Теоретично обгрунтовано й експериментально встановлено, що за умов технологічних процесів виїмки та транспортування гірської маси на стан рудникової атмосфери у гірничих виробках, прилеглих до заваленого простору, істотно впливає характер виносу десорбованих токсичних газів, поглинених поверхнею відбитої гірської маси. Показано, що внаслідок фізичної адсорбції концентрація газу у вентиляційному потоці змінюється в часі стрибкоподібно у вигляді імпульсу. Одержано кількісні характеристики сорбуючої здатності залізної руди та встановлено інтерполяційну залежність ступеня поглинання оксиду вуглецю зруйнованою вибухом залізною рудою від величини парціального тиску газу, що дозволяє прогнозувати газодинамічні явища в очисному просторі після масових вибухів. Розроблено та теоретично обгрунтовано математичну модель процесу поглинання токсичних газів у заваленому просторі та виносу їх у виробки блоку, що примикають до нього, яка дозволяє з урахуванням загальної теорії динаміки сорбції сфомулювати закономірності сорбції, справедливі для тих видів сорбції, які мають місце у порах відбитої руди. Експериментально встановлено можливість вторинного виносу оксиду вуглецю з відбитої руди у приляглі гірничі виробки після регламентованого за часом провітрювання (з концентрацією, яка істотно перевищує допустимі значення) та виявлено умови, за яких спостерігається таке явище. Запропоновано спосіб управління процесом виносу вибухових газів з завалених просторів, що передбачає використання елементів з заданими фільтраційними характеристиками і застосування більш досконалих вентиляційних споруд, які забезпечують вентиляційні режими,

Викладено нормативно-правові основи гірничорятувальної справи, організації й управляння аварійно-рятувальними роботами. Надано особливості та причини виникнення, протікання різних видів аварій та підготовки підприємств до запобігання та ліквідації аварій. Наведено оперативні дії та тактичні прийоми у разі ведення аварійно-рятувальних робіт на гірничорудних підприємствах, розглянуто гірничорятувальну апаратуру й оснащення підрозділів воєнізованої гірничорятувальної служби.

Мета дослідження - підвищення ефективності вентиляції рудників з аероактивними зонами обвалення. Розроблено та теоретично обгрунтовано математичну модель формалізованого опису процесу фільтрації в аеродинамічно активних зонах обвалення, що відрізняється від відомих тим, що враховує зміни турбулентних характеристик пористого середовища та дозволяє визначати її основні аеродинамічні параметри. Встановлено основні закономірності фільтраційного руху повітря через аеродинамічно активні зони обвалення рудників Кривбасу за прямолінійно-паралельного та плоскорадіального потоків, з урахуванням властивостей пористого середовища та режиму руху газу в ньому. На підставі експериментальних досліджень одержано характеристики пористих середовищ з різним гранулометричним складом, що дозволяють прогнозувати режим фільтрації в зоні обвалення. Визначено значення коефіцієнта турбулентної проникності для різних класів крупності зруйнованих гірських порід. Розроблено способи підвищення ефективності вентиляції рудників Кривбасу з аероактивними зонами обвалень. Результати роботи впроваджено під час розробки “Керівництва з комплексного обстеження вентиляції шахт, інших підземних об'єктів і підвищенню ефективності провітрювання ” (НАОП-2014).

Актуальність досліджень зумовлена обмеженістю публікацій з гігієнічної оцінки умов праці особливої групи працівників - гірничорятувальників Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДВГРЗ ДСНС України), які змушені виконувати свої професійні обов'язки (рятувальні роботи) за екстремальних умов з ризиком для власного життя. Ці особливості виконуваних робіт надають підстави ставити питання щодо виходу на пенсію за віком зазначених контингентів працівників за пільгових умов. Проте досі комплексних гігієнічних досліджень з цієї проблеми з використанням оціночних критеріїв нової "Гігієнічної класифікації праці" виконано не було. Мета дослідження - визначити особливості умов праці й обгрунтувати перелік посад (професій) основних працівників ДВГРЗ ДСНС України, які мають право на пенсію за віком за пільгових умов. У роботі було використано інформаційно-аналітичні методи: відбір та аналіз наукової інформації щодо теми дослідження; розрахунки показників тяжкості та напруженості трудового процесу рятувальників на основі даних про хід ліквідації аварії (пожежа) на шахті; аналіз матеріалів інструментальних досліджень пилогазового складу повітря робочої зони за даними газоаналітичної лабораторії, а також гігієнічні та фізіологічні методи: інструментальні дослідження факторів виробничого середовища та трудового процесу під час проведення тренувань і змагань з тактико-технічної підготовки підрозділів ДВГРЗ ДСНС України. Встановлено, що на робочих місцях основних працівників ДВГРЗ ДСНС України респіраторного складу за переліком: респіраторники, командири відділень, командири взводів (їх заступники та помічники), командири загонів (їх заступники та помічники), умови праці відносяться до 4-го класу (небезпечні) з виразним нервово-емоційним напруженням, що можливо трактувати як особливий характер праці, який не є регламентованим фактором виробничого середовища або трудового процесу згідно з п. 1.3 розділу II ДСНтаП "Гігієнічна класифікація праці". На робочих місцях набирачів проб у шахтах, які зайняті повний робочий день на підземних ділянках шахт (рудників), умови праці за інтегральною оцінкою відносяться до особливо шкідливих (клас 3.4, п. 1.2 розділ II ДСНтаП "Гігієнічна класифікація праці"). Висновки: розроблено гігієнічні критерії для наукового обгрунтування змін і доповнень у підрозділ 5, розділу I Списку № 1 щодо переліку професій і посад, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком за пільгових умов, та атестації робочих місць за умовами праці основних працівників ДВГРЗ ДСНС України респіраторного складу та набирачів проб у шахтах (рудниках).

