Висвітлено основні закономірності поширення грунтів в Україні, їх районування, родючість, а також особливості сільськогосподарського використання. Розглянуто проблеми меліорації та охорони грунтів.

Проведено оцінювання сучасного екологічного стану поверхневих джерел і встановлено значення екологічних нормативів якості води, що дозволило визначити ступінь екологічної безпеки та рівень антропогенного навантаження на водні об'єкти (на прикладі Кременчуцького водосховища та Північного прорізу). Визначено можливість використання водного об'єкта як джерела питного водопостачання аграрного сектору на підставі нині діючої та нової гармонізованої нормативної бази (на прикладі основних водних басейнів України). Встановлено пріоритетні забруднювальні речовини, що потребують найбільшої уваги під час водопідготовки. Обгрунтовано раціональні місця водозабору, з використанням рухомої точки забору.

Розглянуто проблему професійної освіти інвалідів з сенсорними вадами. Наголошено на необхідності введення довузівської навчально-адаптаційної програми. Висвітлено важливі проблеми, які ускладнюють процес навчання студентів з сенсорними вадами. Визначено три світових типи ВНЗ у контексті підходів до форм навчання студентів-інвалідів. Подано офіційні статистичні дані щодо кількості учнів цієї категорії за 2006 р., які навчалися у 92-х навчальних закладах інтернатського типу. Висвітлено досвід навчання інвалідів з сенсорними вадами у Національній металургійній академії України, де навчається 110 студентів-інвалідів. Зазначено, що в Україні супровід реабілітаційно-освітньої діяльності абітурієнтів із сенсорними вадами здійснює Регіональний центр освіти інвалідів. Визначено його основні та перспективні завдання. Зауважено, що реформування вищої освіти в Україні у контексті Болонського процесу передбачає формування позитивних умов індивідуального розвитку людини, зокрема інвалідів, які мають право на одержання якісної освіти, яка дозволить їм повною мірою реалізувати свій життєвий потенціал.