Досліджено диференціацію кримінальної відповідальності у кримінальному праві України. Сформульовано основні теорії диференціації кримінальної відповідальності як конструктивної складової принципу справедливості, визначено види, критерії та засоби диференціації кримінальної відповідальності. Розкрито ознаки диференціації та визначено взаємообумовлюючий вплив таких ознак на класифікацію, види, критерії, показники та засоби подальшої реалізації диференціації кримінальної відповідальності законодавцем. Запропоновано орієнтири, які треба враховувати у процесі диференціювання такої відповідальності. Обґрунтовано доцільність відмови від надмірної казуїстики у кримінальному законі та необхідність використання наскрізних прийомів під час диференціації кримінальної відповідальності у кримінальному праві України. Висвітлено кримінальне право України як одну із галузей права, яка має ґрунтовну основу у вигляді фундаментальних праць вітчизняних вчених, у яких сформульовано важливі висновки та доктринальні підходи щодо розуміння ключових проблем переважної більшості інститутів цієї галузі права. Представлено базову категорію кримінального права, яка є основою досліджень у царині цієї галузі, категорією кримінальної відповідальності, суттю існування галузі кримінального права загалом. Вітчизняною доктриною кримінального права розроблено теорію кримінально-правової кваліфікації, загальне вчення про покарання, сформовано наукове пізнання інших важливих інститутів кримінального права (наприклад, співучасті у вчиненні кримінального правопорушення, стадій вчинення умисного кримінального правопорушення, звільнення від покарання). Особливу увагу приділено диференціації кримінальної відповідальності, важливість і необхідність якої складно переоцінити, об’єктом диференціації є кримінальна відповідальність, яка, є категорією кримінального права. Диференціація кримінальної відповідальності покликана, насамперед, продемонструвати підхід законодавця щодо врахування різних ознак, що впливають на суспільну небезпечність відмінних кримінально-протиправних проявів.

Вміщено інформацію з історії та теорії міжнародних відносин, минулого та сьогодення дипломатії, ключових проблем світової політики, міжнародних економічних відносин і міжнародного права. Висвітлено особливості дипломатичної служби, структуру та функції закордонних дипломатичних представництв, норми дипломатичного протоколу й етикету, а також вміщено біографії провідних державних діячів і дипломатів з багатьох країн світу. Подано нариси з історії української дипломатії та сучасного стану відносин з іншими державами.

Проведено теоретико-методологічне дослідження антикризового управління національною економікою в умовах децентралізації, наведено вирішення наукової проблеми шляхом розробки концептуальних положень, методичних напрацювань і реалізації практичних заходів. На основі опрацювання наукових положень запропоновано визначення поняття "антикризове управління національною економікою в умовах децентралізації". Розмежовано категорії "криза", "кризове явище", "кризова ситуація" та "економічна криза". Описано теоретичні засади антикризового управління національною економікою в умовах децентралізації, які полягають у формуванні наукового підґрунтя триєдиної взаємодії держави, територіальної громади і підприємницьких структур у процесах забезпечення рівноваги національної економіки для сталого розвитку через упровадження системи антикризових заходів із передбачення та зниження негативних наслідків кризових явищ і криз. Розроблено концепцію антикризового управління національною економікою в умовах децентралізації, де антикризове управління розглянуто як важливий процес запобігання, виявлення та подолання кризових явищ і криз в умовах децентралізації, який триває постійно та постає позитивним важелем сталого розвитку національної економіки. Обґрунтовано методичні підходи до оцінки антикризового управління національною економікою в умовах децентралізації, базовані на положеннях визначення довгострокових перспектив сталого розвитку та виявлення технологічних проривів; оцінювання фінансової стійкості бюджету та формування територіальних кластерів. Запропоновано механізм антикризового управління національною економікою в умовах децентралізації.

Розглянуто питання формування механізму моніторингу ключових показників фінансово-господарської діяльності підприємства. Підкреслено, що забезпечення адекватних умов стійкого розвитку та збереження фінансової стабільності вітчизняних підприємств в сучасних економічних реаліях потребують безперервного моніторингу основних показників їх діяльності, в тому числі здійснення оцінки фінансового стану підприємства та його інвестиційної привабливості. Проаналізовано одну із основних внутрішніх проблем економіки України як недофінансування реального сектору економіки, що є наслідком процесів фінансіалізації та глобалізації світового капіталу. Обгрунтовано, що на сьогодні постає необхідність формування механізму моніторингу основних показників фінансово-господарської діяльності підприємств, результати якого можуть бути застосовані для розробки стратегії розвитку окремого суб'єкта господарювання. Результати аналізу динаміки прямих інвестицій в економіку Сумської області показали загальне зниження їх обсягу та незначний обсяг інвестицій у промисловістю у порівнянні з іншими галузями. За результатами дослідження визначено ключовими 2 показника - інвестиційна привабливість підприємства та динаміка величини доданої вартості, а також встановлення прийнятного для конкретного підприємства коридору варіації ДВ. Моніторинг таких відхилень у динаміці дозволить мати адекватну інформацію для визначення тенденцій майбутнього розвитку підприємства. Подано методику розрахунку доданої вартості на основі даних фінансової звітності, яка є одним з ключових показників при прогнозуванні тенденцій розвитку підприємства.