Мета роботи - проаналізувати роботу воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби, що обслуговала гірничорудні підприємства регіону у 2020 р. Визначити причини аварій та аварійно-небезпечних ситуацій, що виникають на гірничорудних підприємствах з підземним та відкритим видобутком корисних копалин. Обробка статистичних даних щодо причин виїздів служби за родом аварій та аварійно-небезпечних ситуацій, що виникають на гірничорудних підприємствах. Розроблені заходи щодо підвищення протипожежного захисту гірничодобувних підпри ємств, заходи щодо попередження аварій та аварійно-небезпечних ситуацій, а також травматизму. Домінуючими видами аварій та аварійно-небезпечних ситуацій при використанні технологічного обладнання на відкритих гірничих роботах є пожежі. Проаналізовані резонансні пожежі у моторному відділенні екскаватора, на приводній станції головного конвеєрного штреку шахти, у кабіні машиніста екскаватора, у кабельному поверсі дільниці мокрого розмелювання на гірничорудних підприємствах. Крім пожеж основними факторами аварійності на гірничодобувних підприємствах були: внутрішньошахтний та внутрішньокар'єрний транспорт, рудниковий (шахтний) підйом, нещасні випадки під час виконання планових виробничих завдань (трудових обов'язків). На основі проведеного аналізу аварій та аварійних ситуацій при підземному та відкритим видобу тку у 2020 р., пов'язаних з обваленнями гірничих порід в експлуатаційних виробках визначені причини: порушення технології при перекріпленні гірничих виробок; неправильно вибрані параметри кріплення, які треба обирати, враховуючи фізико-механічні властивості вміщуючих гірничих порід, у яких розташовані ці виробки. Розроблені відповідні заходи щодо підвищення протипожежного захисту гірничодобувних підприємств, заходи щодо попере дження аварій та аварійно-небезпечних ситуацій, а також травматизму від падаючих кусків гірничої породи, заходи щодо попередження аварій та аварійних ситуацій на внутрішньошахтному та внутрішньокар'єрному технологічному транспорті, заходи щодо попередження аварій у стволах шахт, обладнаних механізованими підйомами, а також безпекові заходи загального характеру.

Мета роботи - проаналізувати стан протипожежного захисту одного з найбільш пожежонебезпечних об'єктів гірничо-рудного виробництва, а саме - конвеєрного транспорту. Визначити основні причини пожеж як на їх початковій стадії, так і на етапі розвитку. Розглянути вітчизняний та зарубіжний досвід, проведених попередніх експериментів та досліджень щодо визначення ефективності різних засобів пожежогасіння, засобів виявлення пожеж та оповіщення про них. Обробка статистичних даних щодо причин пожеж, що мали місце в конвеєрних виробках (у тому числі в похилих стволах) шахт Криворізького залізорудного басейну та Марганецького ГЗК, а також на конвеєрних трактах об'єктів циклічно-поточної технології (ЦПТ) ГЗК. Доопрацьовані "Вихідні технічні вимоги на проектування системи автоматичного пожежогасіння в похилих стволах, обладнаних стрічковими конвеєрами". Розроблені раціональні схеми пожежогасіння, з використанням найбільш ефективних засобів гасіння пожеж. Розглянуто важливість широкого використання конвеєрного транспорту на гірничорудних підприємствах України з відкритим та підземним способами видобутку корисних копалин. Проаналізовано місця високого пожежного навантаження та запропоновані дієві заходи щодо подальшого підвищення рівня протипожежного захисту цих об'єктів. Встановлено, що основними причинами виникнення пожеж на стрічкових конвеєрах є заштибовка привідних та натяжних барабанів, експлуатація пошкоджених стрічок та таких, які не відповідають діючим вимогам безпеки. Ще одна з причин - низький рівень технічного обслуговування конвеєрів. На основі розгляду проблем та проведеного аналізу причин розвитку пожеж запропоновано закладати в робочі проекти найбільш сучасні, ефективні та надійні засоби пожежогасіння, зокрема на привідних станціях підземних стрічкових конвеєрів рекомендується встановлювати стаціонарні установки автоматичного водяного пожежогасіння УВПК (модернізований варіант УВПК-Б1), а на лінійній частині виробок з конвеєрним обладнанням - установки УЛГВ (модернізований варіант УВПС). Проведені в умовах діючих гірничорудних підприємств Криворізького залізорудного басейну натурні випробування опрацьованої в цілому системи пожежного захисту конвеєрних трактів.