Зазначено, що хронічний перебіг інфекційного процесу та розвинення остеомієліту пов'язані з формуванням вторинного постінфекційного імунодефіциту, зумовленого як імунодепресивним впливом мікробних збудників, так і особливостями імунологічної реактивності організму-хазяїна. Вивчено ефективність бактеріофагів та імуномодуляторів у комплексному лікуванні хворих з посттравматичними гнійними ускладненнями віком від 16 до 70 років з контингенту Наукового центру травматології та ортопедії ім. О. Г. Гудушаурі. За допомогою клінічних, рентгенологічних, клініко-лабораторних, біохімічних та імунологічних методів вивчено такі групи факторів: вік, строки маніфестації інфекції, клінічні та бактеріологічні показники, методи і результати лікування - всього 348 факторів. Достовірні відмінності поміж групами розраховано за допомогою непараметричного методу з використанням И-критерію Вілкінсона - Манна - Уітні, кореляційний аналіз проведено за допомогою методу Спірлина, регресійний аналіз - за допомогою методу бінарної логістичної регресії. Аналіз даних виконували за допомогою пакета прикладних програм SPSS 11.5. Вивчення застосування бактеріофагів та імуномодуляторів у поєднанні зі звичайно вживаним курсом антибіотикотерапії й оперативним лікуванням показало, що використання бактеріофагів та імуномодуляторів у комплексному лікуванні хворих з посттравматичними гнійними ускладненнями зменшує частоту ускладнень і несприятливих наслідків лікування. Розраховано коефіцієнти регресії; за допомогою рівняння регресії можна розрахувати прогноз лікування з урахуванням застосування імуномодуляторів і бактеріофагів.

Для вивчення клітинної та гуморальної імунної відповіді у разі післятравматичних гнійних ускладнень комплексно обстежено 57 пацієнтів з відкритими переломами нижніх кінцівок з групи ризику (забруднення рани) через один (до лікування) і три тижні після травми. В групі хворих без гнійних ускладнень (35 пацієнтів) протягом першого тижня на тлі збільшення рівня антимікробних та антитоксичних антитіл відзначено зменшення значень майже всіх імунологічних показників, що через 3 тижні наближаються до норми. У випадку розвинення гнійних ускладнень (22 пацієнти) показник T-клітинного імунітету ще більше знижується на 21-у добу. Виражене зменшення значень цих показників упродовж першого тижня після травматичного періоду свідчить про реальну загрозу розвинення гнійно-запальних ускладнень. Імунологічні показники корелюють з титрами антимікробних та антитоксичних антитіл.

Вивчено ефективність застосування імуномодуляторів у комплексному лікуванні хворих на остеомієліт. Обстежено групу з 63-х хворих з гнійним ускладненням стафілококової етіології з контингенту НМС м. Тбілісі. Пацієнти рандомізовані у двох групах, 38 з них проліковано традиційним способом, а 25 - аналогічних за нозологічною належністю, статтю, віком, крім стандартних методів, проліковано імуномодуляторами. Контрольну групу склали 22 практично здорові людини, аналогічні за віком і статтю. У хворих на остеомієліт виявлено достовірне збільшення титрів антимікробних та антитоксичних антитіл (АМАТАТ), зниження CD3, CD4 і CD8, збільшення CD19, збільшення IgG та зниження IgA і IgM. Після застосування препарату відбувалося значне зниження титрів АМАТАТ, значно підвищилися CD3, CD4, CD8, знизилися показники CD19, наблизились до норми IgG, IgA, IgM. Відносний ризик незадовільних результатів RR = 0,23, 95 % CI:0,10 - 0,57, зниження відносного ризику ARR = 0,77, 95 % CI:0,43 - 0,90, зниження абсолютного ризику RRR = 0,43, 95 % CI:0,21 - 0,65; NNT = 2,33, число пацієнтів, яких необхідно лікувати для одержання одного позитивного результату, - 95 % CI:1,54 - 4,85.

Розроблено схему пристрою вибору ушкодженої фази на базі реле, що випускаються серійно. Експериментально перевірено на фізичній моделі 6 кВ працездатність цієї схеми. Встановлено залежності кратностей перенапруг від параметрів мережі, приєднувального трансформатора та величини резистора у його нейтралі. Досліджено вплив струму резистора на характер протікання дугового замикання. Виявлено закономірність протікання процесів під час автоматичного шунтування ушкодженої фази на землю та доведено доцільність його вживання для скорочення тривалості дугових замикань. Встановлено можливість зниження теплового нагрівання обмежувачів перенапруг у режимах замикання фази на землю за рахунок їх автоматичного перемикання з лінійної на більш низьку напругу після створення штучного глухого замикання. З метою розв'язання системи диференційних рівнянь 18-го порядку використано неявний метод Ейлера.

