Effector kinase of the MAPK (mitogen-activated protein kinase)-pathway – extracellular signal-regulated kinase-1/2 (ERK1/2) activation and expression and proliferating cell nuclear antigen (PCNA) content in normal tissues, benign and well-differentiated malignant (metastatic and non metastatic) human thyroid tumors were studied. In malignant tumors and tissue of follicular adenoma’s increased PCNA expression was observed, and the amount of antigen in tumor tissue, except for follicular carcinoma, exceeded the amount in the conditionally normal tissue. Importantly, in encapsulated papillary carcinomas this excess was 85 %, while in non-encapsulated, metastatic tumors PCNA content was on average more than 3 times above normal, and in the cases of mostaggressive tumors with metastases in lungs – even 4 times. PCNA amount in thyroid tissue could serve as one of diagnostic and prognostic markers, and development of effective antigen inhibitors may be a promising trend in thyroid cancer treatment. Total ERK content was significantly lower in tumors compared to normal tissue, except goiter. Phosphorylation (activation) of the ERK was almost completely suppressed in tumors but not in normal tissue. Evidently, ERK activation is not associated with proliferative processes in thyroid tumor tissue. The possible mechanisms of MAPK cascade inhibition in thyroid tumors are discussed.

Вивчено експресію та активацію головної ефекторної кінази мітогенного каскаду - позаклітинної сигнал-регульованої кінази-1/2 (ERK1/2) і вміст ядерного антигену проліферувальних клітин (PCNA) у нормальних тканинах, доброякісних і високо-диференційованих злоякісних (із метастазами та без метастазів) пухлинах щитовидної залози (ЩЗ) людини. У злоякісних пухлинах і тканині фолікулярних аденом спостерігалася підвищена експресія PCNA, і кількість антигену в пухлинній тканині, крім фолікулярної карциноми, перевищувала його кількість в умовно нормальній тканині. Важливо відзначити, що в інкапсульованих папілярних карциномах це перевищення складало 85 %, тоді як у неінкапсульованих, метастатичних пухлинах вміст PCNA був у середньому більше, ніж утричі вищим за норму, а в найбільш агресивних пухлинах із метастазами в легенях - навіть вчетверо. Кількість PCNA в тканині ЩЗ може бути одним із діагностичних і прогностичних маркерів, а розробка ефективних інгібіторів антигену може бути перспективним напрямком у лікуванні раку ЩЗ. Загальний вміст ЕRК в усіх досліджених пухлинах, крім зоба, був значно нижчим у пухлинній тканині у порівнянні з нормальними тканинами. Фосфорилювання (активність) ERK було майже повністю пригнічено в пухлинах, але не в нормальній тканині. Очевидно, активність ERK не пов’язана з проліферативними процесами в пухлинній тканині ЩЗ. Обговорено можливі механізми пригнічення активності MAPK каскаду в пухлинах ЩЗ.

Изучали экспрессию и активацию главной эффекторной киназы митогенного каскада - внеклеточной сигнал-регулируемой киназы-1/2 (ERK1/2) и содержание ядерного антигена пролиферирующих клеток (PCNA) в нормальных тканях, доброкачественных и высокодифференцированных злокачественных (с метастазами и без метастазов) опухолях щитовидной железы (ЩЖ) человека. В злокачественных опухолях и ткани фолликулярных аденом наблюдалась повышенная экспрессия PCNA, и количество антигена в опухолевой ткани, кроме фолликулярной карциномы, превышало его количество в условно нормальной ткани. Важно отметить, что в инкапсулированных папиллярных карциномах это превышение составляло 85%, в то время как в неинкапсулированных, метастатических опухолях содержание PCNA было в среднем более чем в 3 раза выше нормы, а в наиболее агрессивных опухолях с метастазами в легкие – даже в 4 раза. Количество PCNA в ткани ЩЖ может служить одним из диагностических и прогностических маркеров, а разработка эффективных ингибиторов антигена может быть перспективным направлением в лечении рака ЩЖ. Общее содержание ЕRК во всех исследованных опухолях, кроме зоба, было значительно ниже в опухолевой ткани по сравнению с нормальными тканями. Фосфорилирование (активность) ERK было почти полностью подавлено в опухолях, но не в нормальной ткани. Очевидно, активность ERK не связана с пролиферативными процессами в опухолевой ткани щитовидной железы. Обсуждаются возможные механизмы подавления активности MAPK каскада в опухолях ЩЖ.

