Мета роботи - одержанні нової інформації про рухомі іоносферні збурення (РІЗ) над Антарктидою та Україною в період сильної геокосмічної бурі 13 - 14 листопада 2012 р. за допомогою іонозонду Української антарктичної станції "Академік Вернадський" та радара некогерентного розсіяння Інституту іоносфери (м. Харків). Для виявлення і оцінки параметрів РІЗ використовувалися радіофізичні методи дистанційного радіозондування та методи системного спектрального аналізу даних. З метою виявлення особливостей морфології РІЗ у високих і середніх широтах проведено дослідження характеристик РІЗ над Антарктидою та Україною до, під час та після сильної геокосмічної бурі 13 - 14 листопада 2012 р. Показано, що амплітуда абсолютних варіацій концентрації електронів у день бурі (14 листопада) над Антарктидою зменшилася приблизно удвічі у порівнянні з контрольним днем. Встановлено, що РІЗ присутні в обох регіонах як за спокійних умов, так і під час геокосмічних збурень. Над Антарктидою спостерігалися іоносферні збурення в широкому діапазоні періодів від 80 до 340 хв. В той же час над Україною їх значення, як правило, дорівнювали 60 хв і 120 - 250 хв. Для надійного відділення хвильових процесів, викликаних геокосмічними бурями від тих, що згенеровані іншими джерелами, необхідно продовжувати спільні систематичні спостереження.

Предмет і мета роботи - виявлення хвильових процесів різних часових і просторових масштабів в середньоширотній іоносфері над Східною Європою поблизу характерних геофізичних часових періодів (рівнодень і сонцестоянь) за магнітоспокійних і слабо збурених умов за низької сонячної активності; оцінка та розрахунок характеристик рухомих іоносферних збурень (РІЗ) на основі аналізу варіацій потужності некогерентно розсіяного сигналу, що відповідають збуренням концентрації електронів; аналіз джерел генерації РІЗ. Виконано обробку часових залежностей потужності некогерентно розсіяного сигнала з подальшою смуговою фільтрацією даних у різних діапазонах періодів переважаючих коливань. Для видалення повільних варіацій сигналу (тренду) і швидких осциляцій, що можуть бути викликані впливом шуму, початкові часові ряди пропускались через цифровий фільтр з широкою смугою пропускання 5 - 125 хв з подальшим застосуванням спектрального аналізу для локалізації переважаючих коливань на осях часу та періодів. Потім виділялись три піддіапазони: 15 - 30, 30 - 60 та 60 - 120 хв. Для кожного з піддіапазонів визначалися переважаючі РІЗ та оцінювалися їх характеристики. Вертикальні складові фазової швидкості та довжини хвилі збурень знаходилися за допомогою методу крос-кореляційного аналізу, а їх горизонтальні компоненти оцінювалися з використанням дисперсійного рівняння для акустико-гравітаційних хвиль (АГХ). Виявлено великомасштабні та середньомасштабні РІЗ на висотах 100 - 400 км. Спектральний аналіз показав, що для всіх сезонів найбільшу енергію серед переважаючих квазіперіодичних збурень мали ті, які перебували в інтервалі періодів від 60 до 120 хв. РІЗ з періодами 15 - 120 хв мали тривалість від 2 до 10 год. Всього зареєстровано 59 РІЗ, більша частина яких (49 подій), скоріше за все, була проявом АГХ, що поширювалися знизу вверх (їх джерела розташовувалися на більш низьких висотах). Одержано середні значення параметрів великомасштабних збурень у піддіапазонах 30 - 60 хв (середній період коливань - 45 хв) і 60 - 120 хв (82 хв): максимальна відносна амплітуда варіацій - 0,14 і 0,20 відповідно; вертикальна фазова швидкість - 105 і 56 м/с; горизонтальна фазова швидкість - 495 і 473 м/с; вертикальна довжина хвилі - 285 і 282 км; горизонтальна довжина хвилі - 1358 і 2322 км. Середні значення цих самих параметрів середньомасштабних АГХ/РІЗ у піддіапазонах 15 - 30 хв (середній період - 22 хв) і 30 - 60 хв (41 хв) становили відповідно 0,13 і 0,13; 127 і 64 м/с; 289 і 268 м/с; 166 і 157 км; 403 і 658 км. Продемонстровано, що найбільша кількість РІЗ спостерігалася поблизу зимового сонцестояня та осіннього рівнодення. Висновок: у результаті багаторічного систематичного моніторингу стану іоносфери з використанням харківського радара некогерентного розсіяння визначено характеристики РІЗ, що спостерігалися в періоди, близькі до рівнодень і сонцестоянь, за низьких рівнів сонячної та геомагнітної активностей. Доведено присутність великомасштабних РІЗ навіть під час магнітоспокійних умов. Обговорено найбільш ймовірні джерела виявлених РІЗ. Одержані результати нададуть змогу уточнити знання про характеристики середньоширотних РІЗ, а також сприятимуть удосконаленню глобальних і регіональних моделей іоносфери.

Розглянуто радіофізичну задачу вимірювання швидкості руху іоносферної плазми в діапазоні висот 120-1500 км. Розроблено нові та розвинуто існуючі методи аналізу некогерентно розсіяного сигналу, розроблено принципи побудови радіосистем для дослідження вертикального переносу плазми Р-області іоносфери. Наведено результати дослідження динамічних процесів в іоносфері над Україною в періоди спокійного та збуреного станів іоносфери протягом майже трьох циклів сонячної активності. Отримані дані використовуються для уточнення регіональної моделі іоносфери, що необхідно для прогнозування космічної погоди та, як наслідок, для нормального функціонування космічних апаратів, засобів радіозв'язку, радіолокації тощо.