З'ясовано комунікативно-прагматичну характеристику загадок українського, російського, англійського та французького народів. Систематизовано й узагальнено філологічні дослідження загадки в українській, російській, англійській та французькій мовах. Висвітлено семантико-етимологічне значення загадки та покласифіковано загадки. Проаналізовано загадку як репрезентант малого фольклорного жанру та загадку як мовленнєвий жанр. Виявлено загадку як мовну гру та з'ясовано прагматичну скерованість загадок. Визначено комунікативні якості енігматичних текстів в українській, російській, англійській та французькій мовах. Виокремлено найголовнішу функцію загадок - комунікативну.

Висвітлено розроблення методів визначення втрат електроенергії від перетікання реактивної потужності та формування умов оптимальності компенсації реактивної потужності в електричних мережах споживачів і енергопостачальних компаній. Запропонований метод визначення економічних еквівалентів реактивної потужності дозволяє більш точно визначати втрати активної електроенергії, зумовлені перетіканнями реактивної. Запропоновані методи керування перетікань реактивної енергії дозволяють, за їх реалізації, стимулювати до компенсації реактивної потужності всіх суб'єктів оптового ринку електроенергії, знизити технологічні втрати електроенергії в електричних мережах споживачів і енергопостачальних компаній та покращити якість напруги. Метод визначення додаткових втрат електроенергії та їх вартості за умов недостатнього рівня компенсування реактивної потужності, дозволяє стимулювати його підвищення та мінімізувати втрати від залишкових перетікань реактивної потужності. Розроблений метод визначення вхідних реактивних потужностей дозволяє забезпечувати підтримання напруги у межах, що регламентуються стандартами.

Проаналізовано детермінанти стійкості та адаптивності фінансової системи Великобританії та визначено основні чинники забезпечення функціональної стабільності банківської системи Великобританії за умов сучасної фінансово-економічної нестабільності, спричиненої універсалізацією банківської діяльності, лібералізацією фінансово-банківського законодавства та впровадженням інноваційних фінансових інструментів. Проаналізовано основні показники фінансової діяльності найбільших банків Великобританії та ступінь залучення банківських інституцій цієї країни до міжнародних міжбанківських ринків. Проаналізовано заходи фінансової стабілізації, які реалізовувалися Центральними банками країн ЄС і США за умов глобальних структурних трансформацій з метою підтримання стійкості фінансової системи та підвищення регуляторних вимог до стабільності банківського сектору. Проаналізовано структуру активів Центральних банків країн ЄС і США та охарактеризовано роль центральних органів фінансово-банківського нагляду у підтриманні ліквідності та платоспроможності банківських систем досліджуваних країн.

Здійснено аналіз чинної "Методики плати за перетоки реактивної електроенергії між енергопостачальними організаціями та її споживачами". Запропоновано методику взаєморозрахунків за реактивну електроенергію між малими ГЕС і суб'єктами оптового ринку електроенергії України.

Запропоновано формули для розрахунку економічних еквівалентів реактивної потужності (ЕЕРП) та основні напрямки використання ЕЕРП.

Запропоновано метод визначення технічних показників вхідної реактивної потужності на вводах споживачів з метою регулювання напруги та знижки на плату за реактивну енергію.

Проаналізовано нормативні документи щодо оплати за споживання реактивної електроенергії. Запропоновано перехід із плати за споживання реактивної електроенергії на плату за споживання реактивної потужності.

Проаналізовано нормативні документи щодо оплати за споживання реактивної електроенергії. Запропоновано нові, досконаліші підходи визначення плати за реактивну енергію в особливих ситуаціях.

Проаналізовано відомі способи і пристрої автоматичного керування конденсаторними батареями. Запропоновано новий спосіб і пристрій, що його реалізує, який дозволяє оптимізувати залишкові (після компенсації) перетоки реактивної потужності в різних мережах (радіальних, магістральних і змішаних), тим самим суттєво розширити область його застосування.

Проаналізовано методи визначення втрат в електричних мережах у процесі розрахунку економічних еквівалентів реактивної потужності і методів розрахунку вхідних реактивних потужностей. Визначено втрати і економічні еквіваленти реактивної потужності від перетікання реактивної електроенергії в електричних мережах. Подано визначення вхідних раективних потужностей з метою регулювання напруги. Викладено методи визначення втрат активної електроенергії від перетікання реактивної між енергопостачальними компаніями і споживачами та між суб'єктами оптового ринку й ефективності зниження споживання реактивної електроенергії.

Розглянуто активні методи навчання - ігрове проектування теплоенергетичних установок та ділові ігри у вивченні експлуатації цих установок. Наведено апаратне і алгоритмічне забезпечення комп'ютерного супроводження активних методів навчання.

Розглянуто питання системного підходу до формування освітньої ІКТ-політики на рівні держави, регіону, навчального закладу. На основі аналізу міжнародного досвіду з питань трансформації систем освіти визначено характеристики освітньої політики та роль ІКТ-політики в процесі здійснення трансформаційних змін, запропоновано інструменти для розробки та рекомендації щодо застосування ІКТ-політики. Наведено результати апробації розробленого корпорацією Intel® Інструментарію трансформації ІКТ-політики в освіті. Означено переваги створення спільної платформи для поширення інновацій та імплементації проектів з розробки ІКТ-політики.

