Досліджено вплив способу введення дихлоротетра-mu-ізобутиратодиренію(III) - I - (у водному розчині, ліпосомах, наноліпосомах, твердих наночастинках і разом з цисплатином - у системі реній - платина) на інтенсивність процесу пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) плазми крові й активність ензимів антиоксидантного захисту еритроцитів на моделі пухлинного росту. Встановлено зменшення вмісту ТБК-активних продуктів плазми за введення I щурам-пухлиноносіям незалежно від способу та інтенсивності гальмування пухлини. Показано ефективність зниження (у 4 рази) гасіння ПОЛ сполукою I, що значно перевищує ефективність відомих антиоксидантів. Виявлено збільшення активності супероксиддисмутази та зменшення активності каталази еритроцитів за введення I різними способами у порівнянні з контролем. В експериментах in vitro з нативною супероксиддисмутазою доведено факт взаємодії ензиму з I із наступною активацією активного центру та виявлено супероксиддисмутазну активність I, що може бути певним внеском у підвищення активності ензиму in vivo. Показано перспективність використання кластерних сполук ренію в медицині як нетоксичних ефективних антиоксидантів, здатних до дезактивації супероксидного радикала.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569 + Р252.711

Рубрики:

Пухлини окремих ділянок, систем і органів

Патологічні зміни крові

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