книги В.В.Докучаева "Русский чернозем", а также Земельного кодекса Украины, касающиеся охраны земель. Описаны методы исследования экологии и агроэкологии, предложена классификация нарушений окружающей природной среды. Рассмотрены вопросы о происхождении организмов аграрного ландшафта, а также охране почвенного покрова, водных ресурсов, атмосферы.

Розглянуто особливості динаміки чисельності шкідливої черепашки на території Полтавщини протягом 110 років і можливість використання довгих часових рядів на базі теорії циклічності для складання стратегічного прогнозу появи цих небезпечних шкідників.

Наведено історичні матеріали про масові розмноження озимої совки, хлібного туруна, шкідливої черепашки та хлібного жука-кузьки в Лівобережному Лісостепу України. Показано закономірності масових розмножень вказаних шкідників і розроблено регіональний багаторічний прогноз початку їх чергових популяційних циклів.

Наведено історичні матеріали про масові розмноження гесенської та вівсяної шведської злакових мух на території Полтавщини. Показано закономірність масових розмножень указаних шкідників і розроблено регіональний багаторічний прогноз початку їх чергових популяційних циклів.

Наведено історичні матеріали про становлення та розвиток ентомологічних досліджень на Полтавщині; роботу першого ентомологічного бюро Полтавського губернського земства; видовий склад найпоширеніших шкідників озимої та ярої пшениці агроценозів Полтавської губернії кінця XIX - початку XX ст.

Наведено історичні матеріали про розвиток ентомологічних досліджень шкідливої ентомофауни озимої та ярої пшениці Полтавської області в кінці XIX та на початку XX століття.

Дисертацію присвячено вивченню масових розмножень комах-шкідників озимої та ярої пшениці на Полтавщині протягом 110 років. Розглянуто основні етапи становлення та розвитку ентомологічних досліджень на Полтавщині в кінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано закономірності зміни фауністичного складу основних шкідників пшеничних агроценозів, їх динаміку чисельності та шкодочинності. Встановлено: цей процес має циклічний характер у просторі та часі. З'ясовано, що їх багаторічна чисельність змінюється синхронно зі змінами погодно-кліматичних факторів, відповідно до різких змін сонячної активності як глобального чинника. На основі теорії циклічності динаміки популяцій і міжсистемного методу розроблено алгоритми багаторічного прогнозу масової появи основних шкідників пшениці на Полтавщині.

Обгрунтовано доцільність розв'язання екологічних проблем з нафтовим забрудненням земель сільськогосподарського призначення шляхом визначення токсичного впливу різних рівнів нафтового забруднення на стійкість найбільш поширених у регіоні сільськогосподарських культур (на прикладі пшениці озимої та пшениці ярої). Акцентовано увагу на зв'язку дози забруднення нафтою зі зміною анатомо-морфологічних показників рослин за типом доза - ефект. Обгрунтовано окремі аспекти проблеми причин фітотоксичності нафтозабруднених грунтів, вплив на схожість пшениці озимої та пшениці ярої, їх ростові характеристики, морфологічні зміни в стресових умовах. Показано стимулюючий ефект нафтового забруднення на рівні - 5 мл/кг грунту, що проявляється в активації проростання насіння та розвитку вегетативних органів проростків. Виявлено взаємозв'язок між вмістом сирої нафти у грунті за показниками екологічного впливу на тест-культури. Встановлено, що пшениця озима порівняно з ярою є більш стійкою культурою до впливу різних рівнів нафтового забруднення грунту за показниками схожості та параметрами листкової пластинки. З'ясовано, що причинами фітотоксичності в умовах значного модельованого нафтового забруднення грунту є поєднана дія двох однонаправлено діючих фізико-хімічних факторів: хімічного - токсичністю метанових, ароматичних вуглеводнів нафти та фізичного - збільшенням набутої гідрофобності грунту, що значно гальмує й зупиняє процеси газо- та водообміну між грунтом і рослинами, призводячи до низької схожості насіння, затримки росту проростків, зменшення кількості структурноволокнистих пучків і хлоренхіми в листковій пластинці, деструкції, висихання та загибелі пшениці.

