Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.83 + Р418

Рубрики:

Авітаміноз "Д"

Хвороби опорно-рухової системи

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The aim of the study was to examine the quality and mineral density of spine bone tissue, femoral neck, body composition of women depending on the duration of the postmenopausal period; correlation of body fat with indicators of bone mineral density and quality. Materials and methods: 179 women in premenopausal and postmenopausal periods were examined. The patients were divided into the following groups: women in premenopausal period and women in postmenopausal period of various stages (early, middle, late postmenopause). General examination and study of the above parameters were conducted with General Electric X-ray densitometer. Results: Bone quality and mineral density probably deteriorate with advancing of postmenopausal period. Total fat and lean mass ratio is not likely to change with age. In middle and late postmenopausal periods, the bone tissue mineral density of spine and femoral neck increases along with total fat mass.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12 + Р418.110.40

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження, які було проведено протягом останніх двох десятиліть, розширили уявлення про роль вітаміну D у регулюванні абсорбції кальцію та фосфату і метаболізму кісток та низки плейогропних ефектів в органах і тканинах тіла. Більшість спостережних та екологічних досліджень повідомляють про зв'язок між підвищеною концентрацією 25-гідроксивітаміну D [25(OH)D] у сироватці крові з поліпшенням результатів деяких хронічних, інфекційних і неінфекційних захворювань. Отже, численні установи та наукові організації розробили керівництва щодо використання вітаміну D та рекомендації щодо оптимальних сироваткових концентрацій 25(OH)D. Згідно з рекомендаціями керівництва, орієнтованого на здоров'я кісток, цільова концентрація 25(OH)D має становити 20 нг/мл (50 нмоль/л), а дози вітаміну D - 400 - 800 МО залежно від віку. Рекомендації, орієнтовані на плейотропні ефекти вітаміну D, радять досягати концентрації 25(OH)D 30 нг/мл (75 нмоль/л), а дози вітаміну D мають варіюватися у діапазоні від 400 до 2000 МО на добу залежно від віку, маси тіла, стану захворювання та етнічного походження. Розумний і збалансований вибір рекомендацій зумовлений такими факторами, як стан здоров'я, вік, маса тіла, регіон мешкання, харчові та культурні звички, що робить регіональні або державні рекомендації більш придатними для застосування у клінічній практиці. У той самий час як отримання вітаміну D з природних джерел, тобто раціону харчування та регіону мешкання, може сприяти підвищенню концентрації 25(OH)D у певних підгрупах, для загальної популяції ці джерела вважають неефективними для підтримання цілорічної концентрації 25(OH)D у діапазоні 30 - 50 нг/мл (75 - 125 нмоль/л). Побічні ефекти вітаміну D, пов'язані з його самостійним вживанням, такі, як гіперкальціємія та гіперкальціурія, виникають рідко, і, як правило, є результатом застосування надзвичайно високих доз вітаміну D протягом тривалого часу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.148.83 + Р712.59 + Р418.11

Рубрики:

Переломи

Клімактеричний період. Менопауза

Хвороби кісток

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.83 + Р712.59 + Р415.2

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.25

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення хребта

Шифр НБУВ: Ж100581 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Прогресуюча втрата скелетної м'язової маси й сили призводить до розвитку саркопенії в людей похилого віку. Виявлено новий геріатричний синдром - остеосаркопенія (остеосаркопороз), в якому поєднуються низька мінеральна щільність кісткової тканини зі зниженою м'язовою масою, силою і функціональною активністю. Представлені дані про особливості проявів цих синдромів, багатофакторні механізми котрих знаходяться в стадії розширених досліджень. Їх пов'язують з генетичними факторами та способом життя - недостатньою фізичною активністю та неповноцінним харчуванням. У патогенезі саркопенії залучені механізми хронічного запалення, зміни ендокринної функції, порушення нейром'язових зв'язків і низький рівень репарації. Саркопенія тісно корелює з низькою якістю життя, інвалідністю, смертю. Проаналізовано показники поширеності саркопенії, які збільшуються з віком. Однак у різних популяціях отримані суперечливі результати, які можуть бути пов'язані з різноманітними клінічними умовами, регіоном проживання пацієнтів, способом життя і використанням різних критеріїв оцінки. Аналіз поширеності саркопенії в чоловіків і жінок показав неоднозначні результати, зумовлені досліджуваною популяцією, залученням пацієнтів різних вікових груп і неоднаковими методами оцінки. Метаболічні порушення в м'язовій і кістковій тканинах узагальнені на основі аналізу перехресного впливу регуляторних факторів і продуктів метаболізму цих тканин, показано тісний метаболічний та функціональний зв'язок між ними. У пацієнтів із саркопенією й остеосаркопорозом поширена жирова інфільтрація атрофованих м'язів і кісткового мозку, що впливає на метаболізм м'язової і кісткової тканин. Ліпотоксичність і місцеве запалення стимулюють біосинтез прозапальних цитокінів. Аналіз літератури показав суперечливі дані про асоціацію саркопенії й остеосаркопенії з падіннями і переломами, однак грунтуючись на даних метааналізів, які включають великий масив інформації, слід зазначити, що особи з саркопенією й остеосаркопенією більш схильні до ризику падінь, переломів і вимагають особливої уваги. Найбільш тяжким переломом при остеосаркопенії є перелом проксимального відділу стегнової кістки.

Мета роботи - оцінити ефективність використання запропонованих межових значень українського алгоритму FRAX у чоловіків. Обстежено 653 чоловіки віком 40 - 88 років (середній вік (60,5 +- 11,8)). За допомогою української версії опитувальника FRAX розраховували 10-річну ймовірність основних остеопоротичних переломів й окремо переломів стегнової кістки. Межі втручання встановлювали на підставі вікзалежної ймовірності переломів згідно з методологією National Osteoporosis Guideline Group, застосованої для створення настанов FRAX у Великобританії й адаптованої для України. Оцінено інформативність визначених раніше критеріїв щодо призначення інструментального обстеження кісткової тканини й ініціації антиостеопоротичної терапії української моделі FRAX за умов використання в чоловіків і порівнювали з оцінками в українських жінок. Серед чоловіків, скерованих для проведення двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА), переломи в анамнезі, які класифікували як критерій для початку антиостеопоротичного лікування, зареєстровано у 27 % осіб (51 % у жінок). Необхідність визначення мінеральної щільності кісткової тканини також була вищою в жінок, ніж у чоловіків (18,3 та 4,9 %, відповідно). Якби оцінка ризику переломів залежала від наявності принаймні одного фактора ризику FRAX, частка чоловіків і жінок, яким необхідно призначення антиостеопоротичного лікування, зросла б від 5 до 89 % у чоловіків і від 57 до 93 % у жінок. Висновки: дослідження продемонструвало більшу необхідність призначення антиостеопоротичного лікування й додаткового ДРА-обстеження з метою переоцінки ризику остеопоротичних переломів в українських жінок порівняно з чоловіками, на підставі опитувальника FRAX. Акцентовано увагу на необхідності ретельного оцінювання ризику переломів у чоловіків із переломами в анамнезі. Розроблення національних рекомендацій разом із валідацією на підставі економічної ефективності допоможе запровадити узгоджений національний підхід до оцінювання ризику для чоловіків і жінок.