Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112-99

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты хирургического лечения 198-ми больных с атеросклеротической окклюзией артерий бедренно-подколенно-берцового сегмента (АБПБС). Эндартерэктомия из поверхностной бедренной артерии выполнена у 75-ти (37,9 %) больных, бедренно-подколенное шунтирование с использованием аутовены - у 93-х (47 %), синтетического протеза - у 17-ти (8,6 %), у 4-х (2 %) - дистальный анастомоз (ДА) сформирован с "подвешенным" сегментом подколенной артерии, реваскуляризация конечности по системе глубокой артерии бедра осуществлена у 9-ти (4,5 %) больных. Хороший непосредственный результат операции отмечен у 86,4 % больных, через 2 года и более - у 68,6 %. Сравнительный анализ способов реконструкции АБПБС свидетельствует о том, что более стабильные показатели гемодинамики достигнуты после аутовенозного шунтирования с формированием ДА выше щели коленного сустава.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.014.7 + Р457.365.113.035

Рубрики:

Гнійні флебіти і тромбофлебіти судин кінцівок

Хірургічне лікування тромбозів і емболій легеневих судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112 + Р457.46

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Хірургічна патологія ділянки живота

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирован опыт применения метода чрезкожной транслюминальной ангиопластики (ЧТА) с эндоваскулярным протезированием для лечения облитерирующих поражений (ОП) артерий подвздошно-бедренного сегмента (ПБС). За период с 1988 по 1999 г. ЧТА артерий ПБС произведена у 245 больных, 13 больным были установлены внутрисосудистые стенты зарубежного и отечественного производства. У 174 больных (71 %), кроме ОП артерий выявлены сопутствующие заболевания, в связи с чем риск традиционных сосудистых операций был значительно повышен. Показания к первичному рентгеноэндоваскулярному (РЭВ) протезированию определялись с помощью метода цветного дуплексного сканирования (ЦДС), позволяющего еще до артериографического исследования выработать тактику рентгенохирургического лечения. Хорошие и удовлетворительные результаты достигнуты у 226 (90,2 %) прооперированных больных. Внутрисосудистое стентирование позволило значительно снизить риск осложнений и улучшило результаты ЧТА артерий ПБС. Метод ЦДС подвздошных артерий позволил более точно определять показания к РЭВ протезированию при данной локализации ОП.

Узагальнено досвід хірургічного лікування 53-х хворих з гнійно-септичними ускладненнями після реконструктивних операцій на черевній частині аорти та артеріях нижніх кінцівок. Розроблено хірургічну тактику у разі виникнення грізних ускладнень, запропоновано методи їх лікування та профілактики. Безпосередні добрі та задовільні наслідки виконаних реконструктивних операцій спостереено у 40-а (75,4 %) хворих. Летальний наслідок був у 5-ти (9,4 %) хворих.

Отмечено, что ложные аневризмы крупных магистральных ветвей дуги аорты, возникшие после их травматического повреждения, являются крайне тяжелой и неблагоприятной в прогностическом плане патологией. В связи с травматичностью доступа, высоким риском фатальной кровопотери и нарушений мозгового кровообращения, традиционные методы сосудистой хирургии у таких пациентов часто оказываются неэффективными, так как сопровождаются высоким уровнем летальности и послеоперационных осложнений. Описаны два клинических случая успешного эндоваскулярного лечения посттравматических ложных аневризм ветвей дуги аорты путем имплантации стент-графтов.

Цель работы - улучшить отдаленные результаты лечения пациентов, перенесших шунтирующие операции на артериях нижних конечностей. Проанализирован опыт эндоваскулярного лечения 21-го пациента с облитерирующим атеросклерозом артерий нижних конечностей, перенесших реконструктивные шунтирующие операции на артериях нижних конечностей в сроки от 2-х до 7-ми лет до момента госпитализации по поводу возникших осложнений. У 12-ти из них развился поздний тромбоз аллошунта с острой артериальной непроходимостью и критической ишемией оперированной конечности, в связи с этим был применен катетер-управляемый тромболизис с последующим устранением причины тромбоза с помощью метода баллонной ангиопластики и стентирования. Еще у 9-ти пациентов выявлены критические стенозы в области проксимального и дистального анастомозов, которые стали причиной хронической ишемии и могли в ближайшем будущем вызвать острый тромбоз аллошунта. Им были выполнены баллонная ангиопластика и стентирование. Полного лизиса тромбов, устранения острой артериальной ишемии, а также причины тромбоза (стеноза анастомозов) достигнуто у 10-ти больных с острым тромбозом аллошунтов. Еще у 2-х больных этой группы отмечено отсутствие эффекта тромболизиса из-за тяжелого диффузного поражения артерий оттока, в связи с чем им выполнена ампутация конечности. У всех пациентов с симптомами хронической ишемии нижних конечностей, у которых были выявлены критические стенозы проксимальных или дистальных анастомозов ранее вшитых аллошунтов, удалось добиться устранения стенозов, что позволило восстановить функцию шунтов и устранить угрозу их тромбоза. Вывод: примененные эндоваскулярные методы лечения показали высокую эффективность и могут быть рекомендованы как альтернатива традиционной сосудистой хирургии при лечении пациентов с острыми тромбозами шунтов, а также со стенозами анастомозов, развившихся в отдаленные сроки после шунтирующих операций.

