Створено спеціальну методику роботи над музичним образом з учнями підліткового віку у процесі навчання їх гри на баяні (акордеоні), яка грунтується на інтеграційному підході до вивчення мистецтва та передбачає використання у навчальному процесі інноваційних форм "уроків-образів" на основі художньої драматургії. Конкретизовано сутність та зміст категорії "музичний образ", визначено його структурні компоненти з огляду на специфіку музично-виконавської діяльності. Розроблено критерії та показники, на основі яких виявлено рівні виразності образного виконання музики учнями-баяністами підліткового віку. Подальшого розвитку набули положення щодо значення індивідуального підходу у мистецькому навчанні та вихованні учнів, застосування поліхудожніх засобів до музичного навчання, модернізації музичної освіти школярів.

Розглянуто роль видатних музикантів-композиторів – випускників Київської академії XVIII – початку XX ст. і їх місце в історії української музичної культури (Артемія Веделя, Григорія Сковороди, Василя Петрушевського та Олександра Кошиця).

Висвітлено методичні засади і структуру підготовки майбутніх учителів музики до роботи з дитячими хоровими колективами в Україні. Введено змістову структуру диригентсько-хорової підготовки майбутніх учителів до продуктивної діяльності в школах України.

Досліджено напрямки професійної діяльності вчителя музики загальноосвітньої школи. Обгрунтовано непересічне значення образного мислення в онтогенезі людини, зокрема в професійній діяльності. Особливу увагу приділено поняттю «образ» як основній категорії художньо-образного мислення та складовій мистецтва. Розглянуто психічні процеси, які супроводжують образне мислення та емоційну складову художнього мислення. Проаналізовано взаємозв’язок художнього мислення людини та рівня розвитку її інтелекту. Висловлено думку про те, що найбільш сильно художньо-образне мислення виявляється в інструментальному виконавстві та в процесі розповіді про музичний твір. Висвітлено аспекти становлення образно-творчого мислення вчителя музики у відповідності зі змістом музично-педагогічної роботи. Запропоновано методи активізації образно-творчого мислення у студентів музично-педагогічних спеціальностей.

Исследованы направления профессиональной деятельности учителя музыки общеобразовательной школы. Обосновано непреходящее значение образного мышления в онтогенезе человека, в частности в профессиональной деятельности. Особое внимание уделено понятию «образ» как основной категории художественно-образного мышления и составляющей искусства. Рассмотрены психические процессы, которые сопровождают образное мышление и эмоциональную составляющую художественного мышления. Проанализирована взаимосвязь художественного мышления человека и уровня развития его интеллекта. Высказано мнение о том, что наиболее сильно художественно-образное мышление проявляется в инструментальном исполнительстве и в процессе рассказа о музыкальном произведении. Освещены аспекты становления образно-творческого мышления учителя музыки в соответствии с содержанием музыкально-педагогической работы. Предложены методы активизации образно-творческого мышления у студентов музыкально-педагогических специальностей.

Studied is the professional activity of secondary school music teacher. Proved is the great importance imaginative thinking in human ontogenesis, particularly in professional activity. Particular attention is paid to the concept of "image" as the main category of artistic and imaginative thinking and component art. Considered are the mental processes that accompany creative thinking and emotional component of creative thinking. Analyzed is the relationship of artistic thought and human development level of intelligence. Felt that the most highly artistic and creative thinking is evident in instrumental performance and in the process of stories about music. Elucidated are the aspects of the formation of figurative and creative thinking music teacher in accordance with the content of musical and pedagogical work. Proposed are the methods of image-intensification of creative thinking in students and teaching music majors.

Висвітлено елементи музично-театральної діяльності в естетичному вихованні підлітків. На підставі вивчення широкого кола наукових поглядів і тверджень з мистецтвознавства, психології та педагогіки визначено ряд функцій музично-театральної діяльності в естетичному вихованні підлітків.