Вивчено експресію та активацію головної ефекторної протеїнкінази фофатидилінозитол-3-кіназного каскаду (PI3K) - Akt в нормальних тканинах, доброякісних і високодиференційованих злоякісних (із метастазами та без) пухлинах щитоподібної залози людини. Спостерігали відмінності щодо вмісту Akt1 у пухлинній тканині у порівнянні з нормальними тканинами в папілярних карциномах та у тканині багатовузлового зобу. Експресія Akt як у пухлинах, так і в умовно нормальній тканині фолікулярної аденоми була вірогідно нижчою, ніж у тканинах фолікулярної карциноми. Найнижчий рівень експресії Akt спостерігали в тканинах багатовузлового зобу. Сумарна активність усіх трьох ізоформ Akt1/2/3 була нижчою в пухлинах у порівнянні з нормальною тканиною. Таким чином, активність Akt (за фосфорилуванням Thr308) не пов'язана з проліферативними процесами в пухлинній тканині щитоподібної залози. Рівень апоптозу, який визначався в цих самих тканинах, також не корелює з активністю протеїнкінази. Обговорено можливі механізми пригнічення активності сигнального каскаду PI3K/Akt у пухлинах щитоподібної залози.

Aim - to determine biological and clinical features of papillary and follicular thyroid carcinomas associated or not associated with chronic thyroiditis. The study was conducted by retrospective analy sis of medical histories of 2,459 patients with thyroid cancer. Tumor size, its category according to the TNM system, multi-focal properties of tumor growth, carcinoma invasiveness, as well as disease stage, rates of relapses and metastasis, and also cumulative survival rates were analyzed. The tumor size in patients with papillary or follicular carcinoma associated with thyroiditis was smaller compared to the patients without thyroiditis. In the first case, the invasion frequency into extrathyroid structure and into the capsule was also lower. Multi-focal growth of both carcinoma types was registered more frequently in the presence of thyroiditis. The frequency of papillary carcinoma metastasis to lateral cervical lymph nodes was lower in the presence of thyroiditis, the frequency being equal for metastasis into lymph nodes of the VI lymph outflow zone in both groups of patients (with and without thyroiditis). In the presence of thyroiditis, the frequency of distant papillary carcinoma metastasis was decreased, no metastases were detected in patients with follicular carcinoma. In the group of patients with papillary carcinoma there was found no relation between the presence of thyroiditis and disease stage, relapse rates, and mortality levels; however, the risk of follicular carcinoma relapse was significantly lower in patients with thyroiditis. Conclusions: the presence of chronic thyroiditis in papillary carcinoma patients showed a certain positive impact on the course of the disease, in particular, primary tumor growth, invasion, and metastasis. Such effect is even more expressed in the patients with follicular thyroid carcinoma.

Мета дослідження - встановити частоту поширеності мультифокальних карцином щитоподібної залози (ЩЗ), яким притаманні різні характеристики. Проведено ретроспективне дослідження когорти прооперованих з приводу раку ЩЗ пацієнтів, яких було розподілено на групи за такою характеристикою пухлин, як уні- чи мультифокальність. Під час проведення аналізу враховували вік і стать пацієнтів, гістологічний тип карцином, їх розмір, характеристику пухлин за класифікацією TNM (tumor, nodus, metastasis) та інвазійними властивостями, клінічну стадію хвороби, обсяг оперативного втручання, групу ризику, кількість рецидивів і курсів радіойодного лікування, прогноз за шкалою MACIS, а також рівень смертності. Мультифокальні папілярні та фолікулярні карциноми частіше виявляли у хворих віком понад 60 років; мультифокальні фолікулярні карциноми майже не виникали у хворих молодше 18 років. Встановлено, що папілярні мультифокальні карциноми з агресивними характеристиками більш поширені, ніж уніфокальні. Зміна частки хворих з наявністю чи відсутністю багатофокусного росту аналогічна такій пацієнтів з фолікулярними та папілярними карциномами. Проте ступінь вірогідності їх менш виражений, особливо це стосується змін відсотка хворих з фолікулярними карциномами різного розміру та категорії T, а також частки пацієнтів, які мали різні клінічні стадії хвороби. Водночас смертність у групі хворих із мультифокальними фолікулярними карциномами була вищою, ніж серед пацієнтів із мультифокальними папілярними карциномами. Це може бути пов'язано з переважанням (удвічі) в цій групі хворих похилого віку. Зазначене зумовлює вищий ступінь ризику виникнення та частоту рецидивів, гірший прогноз захворювання, а також різницю у тактиці лікування хворих із мультифокальними пухлинами. Висновки: мультифокальність є важливим чинником, який визначає прогноз виживаності пацієнтів з диференційованими карциномами ЩЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р514.31 covid-19

Рубрики:

Цукровий діабет

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж22412:а Пошук видання у каталогах НБУВ