Доведено, що філософське вчення Х.Ортеги про людину не є традиційно філософсько-антропологічним і являє собою футуристично спрямований варіант історицизму. Показано, що ідея людини як "радикальної реальності" є наскрізною ідеєю творчості мислителя, критерієм філософсько-теоретичного та систематичного характеру його поглядів. Обгрунтовано особливості впливу екзистенціалістської традиції на творчість Х.Ортеги, зокрема доведено, що у змісті поняття "людина як радикальна реальність" поєднуються футуристичний та буденний аспекти буття людини. Обгрунтовано критерії спадкоємності та самобутності ставлення філософа до методології кантіанства та неокантіанства, зважаючи на впровадження ним поняття "життєвий розум". Сформульовано особливості впливу ідей представників "філософії життя" та трансцендентальної феноменології у процесі обгрунтування Х.Ортегою поняття "індивідуальний життєвий проект". Запропоновано критерії відмінності філософського та соціокультурного аспектів концепції соціального самопроектування Х.Ортеги та доведено, що процес самореалізації людини у соціумі через окремі форми діяльності має діалектичний характер поєднання конструктивних і деструктивних аспектів.

Объективный контроль уровня знаний в медицинский университетах является основой гарантии качества образования. Существует масса примеров универсальных систем, предназначенных для оценки успеваемости студентов-медиков в разных странах, включая USMLE, IFOM и другие; в частности, в Украине с 2005 года проводится лицензионный экзамен Крок 1. Результаты этого экзамена используются также и для ранжирования медицинских университетов на национальном уровне. Цель работы - проведение сравнительного анализа результатов лицензионного экзамена Крок 1, в частности субтеста по гистологии, среди студентов специальностей 221 "Стоматология" и 222 "Медицина" разных языков обучения (украинский, русский, английский) в Днепропетровской медицинской академии. Обнаружено, что все проанализированные контингенты студентов (ДМА, а также Украины в целом) в большинстве периодов наблюдения с 2014 по 2019 гг. имели более низкие средние результаты по гистологии по сравнению со средними результатами Крок 1. Это можно объяснить низкой квотой гистологических тестов для студентов специальности 222 "Медицина", которая составляет 4 - 6 %, и отсутствием порогового уровня для прохождения каждого конкретного предмета. Эти условия не мотивируют студентов третьего курса повторять сложный предмет, который закончился более года назад. Еще одна проблема заключается в содержании якорных тестов в буклетах Крок 1: количество таких вопросов распределено неравномерно среди буклетов разных годов и разных языков обучения. Как результат, студенты, обучающиеся на разных языках, поставлены в неравные условия. Кроме того, разница в количестве якорных тестов из года в год, отсутствие заявленной квоты таких тестов дезориентирует студентов и усложняет разработку алгоритмов подготовки к Крок 1.