Проаналізовано забезпеченість інформаційними ресурсами інноваційних процесів на базі законодавчих актів і нормативних документів. Запропоновано створення інформаційного банку технологій із урахуванням баз даних у різних галузях економіки.

Проаналізовано вплив хронічної свинцевої інтоксикації та фармокологічних коригувальних засобів на морфофункціональний стан надниркових залоз. За допомогою комплексного морфологічного дослідження встановлено, що накопичення сполук свинцю в організмі викликає дистрофічні та деструктивні зміни паренхіматозних клітин надниркових залоз, а також репаративні процеси, ступінь прояву яких залежить від терміну надходження сполук свинцю. На підставі одержаних даних виявлено кількісні показники, що характеризують ушкодження й відповідні адаптаційні реакції та забезпечують фазність реагування надниркових залоз. Встановлено, що введення альфа-токоферолу значно зменшує деструктивні зміни за дії ацетату свинцю, але найбільший протекторний вплив на структуру надниркових залоз забезпечує ербісол.

Зазначено, що під час хронічного надходження сполук свинцю в організм експериментальних тварин на 30-ту добу ушкодження мікроциркуляторного русла переважать дистрофічні, а інколи і некротичні зміни. На 60-ту добу в ендотеліоцитах набувають розвитку репараційні процеси. Зміни паренхіми кіркової речовини наднирків корелюють зі змінами мікроциркуляторного русла.

Присвячено розробленню теоретико-методичних положень та обґрунтуванню практичних рекомендацій щодо управління взаємодією суб’єктів сфери підготовки людських ресурсів нафтогазових підприємств Проведено аналіз забезпеченості нафтогазових підприємств належними людськими ресурсами, встановлено головні проблеми взаємодії суб’єктів сфери підготовки людських ресурсів нафтогазових підприємств. Представлено умови реорганізації традиційних "суб’єкт-об’єктних" стосунків в ієрархічній піраміді системи МОН, які передбачають участь у виробленні, прийнятті і реалізації важливих рішень щодо спільної діяльності як суб’єктів, так і об’єктів управління, представлених людським та інтелектуальним капіталами їх носіїв. Розроблено концептуальну модель, яка ілюструє взаємозв’язок між потребами професійного розвитку людини та мотивів здобуття нею необхідних для цього обсягів знань. Обґрунтовано необхідні зміни у підходах до неперервного навчання та розвитку людських ресурсів нафтогазових підприємств, удосконалено механізм функціонування ЗО в ринкових умовах з врахуванням необхідності проведення "ментального реінжинірингу". Запропоновано інновації до мінімізації впливу ефектів В. Парето і М. Рінгельмана у діяльності ЗО, які передбачають використання авторських та удосконалених підходів з подальшим підтвердженням ефективності їх впровадження. На прикладах реалізованих змін в управлінні взаємодією ЗО та нафтогазових підприємств (ПАТ "Укргазвидобування", АТ "Укртранснафта", ПАТ "Укрнафта") продемонстровано ефективність застосування авторських пропозицій.