Викладено основні критерії та вимоги в системі підготовки фахівців з менеджменту, сучасні наукові методи та технології навчання з урахуванням вимог Болонської декларації. Розглянуто питання структури знань менеджера та менеджменту як сфери професійної діяльності. Розкрито суть і описано особливості управлінської діяльності, самостійної роботи студента.

Изложены основные критерии и требования в системе подготовки специалистов по менеджменту, предложены современные методы и технологии обучения с учетом требований Болонской декларации. Рассмотрены вопросы структуры знаний менеджера и менеджмента как сферы профессиональной деятельности. Раскрыта сущность и описаны особенности управленческой деятельности, самостоятельной работы студента.

Розглянуто основні аспекти впливу парникових газів, зокрема метану, на зміни кліматичних умов планети та забруднення навколишнього середовища. Сформульовано основні принципи, якими повинно користуватися гірниче підприємство для скорочення викидів метану в атмосферу. Викладення матеріалу супроводжується фактичними даними щодо виділення у гірничі виробки, видалення з шахти різними способами й утилізації метану на шахті ім. О. Ф. Засядька. Запропоновано використовувати на вугільних шахтах найбільш ефективну технологію утилізації метану, розроблену фірмою BCCK Engineering Inc., Мідленд, штат Техас, США.

Досліджено питання дотримання стійкості конвеєрних виробок глибоких шахт у зонах впливу техногенної вібрації. Експериментально за натурних умов визначено особливості впливу вібрації на стійкість пластових виробок глибоких шахт. Розкрито механізм розповсюдження техногенної вібрації у геомеханічній системі кріплення - навколишні породи дільничої виробки. Встановлено, що конвергенція є наслідком релаксаційних зрушень замків кріплення, які відбуваються під час пусків і зупинок двигунів. Розглянуто залежність величини одиничних зміщень у замках від амплітуди коливань порід підошви, жорсткості спецпрофілю кріплення та величини. Розроблено нові способи підвищення стійкості конвеєрних виробок глибоких шахт.

Доведено, що зростання фільтраційних параметрів газоносних порід в зонах активізації деформаційних процесів залежить від ступеня різнокомпонентності головних напружень, що обумовлює геомеханічний стан газоносного масиву гірських порід. Встановлено, що на сполученні підробленого та незайманого масивів утворюється зона, в якій геомеханічні процеси розшарування після підробки й ущільнення, відбуваються повільніше, ніж в інших місцях. Зазначено, що розташування дегазаційних свердловин в таких зонах дозволяє витягувати метан високої концентрації задовго до підходу очисних робіт, тобто виконувати випереджаючу дегазацію. Сформульовано концепцію створення теплоенергетичних комплексів на базі використання метану вугільних шахт. Визначено структуру та режими роботи теплоенергетичних комплексів.

Досліджено гідрогеодеформаційні хвилі як чинник механізму коливання природної газоносності в гірському масиві. Розглянуто інновації як необхідність у вугільній промисловості України. Узагальнено лабораторні дослідження впливу вологості на питомий електричний опір гірських порід. Досліджено моделювання вантажопотоку вугілля в системах шахтного транспорту. Висвітлено методологічні принципи проблемного навчання сучасного фахівця у вищому технічному навчальному закладі.

Індекс рубрикатора НБУВ: И14,1-11

Рубрики:

Керування гірським тиском

Шифр НБУВ: Ж69629 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначення параметрів окремо розташованих породних опор з компенсаційними порожнинами. Методика дослідження: аналіз технологій охорони підготовчих виробок, що грунтуються на управлінні напружено-деформованим станом порід навколо гірничих виробок, фізичне моделювання з використанням еквівалентних матеріалів, числове моделювання за методом скінчених елементів, методи будівельної механіки. Результати дослідження: в умовах слабких порід підошви обгрунтовано доцільність застосування засобів охорони, заснованих на управлінні напружено-деформованим станом у навколишньому масиві та переспрямуванні видавлюючих зусиль від виробки. На основі аналізу існуючих заходів охорони виробок позаду лав доведено перспективність використання технологій охорони зі спорудженням окремо розташованих породних опор з обмежуючими поверхнями, між якими залишаються компенсаційні порожнини. Для визначення параметрів таких опор та порожнин між ними в умовах слабких порід підошви виконано комплекс лабораторних і числових досліджень. За їх результатами встановлено, що для забезпечення переспрямування видавлюючих зусиль від виробки необхідно споруджувати породні опори з обмежуючими поверхнями у формах: прямокутних паралелепіпедів з орієнтацією їх більшою стороною основи перпендикулярно поздовжній вісі виробки та трапецієподібних призм з орієнтацією їх вужчою бічною гранню до виробки. Сформульовано рекомендації щодо параметрів даних споруд та компенсаційних порожнин між ними в умовах слабких порід підошви. На основі числового моделювання досліджено закономірності розподілу напружень в породах під окремо розташованими породними опорами різної форми, що надало змогу обгрунтувати параметри останніх і компенсаційних порожнин між ними для забезпечення стійкості виробок в умовах слабких порід підошви. Доведено доцільність застосування в умовах слабких порід підошви технологій охорони підготовчих виробок позаду лав окремо розташованими породними опорами з обмежуючими поверхнями, між якими залишаються компенсаційні порожнини, визначено їх параметри.

Мета роботи - на основі аналізу масивів інформації стосовно методів загального оцінювання ризиків визначити особливості виробничих ризиків і процесів управління ними на прикладах праці гірників вугільних шахт, запропонувати класифікацію математичних моделей визначення виробничого ризику та обгрунтувати найбільш відповідну модель оцінювання ризиків праці гірників глибоких вугільних шахт, що відповідають складним станам стохастичної ергатичної системи "людина - машина - середовище". В загальну методологією дослідження покладено системний підхід до аналізу негативних виробничих процесів, що викликають певні ризики праці в складних ергатичних системах. Застосовано комплекс аналітичних досліджень для розробки моделі визначення виробничого ризику на основі аналізу експериментальних даних з обробкою їх за методами математичної статистики і теорії стохастичних процесів. Для характеристики виробничих ризиків використано складові ситуаційного аналізу, базові положення кваліметрії, теорії ймовірностей, а також методи класифікації ризиків праці гірників з урахуванням негативних чинників. На підставі застосування системного аналізу багатофакторних ризиків позаштатних виробничих ситуацій встановлено суть ризиків - процесів управління ними на прикладах праці гірників вугільних шахт, з урахуванням домінуючих негативних факторів в системі ("людина - машина - середовище"). Визначено, що моделі ризиків праці гірників і прогнозів станів складних багатофакторних виробництв, як наприклад вугільної шахти, небезпечної за газом та пилом, практично визначають виробничі ризики та рівень безпеки робіт та встановлюють на цій основі вимоги до зниження ризиків праці небезпечних процесів. Вперше на основі аналізу причин, динаміки і наслідків виробничих ризиків запропоновано класифікацію математичних моделей ризиків, які адаптовано до ергатичних систем поверхневих та підземних виробництв вугільних шахт. Доведено необхідність адекватного практичного застосування методів і моделей ризику для оцінювання та вимірювання виробничих небезпек.