Викладено результати вивчення ефективності різних режимів запуску корів автоматичним пристроєм управління процесом машинного доїння.

Розглянуто біологічні особливості великої рогатої худоби (ВРХ), наведено методику оцінки поживності кормів. Викладено способи утримання корів у домашньому господарстві, виявлення фальсифікації молока. Визначено фактори, що впливають на хімічний склад і властивості молока. Проаналізовано особливості переробки молока у домашньому господарстві, описано хвороби ВРХ, методи їх профілактики та лікування.

Рассмотрены биологические особенности крупного рогатого скота (КРС), приведена методика оценки питательности кормов. Изложены способы содержания коров в домашнем хозяйстве, выявления фальсификации молока. Определены факторы, влияющие на химический состав и свойства молока. Проанализированы особенности переработки молока в домашнем хозяйстве, описаны заболевания КРС, методы их профилактики и лечения.

Подмышечная лимфаденэктомия независимо от объема хирургического вмешательства на молочной железе (операции Холстеда, Пейти, радикальная ампутация, радикальная секторальная резекция) приводит к образованию в подмышечной области полости, размеры которой влияют на частоту образования серомы и других послеоперационых осложнений. Для контроля за процессом серомообразования и ее санацией у 69-ти больных раком молочной железы использовано сонографическое исследование операционной раны, в том числе у 25, у которых она дренировалась, и у 44-х без применения дренажа. В зависимости от особенностей серомообразования выделены две группы больных: первая - с ранней интенсивной и длительной продукцией раневой жидкости и вторая - с отстроченной, малоинтенсивной и непродолжительной лимфореей. Установлено, что сонографическое исследование операционной раны позволяет четко контролировать процесс серомообразования, проводить адекватную аспирацию жидкости, отказаться от дренирования раны.

Изучена эффективность мастэктомии с сохранением обеих грудных мышц и тотальной лимфодиссекцией (операция Маддена) у больных раком молочной железы I - II стадии. Контрольную группу больных оперировали на основании классической мастэктомии за Голстедом и её модифицированного варианта за Пейти. Степень распространения заболевания устанавливали патогистологически на основании 5-го издания системы TNM. Установлено, что 5-летняя выживаемость больных при размерах первичной опухоли pT1-2 не зависит от объёма хирургического вмешательства, а определяется количеством метастазов в регионарные лимфатические узлы (pN1). При pT1pN0M0 стадии рака молочной железы она составила 85,3 - 87,2 %, при pT2pN0M0 - 73,5 %, при pT1-2 pN1 M0 - 63,7 - 69,3 %. У больных с 1 - 3 регионарными метастазами 5-летняя выживаемость составила 81 %, с 4 - 9 метастазами - 57,2 %, с 10 метастазов и более - 19 %.

Проведен сравнительный анализ нескольких систем оценки степени распространения опухолевого процесса. Принципы стадирования злокачественных новообразований, которые практикует национальный раковый регистр, не отвечают современным требованиям, поскольку не предусматривают выделения преинвазивного рака, а больных с I и II стадиями опухолевого процесса объединяет в одну группу. Последняя редакция Международной классификации рака молочной железы (РМЖ) за системой TNM (2002 г.) отражает дальнейший прогресс в понимании биологии данной локализации и возможностей диагностики. Результаты исследований показали важность дифференцированного подхода к оценке поражения регионарных лимфатических узлов в зависимости от их количества. Указано, что в последней редакции классификации TNM для РМЖ имеется определенная несогласованность некоторых клинических и патогистологических параметров, а трактовка отдельных категорий системы чрезмерно сложна.

Наведено дані про ступінь впливу часу затримки знімання апарату з вимені корів у кінці машинного доїння на показники молоковиведення та стан вимені тварин під час доїння на автоматизованих установках типу "Паралель" фірми "Bou-Matic" (США).

