Описано модифікації, запропоновані до класичних методик культивування та фіксації амніоцитів. Удосконалена методика дозволяє скоротити час культивування до 8-12 діб, збільшити число метафазних пластинок на препаратах, що аналізуються, поліпшити їхню якість.

Проаналізовано динаміку альфа-фетопротеіну та хоріонічного гонадотропіну в сироватці матері при різних хромосомних порушеннях у плода. Встановлено, що родинні перицентричні інверсії хромосоми 9 у плода супроводжуються змінами маркерів, подібними до змін при синдромі Дауна: середні значення АФП - 0,51 МоМ, ХГ - 3,71 МоМ. Вивчено динаміку маркерів в амніотичній рідині. Обговорюється клінічне значення перицентричних інверсій хромосоми 9 в медико-генетичному консультуванні.

У донорів екстрахромосоми 21 та в контрольній групі жінок вивчено активність Cu, Zn-СОД. Порівняльний аналіз активності СОД виявив значне зниження дисмутазної активності у донорів екстрахромосоми 21. Знайдено відмінності у частковому вкладі активності ферментів вивчених компонентів у сумарний ефект активності СОД нерозведеної крові.

При дослідженні патогенетичних механізмів синдрому Дауна (СД) виявлено розбалансування оксидантно-антиоксидантної системи у донорів екстрахромосоми 21. Цей факт був покладений в основу пошуку нових пренатальних біохімічних маркерів СД. Коефіцієнт співвідношення інтенсивності вільнорадикальних процесів до активності супероксиддисмутази (СОД) найбільш інформативно відображує стан оксидантно-антиоксидантної системи та запропонований як додатковий критерій для формування груп високого ризику, використання якого підвищує ефективність пренатальної діагностики СД.

Приведены характеристики нового сверхлегкого материала - пеноалюминия. Определены области его рационального применения. На конкретных примерах показана принципиальная возможность применения пеноалюминия в сварных конструкциях при использовании различных способов сварки.

Проведено цитогенетичне обстеження пацієнтів, що страждають на хворобу Альцгеймера (ХА) з раннім початком і неускладненим перебігом (21 чоловік віком від 59-ти до 65-ти років). Контрольна група складалась із психічно та соматично здорових людей такого ж віку (30 чоловік) без обтяженого генеалогічного анамнезу. Проліферацію лімфоцитів стимульовано фітогемаглютиніном. У обстежених пацієнтів проаналізовано 100 метафазних пластинок, що відповідають вимогам відбору метафаз для обліку хромосомної аберації. Проведене дослідження показало, що частота аберації геномного типу у пацієнтів з ХА є значно (в 7,2 раза) вищою у порівнянні з фізіологічним старінням. У разі ХА виявлено специфічні цитогенетичні зміни, які відсутні під час фізіологічного старіння: гіперплоїдні клітини з двома і більше додатковими хромосомами.

Проаналізовано досвід оперативного лікування хвороби Рейно з використанням методу торакоскопічної симпатектомії (ТССЕ) за допомогою телехірургічної техніки. У 17-ти хворих виконано 21 оперативне втручання. Стійкий позитивний результат спостережено в усіх пацієнтів протягом 2-х років і більше. За травматичністю втручання, ефективністю лікування в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді, терміном післяопераційної реабілітації, "якістю життя" хворих, тривалістю лікування у стаціонарі, вартістю лікування результати ТССЕ, виконаної з застосуванням телехірургічної техніки, значно кращі, ніж результати торакотомної симпатектомії. Відзначено особливості анестезіологічного забезпечення та переваги застосування однолегеневої штучної вентиляції легень під час виконання грудної симпатектомії.

Проаналізовано результати обстеження 108-ми хворих з феноменом Рейно. Розроблено диференційно-діагностичний алгоритм хвороби та синдрому Рейно. Доведено провідну роль клінічних ознак і даних фізичних методів обстеження у встановленні діагнозу. Опрацьовано діагностичний комплекс дослідження функціонального стану мікроциркуляторного русла верхньої кінцівки.

Вивчено особливості анатомічної будови шийної та грудної частин симпатичного стовбура. Доведено, що в іннервації верхніх кінцівок важливе значення має "латеральна гілка" II грудного симпатичного вузла. Розроблено методику телехірургічної грудної симпатектомії, яка дозволяє поліпшити віддалені результати лікування пацієнтів з хворобою Рейно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы повышения достоверности передаваемых данных в информационных системах за счет применения методов эффективного равновесного кодирования для несимметричных каналов связи. Приведено сравнение помехоустойчивости равновесных и циклических кодов при различных состояниях канала связи. Сделан вывод об областях целесообразного применения равновесных циклических кодов.

Вивчено особливості анатомічної будови (розташування, форма, розміри) зірчастого вузла, II і III грудних симпатичних вузлів (СВ) разом з їх гілками. Встановлено їх основні морфологічні відмінності. Вивчено особливості анатомічної будови "латеральної гілки" II СВ, доведено її роль у виникненні рецидиву захворювання після грудної симпатектомії (ГСЕ). На підставі одержаних результатів розроблено спосіб виконання торакоскопічної ГСЕ з приводу феномена Рейно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.170.35

Рубрики:

Хірургічне лікування тромбозів і емболій судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены методика выполнения и непосредственные результаты миниинвазивной поясничной симпатэктомии с использованием забрюшинного минидоступа. Оперированы 19 пациентов на базе отделения хирургии сосудов в 2005 г. Применение эндоскопических инструментов и оптической системы освещения дало возможность удалять поясничные симпатические узлы в условиях узкого (3 - 5 см) хирургического доступа и операционного поля. Внедрение миниинвазивной методики способствовало существенному снижению частоты операционных осложнений, интенсивности болевого синдрома, уменьшению продолжительности послеоперационной реабилитации пациентов, повышению косметического эффекта.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.21-59 + Р252.74

Рубрики:

Гідрози

Порушення функцій органів виділення

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - определение частоты встречаемости недиагностированных малых аневризм брюшной аорты (БА) у пациентов с атеросклеротическим поражением аорто-бедренного сегмента (АБС) и анализ результатов их хирургического лечения. В основу работы положены результаты лечения 128-ми пациентов с атеросклеротическим поражением АБС за период с 2001 по 2006 гг. Оценку состояния БА и магистральных артерий нижних конечностей (МАНК) проводили по данным ультразвукового дуплексного ангиосканирования. Всем пациентам выполнены реконструктивные операции в АБС. В 8-ми случаях недиагностированных малых аневризм выполнена резекция аневризмы передней стенки БА с формированием проксимального анастомоза между БА и синтетическим эксплантатом по типу "конец в бок", в 6-ти - резекция аневризмы передней стенки БА с формированием проксимального анастомоза по типу "конец в конец" и в 3-х - резекция циркулярной аневризмы БА с формированием проксимального анастомоза по типу "конец в конец". Выбор типа дистального анастомоза определялся степенью окклюзионно-стенотического поражения МАНК. Частота недиагностированных до операции малых аневризм инфраренального отдела БА у пациентов с атеросклеротическим поражением АБС составила 13,3 %. Применение у таких больных предложенной хирургической тактики обеспечило высокую выживаемость на госпитальном этапе (94,1 %) и низкую частоту интраоперационных осложнений (11,8 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862-5

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