Визначено, що сучасний стан економічного розвитку в Україні характеризується розгортанням кризових процесів, які впливають на усі сфери суспільного життя. Особливо гостро це проявляється в сільській місцевості. Запропоновано сучасні підходи до антикризового управління сільськими територіями в умовах децентралізації. Розроблено етапи розробки і плану здійснення антикризового управління сільськими територіями в умовах децентралізації, які чітко визначають напрями для структурних соціально-економічних перетворень в сільській місцевості. Впроваджено комплексний програмно-цільовий підхід до розвитку сільських територій, який на відміну від існуючих, полягає у застосування державно-приватного партнерства. Надано власне визначення поняття "антикризове державно-приватне партнерство на сільських територіях" як форми антикризової співпраці між державним, суспільним і приватним секторами, яка заснована на визнанні факту, що всі сторони одержують вигоди від об'єднання ресурсів, новацій та управлінських рішень заради реалізації антикризових принципів та соціально-економічного розвитку сільських територій. Доведено, що у складних сучасних економічних, політичних і соціальних умовах в Україні державно-приватне партнерство є одним з найбільш оптимальних шляхів для довгострокових, суспільно значущих та капіталомістких проектів розвитку сільських територій. Запропоновані варіанти розвитку сільських територій передбачають можливість поєднувати пріоритети національних проектів, державної підтримки та саморозвитку сільських територій. Впровадження моделі інтеграції держави, сільських громад, бізнесу та науки (на базі державно-приватного партнерства) дозволить розвинути сільські території, підвищити ефективність сільського господарства та вивести країну з кризового стану.

Розглянуто питання зростання ролі фінансіалізації та її впливу на фінансову безпеку (ФБ) України. Підкреслено, що стрімкий розвиток фондового ринку України є наразі потенційною загрозою ФБ держави. Наголошено на необхідності аналізу усіх можливих чинників впливу на ФБ країни, у тому числі й фондового ринку, як однієї з складових фінансово-економічної системи, у зв'язку з низьким рівнем ФБ держави. Проаналізовано одну із основних внутрішніх проблем економіки України - контроль і регулювання платіжного балансу та методи її вирішення шляхом цілеспрямованої штучної політики держави, яка створює загрози ФБ країни та її стабільності. Обгрунтовано, що додатковим способом регулювання платіжного балансу на сьогодні є розширення фондового ринку України та випуск ОВДП з високою ставкою дохідності. Підкреслено, що притоки спекулятивних коштів, залучених шляхом нарощування заборгованості при використанні такого фінансового інструмента як ОВДП не є капітальними інвестиціями і в будь-який момент можуть бути різко виведені з країни, зруйнувавши при цьому гривню. Здійснено аналіз динаміки руху інвестиційних ресурсів та виявлено диспропорційність фінансових і реальних інвестицій. Проведено ГЕП-аналіз між обсягом реального і фінансового секторів економіки та доведено, що відбувається недофінансування реального сектору економіки України. У результаті наголошено на підході постійного моніторингу ГЕП-розривів для отримання висновку про стан ФБ держави та унеможливлення безконтрольного зростання фінансового сектора. За результатами проведеного дослідження виокремлено 2 ключові показники для контролю ФБ держави. Підкреслено, що штучно створений стрімкий розвиток фінансового сектору може призвести до ще більшого погіршення фінансової ситуації в країні, вразливості та повної залежності від процесів глобалізації, фінансіалізації та світових гегемонів.

Досліджено зарубіжний досвід розвинених країн у сфері антикризового управління національною економікою. Аналіз проведено за світовими лідерами США, Китаєм та Японією. Також для порівняння використано країни Європейського союзу. Для визначення тенденцій розвитку оцінено економічний стан країн за значенням валового внутрішнього продукту. На основі досліджень виявлено, що кожна держава по-своєму виходила з кризових ситуацій, розробляючи власні підходи на основі ситуації в країні, особливостей національного менталітету та історичних подій. Підкреслено, що напрямки антикризового управління, як правило, залежать від того, які з секторів економіки є провідними в країні. На основі опрацювання досвіду антикризового управління та розроблених реальних заходів розвинутих країн, що спромоглися реалізувати антикризові підходи і одержати позитивні результати, було виділено основні етапи їх здійснення: початковий, регуляторний та етап структуризації. В результаті визначено основні напрямки впровадження антикризових заходів з метою їх подальшого застосування на макро- і мезорівнях в Україні.