Зазначено, що у загальній структурі онкологічних захворювань злоякісні пухлини голови та шиї становлять майже 20 %. Чинники, що впливають на вибір варіанта лікування новоутворень гортані, гортанної частини глотки, слизової оболонки порожнини рота та ротової частини глотки, пов'язані з поширенням пухлини, наявністю регіонарних і віддалених метастазів, загальним станом пацієнта. Визначено тактику хірургічного підходу до лікування регіонарних метастазів за наявності пухлин цієї локалізації. Результати лікування проаналізовано у 119 хворих, яких проліковано у клініці за період з 2003 по 2007 рр. Значний вплив на вибір тактики лікування та його послідовність справляє стан регіонарних лімфатичних вузлів шиї. У 7 хворих здійснено двобічну операцію Крайля, з них у 2 - одномоментно, у 5 - у два етапи.

Досліджено вплив обсягу радикальної мастектомії на віддалені результати лікування раку молочної залози I - II стадій, а також ранні післяопераційні ускладнення у хворих залежно від особливостей дренування операційної рани. Здійснено ретроспективний аналіз п'ятирічного виживання хворих та з'ясовано, що ефективність мастектомії зі збереженням обох грудних м'язів і тотальною лімфодисекцією відповідає віддаленим результатам класичної операції за Голстедом та її модифікованому варіанту за Пейті. Установлено, що вирішальний вплив на віддалені результати лікування хворих на рак молочної залози за pT1-2 розмірів первинної пухлини має не обсяг радикальної мастектомії, а наявність і кількість регіонарних метастазів: за їх відсутності (pN0) п'ятирічне виживання хворих становить 86,4 % - 73,5 %, за pN1 у межах 1 - 3-х лімфовузлів - 80,9 %, у випадку 4 - 9-ти метастазів - 57,2 %, а за 10-ти та більше - 19 %. Показано, що ранніми ускладненнями після радикальних операцій на молочній залозі є лімфорея та утворення сером. З'ясовано, що їх частота збільшується з віком оперованих хворих (понад 50-ти років) за надмірної ваги та наявності у них цукрового діабету. Визначено, що сонографічний контроль операційної рани у післяопераційному періоді дає змогу чітко локалізувати серому, за необхідності - прицільно аспірувати рідину або здійснити контроль за її накопиченням чи спонтанною регресією. Відзначено, що дренування операційної рани після хірургічного втручання протягом перших 48-ми год. є нераціональним, окільки у 2/3 оперованих початок утворення сероми припадає на 3 - 8-му добу після радикальної операції та триває від 8-ми до 14-ти днів.

Наведено статистичні й епідеміологічні дані, що стосуються раку молочної залози (РМЗ). Розглянуто практичні аспекти анатомії молочної залози, особливості захворюванності та смертності, природній перебіг і біологічну характеристику РМЗ. Надано класифікацію цього захворювання за системою TNM. Увагу приділено лікуванню РМЗ, сучасному стану його ранньої діагностики та медикаментозної профілактики. Висвітлено питання реабілітації хворих на РМЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1 + Р569.714.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зауважено, що медичне суспільство пройшло довгий шлях в напрацюванні принципів діагностики та лікування раку молочної залози. Створено реальні умови для зміни обсягу хірургічного втручання. Діапазон операцій достатньо широкий - від класичної та модифікованих мастектомій до різного виду органозберігальних операцій, біопсії сигнальних лімфатичних вузлів і обгрунтованої відмови від регіонарної лімфодисекції. Вибір методу хірургічного втручання визначається стадією хвороби: у разі I - II стадій раку молочної залози перевагу віддають консервативним операціям, місцево-поширеного раку (III стадія) - модифікованим варіантам мастектомії.

