Узагальнюються теоретичні і методичні аспекти вивчення територіально-рекреаційних систем. Досліджується вплив природних, культурно-історичних, екологічних і соціально-економічних чинників на функціонування і розвиток рекреаційної системи Тернопільської області. Розглядаються компонентно-функціональна, територіально-функціональна і управлінська структури обласної рекреаційної системи, узагальнені основні напрямки вдосконалення територіальної організації такої системи в умовах трансформації суспільних відносин.

Розглянуто поняття теорії міжнародних відносин. Розкрито особливості розвитку міжнародних економічних відносин у різних формах. Охарактеризовано одну із форм міжнародних економічних відносин - міжнародний туризм. На прикладі України розглянуто основні форми міжнародних туристичних відносин, сучасні тенденції їх економічного розвитку. Розглянуто інтеграцію України до Європейського Союзу через туристичну галузь. Проаналізовано основні форми співробітництва в туризмі, наявні в Україні, які набувають міжнародних і транскордонних ознак глобалізаційних процесів. З'ясовано значимість туристичних зв'язків у міждержавних відносинах, які набувають все більшої ваги, а надходження від міжнародного туризму вже сьогодні становлять одну з найбільш значних частин "невидимого експорту". Розроблено основні надходження з туристичних подорожей у світовому масштабі та дистинації туристичних прибутків. Розглянуто позитивний вплив міжнародного туризму на національну економіку, так, як гроші витрачені іноземними туристами функціонують в економіці країни як засіб обігу, як засіб нагромадження.

Розкрито теоретичні та методичні основи дослідження етнофестивального туризму в Україні. Досліджено зміст понять "державна етнокультурна політика", "фестивальний туризм", "українська мистецька традиція" як складова національної культури. З'ясовано, що суб'єктами створення фестивалю виступають організатори, учасники презентаційної частини та глядацька аудиторія. Визначено, що у науковій літературі декілька близьких за змістом понять мають реальне право на існування: "етнографічний туризм", "етнокультурний туризм", "етнічний туризм". Розкрито особливості організації етнофестивального туризму, що це складне явище, в якому переплітаються потреби і реальна діяльність людей, природні, технічні і економічні процеси. З наукової точки зору завдання полягає в тому, щоб виявити закономірності цього, хоча гетерогенного але цілісного явища. Вивчено зарубіжний та український досвід розвитку етнотуризму. З'ясовано сутність та складові етнотуризму, зарубіжний досвід організації етнотуристичної діяльності, потенційні можливості для становлення та розвитку етнічного туризму в Україні. Встановлено, що етнофестивальний туризм в Україні представлений широкою гамою культурно - пізнавальних турів, які організовуються для відвідин національних і міжнародних ярмарок, виставок, спортивних змагань тощо. Сьогодні ці тури все частіше з'являються у переліку пропонованих туристичних послуг, які надають туристичні підприємства. Висвітлено, що Україна має значний потенціал для розвитку етнічного туризму. З'ясовано сучасний стан і перспективи етнофестивального туризму в Україні. Розкрито сутність етнофестивального туризму, проведено аналіз сучасного стану етнофестивального туризму, виокремлено осередки етнофестивального туризму, що формують основні туристичні потоки, запропоновано типові регіони України в контексті розвитку етнічного туризму.

Надано результати аналізу потенціалу туристичного розвитку адміністративно-територіальних одиниць обласного рівня управління Тернопільської області порівняно з сучасним рівнем туристичного розвитку зазначених одиниць. Розглянуто проблеми становлення туристичної галузі області. З'ясовано основні показники туристичної діяльності. Розкрито основні концептуальні підходи до формування стратегії ефективного розвитку туристичної галузі Тернопільської області. Проаналізовано характер еволюції концептуальних підходів до розвитку туризму в області. Запропонована модель концепції розвитку Тернопільської області як туристичного регіону.

Висвітлено геекологічні параметри верхньої течії річки Серет. Охарактеризовано переважаючі ландшафти в долині річки та вздовж прилеглих до неї територій, це природні та антропогенно змінені ландшафти із характерними процесами ерозії грунтів. Проведена практична комплексна оцінка води за результатами аналізу за основними забруднювачами (21 параметр). Встановлено поселення, в околицях яких найвищий рівень забруднення води та вказано основні причини такої екологічного стану. Визначено і найменший показник забруднення в межах досліджуваної ділянки річки. З метою збереження водного об'єкта від подальшого, антропогенного навантаження, запропоновано заходи по збереженню та відтворення природних класів ландшафтів в долині річки Серет, та очищення русла річки від комунальних, промислових стоків, побутового сміття.