Встановлено, що основними напрямами збройної боротьби є знищення адміністративних, військових і господарських об'єктів, ліквідація представників радянської адміністрації й осіб, які з нею співпрацюють. Зазначено, що референтура пропаганди округи, десять підпільних друкарень, радіостанція "Афродита" забезпечує агітаційно-пропагандистську діяльність у середовищі конкретних соціальних груп.

На основі невідомих та маловідомих документів розкривато один із напрямків діяльності підпілля Карпатського краю ОУН спрямований на охоплення визвольним рухом усієї території України. Доведено, що саме залученню східняків до спільної боротьби приділялася значна увага. На конкретних прикладах розкриваються особливості та масштаби її реалізації на вказаній території. З'ясовано, що попри усі складнощі у поширенні націоналістичного впливу на східні області УРСР це давало конкретні результати.

На основі невідомих та маловідомих архівних джерел і праць попередників розглядається одна із форм боротьби репресивно-каральної системи проти українського визвольного руху у Карпатському краї ОУН. Доведено, що компрометація використовувалася на усіх етапах боротьби радянської адміністрації проти ОУН і УПА та мала своїм завданням не лишень призвести до фізичного знищення підпільника, але й дискредитувати цілий рух. Виокремлено різноманітні напрямки проведення компрометаційної діяльності.

Комплексно узагальнено роль та місце Карпатського краю ОУН в українському визвольному русі (1945 - 1954). Розкрито структуру, основні напрями та засади діяльності, побут, морально-психологічний клімат у Карпатському краї ОУН і пов'язаної з ним Воєнної округи УПА "Говерля". Встановлено чисельність повстанців та кількість проведених ними акцій, людських втрат. Висвітлено основні форми та методи радянських репресивно-каральних органів у боротьбі проти українського визвольного руху (використання спецзасобів, агентурно-бойових груп, публічних форм покарання, депортації тощо).

На основі невідомих та маловідомих документів розкривається проблема участі іноземців у структурах ОУН і УПА на теренах Карпатського краю. Встановлено, що реалізації етнонаціональної політики надавалося важливе значення. Показана вдало продумана концепція побудови спільного фронту поневолених народів Сходу Європи та Азії, яка сприяла залученню до українського визвольного руху представників різних національностей: євреїв, росіян, караїмів, румунів, сербів, угорців, узбеків, бельгійців, італійців та ін.

Вперше на основі невідомих та маловідомих документів розглянуто один із засобів боротьби радянських репресивних органів із визвольним рухом у Карпатському краї ОУН (1945 - 1954) - чекістсько-військові операції. Встановлено, що репрессивно-каральний апарат у процесі боротьби з українським підпіллям змінював свої завдання. Наведено найбільш характерні приклади та масштаби застосування чекістсько-військових операцій. Доведено, що незважаючи на масовий тиск, використання брутальних методів боротьби, підпілля у Карпатському краї ОУН користувалося широкою підтримкою населення, що забезпечувало йому успіх у протистоянні з радянським тоталітаризмом.

Комплексно узагальнено роль та місце Карпатського краю ОУН в українському визвольному русі (1945 - 1954). Розкрито структуру, основні напрями та засади діяльності, побут, морально-психологічний клімат у Карпатському краї ОУН і пов’язаної з ним Воєнної округи УПА “Говерля”. Виявлено, що суттєвим фактором, який впливав на протистояння українського визвольного руху радянським органам влади, стала духовна та матеріальна опіка греко-католицького духовенства. Наведено чисельність повстанців та кількість проведених ними акцій, людських втрат. Простежено основні особливості діяльності українського підпілля на теренах Карпатського краю: укомплектованість референтур кадрами і дещо пізнішу, порівняно з іншими регіонами, структурну перебудову, триваліше функціонування відділів УПА. Висвітлено основні форми і методи радянських репресивно- каральних органів у боротьбі проти українського визвольного руху (використання спецзасобів, компрометацій, агентурно-бойових груп, публічних форм покарання, депортації та ін.). Незважаючи на масовий тиск, використання брутальних методів боротьби, підпілля у Карпатському краї ОУН користувалося широкою підтримкою населення, яка забезпечувала йому успіх у протистоянні радянському тоталітаризмові. З’ясовано, що лише тотальні репресії та провокації щодо мирного населення, а також процеси колективізації змогли позбавити рух українських націоналістів усенародної підтримки.

Розглянуто аграризм як селяноцентричний феномен країн Центральної та Південно-Східної Європи другої половини XIX - першої третини XX ст. Розкрито загальноєвропейські причини, особливості формування східноєвропейського аграризму. Охарактеризовано обставини формування українського аграризму у період Української революції (1917 - 1921 pp.). Висвітлено селянські аграристські підходи та практики вирішення аграрного питання у зазначений період. Увагу приділено інтелектуальному та громадсько-політичному селяноцентричному дискурсу другої половини XIX - початку XX ст.

Висвітлено процес політичних репресій радянської влади у Львівській області впродовж 1939-1980-х років. Зазначено, що архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально-психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. Вміщено спогади жертв репресій, відтворено картини їх каторжного життя у таборах ГУЛАГу, в місцях заслання і депортацій, підкреслено нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави. До четвертої книги видання "Реабілітовані історією. Львівська область" увійшли описи персоналій репресованих мешканців м. Дрогобич та Дрогобицького району (8744 особи).

Висвітлено процес політичних репресій радянської влади у Львівській області впродовж 1939-1980-х років. Зазначено, що архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально-психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. Вміщено спогади жертв репресій, відтворено картини їх каторжного життя у таборах ГУЛАГу, в місцях заслання і депортацій, підкреслено нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави. До книги п’ятої видання "Реабілітовані історією. Львівська область" увійшли описи персоналій репресованих мешканців м. Жидачева та Жидачівського району (8112 осіб).