Мета роботи - науково-методичне обгрунтування антикризового управління в умовах децентралізації, дослідження кризового стану території та визначення орієнтирів на зміцнення самостійності територіальних органів влади з метою саморозвитку територій. У результаті проведених розрахунків за запропонованою методикою було виділено п'ять кластерів на території України. Обгрунтовано важливість моделі виявлення кризового стану територій в умовах децентралізації, що враховує наявність потенціалу (ресурсного, трудового), соціальну, екологічну та економічну складові розвитку територій, коефіцієнт ризику настання криз і загальний коефіцієнт децентралізації. Перспективою подальших досліджень є вдосконалення методичних підходів до управління в кризових ситуаціях в умовах децентралізації.

Досліджено історичний розвиток стратегічного планування в Україні. Визначено, що саме стратегічний підхід є найважливішим в процесі аналізу економічного стану територій, оцінці внутрішнього і зовнішнього середовища та дозволяє приймати економічно обгрунтовані рішення, спрямовані на досягнення поставлених цілей на довгострокову перспективу. Надано авторський підхід до визначення антикризової стратегії управління національною економікою в умовах децентралізації, як комплексний спосіб виходу із кризового стану та для запобігання прояву кризових явищ в певних соціально-економічних системах, завдяки впровадженню антикризових механізмів, інструментів та ресурсного потенціалу, на основі залучення планування та прогнозування, що дозволяє окреслити господарську ситуацію та розробити перспективні шляхи розвитку територій. Запропоновано в загальній структурі класифікацій виділяти базові стратегії виходу із кризи та базові стратегії запобігання прояву криз і кризових явищ. Досліджено етапи формування антикризової стратегії розвитку національної економіки країни в умовах децентралізації. Проаналізовано важливість застосування методичного інструментарію для розробки та впровадження антикризових стратегій від територіальної громади до національного рівня.

Досліджено питання антикризового управління економікою України в умовах децентралізації, проаналізовано проблеми й обгрунтовано напрямки їхнього вирішення. На основі запропонованої концепції антикризового управління національною економікою розглянуто основні підходи до переходу на децентралізовану модель управління економікою, виявлено проблеми перехідного періоду в напрямі розподілу управлінських функцій, міжбюджетних відносин, аналізу й оцінки бюджетів територіальних громад. Обгрунтовано методи оцінки бюджетів в процесі формування децентралізованого управління. Розроблено концептуальні підходи до формування стратегій розвитку територіальних громад. Здійснено детальну оцінку стану національної економіки в період прояву криз і кризових явищ. Досліджено перспективні напрямки впровадження децентралізованих підходів і нових принципів для розвитку територіальних громад у напрямку зміцнення національної економіки. Запропоновано шляхи для досягнення успіхів в розвитку економічних підходів за рахунок детальної оцінки та прогнозування подальшого впровадження економічних механізмів в напрямі децентралізації. Подано рекомендації щодо реалізації моделі антикризового управління національною економікою в умовах децентралізації та запропоновано організаційно-економічний механізм такого управління.

Посібник призначено для розвитку навичок усного та фахового письмового перекладу. Видання містить стислий конспект лекцій, тексти на актуальну тематику та завдання до них, а також тексти для реферування, глосарій, приклад оформлення термінологічної картки і список використаної літератури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.313*872

Рубрики:

Nocardia

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено проблему формування діалогічних умінь у майбутніх учителів початкової школи в процесі професійної підготовки. Обгрунтовано методику формування у майбутніх учителів початкової школи діалогічних умінь, до характерних ознак якої належать: спрямованість змісту на розвиток потребнісно-мотиваційної сфери особистості майбутнього вчителя вказаної школи й усвідомлення діалогічних умінь як професійної та особистісної цінності; структурування змісту з урахуванням полілогічної суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладачів і студентів у процесі професійної підготовки; застосування традиційних та інноваційних методів, прийомів і форм навчання, спрямованих на розвиток діалогічних умінь; відповідність віковим особливостям студентської молоді та специфіці майбутньої професійної діяльності. Розроблено модель реалізації методики формування у майбутніх учителів початкової школи діалогічних умінь. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування у майбутніх учителів цієї школи діалогічних умінь у процесі професійної підготовки (формування у майбутніх учителів початкової школи внутрішньої потреби до діалогічної діяльності та до самореалізації у процесі навчального діалогу; структурування змісту формування діалогічних умінь студентів з урахуванням суб'єкт-суб'єктної діалогічної взаємодії в процесі професійної підготовки; відбір інтерактивних методів і форм навчання, спрямованих на розвиток діалогічних умінь у студентів; ефективне управління та самоуправління процесом формування у майбутніх учителів початкової школи діалогічних умінь).