Отмечено, что медицинское общество прошло долгий путь в наработке принципов диагностики и лечения рака молочной железы. Созданы реальные условия для изменения объема хирургического вмешательства. Диапазон операций достаточно широк - от классической и модифицированных мастэктомий к разным видам органосохраняющих операций, биопсии сигнальных лимфатических узлов и обоснованного отказа от регионарной лимфодиссекции. Выбор метода хирургического вмешательства определяется стадией болезни: при I - II стадиях рака молочной железы предпочтение отдают консервативным операциям, местно-распространенного рака (III стадия) - модифицированным вариантам мастэктомии.

З'ясовано, що завдяки післяопераційній променевій терапії абсолютне зменшення кількості рецидивів упродовж перших п'яти років після мастектомії супроводжується зменшенням 15-річної смертності хворих від раку молочної залози. Досягненння у діагностиці преінвазійного та початкових форм раку молочної залози (Т1-2NO МО), технічний прогрес у променевій терапії сприяли широкому зростанню частки органозберігальних операцій. До мастектомії стали вдаватись лише у випадках місцево поширених форм пухлинного процесу, як це було за часів Голстеба. Зазначено, що на сьогоднішній день у розпорядженні онкологів є достатньо ефективна нео- й ад'ювантна системна терапія та набагато безпечніші методи променевого лікування.

Выяснено, что благодаря послеоперационной лучевой терапии абсолютное уменьшение количества рецидивов на протяжении первых пяти лет после мастэктомии сопровождается уменьшением 15-летней смертности больных от рака молочной железы. Достижения в диагностике преинвазионного и начальных форм рака молочной железы (Т1-2NO МО), технический прогрес в лучевой терапии содействовали широкому росту части органосберегающих операций. К мастэктомии стали прибегать лишь в случаях местно распространенных форм опухолевого процесса, как это было во времена Голстеба. Отмечено, что на сегодняшний день в распоряжении онкологов есть достаточно эффективная нео- и адъювантная системная терапия и намного более безопасные методы лучевого лечения.

Мета роботи - прослідити вплив ранньої діагностики і характеру лікування на частоту виникнення локальних рецидивів. Дослідити вплив об'єму операції, вибору ад'ювантної терапії на вияви місцевих рецидивів раку молочної залози. Характеристика хворих і самої пухлини впливають на виникнення місцевого рецидиву після консервативного лікування раку молочної залози. Більшість рецидивів є залишковий рак із аналогічними первинній пухлині біологічними характеристиками. Різні віддалені результати лікування рецидивів після мастектомії і органозберігального лікування свідчать про неоднакову біологічну природу локальних невдач. Адекватне лікування рецидивів після первинного консервативного лікування дозволяє досягти тривалого виживання хворих.

Цель работы - проследить влияние ранней диагностики и характера лечения на частоту возникновения локальных рецидивов. Исследовать влияние объема операции, выбора адъювантной терапии на проявления местных рецидивов рака молочной железы. Характеристика больных и самой опухоли влияют на возникновение местного рецидива после консервативного лечения рака молочной железы. Большинство рецидивов есть остаточный рак с аналогичными первичной опухоли биологическими характеристиками. Разные отдаленные результаты лечения рецидивов после мастэктомии и органосберегающего лечения свидетельствуют о неодинаковой биологической природе локальных неудач. Адекватное лечение рецидивов после первичного консервативного лечения позволяет достичь длительного выживания больных.

