Установлено закономірності часових змін із ходом сонячного циклу диференціального обертання таких сонячних утворень як активні ділянки та корональні діри за спостереженнями їх у верхній хромосфері та виявлено закономірності змін обертання цих структур від рівня сонячної активності.

Прибережно-морські території й акваторії України розглянуто як прибережно-морські геосистеми (ПМГ), які включають орогідрографічні системи суші, системи шельфу з похованими палеорічковими долинами, системи континентального схилу та його каньйонів з конусами виносу продуктів кінцевої акумуляції матеріалів твердого стоку. ПМГ належать до відкритих геосистем, що характеризуються обміном речовини й енергії з довкіллям. Основною одиницею диференціації ПМГ є "прибережно-морський район" (ПМР) - суміщений район суші та моря, що об'єднує великі ділянки водозбірного басейну певної водної артерії на суші та прилеглої ділянки акваторії з незалежними від інших районів режимом функціонування та балансом наносів. Вдосконалено методику геоекологічного районування з виділенням провінцій, підпровінцій, областей, районів і підрайонів. Проведено регіональне оцінювання природних умов ПМР як підстави щодо раціонального природокористування.

Наведено авторське розв'язання проблеми здійснення психолого-педагогічного супроводу учнів під час їхньої науково-дослідницької діяльності. Щорічний Всеукраїнський конкурс-захист Малої академії наук України розрахований на дітей підліткового та юнацького віку, спрямований на розроблення і представлення учнями творчих проєктів. Науково-дослідницька діяльність у галузі технічної творчості передбачає сформованість високого рівня креативності учнів саме на етапі постановки проблеми та пошуку ідей її розв'язання. Це потребує відповідного психолого-педагогічного супроводу юних дослідників. Запропоновано авторський комплекс практичних завдань для розвитку креативності (здатності генерувати ідеї у певній галузі науки), зокрема творчої уяви, а також формування вміння керувати психологічною інерцією мислення. Цей комплекс є основою для психолого-педагогічного супроводу учнів під час їхньої науково-дослідницької діяльності, він містить завдання: "Фізична азбука", "Приховані можливості предметів", "Фізичне малювання", "Створи пристрій", "Впізнай об'єкт", "Фізична аналогія", "Побутова аналогія". Пропонований комплекс практичних завдань є дієвим засобом розвитку в учнів креативності. Використання цього комплексу під час психолого-педагогічного супроводу науково-дослідницької діяльності сприяє поєднанню учнями системи образів життєвого досвіду і результатів їх уяви, які також будуть підказками і підгрунтям до поступового формування банку творчих ідей юного винахідника. Комплекс завдань можна застосовувати як безпосередньо на уроках, так і під час позаурочної діяльності учнів (гурткові заняття, факультативи, "години психолога" тощо). Завдання розроблено й апробовано на матеріалі зі шкільної фізики, проте аналогічний підхід можна застосовувати щодо інших предметів.

Наведено авторське розв'язання проблеми здійснення педагогічного супроводу учнів на основних етапах підготовки до конкурсів у системі Малої академії наук України. Всеукраїнський конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів - членів МАН спрямований на виявлення, розвиток обдарованих учнів і залучення їх до науково-дослідницької, наукової, проєктної, конструкторської, винахідницької та пошукової діяльності. За статистикою, щороку, обираючи галузь для досліджень, найбільша кількість дітей надає перевагу філології та мистецтвознавству, а найменша - фізиці, астрономії та технічним наукам. Це пов'язано з тим, що науково дослідницька діяльність учнів у галузі технічної творчості спрямована на розв'язання комплексного завдання винахідницького чи дослідницького спрямування й потребує сформованості високого рівня креативності учнів. Таке вміння формується керівником у процесі педагогічного супроводу під час підготовки до конкурсів. Проведено методичний аналіз таких основних етапів підготовки учнів до конкурсів у системі МАН: вибір напряму дослідження, постановка проблеми, формулювання технічної задачі, аналіз наявних розв'язків з визначенням їхніх недоліків, пошук ідей та їх подальше розроблення, теоретичне й експериментальне дослідження запропонованого розв'язку, апробація і впровадження винаходу, оформлення науково-дослідницької роботи, створення засобів візуалізації результатів наукового дослідження, підготовка учня до публічного захисту роботи. Методичний аналіз кожного з етапів проілюстровано прикладами з учнівського проєкту "Портативне джерело струму для живлення малопотужних пристроїв". Наведений методичний аналіз буде особливо корисним педагогам-початківцям, які мають на меті створити сприятливі умови для організації творчої діяльності учнів.