Досліджено можливість використання поверхнево-активних речовин (ПАР) Nocardia vaccinii IMB B-7405 у вигляді культуральної рідини для деструкції комплексних із важкими металами нафтових забруднень. Встановлено, що після обробки культуральною рідиною штаму IMB B-7405 (об'ємна частка - 10 %) ступінь деструкції нафти у воді (3 - 6 г/л) за наявності суміші катіонів міді, кадмію і свинцю (0,1 - 1,0 мМ) на 25-ту добу становив 80 - 90 %. Інтенсифікація розкладання нафти за наявності ПАР зумовлена активацією природної нафтоокиснювальної мікробіоти, що засвідчило збільшення її чисельності до кінця експерименту на 2 - 3 порядки.

Розкрито сутність діалогічного підходу в професійній підготовці майбутнього вчителя початкової школи, його роль у професійному становленні майбутнього фахівця; проаналізовано форми діалогічної взаємодії викладача та студентів у педагогічному процесі.

Проаналізовано сутність діалогічних умінь особистості, зміст організації дослідно-експериментальної роботи з формування діалогічних умінь у майбутніх учителів початкових класів. Розкрито та охарактеризовано принципи та етапи її реалізації. Визначено можливості змісту навчальних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки, циклу навчальних дисциплін природничо-наукової підготовки, навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки та циклу дисциплін вільного вибору ВНЗ. В системі діалогічної взаємодії між викладачем та студентом визнано можливість створення інформаційно-пізнавальної суперечності між уже наявними, тобто раніше засвоєними знаннями та новими практичними умовами їх використання.

Проанализированы сущность диалогических умений личности; содержание организации опытно-экспериментальной работы по формированию диалогических умений у будущих учителей начальных классов. Раскрыты и охарактеризованы принципы и этапы ее реализации. Определены возможности содержания учебных дисциплин гуманитарной и социально-экономической подготовки, цикла учебных дисциплин естественно-научной подготовки, учебных дисциплин профессиональной и практической підготовки, а также цикл дисциплин свободного выбора ВУЗ. В системе диалогического взаимодействия между преподавателем и студентом констатирована возможность создания информационно-познавательного противоречия между уже имеющимися, то есть ранее усвоенными знаниями и новыми практическими условиями их использования.

The author analyzes the essence of dialogic skills of personality; content of the experimental work on the formation of dialogical skills of future primary school teachers; reveals the principles and stages of implementation.

Зазначено, що дослідження проблеми формування діалогічних умінь майбутнього вчителя початкової школи актуальне і вчасне. Мета роботи - сутнісний аналіз діалогічних умінь майбутніх учителів початкових класів у контексті їх професійної готовності, що досягається через реалізацію таких завдань: теоретичний аналіз сутності та функцій досліджуваного поняття; особливості застосування діалогічних умінь у вчительській діяльності; визначення специфіки їх формування в майбутніх учителів початкової школи. У висновках доведено, що діалогічні уміння є важливим структурним компонентом у системі професійної підготовки майбутнього вчителя, показником його готовності до професійної діяльності.

Досліджено кінетику вивільнення модельного білкового лікарського засобу бичачого сироваткового альбуміну (БСА) з альгінатних мікрокапсул, модифікованих поліелектролітними шарами на основі хітозану та карбоксиметилцелюлози. Оцінено вплив концентрації розчинів полімерів, часу нанесення і кількості шарів на ефективність капсулювання та ступінь вивільнення БСА.

Розроблено та оптимізовано методику одержання альгінатних мікрокапсул за допомогою мікроемульсійного методу. Досліджено вплив параметрів процесу, таких, як співвідношення полімер : емульгатор, швидкість перемішування та концентрація розчину полімеру на розміри та дисперсність мікрокапсул.

Увагу приділено питанням, що стосуються кримінальної відповідальності за злочини проти власності в історії вітчизняного кримінального законодавства та в зарубіжних державах. Надано загальну характеристику складів злочинів проти власності. Проаналізовано ознаки злочинів проти власності, які полягають у незаконному заволодінні чужим майном та не пов'язаних з незаконним заволодінням чужим майном. Розглянуто питання, що стосуються розмежування складів злочинів проти власності з суміжними посяганнями. Визначено шляхи вдосконалення кримінального законодавства про відповідальність за злочини проти власності.