Рассмотрены вопросы реализации системного подхода к формированию образовательной ИКТ-политики на уровне государства, региона, учебного заведения. На основе анализа международного опыта по трансформации систем образования определены характеристики образовательной политики и роль ИКТ-политики в процессе осуществления трансформационных изменений; предложены инструменты для разработки и рекомендации по внедрению ИКТ-политики. Приведены результаты апробации разработанного корпорацией Intel® Инструментария трансформации ИКТ-политики в образовании. Отмечены преимущества создания общей платформы для распространения инноваций и имплементации проектов по разработке ИКТ-политики.

The article is devoted to a systematic approach to formation of educational ICT policy at the state and regional level and at the level of educational institution. Key characteristics of educational policy and the role of ICT policies in the process of transformational changes were identified, based on analysis of international experience in the transformation of education systems, policy development tools and recommendations for the use of ICT policy were proposed. The results of testing of the Intel® Education Transformation Policy Tool, developed by Intel®, were presented. Authors determined the benefits of creating a common platform for the dissemination and implementation of innovation projects for development of the ICT policy.

Розглянуто завдання модернізації енергоблока ТЕС шляхом підвищення початкових параметрів паросилового циклу. Наведено результати досліджень, методу математичного моделювання теплової схеми та обладнання блока ТЕС з підвищеними початковими параметрами пари.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.25-54 + Р418.12-54

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення хребта

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж14741 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено ефективність роботи когенераційних установок на біопаливі в базовому та відмінних від базового режимах роботи. Когенераційні установки з поршневими та газотурбінними двигунами і з теплообмінниками підігріву води вихлопними газами мають ККД використання палива більше 90 %. Двигуни цих установок працюють на проблемних для України рідких та газоподібних паливах, і тому, обсяги використання біодизеля та біогазу для них збільшуються. Існуючі системи теплоенергопостачання (СТЕП) працюють як в базовому режимі так і зі змінними графіками навантажень. Оцінку ефективності здійснено за допомогою методу системного аналізу. Розглянуто районну водогрійну котельню з постійним протягом року навантаженням гарячого водопостачання, яке складає 20 МВт. Електроенергія на власні потреби котельні береться з електромережі. В котельні пропонується встановити теплонасосну установку (ТНУ) з приводом компресора від когенераційних поршневих або газотурбінних двигунів. Метод системного аналізу показав, що застосування когенераційних двигунів в водогрійній котельні з постійним тепловим навантаженням є доцільним. Розглянуто ефективність когенераційних установок за змінних режимів роботи на прикладі СТЕП підприємства. Теплове навантаження підприємства (3 МВт) забезпечує водогрійна котельня на газовому паливі. Електроенергетичні потреби забезпечує електрична мережа. Максимальна споживана електрична потужність підприємства складає 4,3 МВт. Підприємство працює 6500 годин в рік за відносних електричних навантажень. Виконані розрахунки показали недоцільність заміни існуючої СТЕП когенераційними двигунами. Причинами цього є: додаткові експлуатаційні затрати, зменшення ККД двигунів зі зменшенням навантаження; висока вартість двигунів.

Поставлена задача використання скидного тепла потужних електричних трансформаторів для теплопостачання житлових та виробничих будівель. Скидне тепло трансформаторів є низькотемпературним і тому для нього необхідні догрівачі. Розглянуто теплову схему системи теплопостачання з електротрансформатором та догрівачами - тепловим насосом та електропідігрівачем. Після конденсатора теплової насосної установки (ТНУ) вода догрівається в електронагрівачеві та надходить до споживача. Теплова потужність трансформатора та температура гарячої води, що надходить до споживача, відомі. Невідомою є температура води, що надходить до електропідігрівника після конденсатора ТНУ. За критерій вибору варіантів з різними температурами води взято сумарні дисконтовані витрати на обладнання системи теплопостачання. Дисконтовані витрати на систему теплопостачання визначаються, як сума витрат на теплообмінники, насоси та спожиту їх приводами електроенергію, витрат на ТНУ та на спожиту електроенергію її компресора, витрат на догрівач та затрат на спожиту ним електроенергію. Розроблена комп'ютерна програма визначення сумарних дисконтованих витрат на систему теплопостачання з регенерацією скидного тепла трансформатора. Наведено результати розрахунків сумарних дисконтованих витрат на варіанти системи теплопостачання. Досліджені варіанти без ТНУ з нагріванням води в електронагрівнику, з нагріванням води в ТНУ та догрівом її в електронагрівнику. Теплові потужності ТНУ та електричні потужності приводів компресорів за різних температур води з конденсаторів визначено за допомогою відомої програми FKW Cycle. Виконано порівняльний аналіз одержаних результатів і показано, що сумарні дисконтовані витрати на варіант з ТНУ менші сумарних дисконтованих витрат на варіант без ТНУ, що характер зміни сумарних дисконтованих витрат зі змінами температури нагрітої в ТНУ води однаковий для широкого інтервалу питомих вартостей ТНУ та електроенергії. Найменші сумарні дисконтовані витрати відповідають найменшому нагріву води в ТНУ та, відповідно, найбільшому догріву в електронагрівачеві.