Кислотніть характеризує придатність молока для первинної переробки і є одним з основних параметрів, що контролюються під час прийому на молокозаводі. Тому є важливим вчасно відокремити молоко зі зниженою кислотнстю в процесі доїння роботом. Однак технічних засобів розпізнавання та відокремлення молока зі зниженою кислотністю в молокопроводі у роботизованих системах доїння не передбачено. В результаті експериментальних досліджень встановлено лінійну залежність кислотності молока за традиційним методом Тернера від рН. Розраховано параметри основного та додаткового баків, для молока вищого гатунку та браку за кислотністю. Визначено лінійні параметри врізки в основний молокопровід робота вимірювального рН електроду та трійника з електромагнітним клапаном для автоматичного скидання нестандартного молока. На підставі експериментальних досліджень і розрахунків створено проект технічної системи для роботизованої технології доїння корів. Штатну технологію доповнено процесом автоматичного вимірювання рН молока в потоці, що реалізується за допомогою швидкодіючого транзисторного рН-ПТ електроду з вимірювальним блоком. Контроль рН молока в потоці в процесі доїння надає можливість оперативно вирішувати відразу два завдання підвищення точності оцінки якості вихідної сировини та корекції раціонів годівлі корів з метою нормування кислотності молока, необхідної для приймання молокозаводом. Тим самим виключається трудомістка операція лабораторного визначення кислотності, якщо цей показник вже виміряний у процесі доїння молока роботом. Таким чином, дане вдосконалення технології роботизованого доїння надасть можливість точніше оцінити якість сирого молока за допомогою доїльних роботів, що входять в систему машин точного тваринництва.

Проведено дослідження впливу важких металів (ВМ), а саме кадмію та плюмбуму на організм молодняка свиней та ефективності засобу з попередження інтоксикації ВМ. ВМ згодовувались окремо і сумісно, у дозах, що перевищують гранично допустимі концентрації у кормах у 10 і 20 разів. Тим самим, змодельовано процес інтоксикації біологічного об'єкту (свині) ВМ, що може статись внаслідок забруднення довкілля. Дослідження проведено з метою визначення напряму і ступеню впливу ВМ на живу масу, масу внутрішніх органів тварин, ступінь накопичення у продукції свинарства, а також визначення ефективності антитоксичної добавки як детоксиканту ВМ. Статистична обробка отриманих даних надала можливість побудувати математичні моделі та встановити кореляційний зв'язок між вивчаємими факторами. Встановлено, що ВМ мають суттєвий негативний вплив на інтенсивність росту тварин і сила впливу зростає з дозою. Це підтверджує і високий кореляційний зв'язок між цими ознаками (коефіцієнт кореляції дорівнює 0,854. Так, жива маса свиней наприкінці досліду як в I так і у II серії за дії хемотоксикантів зменшувалася на 5,5 - 14,8 % у порівнянні з контролем. Сила впливу залежала і від самого токсину. Так, найбільший негативний ефект спостерігався за дії самого кадмію та кадмію і плюмбуму разом. Тварини, які на тлі інтоксикації плюмбумом і кадмієм отримували антитоксичну кормову добавку зберігали інтенсивність росту на рівні контролю, а за результатами I серії перевищували його показники. ВМ більшою мірою накопичувалися в печінці та нирках, найменше - в легенях, серці і м'язах. Побудовані рівняння регресії показали, що головний вплив на збільшення вмісту кадмію і плюмбуму в органах і м'ясі відіграє зростання дози відповідного елементу у кормах. Вміст плюмбуму у кормах впливав на вміст кадмію у м'ясі - зі збільшенням його концентрації, вміст кадмію у м'ясі зменшувався. Отримані дані надають уяву про напрям і ступінь дії ВМ на біологічні об'єкти. Математичні моделі можна використовувати для прогнозування вмісту токсинів у продукції свинарства.

Розроблено спосіб одержання вторинного заряду з нано- та дисперсною діамантовими фракціями з використанням детонаційного методу для модифікування та зміцнєння металу, що є ефективним за відновлювального натоплення деталів зміцнювальними покриттями з твердих стопів, заварювання дефектів, підвищення експлуатаційної стійкості спряжених деталів додаванням їх у пластичне мастило. Такий метод одержання шихти засновано на утилізації відповідного складу боєприпасів із багаторазовою детонацією, що забезпечує одержання стабільної фракції діамантів і модифікувальних домішок. Виконано якісний та кількісний аналіз вмісту компонентів шихти, яких розподілено на магнітну та немагнітну складові. Встановлено оптимальну частку використання їх для модифікування рідкого розчину за натоплення.