Мета роботи - поліпшити діагностику й оптимізувати хірургічну тактику лікування пацієнтів з гострою ішемією нижніх кінцівок, тяжким ступенем ішемії кінцівки в залежності від прогностичних критеріїв хірургічного лікування. Обстежено 70 хворих з гострою артеріальною оклюзією: чоловіків - 44 (63 %), жінок - 26 (37 %) віком (65,2 +- 3,5) року. Пацієнти були розподілені на три групи: 1-ша - 32 (45,7 %) пацієнти з виявленою емболією артерій, 2-га - 5 (7,1 %) пацієнтів з тромбозом артерій нижніх кінцівок, причини виникнення якого не були виявлені, 3-тя - 33 (47,1 %) пацієнти з тромбозом артерій, який розвинувся на фоні їх атеросклеротичного ураження. Всім пацієнтам проведено загальноклінічне обстеження, ультразвукове дуплексне сканування артерій нижніх кінцівок, спіральну комп'ютерну томографію з контрастуванням. У 54 пацієнтів вивчено ступінь пошкодження скелетних м'язів і стан кислотно-лужної рівноваги. У 88 % пацієнтів було виявлено гемодинамічно значуще атеросклеротичне оклюзійно-стенотичне ураження артерій нижніх кінцівок. Розроблена поетапна тактика лікування пацієнтів з гострою артеріальною оклюзією й атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок, яка полягає в тому, що після виконання тромбектомії проводиться ультразвукове дуплексне сканування артерій нижніх кінцівок, далі виконуються різні методи реваскуляризації, ендоваскулярні та відкриті шунтуючі реконструктивні операції на артеріях нижніх кінцівок. Розроблено прогностичні критерії, що визначають тактику лікування пацієнта і збереження життєздатності кінцівки. Висновки: виявлено, що із збільшенням тривалості ішемії можливість відновлення кровотоку в кінцівці зменшується. Визначення маркерів рабдоміолізу допомогає обрати правильну тактику лікування хворого.

Мета роботи - поліпшити діагностику й оптимізувати хірургічну тактику лікування пацієнтів з гострою ішемією нижніх кінцівок, тяжким ступенем ішемії кінцівки в залежності від прогностичних критеріїв хірургічного лікування. Обстежено 70 хворих з гострою артеріальною оклюзією: чоловіків - 44 (63 %), жінок - 26 (37 %) віком (65,2 +- 3,5) року. Пацієнти були розподілені на три групи: 1-ша - 32 (45,7 %) пацієнти з виявленою емболією артерій, 2-га - 5 (7,1 %) пацієнтів з тромбозом артерій нижніх кінцівок, причини виникнення якого не були виявлені, 3-тя - 33 (47,1 %) пацієнти з тромбозом артерій, який розвинувся на фоні їх атеросклеротичного ураження. Всім пацієнтам проведено загальноклінічне обстеження, ультразвукове дуплексне сканування артерій нижніх кінцівок, спіральну комп'ютерну томографію з контрастуванням. У 54 пацієнтів вивчено ступінь пошкодження скелетних м'язів і стан кислотно-лужної рівноваги. У 88 % пацієнтів було виявлено гемодинамічно значуще атеросклеротичне оклюзійно-стенотичне ураження артерій нижніх кінцівок. Розроблена поетапна тактика лікування пацієнтів з гострою артеріальною оклюзією й атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок, яка полягає в тому, що після виконання тромбектомії проводиться ультразвукове дуплексне сканування артерій нижніх кінцівок, далі виконуються різні методи реваскуляризації, ендоваскулярні та відкриті шунтуючі реконструктивні операції на артеріях нижніх кінцівок. Розроблено прогностичні критерії, що визначають тактику лікування пацієнта і збереження життєздатності кінцівки. Висновки: виявлено, що із збільшенням тривалості ішемії можливість відновлення кровотоку в кінцівці зменшується. Визначення маркерів рабдоміолізу допомогає обрати правильну тактику лікування хворого.