Обгрунтовано доцільність розв'язання екологічних проблем з нафтовим забрудненням земель сільськогосподарського призначення шляхом визначення токсичного впливу різних рівнів нафтового забруднення на стійкість найбільш поширених у регіоні сільськогосподарських культур (на прикладі пшениці озимої та пшениці ярої). Акцентовано увагу на зв'язку дози забруднення нафтою зі зміною анатомо-морфологічних показників рослин за типом доза - ефект. Обгрунтовано окремі аспекти проблеми причин фітотоксичності нафтозабруднених грунтів, вплив на схожість пшениці озимої та пшениці ярої, їх ростові характеристики, морфологічні зміни в стресових умовах. Показано стимулюючий ефект нафтового забруднення на рівні - 5 мл/кг грунту, що проявляється в активації проростання насіння та розвитку вегетативних органів проростків. Виявлено взаємозв'язок між вмістом сирої нафти у грунті за показниками екологічного впливу на тест-культури. Встановлено, що пшениця озима порівняно з ярою є більш стійкою культурою до впливу різних рівнів нафтового забруднення грунту за показниками схожості та параметрами листкової пластинки. З'ясовано, що причинами фітотоксичності в умовах значного модельованого нафтового забруднення грунту є поєднана дія двох однонаправлено діючих фізико-хімічних факторів: хімічного - токсичністю метанових, ароматичних вуглеводнів нафти та фізичного - збільшенням набутої гідрофобності грунту, що значно гальмує й зупиняє процеси газо- та водообміну між грунтом і рослинами, призводячи до низької схожості насіння, затримки росту проростків, зменшення кількості структурноволокнистих пучків і хлоренхіми в листковій пластинці, деструкції, висихання та загибелі пшениці.

Наведено результати аналізу впливу видового складу дендрофлори біотопів м. Полтави на розповсюдження і ступінь зараження листяних деревних порід омелою білою протягом 2016 - 2019 рр. у паркових зонах міста. Під час проведення досліджень використовували матеріали екскурсійних і експериментальних досліджень у таких мікрорайонах обласного центру - Київського, Подільського та Шевченківського. Проведені обстеження показали, що останнім часом у біотопах м. Полтави спостерігається негативна динаміка щодо ураження омелою білою (Viscum album L.) листяних деревних порід. Серед досліджуваних районів найбільш враженими є зелені насадження Шевченківського району (25,2 %), а найменше - зелені насадження Подільського району (12,1 %). Значний процес ураження дерев у вуличних насадженнях можна пояснити чималим антропогенним навантаженням на насадження, що своєю чергою послаблює їх імунітет і знижує стійкість вуличних насаджень до шкідників, хвороб і напівпаразитів. Однією з основних причин ураження дерев омелою в паркових насадженнях є близьке розташування інфікованих і здорових дерев, що посилюється значним антропогенним тиском та селективністю паразита до переважаючих в дендрофлорі парку видів дерев. За результатами досліджень також було визначено породи дерев, які через свої видові біолого-фізіологічні особливості найбільш уражаються і навпаки виявляють більшу стійкість до пошкоджень омелою білою (Viscum album L.). Проведений аналіз дав змогу розробити рекомендації щодо оздоровлення видового складу біотопів м. Полтави, зважаючи на їх стійкість до враження омелою білою. Результати проведеного дослідження сприятимуть розробці практичних рекомендацій, спрямованих на поліпшення ситуації з омелою білою (Viscum album L.) не тільки в мікрорайонах м. Полтави, а й зможуть оптимізувати зелені насадження будь-якого населеного пункту.

Збереження земельних ресурсів в умовах їх активної експлуатації та масового прояву земельно-деградаційних процесів, що порушують цілісність грунтового покриву нині залишається надзвичайно актуальним питанням, що потребує розв'язання. Досвід світової практики свідчить, що перспективи застосування органічного землеробства в "чистому вигляді" виявляються вельми обмеженими, зважаючи на ті чи ті причини. Водночас для розвитку екологізації землеробства на території різних країн світу, зокрема й України необхідно створити певні передумови, а саме, економічні, соціальні та культурні, а також досить високий рівень науково-технічної бази та теоретичних знань, що своєю чергою є надважливою складовою частиною в цьому процесі. Мета статті - розкриття окремих агротехнічних заходів, що сприяють екологізації землеробства при виробництві продукції рослинництва. Наведено дані відносно засобів та агротехнічних прийомів на прикладі багаторічних спостережень при вирощуванні сільськогосподарських культур (2012 - 2019 рр.) в органічній сівозміні на базі ПП "Агроекологія" Шишацького району Полтавської області, які можуть застосовуватися в сучасних умовах ведення галузі сільського господарства з метою отримання екологічно чистої продукції рослинництва та екологізації землеробства загалом. Висвітлено заходи з екологізації землеробства при вирощуванні окремих культур, а саме: пшениці озимої, ячменю ярого, кукурудзи на зерно, сої, гороху, буряку цукрового, ріпаку, соняшнику, проса та гречки. Для кожної з культур описані різні прийоми та заходи, що пов'язані з: вибором культур попередників; особливостями обробки посівного матеріалу засобами, що сприяють кращій схожості, підвищенню їхньої врожайності або захищають від хвороб різної етіології; особливостями їх сівби й подальшого агротехнологічного обробітку аж до збору врожаю. Одночасно в роботі запропоновано різні варіанти проведення заходів, пов'язаних зі зменшенням чи знищенням забур'яненості посівних площ, а також такі, що допомагають у боротьбі з мишовидними гризунами та комахами - шкідниками зернових культур. Отже, висвітлені дані мають як теоретичну, так і практичну цінність для спеціалістів, що впроваджують екологізацію землеробства, оскільки розкривають важливі питання.