Інформаційне проектування інженерних об'єктів базується на використанні інформаційних моделей об'єктів. Інформаційна модель спрощує розробку алгоритму проектування та прискорює процес виготовлення об'єкта. Мета роботи - розробка інформаційної моделі та її застосування для створення адаптивно-параметричної моделі об'єкта. Проведено аналіз існуючих моделей опори та виявлено їх переваги та недоліки. Запропоновано прототип конструкції, який відповідає вимогам успішної соціально-побутової адаптації дитини. Запропоновано технологію створення інформаційної моделі опори для ходьби дітей, хворих на ДЦП, та докладно розглянуто вісім рівнів проектування опори з використанням інформаційної моделі. Розроблено адаптивно-параметричну модель опори в сучасній САПР Autodesk Inventor Professional, яка розраховує та модифікує конструкцію залежно від вхідних антропометричних даних дитини (вага та зріст). Виявлено залежності розмірів конструктивних елементів опори від антропометричних даних дитини, які були наведені в табличній формі. Проведено моделювання статичних і динамічних навантажень на створену конструкцію та досліджено вплив механічних навантажень на її елементи. Результати моделювання навантажень дозволяють оптимізувати та удосконалити конструкцію шляхом зміни кількості стійок та вибору матеріалу, з якого буде виготовлено об'єкт. Запропонована інформаційна модель може бути використана для різних інженерних об'єктів. Використання інформаційної моделі скорочує час і підвищує надійність проектування об'єкта. Подальшим розвитком роботи є створення програмного додатку для автоматизації проектування в середовищі iLogic САПР Autodesk Inventor Professional на основі отриманої інформаційної моделі.

Інформаційне проектування інженерних об'єктів базується на використанні інформаційних моделей об'єктів. Інформаційна модель спрощує розробку алгоритму проектування та прискорює процес виготовлення об'єкта. Мета роботи - розробка інформаційної моделі та її застосування для створення адаптивно-параметричної моделі об'єкта. Проведено аналіз існуючих моделей опори та виявлено їх переваги та недоліки. Запропоновано прототип конструкції, який відповідає вимогам успішної соціально-побутової адаптації дитини. Запропоновано технологію створення інформаційної моделі опори для ходьби дітей, хворих на ДЦП, та докладно розглянуто вісім рівнів проектування опори з використанням інформаційної моделі. Розроблено адаптивно-параметричну модель опори в сучасній САПР Autodesk Inventor Professional, яка розраховує та модифікує конструкцію залежно від вхідних антропометричних даних дитини (вага та зріст). Виявлено залежності розмірів конструктивних елементів опори від антропометричних даних дитини, які були наведені в табличній формі. Проведено моделювання статичних і динамічних навантажень на створену конструкцію та досліджено вплив механічних навантажень на її елементи. Результати моделювання навантажень дозволяють оптимізувати та удосконалити конструкцію шляхом зміни кількості стійок та вибору матеріалу, з якого буде виготовлено об'єкт. Запропонована інформаційна модель може бути використана для різних інженерних об'єктів. Використання інформаційної моделі скорочує час і підвищує надійність проектування об'єкта. Подальшим розвитком роботи є створення програмного додатку для автоматизації проектування в середовищі iLogic САПР Autodesk Inventor Professional на основі отриманої інформаційної моделі.

Одним із основних напрямів туризму, який швидко розвивається, у світі в цілому та в Україні зокрема є міський туризм. Як століття тому, так і зараз саме міста є метою багатьох подорожей, а територіальні рекреаційні системи на їх основі є найбільш розвинутими, що пояснюється високою концентрацією туристських ресурсів на умовно обмеженому просторі. Але, незважаючи на все це, у сфері міського туризму в межах територіальної рекреаційної системи спостерігається нерівномірне забезпечення рекреаційного попиту щодо спілкування з природою через недостатню кількість природних рекреаційних об'єктів. Як вирішення спільної проблеми для рекреації та міського туризму пропонується здійснити низку заходів послідовно на державному рівні та на рівні органів місцевої влади та місцевого самоврядування, а саме: створити умови, за яких приватні та комунальні підприємства були б зацікавлені у створенні та розвитку природних рекреаційних утворень у вигляді парків, садів, скверів, набережних. В програмі з розвитку природних рекреаційних просторів у містах і центрах туризму - передбачається, що приватні та комунальні підприємства, які займатимуться створенням цих природних рекреаційних просторів, будуть проводити реконструкції вже існуючих подібних утворень та отримають можливість займатися в таких природних рекреаційних утвореннях комерційною діяльністю, пов'язаною із організацією надання рекреаційних послуг. Окрім цього, важливо посилити нагляд з боку держави за виконанням вимог щодо відповідності державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів, згідно з якими великі міста України з точки зору озеленіння вже давно не відповідають цим вимогам. При цьому вважається за доцільне залучати до проєктування цих природних рекреаційних утворень науково-навчальні заклади, які пов'язані з туризмом і рекреацією, що дозволить здійснювати туризм в місті на не лише практичній, але й на науковій основі. Вважається, що в разі реалізації запропонованої програми міста набудуть додаткові осередки тяжіння туристів, що, своєю чергою, буде мати позитивні наслідки для подальшого розвитку міст як центрів туризму та рекреації.