Із застосуванням різних методів статистичного аналізу досліджено відведену позаклітинну імпульсну фонову активність (ФА) нейронних елементів блакитної плями (БП) щурів. У більшості нейронів імпульсні потоки ФА були стаціонарними з різним ступенем регулярності; нестаціонарну ФА спостережено у 17 % досліджених клітин. Статистичні параметри ФА нейронів БП відрізнялися великою різноманітністю. Розподіли міжімпульсних інтервалів (МП) більшості нейронів БП характеризувалися бі- або полімодальністю, вираженими певною мірою. За результатами серіального кореляційного аналізу тривалостей МП для стаціонарних і нестаціонарних імпульсних потоків виділено п'ять основних різновидів динаміки проходження МП у ФА нейронів БП.

Дослідами на наркотизованих котах доведено, що внутрішньовенне введення паратиреоїдного гормону (ПТГ) у дозі 5 од./кг викликає зміну статистичних характеристик імпульсної активності нейронів супраоптичного ядра (СОЯ) гіпоталамуса. Зіставлення графіків змінної частоти, гістограм розподілів міжімпульсних інтервалів, аутокорелограм та серійних кореляційних коефіцієнтів зразків активності, зареєстрованих до та після введення ПТГ, свідчить про істотну зміну часової організації імпульсних потоків, які генеруються цими нейронами під впливом гормону. Виявлено переважно збуджуючу дію ПТГ на нейрони СОЯ, зменшення ступеня згрупованості імпульсів їх фонової активності, а також залежність ефекту ПТГ від частоти фонової активності: підвищення активності було типовим для початково переважаючих "низькочастотних" нейронів, а її зниження - для "високочастотних". Обговорено можливі механізми зазначених змін.

Паратиреоидный гормон (ПТГ) обладает как анаболическим эффектом, который наблюдается при периодическом воздействии гормона, так и катаболическим в результате длительного постоянного воздействия высоких доз, наблюдаемым при определенных патологических состояниях, в частности, при гиперфункции паращитовидных желез. Цель исследования - изучение воздействия периодического и постоянного введения фрагмента 1 - 34 ПТГ на дифференциацию бычьих прехондробластов, содержащихся в хондрогенной и остеогенной среде. При исследовании монослойных культур клеток, содержащихся в хондрогенной среде, окрашиванием Alcian blue установлено, что постоянное добавление ПТГ стимулирует хондрогенез, проявляющийся более интенсивным окрашиванием матрикса. При изучении монослойных культур клеток, содержащихся в остеогенной среде, окрашиванием Alizarin red обнаружена сравнительно более интенсивная минерализация матрикса в чашках, где клетки содержались с периодическим добавлением ПТГ. Данные гистохимического исследования подтверждаются проведенной электрофоретической детекцией остеокрина и коллагена 2-го типа.