Апоптоз - це специфічний процес загибелі клітин, який відбувається за фізіологічних умов розвитку тканин та органів, а також за інволюції. Під час росту пухлини існує баланс між проліферацією та загибеллю клітин із залученням механізмів апоптозу. Апоптоз лейкоцитів крові (ЛКК) має важливу роль у забезпеченні нормального функціонування імунної системи у нормі та за умов розвитку патологічних станів різної етіології. Важливе значення у патогенезі злоякісних новоутворів, у тому числі й раку молочної залози (РМЗ), має стан імунної системи організму. Одним із найбільш перспективних напрямів сучасної онкології є вивчення ролі імунної системи у патогенезі злоякісних пухлин і можливості застосування імунологічних методів для їх діагностики та лікування. Досліджено лейкоцити периферичної крові пацієнтів з РМЗ до оперативного втручання, які не проходили курсу лікування. Апоптоз лейкоцитів периферичної крові у разі РМЗ визначали за апоптичним індексом (АІ) за допомогою цитоморфологічного методу та за вмістом фрагментованої ДНК з застосуванням спектрофотометричного методу. Ступінь ендогенної інтоксикації у разі РМЗ визначали за інтегральними гематологічними показниками та за вмістом молекул середньої маси у плазмі крові. Встановлено підвищені показники апоптозу поліморфнонуклеарних і мононуклеарних лейкоцитів периферичної крові за умов нелікованого раку молочної залози. Виявлене авторами збільшення ендогенної інтоксикації надає підстави прогнозувати інтенсифікацію апоптозу лейкоцитів периферичної крові у хворих на рак молочної залози до початку терапії.

Наведено бібліографічну інформацію про наукові публікації (статті, монографії, підручники, посібники, тези доповідей, автореферати захищених дисертацій) співробітників кафедри онкології та медичної радіології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

Розроблено діагностичну модель цифрового пристрою для спектрального методу діагностування суть якого полягає в тому, що при періодичному переключенні логічних елементів у шині живлення виникають періодичні пачки енергодинамічних перехідних процесів, форма і число яких залежать від типу інтегральної схеми й способу її включення. Експериментально доведено, що спектр енергодинамічних перехідних процесів має істотні відмінності від спектру сигналів, що входять до комплексного сигналу в шині живлення цифрових пристроїв. Дану інформацію можна використовувати в якості діагностичної.

Розроблено методику побудови діагностичної моделі узагальненого модуля цифрового пристрою для удосконаленого спектрального методу діагностування на основі перехідних процесів в шині живлення. Дану модель розроблено з метою забезпечення заданого коефіцієнта готовності цифрового пристрою при обмежених затратах на експлуатацію.

Сформульовано та вирішено актуальне наукове завдання щодо розробки інформаційних технологій для автоматизованих систем технічного діагностування цифрових пристроїв на основі аналізу спектру сигналу. Запропоновані алгоритми та методики дають змогу реалізувати для контролю за технічним станом (ТС) цифрових пристроїв імпульси струму квазікороткого замикання під час перехідних процесів у шині живлення. Ці процеси мають суттєве значення для проведення діагностування цифрових пристроїв. На підставі аналізу внутрішньої структури логічних елементів цифрових пристроїв розроблено алгоритм побудови їх діагностичних моделей. Удосконалено спектральний енергодинамічний метод діагностування цифрових пристроїв, для якого обгрунтовано використання як діагностичні параметри спектру імпульсів струму квазікороткого замикання під час перехідних процесів у шині живлення. Експериментально встановлено, що під час вимірювання даних діагностичних параметрів виконуються вимоги прояву та транспортування будь-якого дефекту в шину живлення. Розроблено узагальнену методику контролю за ТС цифрових пристроїв на основі удосконаленого спектрального енергодинамічного методу. Методика дає змогу автоматизувати процес контролю за ТС цифрових пристроїв, зменшити (на 20...30 %) середній час їх відновлення й збільшити коефіцієнт готовності цифрових пристроїв на 5...8 % у разі заданої достовірності діагностування. Вартість відновлення цифрових пристроїв зменшується в 2...З рази та дає змогу використовувати під час їх експлуатації співробітниками невисокої кваліфікації.

Висвітлено проблему раку молочної залози. Розглянуто практичні аспекти анатомії молочної залози, особливості захворюваності та смертності. Проаналізовано природній перебіг та надано біологічну характеристику раку молочної залози. Основну увагу приділено сучасному стану ранньої діагностики (рак in situ, непальпабельні пухлини до 1 см) та мультидисциплінарному лікуванню хворих.